<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://old.ukrmemoria.com/w/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Rq.</id>
	<title>Файна Меморія - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://old.ukrmemoria.com/w/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Rq."/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Rq."/>
	<updated>2026-11-06T00:46:09Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.46.2</generator>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%BA%D1%81&amp;diff=5289</id>
		<title>Лінукс</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%BA%D1%81&amp;diff=5289"/>
		<updated>2010-06-24T13:03:09Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Rq.: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Linux&#039;&#039;&#039; (aka Лінукс, Лінакс, Лінух та Лінупс&amp;lt;ref&amp;gt;остання в цьому ряду назва є образливою, саме її слід використовувати для тролінгу&amp;lt;/ref&amp;gt;)- вільна  операційна система.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Насправді, Linux&#039;ом називають ядро операційної системи, яка розповсюджується у вигляді дистрибутивів. Крім того, десь у 1992 році Річард Столман (див. далі) вирішив нагадати про себе, і почав вимагати, щоб систему називали GNU/Linux. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження ==&lt;br /&gt;
Перші версії сабжу були власноруч написані фінським студентом Ліну&amp;lt;s&amp;gt;ксом&amp;lt;/s&amp;gt;сом Торвальдсом, який хотів мати свою власну реалізацію стандарту POSIX. У 1992-му році Торвальдс, правильно оцінивши ситуацію, перевів код на ліцензію GNU GPL v 2.0, в зв’язку з чим Linux був обраний проектом GNU як тимчасова заміна ще не написаному ядру Hurd. Але, як відомо, немає нічого постійнішого, аніж тичасові заходи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Дистрибутиви ==&lt;br /&gt;
Дистрибутив — поєднання вільного ядра Linux та не менш вільних програм, які під цим ядром працюють. Створення дистрибутиву — досить непроста справа, але, теоретично, будь-хто може взяти існуючий дистр, шось у ньому змінити і почати розповсюджувати від свого імені. Тому наразі дистрибутивів сабжу налічується приблизно дофіга і трішки&amp;lt;ref&amp;gt;приблизну історію можна почитати [http://citkit.ru/articles/1442/ тут]&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
Серед них:&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Debian&#039;&#039;&#039; - вважається найбільш стабільним (і консервативним). Також вважається, що це чистий дистрибутив, що не містить ніякого пропрієтарного софту&amp;lt;ref&amp;gt;Наприклад, ліцензія на [[Firefox]] здалася дебіанавтам не досить правильною, тому вони скопіювали його вихідні коди та зробили свій браузер, Icewheasel&amp;lt;/ref&amp;gt;&amp;lt;ref&amp;gt;Хоча, найчистішим дистрибутивом є [http://www.gnewsense.org/ gNewSence]. Його сам RMS юзає&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Red Hat&#039;&#039;&#039; aka Червоний капелюшок — один з перших комерційних дистрибутивів. Теж дуже стабільний і консервативний. Безкоштовна версія — CentOS&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Fedora&#039;&#039;&#039; — найновіша і найнестабільшіша версія Red Hat. Вважається, що містить найсвіжіші версії усіх можливих програм.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Ubuntu&#039;&#039;&#039; aka бубунта — дистрибутив, заснований на Debian. На сьогоднішній день єдиний, який чітко декларує направленість на десктоп домашнього користувача. Типу надзвичайно дружній. Настільки, що його емблемою є [[бубен]], і при запуску він сам в нього б&#039;є&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Gentoo&#039;&#039;&#039; — дистрибутив розповсюджується не в бінарниках, в джерельному коді, компілюється під час встановлення. Завдяки цьому встановлення Генти вимагає дуже багато часу, що породило певну кількість специфічних анекдотів. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Slackware&#039;&#039;&#039; aka Слака — найстаріший з нині живих дистрибутивів. Більш за все відомий відсутністю &amp;lt;s&amp;gt;менеджера пакунків&amp;lt;/s&amp;gt; контролю залежностей у менеджері пакунків. Весь час головним (а періодично — і єдиним) розробником є Патрік Фолькердінг. В зв’язку з цим, частина емоційно нестіких лінусоїдів почала вважати його земним утіленням бога. Крім того існує трохи допилений ( в основному в області локалізації) український варіант під назвою DeepStyle. