Файна Меморія - Внесок користувача [uk]

Кучма

2012-09-22T19:51:51Z

77.123.7.30: /* Елементи біографії */

{{Img|col=white|i=eye.gif|iw=40}}
[[Зображення:Koechma1.jpg‎|300px|thumb|right|Привіiiт?]]
'''Леонід Кучма''' - другий президент України, основоположник кучмізму, заводчик кучманоїдів та різеншнауцерів. Пік діяльності сабжу припав на доінтернетний період, тому мемів було згенеровано порівняно небагато.

== Елементи біографії ==
Жовтень 1992 — вересень 1993 — прем'єр-міністр України.
10 липня 1994 — обраний на посаду Президента, основний конкурент — [[Кравчук]]
14 листопада 1999 вдруге обраний на посаду Президента, головним конкурентом був [[Комуністи| комуняка Пєтя Симон]]. Інший конкуреннт, Вячеслав Чорновіл, на той час уже поповнив ряди мертвих героїв

Осінь-зима 2000 року — касетний скандал та акція "Україна без Кучми" - дебют [[Югочка| Югочки]], небезуспішний.

Осінь 2004 — Помаранчева революція змушує сабж піти на політичну пенсію, а він івхуйнедує - [[К.О.]]

== Гасла ==
* '''Порядок і ринок''' Під таким гаслом Кучма прийшла до влади
* '''Будьте реалістами, голосуйте за Кучму!''' Гасло передвиборчої кампанії 1999 року.
* '''Стабільно, але дебільно!''' Гасло анти-кучмівської опозиції початку 2000-х. Помаранчова революція зробила це гасло неактуальним, принаймні у тому, що стосується стабільності. Ліва опозиція мала свої гасла, такі як ''«Как же низко надо пасть, чтобы лечь под эту власть»'', або ж ''«Борони нас Боже від війни, чуми, та президента Кучми»''

== Кучмізм та Кучманоїди==
На перших агітаційних матеріалах "Пори" був напис "Що таке ''кучмізм''?". Розумілися під цим утиски свободи слова, корупція та інші негарні прояви "злочинної влади"

''Кучманоїдами'' діячі опозиції називали кучмівських фаворитів. В принципі, те ж саме, що й [[Ющенко | любі друзі]]

== Кучмовоз ==
Бабусів з двоколесними возиками сабж успадкував від свого попередника. Через деякий час кравчучки стали називати ''кучмовозами''.

Українська вікіпедія також [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кравчучка думає], що кучмовозами називали тролейбуси виробництва Південного машинобудівного заводу, поява яких співпала з обранням Кучми.

== Касетний скандал ==
У 2000-му році дід Мороз оприлюднив записи розмов Кучми зі своїми наближеними кучманоїдами. Записи викликали багато лулзів (а ще більше обурення). Наприклад, виявилося, що Кучма матюкається як чоботар, і розмовляє з підлеглими <s>"на общєпонятном"</s> на дніпропетровській версії суржика. А ще серед розмов було чималенько приколів, коли, наприклад, Кучма пропонував повісити за яйця суддю, або ж коли запропонував "йобнути" депутата, який залупився на презика, або ж (найголовніше) коли запропонував щоб "чеченці викрали" занадто пиздливого журналіста Ґонґадзе.

Лулзи лулзами, а коли ці записи було використано щоб розпочати акцію «Україна без Кучми» — багато кому було не до сміху.

== Камази ==
За часи правління сабжу кілька "нєугодних" людей загинули за приблизно однакових обставин: зіткнення на трасі з вантажівкою. Це ягбе натяклало, тому опозиційні політичні діячі почали говорити про "Камази, послані злочинною владою". Наприклад, [[Ющенко | Ющ]] після набуття пупирчатості [http://www.pravda.com.ua/news/4b1a995333399/]:
<blockquote>Хотів би сказати окремі "компліменти" до влади: ви нас не отруїте! У вас не вистачить куль та КАМАЗів! Нас вам не зламати! Будуть знаходитись не один і не тисячі, а десятки тисяч нових Вадимів Гетьманів, Вячеславів Чорноволів, Гій Гонгадзе і багатьох-багатьох добрих людей України!</blockquote>

== Україна не Росія! ==
Книга Кучми, яку він видав у 2003 році. Кажуть, що планував видати сіквел «Грузія - не Туркменія». Книга стала одним із перших доказів діяльності [[Капітан Очевидність|Капітана Очевидності]] на території України.