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;SUSE&#039;&#039;&#039; та OpenSUSE aka Зюзя — ще однин варіант від  фірми Novell. Розробники дистру свого часу мали якусь партнерську угоду з Micro$oft. Фактично це нічого не змінило, але бурління говн серед лінуксового ком’юніти було велике.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;BolgenOS&#039;&#039;&#039; — принципово новий дистрибутив Лінукса.&lt;br /&gt;
* і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Користувачі ==&lt;br /&gt;
Користувачі Лінукса звуться [[лінуксоїд|лінуксоїдами]]. Чисельний склад лінуксоїдів приблизно такий:&lt;br /&gt;
* Школярі, що вирішили продемонструвати, що вони не такі, як всі - 95%&lt;br /&gt;
* Співробітники фірм, що вирішили зекономити на Windows - 4%&lt;br /&gt;
* Професіонали, що розуміють, як справді його використовувати - 1%&lt;br /&gt;
Друга категорія в [[Україна|Україні]] не розповсюджена через мляву політику держави в області захисту &amp;lt;s&amp;gt;корпорації Майкрософт&amp;lt;/s&amp;gt;прав виробників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Особистості ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Піндоси та інші буржуї:&lt;br /&gt;
* Лінус Торвальдс (Linus Torvalds) — автор.&amp;lt;ref&amp;gt;між іншим, єдиний у цьому списку, хто не носить бороду.&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Річард Столман (Richard Stallman) aka RMS — бородатий товстун. Колишній програміст, автор компілятору, яким було зібрано сабж. Зараз є головою Free Sowtware Foundation, їздить по світу і проповідує свободу програмного забезпечення. &amp;lt;ref&amp;gt;між іншим, єдиний у цьому списку, хто носить бороду.&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Марк Шатлворт — космічний турист. Головний бубунтовод.&lt;br /&gt;
* Ян Мердок (Ian Murdock) — головний дебіанавт.&lt;br /&gt;
* Патрік Волкердінґ (Patrick Volkerding) aka Патрег — головний слакварист.&lt;br /&gt;
* Кірк МакКузік (Kirk McKusick) — головний фрібесдешнік. До чого він тут згаданий, неясно.&lt;br /&gt;
* Ханс Райзер (Hans Reiser) — програміст для сабжу, автор файлової системи імені себе. Вбив і закопав десь у парку свою колишню дружину. Судовий процес широко обговорювався на сабжевих форумах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Москалі:&lt;br /&gt;
* Олексій Федорчук — вчений-геолог. Встановив усі можливі дистрибутиви сабжу та пару BSD-систем. Написав про це надзвичайно багато статей.&lt;br /&gt;
* Віктор Алксніс aka ЖЖ v_alksnis2 — депутат, багато чого пише про розповсюдження вільного софту серед москалів.&lt;br /&gt;
* Поносов — директор школи. Свого часу його мало не посадили через те, що у школі на компах було встановлено неліцензійний M$ Window$.&lt;br /&gt;
* Аркадій Шеїн aka [http://tigro.info tigro] — автор Russian Fedora.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Пов’язані меми ==&lt;br /&gt;
[[Зображення:Linux nowindows nogates.jpg|300px|thumb|right| сабж демотивує]]&lt;br /&gt;
Можливо, ці фрази варто було б винести в окремі статті, але поки що замало тексту, тому хай буде скопом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Just for fun — &amp;quot;Просто цікаво було&amp;quot;, назва книжки Лінуса. Основна відповідь на питання &amp;quot;Навіщо кілька годин гуглити вирішення проблем, яких у Windows просто нема?&amp;quot;&lt;br /&gt;
* RTFM — &amp;quot;read the fucking manual&amp;quot;, &amp;quot;прочитай нарешті інструкцію&amp;lt;ref&amp;gt;на [[ЛОУ|ЛОУ]] manual перекладають як &amp;quot;підручник&amp;quot;&amp;lt;/ref&amp;gt;&amp;quot;. Типова відповідь на занадто прості запитання, які можна вирішити менше ніж за пару годин гуглення.&lt;br /&gt;
* rm -rf — команда, що знищує всі дані на всіх змонтованих дисках, включно з самою системою.&lt;br /&gt;
* &amp;quot;маленька програма на перлі&amp;quot; — вдало замаскований варіант попередньої команди. [http://www.linux.org.ru/forum/development/392747;jsessionid=121E699091B331FDECFEF0B3253C7229 test... test... test...]&lt;br /&gt;