== Живєє всєх живих ==
[[Зображення:http://img.tabloid.pravda.com.ua/images/doc/c/e/ceca1-2.jpg|300px|thumb|right|Тужтесь, Леоніде Даниловичу, тужтесь!]]
Через якийсь час після Помаранчової революції відношення до Кучми стало стримано-позитивним. Схоже на те, як ставляться до [[Совок | совку]] : "ну, не так же вже й погано, жили ж якось". У 2008-му році йому влаштували нехуйовий ювілейчик у Києві з поздоровленнями від перших осіб, трансляціями по телебаченню, хвалебними фільмами тощо. А за рік до того, під час передвиборчої кампанії до Верховного Цирку, спритні хлопці замутили «Блок Кучма», намагаючись використати ностальгію «електорату» за часами «стабільності». Хлопці прорахувалися, бо лохів серед виборців дещо поменшало.

== Родичі ==

Олігарх та меценат Пінчук є чоловіком Олени Франчук, доньки [[сабж]]а. Сама Олена Франчук є головою благодійного фонду боротьби з ВІЛ/СНІД імені себе; час від часу фонд крутить по [[Зомбоящик|зомбоскринці]] рекламу безпечного сексу.

==Ще! Ще!==
* [[Голова Ґонґадзе]]

[[Категорія:люди]]
[[Категорія:політики]]
[[Категорія:Київ]]

Рідновір'я

2011-09-23T07:09:07Z

77.123.14.98: Замінено вміст на «<div style='text-align: center;'> '''КАНИГІН-МУДАК!!!!''' </div>»

<div style='text-align: center;'>
'''КАНИГІН-МУДАК!!!!'''
</div>

Рідновір'я

2011-08-31T15:07:53Z

77.123.14.98:

{{Шаблон:Без лулзів свідомо}}

== РУН-ВІРА — НЕ ЯЗИЧНИЦТВО ==
{{Цитата|
Я — дитина Дніпра, Сонця, Грому, 
Ритм моїх почувань непростий: 
Він походить з Дажбожого Дому — 
Вічно рідний і вічно Святий!|43}} Л. Силенко
[[Файл:rodnover_01.jpg|200px|thumb|left|[[Поцієнт]] на фоні прапора і з традиційним привітанням]]
Сьогодні до '''рідновір'я''' понабігало чимало [[Школота|школоти]], яку привабив приблизно такий перелік аргументів:
* Християнство - жидівська релігія, з жидівським богом і жидівськими казочками про жидівських героїв
* Наші (рідновірні) боги не вважають нас рабами божими; ми у них - Божі Діти; і вони не вчать нас бути слабкими ("підстав другу щоку)
* Жиди вбили справжніх слов'янських волхвів, але волхви помстяться на переломі ер; такий перелом (Риб та Водолія) вже настав
* Всі біди від жидів, а християнство - це той самий юдаїзм для гоїв (нежидів) - вони так і кажуть презирливо - "христосівці" чи "юдохристияни".

Замість ретельно вивчати основи рідновірря (це ж слід напружувати мозок, а де він?), [[школота]] матюжить на форумах в Отих Ваших інтернетах християн, закликає "бити жидів", "палити жидівські (православні) храми", ловлять усілякі лулзи від брудних анекдотів про священництво, перелюб серед чернецтва, розміщують фотожаби гомосексу серед християнських священників (можете побачити це в галереї групи "Родноверы" на Одноклассниках.ру); пруфлінк давати безглуздо, бо група закрита, вступ одобрюється Одмінами.

Не маючи Святих Книг, рідновіри проводять "обряди" на природі, яким їх навчають новоявлені "волхви".

'''Українським варіантом рідновір'я''' і є '''Рун-Віра''' з Пророком '''Левом Силенком''', який в рядах фОшистського "Ананербе" вивчав таємні основи надЗнань, що натякає...

Значний епізод саме '''Рун-Вірі''' та її адептам - у книзі '''Юрія Михайловича Канигіна "Шлях аріїв"'''[[http://usik-igor.at.ua/Stayji/Kanygin_Shlyah_Arijiv.7z Книга в архіві 7z]].
Автор доводить хибність приведених вище тез.
Уривки з книги (без лапок) приводимо нижче.