* Linux is like a wigvam... No windows, No gates, Apache inside — перші версії сабжу були без графічного інтерфейсу (вікон) і використовувались переважно на серверах (разом з Apache).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факти&amp;lt;ref&amp;gt;звісно, це ніфіга не факти, це типу гумор такий&amp;lt;/ref&amp;gt;&amp;lt;ref&amp;gt;Але в кожному жарті є доля істини&amp;lt;/ref&amp;gt; ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Лінукс дуже легко встановити, з цим може впоратись навіть сферична домогосподарка у вакуумі.&lt;br /&gt;
* Лінукс дуже складно встановити, це система для нердів&amp;lt;ref&amp;gt;При тому обидва твердження є правдивими&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Під сабжем абсолютно немає вірусів&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді, існують. Але їх дуже мало.&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Якби не численні відкати, які Micro$oft дає чиновникам, на компах у всіх державних установах уже давно стояв би лінукс&lt;br /&gt;
* Лінукс вперто складає 95% &amp;lt;ref&amp;gt;[http://www.top500.org/stats/list/33/osfam TOP-500 суперкомп&#039;ютерів; всі мішані системи містять код Linux]&amp;lt;/ref&amp;gt; ОС на ТОП-500 найпотужніших комп&#039;ютерів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Способи використання ==&lt;br /&gt;
Лінукс є джерелом нескінчених [[холівар|холіварів]] в [[інтернети|інтернетах]]. Основні з них такі:&lt;br /&gt;
* Лінукс vs. Windows&lt;br /&gt;
* Debian vs. RHEL vs. Fedora vs. Ubuntu vs. Slackware vs. Gentoo vs. SUSE vs. Супер-мега-дистрибутив Васі Пупкіна (убунту з заміненим фоном робочого столу)&lt;br /&gt;
* GNOME vs. KDE vs. XFCE vs. IceWM vs. Terminal&lt;br /&gt;
* Всі інші холівари, пов&#039;язані з ПЗ (бравзери, медіаплеєри і т.д.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:операційні системи]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Rq.</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%BA%D1%81&amp;diff=5288</id>
		<title>Лінукс</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%83%D0%BA%D1%81&amp;diff=5288"/>
		<updated>2010-06-24T13:01:23Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Rq.: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Linux&#039;&#039;&#039; (aka Лінукс, Лінакс, Лінух та Лінупс&amp;lt;ref&amp;gt;остання в цьому ряду назва є образливою, саме її слід використовувати для тролінгу&amp;lt;/ref&amp;gt;)- вільна  операційна система.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Насправді, Linux&#039;ом називають ядро операційної системи, яка розповсюджується у вигляді дистрибутивів. Крім того, десь у 1992 році Річард Столман (див. далі) вирішив нагадати про себе, і почав вимагати, щоб систему називали GNU/Linux. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Походження ==&lt;br /&gt;
Перші версії сабжу були власноруч написані фінським студентом Ліну&amp;lt;s&amp;gt;ксом&amp;lt;/s&amp;gt;сом Торвальдсом, який хотів мати свою власну реалізацію стандарту POSIX. У 1992-му році Торвальдс, правильно оцінивши ситуацію, перевів код на ліцензію GNU GPL v 2.0, в зв’язку з чим Linux був обраний проектом GNU як тимчасова заміна ще не написаному ядру Hurd. Але, як відомо, немає нічого постійнішого, аніж тичасові заходи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Дистрибутиви ==&lt;br /&gt;
Дистрибутив — поєднання вільного ядра Linux та не менш вільних програм, які під цим ядром працюють. Створення дистрибутиву — досить непроста справа, але, теоретично, будь-хто може взяти існуючий дистр, шось у ньому змінити і почати розповсюджувати від свого імені. Тому наразі дистрибутивів сабжу налічується приблизно дофіга і трішки&amp;lt;ref&amp;gt;приблизну історію можна почитати [http://citkit.ru/articles/1442/ тут]&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