'''Рун-віра — найдавніша арійська релігія,''' заснована на рунах ['''Рун''' (санскр.) — "світло", "блиск", "блискавка"], тайних письменах, зміст яких — "нетутешнє", тобто дане шляхом Божого одкровення, знання. Вона — від друїдів, прадавніх європейських сонцешанувальників, одним з яких спочатку був Рама. Рама, як я вже говорив, облагородив друїдські культи, але "сонячний" зміст цієї релігії зберіг.

'''Це не тривіальне язичництво, не "народна" віра,''' заснована на примітивному обожненні сил природи, а "висока" релігія, закон, даний "згори" (як, наприклад, закон Мойсея, канони Будди чи заповіді Магомета).

Релігійні одкровення завжди складні, засновані на глибоких філософських принципах і нетривіальному розумінні дійсності. Тому вони вимагають "книжного" вчення, і звідси разом з релігійними канонами "згори" дається й писемність. Друїдам спочатку були дані таємні (руничні) письмена, зрозумілі лише жерцям, потім — ведичний санскрит і шрифт девангарі.

У легендарній країні '''Куш''' сповідували світлу, "сонячну" релігію, '''засновану на вірі в Трійцю (санскр. — Тримурті). Брахма, Вішну, Шива''' — ці божества складали нероздільну єдність, подібно до християнських Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа. Згодом, коли частина аріїв мігрувала в Тибет і далі в Індію, їх релігія, злившись з місцевою вірою Дзен (джайнізм), дала світові буддизм (V століття до н. е.) — симбіоз прадавніх вірувань брахманізму й джайнізму. Він став однією з трьох світових релігій. Що ж до індуїзму, то ця релігія й нині залишається дуже близькою до арійського мітраїзму.

У Тибеті, як уже мовилось, справа набула іншого повороту. З одного боку, тут народився так званий ламаїзм, який є симбіозом буддизму, що прийшов сюди з Індії в IV столітті н. е., і монгольського язичництва. Ламаїзм взагалі пов'язаний з '''Шамбалою''' і прихильниками лівоарійської '''"Криги й Полум'я"''' — тими самими, до речі, яких '''гітлерівці вважали своїми духовними вчителями'''. Особливо слід відзначити ламаїстську секту Бон-по, яка вульгаризувала арійське віровчення, звела його до расистських уявлень про надлюдину і надрасу, покликаних "врятувати й облагородити" людство...

Але є й друга гілка, пов'язана з '''Агарті''' (духовним центром правоарійського крила). Це мітраїсти — представники "сонячної" релігії з її верховним богом Мітрою. Мітра — трансформований Вішну. Але Мітра не лише володар Сонячного Світла, а ще й любові та гармонії (санскритською Мітра означає також "друг"). У цій своїй іпостасі Мітра дуже близький до Ісуса Христа. Адже Христос, за Новим Завітом, — це Світло, це Любов, це Слово, що дає гармонію. І не випадково день народження Ісуса Христа — 25 грудня (Різдво Христове) збігається з днем народження Мітри (у персів народження цього сонячного Бога святкують 25 грудня)...
Так от, '''на землі України арії принесли "сонячну" віру — мітраїзм'''. І він тут швидко прижився, став, якщо хочете, державною вірою Аратти. Імена божеств в Аратті були інші, але зміст віри той же, що й у країні Куш і пізніше в мітраїстському Тибеті.

== Свята Трійця рідновір'я ==

Була '''в Аратті Свята Трійця — Тримурті — Дажбог (Брахма), Велес (Вішну, або Мітра), Стрибог (Шива).'''
* '''Дажбог''' — це абсолют, "податель усіх благ, володар Сонця", і він же міфічний родоначальник росів — "Дажбогових дітей [Див.: Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. — С. 247].
* '''Велес''' — бог Землі, яка плодоносить, квітне під Сонцем забезпечує добробут людям. У "Слові о полку Ігоревім" русичі названі "Велесовими онуками".
* '''Стрибог''' — бог вітру (в духовному смислі, тобто вітру як '''Святого Духа''').

==Символізм ==

І відповідно '''символами Аратти''' були тризуб (що позначав святу Трійцю — Тримурті) й арійський хрест (диск з чотирма променями).

== Рун-віра та християнство в Україні ==

Рун-віра довго-довго жила в народі після офіційного прийняття християнства і, можу сказати, ще й нині живе.

Автор "Слова о полку Ігоревім" — явний адепт Рун-віри й не приховує цього, сумуючи за часами Трояновими, згадуючи Дажбога, Велеса і Стрибога. Класичні богатирі руські вимальовуються по-різному, то як прихильники Христа ("вклоняються і хрестяться по-писаному"), то як палкі прибічники Рун-віри, вороги християнської церкви (Ілля Муромець у билинах іноді погрожує зруйнувати церковні маківки).
[[Файл:rodnover_Peryn.jpg|200px|thumb|left|'''Перун''']]
В одній із билин київського циклу ми читаємо про Іллю Муромця — головного богатиря:
Он начал по городу похаживать — На божий храмы да он постреливать. А с церквей-то он кресты повыломал, Золоты он маковки повыстрелял. С колоколов языки-то он повыдергал. Заходил Илья в дома питейные, Говорил Илья да таковы слова: "Выходите-ка, голь кабацкая, А на ту площадь на стрелецкую, Подбирайте маковки да золоченые, Подбирайте вы кресты серебряны, А несите-ка в дома питейные..."

Але це вже інша тема — тема "перунізму"... Справа з тому, що мітраїстська віра має тенденцію вироджуватись у язичництво. На Русі в княжі часи так і сталося: князі, які приходили з півночі (ті ж Рюриковичі, примітизували "сонячну релігію", зводили її до схиляння перед ідолом Перуна. Перун — той же Зевс, або Амон. [Перун відповідає "лівоарійському" Індрі.]

Він — громовержець, бог грому і блискавки (пе — грім, рун — світло, блискавка). Це вже не світлоносний, люблячий Мітра, а те, що лякає і карає, вимагає поклоніння за страх, а не за совість. Але "перунівщина" оволоділа Північною Припонтидою за князівських часів, проте мало зачепила трудовий люд, народ залишився вірним Сонцю і Світлу.
Ось одна з молитов, якої волхви навчали народ: "Роде наш арійський, від Світлого Мітри, батька нашого Дажбога. Слава Роду нашому, Дажбогу й Урусваті! Слава наставникам нашим Велесу і Ладі та їх втіленням Волоту і Полоту, і Лелі, і Полелі!"
Довго ще так молилися в лісах України після Володимира Великого.

== МОЛІТЬСЯ БОГОВІ ОДНОМУ... ==
{{Цитата|
Подай же руку козакові 
І серце чистеє подай! 
І знову іменем Христовим 
Ми оновим наш тихий рай.|43}} Т. Шевченко

== Від автора (Канигін Ю.М.): ==

Зараз немало людей в Україні переходять в Рун-віру (чи Мага-віру), яку вважають "своєю", "батьківською" вірою, а християнство — чужинською ("іудейською"). Замість Ісуса Христа пропонується Дажбог [До речі, у праукраїнському пантеоні був не один "головний" бог (Дажбог), а три: Дажбог, Сварог і Велес, тобто Свята Трійця. І на зміну цій "народній Трійці" прийшов Перун — "князівський бог"". А останнього "усунув" уже Христос], замість Божої Матері Діви Марії — Лель (мати — родоначальниця племен України-Русі), замість християнських священиків — волхви, замість храмів — капища!.. Ось чого хочуть ці люди, ось що вони вважають "своїм", "рідним".

Останнім часом активно поширюються твори '''відомого українського поета з діаспори Лева Силенка''', який проголосив себе засновником '''Мага-віри (варіант Рун-віри)'''.

Мені важко зрозуміти цю безумовно талановиту людину. З одного боку, з калатанням серця читаєш зворушливі рядки поета:

{{Цитата|Україна покликана Небом 
Хід Європі новий показать...|43}}

А з другого, якось не по собі робиться від його закликів:
{{Цитата|Краще ріки хай будуть богами, 
Ніж чужинцю (Христу — Ю. К.) поклони складать ...|43}}

[Див.: Мудрість Української Правди // Наука Рун-віри.—К., 1996; Силенко Л. Гість з Храму предків. — К., 1996].

Я поважаю почуття співвітчизників, що звертаються до витоків нашої ментальності, до святих джерел нашого духу. Однак давайте задумаємося. Все наше велике минуле — велике, але ж... минуле. Звичайно, про нього потрібно пам'ятати, його потрібно глибше вивчати, навіть культивувати. Але чи можна повернутися в своєму національному житті на 1000 років назад? Чи можна повернути історію, змінити духовні орієнтири, весь спосіб життя? Це по-перше.

По-друге, кажуть, що '''християнство — не наша, а єврейська віра.''' Яка ж вона єврейська, коли іудеї її у свій час відкинули. У них своя віра — іудаїзм. А християнство прийняли.усі народи (західні), нині скрізь у передових країнах Західного світу панує Вчення Ісуса Христа і Його Церкви. Тому й зветься європейська цивілізація християнською.

== Відійти від християнства ==
— це значить вилучити себе з сім'ї цивілізованих народів, відкинути себе на десять століть в минуле. Це ж національне самогубство!
Ми прагнемо побудувати сучасну цивілізовану державу. Духовними підвалинами такої держави є не лише власні надбання, а й всесвітній досвід! Тому ми не можемо повернутися до "народних" вірувань далеких предків, до племінних відносин.

По-третє, хіба '''християнство не є для нас батьківською вірою?''' Хто були запорожці? За що і проти кого вони воювали? Що стверджували наш гетьмани, від Вишневецького до Хмельницького і Полуботка?

По-четверте, деякі автори намагаються довести, що християнство насаджувалося насильницькими методами, а з його прийняттям почала руйнуватися Русь-Україна.

Це неправда. Навпаки.

Згадайте, чим була Київська земля до і після князя Володимира. Звичайно, у такій великій справі, як запровадження християнства на Русі, та ще й у часи "темного" середньовіччя не можна було уникнути насильства і кровопускань. Але в цілому Київська Русь дуже швидко і досить легко, цивілізовано повернулась до нової релігії. В Києво-Печерському патерику написано: "Ми так швидко і легко повірили в Христа тому, що його назвали хлібом".

По-п'яте, не можна не враховувати, що наш [[Тарас Шевченко]] в своїх віршах постає активним прибічником саме Христа, його Святої Матері:
{{Цитата|
Все упованіє моє 
На тебе, мій пресвітлий раю, 
На милосердіє твоє, 
Все упованіє моє 
На тебе, Мати, возлагаю, 
Святая сило всіх святих, 
Пренепорочная, благая!|43}}

Читачам, напевно, відомо, що позицію '''Л. Силенка''' поділяють деякі письменники в Україні. Так, на думку '''С. Плачинди і О. Бердника,''' вчення Ісуса Христа — це не що інше, як псевдохристиянство.

{{Цитата|Потік псевдохристиянства, що так хутко був запущений лжеапостолами в духовне поле земних жителів, деформував Благу Вість, перекрутив її, поглинув навалою нахабних проповідників...'' Бердник О. Тайна Христа.—К., 1996. — С. 164-165 |43}}

{{Цитата|Рішення Сина Божого було на диво просте і абсолютне: подарувати людям свій геном, прилучити жителів Землі до Божественного Життя... Проте що означають ці тяжкі роки кривавої земної історії? Бог-Отець не вирішив долю людини, людства, планети в цілому. Він створив не богоподібну людину, а звіра. І Син Божий не змінив ситуацію на краще. Бердник О. Тайна Христа. — С. 164-165|43}}

Наведені висловлювання нагадують мені "більшовицькі скарги":

"Ми погано живемо тому, що держава не дає нам достатньо грошей, пільг, безкоштовних путівок у санаторії...".

== Ну, а що ви робите для поліпшення свого становища? ==
Якби Господь відразу реалізував те, чого хоче О. Бердник, тобто з самого початку організував "божественне життя" на Землі, то людині залишилося б тільки сидіти і ловити вареники, які самі стрибають із макітри їй прямо в рот.

Людина, хоча і за допомогою Бога, сама повинна протистояти сатані, прагнути зробити божественне життя на Землі. Якби Бог це зробив за людину, не було б еволюції, історії. Смисл історії в тому і полягає, щоб людина пройшла важкий шлях від звіра до Бога. За християнським вченням, вирішальна роль в цьому процесі належить самій людині — вона несе відповідальність за себе, за рівень життя на Землі. Бог дав людині можливість, потенцію, він підтримує її у ділах праведних. А все інше залежить від індивіда і народу.

Врешті-решт справа не тільки в бездушних закликах до Рун-віри. Нині складається така ситуація, коли значна частина людей, особливо молоді, взагалі живе бездуховним життям, тобто прогнала Бога, Дух із своєї душі. Всі помисли, всі устремління не виходять за рамки побутових, тілесних, матеріальних інтересів. Дехто захопився різноманітними віруваннями, нерідко чужими християнству і слов'янській душі. Інші впали в атеїзм — відкрите заперечення Бога і всього святого — чи пантеїзм (Бог — природа, Бог — сама людина, іншого немає), а то і в сатанізм (магічні обряди, містику, чорну магію).

Як тут не згадати біблійне:

{{Цитата|Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: "Я Христос". І зведуть багатьох|43|}} [Мт. XXIV. 4-5].

== Потрібна елементарна просвіта народу, ==
потрібно донести до кожного громадянина, що '''християнство''' — це ніяка не "жидівська" віра, а віра, що охопила практично все цивілізоване людство. Ісуса визнають "верховним" Богом і Аватаром майже всі інші релігії світу.

А '''Рун-віра''' хоч і не тривіальне язичництво, але все-таки примітивна порівняно з християнством віра.

'''"Перунівщина"''', яка панувала в Київській Русі, насаджувалася князями "зверху" і суперечила духовним прагненням "Велесових онуків".
У наш час з'являється дедалі більше подвижників вчення Ісуса серед наукових працівників, які ґрунтовно аналізують Біблію, тлумачать її положення з раціоналістичних позицій. Це знамення часу.

== Книжкові джерела «традиційного рідновір'я» ==

Усі «книжкові джерела традиційного рідновір'я» можна поділити на групи : 
1) Класичні джерела зі слов'янського (передовсім Київо-Руського) язицтва :
* ''[[Афанасьєв Олександр Миколайович|Афанасьєв О. М.]]'' Поэтическія воззренія славянъ на природу. Тома 1—3. М., 1865—1869 гг.;
* ''[[Срезневський Ізмаїл Іванович|Срезневський І. І.]]'' Словарь Древнерусскаго Языка (въ 6-ти томахъ). М., 1989;
* ''Гальковський Н. М.'' Борьба христіанства с остатками язычества въ древней Руси. Въ двух томахъ: том первый — 1916 годъ, томъ второй — 1913;
* ''[[Анічков Євген Васильович|Анічков Є. В.]]'' Язычество и Древняя Русь. Спб., 1914;
* ''[[Зеленін Дмитро Костянтинович|Зеленін Д. К.]]'' Очерки русской миѳологіи. Петроградъ. 1916.
* Праці [[Стрийковський Мацей|''Стрийковского'']], ''Нідерле'', тощо;
* ''Іларіон (Огієнко)''. [http://chtyvo.org.ua/authors/Ohiyenko_Ivan/Dokhrystyianski_viruvannia_ukrainskoho_narodu/ Дохристиянські вірування українського народу. Історико-релігійна монографія (1965)];
* праці академіка ''Б. Рибакова'' : «Язичество стародавніх слов'ян» (1981), «Язичество стародавньої Русі» (1987).

2) У 1960—1980 роки масовими тиражами вийшли якісні російські переклади збережених священних політеїстичних текстів й [[епос]]у [[індоєвропейці|індоєвропейських народів]] з докладними коментарями. Недолік письмових першоджерел про «споконвічну слов'янську культуру» реконструктори прагнули компенсувати підвищеним інтересом до античної та [[Ведизм|ведичної]] традиціям, [[Едда|Едди]], вірувань давніх народів (навіть не індо-європейських). В 1960—1980 було перевидано «Повне зібрання російських літописів».

3) Потужний вплив на розвиток рідновір'я справила публікація Влес-Книги в Україні (журнал Дніпро, квітень 1991) та в Росії (1992).

== Пруфлінки ==
* http://ru.wikipedia.org/wiki/Родноверие
* http://forum.rodnovery.com/lofiversion/index.php/t34.html
* http://rodnovery.com/
* http://neopaganism.info/
* http://sd.org.ua/news.php?id=16463
* http://mokosha.at.ua/index/ridnoviri_ukrajini/0-11
* http://uk.wikipedia.org/wiki/Рідновірство

[[Категорія:Релігія]]
[[Категорія:Us64]]

КАНИГІН-МУДАК І ЖИДОХЕРСТИЯНСЬКЕ ПІЗДЛО!!!!

Україна

2011-08-18T07:18:54Z

77.123.7.254: /* Захід */

[[Зображення:Zema.gif|200px|thumb|Велика Україна - подарунок [[Бог|Кумедного]] обіцяний [[кумедні люди|кумедним людям]]]]

[[image:Tartaria1.jpg|200px|right|thumb|Україна з передмістями у XIV-XVIII ст.]]

Обрана Земля, Украєна [[Бог|Кумедним]] Земля, Украєна Земля, '''Україна''' (aka ''Батьківщина'', ''Ненька'', ''Земля приходу світлого майбутнього'') — земля гордих українців, яка здавна славилася своєю [[кумедність|кумедністю]] і [[православ'я|православ'ям]], держава <s>на сході</s> в центрі <s>Європи</s> світу. Батьківщина [[борщ]]у, [[Вареники|вареник]]ів, [[Сало|сал]]а, [[козак]]ів, Чорнобилю, [[Русь|Рус]]и і ще багато чого. Унікальна в своєму роді країна, яка що за свою історію жодного разу ні на кого не нападала<ref>Насправді... Нападала на турків і на москалів.</ref> і з розумінням ставилася до спроб ворогів себе загарбати, зважаючи на їх неосвіченість, але в решті решт виявилася найбільшою країною чисто в Європі. В силу стабільно високого рівня [[кумедність|кумедності]] здавна привертає нездорову увагу [[серйозні люди|серйозних людей]].

== Назва ==
Оригінальна назва України - [[русь]]. Але через заковирки історії <ref>Усі заковирки вилилися в аморальне ганебне за3,14ждження власної назви сусідньою Московією, яка саме збиралася ставати імперією, і гребла усе попід себе</ref> і багатовікову [[Фальсифікація|фальсифікацію]] ця назва (перекручена у болгаро-фіно-угорському стилі) дісталася [[Росія|зовсім іншій країні]]. Власне ж назва «Україна» виникла у результаті невідомих досі процесів. На цей рахунок існує багато версій. Ось деякі з них:
* '''Западенська''' 
Окраїною Руси вважалося Галицьке князівство, яке в народі носило цю назву. Після вкрадання назви «Русь», назва Оукраіна (Україна) поширилося на усю територію.
::''висновок:'' '''[[БРЕХНЯ]]''', ніколи не називали Галичина ніколи не була окраїною русі.
* '''[[Москаль]]ська''' 
Україна, тобто Окраїна Руси (з якою вони ототожнюють [[Росія|Росію]])
::''висновок:'' '''[[БРЕХНЯ]]''', як Київ, мати (чи все ж батько?) міст руських, може бути окраїною?! 
* Надприродня 
Таку назву нам <s>дали боги</s> дав <s>бог</s> Бог.
::::''висновок:'' мабуть-таки [[правда]]...
[[Зображення:hlobus.png|300px|thumb|Сабж]]
Як неграмотні [[піндоси]] називають Москалядію «Наша Раша», так у Україна в їхньому тлумаченні - Файна Юкрайна.

== Історія ==
:''Основна стаття:'''[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_України w:Історія України]'''''

== Географія ==
Україна поділяється на <s>24</s> <s>3</s> 4 основні регіони: Захід, Схід і Крим,і Центр - Зі столицею всія України м.Героєм Київ

=== Захід ===
[[Зображення:ukraine.jpg|300px|thumb|right|Україна]]
Всесвітній центр москалефобства. Столиця регіону - Львів або Бандерштадт. Мальовниче місто, влучно відібране у поляків, завдяки яким у Львові є все: древні замки, мальовничі мостові, старезний університет і таке інше. З цього приводу поляки й сьогодні відчувають шалений [[батхьорт]]<ref>дивись їхню статтю про Львів на [http://nonsensopedia.wikia.com/wiki/Lwów польській інциклопедії]</ref>
Аще , тут по легенді зародилось УПА(Українська повстанська армія ака Бендеровці), за часів правління Віті Пасічника, це <s>ганебне</s> патріотичне двіженіє було розпіарене в маштабах Міра , чим визивало куєву тучу холіварів серед мирного населення нашої Батьківщини, і люту ненависть Москаликів , що неймовірно доставляло всяким вуйкам та іншим москалофілам. Хоча , не має точних історичних свідчень , про те чи дійсно вони були борцями за нашу незалежність , чи були звичайними жополизами Фріців , продавшись за тушонку і пляшку шнапса.Після прихода пахана на пост презика цієї країни , все це утихло, і скоріше всього так і залишиться , до прихода нового <s>царя</s> Глави держави.

=== Схід ===
Найневизначеніший регіон України. Тут усі багато: і патріотів Росії, і російськомовних патріотів України, і україномовних патріотів України, і просто людей, яким [[Nobody cares|начхати]] на політику, які [[Ти|просто живуть]]. Столиця Сходу - <s>Київ</s> Донецьк, батьківщина шахт, бандитів і Януковича. 
До речі, на сході більше за все україномовних користувачів [[інтернети|інтернетів]] (не на заході).

=== Крим ===
Споконвічно <s>[[татари|татарська]]</s> українська територія, яка зараз на 95% заповнена російськомовним бидлом, з антипатріотично-проросійськоналаштованими думками. Парадокс, але Українську державність підтримують не слов'яни, а [[татари]].

=== Центр ===
Як повідомля , кошовий ясний хуйҐҐҐҐ ценр знахидится в самому центрі України де як не дивно знаходиться столиця м.Київ.
Раніше кошерна частина, цієї країни. Але з приходом, Проффесора та його <s>молодой</s> команди професіоналів , усі ₴ ідуть на схід , або в гаманці тім і самого Яника.Хоча це і центр , ніхуя тут не має , безкраї степи, що заросли бур½янами чи засипані якимось гівном Калхози , що схожі на жертв 3 світової війни. Не зважаючи на це, тут протіка великий і могучій Р. Дніпро, що завдяки любові українців до природи , перетворився в абсольютно засраний і нахуй не придатне водоймище. Та всім як завжди похуй , ад же вся надія на нано технолігії, які за 5 хв розчинять все гівно та сміття в річці перетворючи його в золото , а воду в <s>хенесі</s> Самогон.

=== Південь ===
Ніц тобі роботи влітку, як нема ані кільканадцяти соток чи ба гектарів землі, що треба поратись коло неї, ані моря, річки або хоча б озера чи струмка, щоб рятуватися од виснажливої спеки.
Й першого, й другого в <s>Конча-Заспі</s> на півдні України - хоч греблю гати! А раніше окрім незайманого степу не було майже нічого.
Кожен свідомий українець або куштував херсонські кавуни й помідори, або бухав якесь вино звідти, або був у Коблево, Одесі, Залізному Порті чи деінде. Або все одночасно. Задля того славна Укрзалізниця робе багато додаткових потягів влітку до Одеси й Херсону.

== Політичний устрій ==
Україна - демократична держава.<s>Парламентсько</s>-президентська республіка. Надати більшу специфіку не видається можливим, зважаючи на те, що деталі залежать від керівного апарату у вибраний проміжок часу. Головою <s>і не тільки</s> держави є президент. Нинішнім президентом є <s>[[Пасічник|Віктор Ющенко]]</s> [[ПроФФесор|В.Ф.Янукович, володар шапок.]]. Виконавча влада зосереджена в руках <s>і не тільки</s> прем'єр-міністра, яким на даний момент є <s>[[Тимошенко|Юлія Тимошенко]]</s> [[Капуста|М.Азаров]]. Верхом судочинства є Верховний Суд, рішення якого можуть бути скасовані Конституційним судом відповідно до Конституції, рішення якого в свою чергу можуть скасовані за поданням громадян.Законодавча влада лежить на плечах <s>і не тільки</s> [[Верховний Цирк України|парламенту]] Будь-які рішення представницького характеру здійснюється через вибори, які є прямим волевиявленням [[Народ|народу]]. Для представництва [[Народ|народу]] у [[Верховний Цирк України|парламенті]] існує сила-силенна партій, про деякі з яких взагалі нічого не відомо. Для набуття популярності і показу серйозності намірів партії <s>понтуються</s> блокуються. Основним етапом в процесі блокування є обрання назви блоку, яка б повністю виражала наміри і програму блоку. Класичним прикладом є Блок Юлії Тимошенко, який як не можна краще характеризує напрямок діяльності блоку.
Демокартія тут тільки почина зароджуватись, і щоб викорінити всю совкощину, корупцію та інші не дуже не порядні вещі , треба слухати великого брата Демократа , справедливого, <s>А</s>С<s>А</s>ША<s>Й</s>, бо вони там краще знають як нам жить , хулі президент негр, нападають на безневинні країни під різними дебільнимим нахуй не зрозумілими придлогами , типу та у них там (ядерна ракета із каміння і овечого гівна) и качають чорне бабло , бля ну чим не зразок демократії.
В Україні , панує мир злагода і благополучча , це тільки по зомбоящику трансльють, що зарплати не платять , податковий кодекс повна параша , 70% українців живуть за межею бідності , та це пох ,бо скрізь висять портрети усміхненого '''зека'''Презідента , який преконує шо то всё хуйня , життя стало краще , донбас порожняк не гоніт.
{{Недопис}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Країни]]
[[Категорія:Україна]]