Серед них:&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Debian&#039;&#039;&#039; - вважається найбільш стабільним (і консервативним). Також вважається, що це чистий дистрибутив, що не містить ніякого пропрієтарного софту&amp;lt;ref&amp;gt;Наприклад, ліцензія на [[Firefox]] здалася дебіанавтам не досить правильною, тому вони скопіювали його вихідні коди та зробили свій браузер, Icewheasel&amp;lt;/ref&amp;gt;&amp;lt;ref&amp;gt;Хоча, найчистішим дистрибутивом є [http://www.gnewsense.org/ gNewSence]. Його сам RMS юзає&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Red Hat&#039;&#039;&#039; aka Червоний капелюшок — один з перших комерційних дистрибутивів. Теж дуже стабільний і консервативний. Безкоштовна версія — CentOS&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Fedora&#039;&#039;&#039; — найновіша і найнестабільшіша версія Red Hat. Вважається, що містить найсвіжіші версії усіх можливих програм.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Ubuntu&#039;&#039;&#039; aka бубунта — дистрибутив, заснований на Debian. На сьогоднішній день єдиний, який чітко декларує направленість на десктоп домашнього користувача. Типу надзвичайно дружній. Настільки, що його емблемою є [[бубен]], і при запуску він сам в нього б&#039;є&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Gentoo&#039;&#039;&#039; — дистрибутив розповсюджується не в бінарниках, в джерельному коді, компілюється під час встановлення. Завдяки цьому встановлення Генти вимагає дуже багато часу, що породило певну кількість специфічних анекдотів. &lt;br /&gt;
* &amp;quot;Slackware&amp;quot; aka Слака — найстаріший з нині живих дистрибутивів. Більш за все відомий відсутністю &amp;lt;s&amp;gt;менеджера пакунків&amp;lt;/s&amp;gt; контролю залежностей у менеджері пакунків. Весь час головним (а періодично — і єдиним) розробником є Патрік Фолькердінг. В зв’язку з цим, частина емоційно нестіких лінусоїдів почала вважати його земним утіленням бога. Крім того існує трохи допилений ( в основному в області локалізації) український варіант під назвою DeepStyle. &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;SUSE&#039;&#039;&#039; та OpenSUSE aka Зюзя — ще однин варіант від  фірми Novell. Розробники дистру свого часу мали якусь партнерську угоду з Micro$oft. Фактично це нічого не змінило, але бурління говн серед лінуксового ком’юніти було велике.&lt;br /&gt;
* &amp;quot;BolgenOS&amp;quot; — принципово новий дистрибутив Лінукса.&lt;br /&gt;
* і т.д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Користувачі ==&lt;br /&gt;
Користувачі Лінукса звуться [[лінуксоїд|лінуксоїдами]]. Чисельний склад лінуксоїдів приблизно такий:&lt;br /&gt;
* Школярі, що вирішили продемонструвати, що вони не такі, як всі - 95%&lt;br /&gt;
* Співробітники фірм, що вирішили зекономити на Windows - 4%&lt;br /&gt;
* Професіонали, що розуміють, як справді його використовувати - 1%&lt;br /&gt;
Друга категорія в [[Україна|Україні]] не розповсюджена через мляву політику держави в області захисту &amp;lt;s&amp;gt;корпорації Майкрософт&amp;lt;/s&amp;gt;прав виробників.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Особистості ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Піндоси та інші буржуї:&lt;br /&gt;
* Лінус Торвальдс (Linus Torvalds) — автор.&amp;lt;ref&amp;gt;між іншим, єдиний у цьому списку, хто не носить бороду.&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Річард Столман (Richard Stallman) aka RMS — бородатий товстун. Колишній програміст, автор компілятору, яким було зібрано сабж. Зараз є головою Free Sowtware Foundation, їздить по світу і проповідує свободу програмного забезпечення. &amp;lt;ref&amp;gt;між іншим, єдиний у цьому списку, хто носить бороду.&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Марк Шатлворт — космічний турист. Головний бубунтовод.&lt;br /&gt;
* Ян Мердок (Ian Murdock) — головний дебіанавт.&lt;br /&gt;
* Патрік Волкердінґ (Patrick Volkerding) aka Патрег — головний слакварист.&lt;br /&gt;
* Кірк МакКузік (Kirk McKusick) — головний фрібесдешнік. До чого він тут згаданий, неясно.&lt;br /&gt;
* Ханс Райзер (Hans Reiser) — програміст для сабжу, автор файлової системи імені себе. Вбив і закопав десь у парку свою колишню дружину. Судовий процес широко обговорювався на сабжевих форумах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Москалі:&lt;br /&gt;
* Олексій Федорчук — вчений-геолог. Встановив усі можливі дистрибутиви сабжу та пару BSD-систем. Написав про це надзвичайно багато статей.&lt;br /&gt;
* Віктор Алксніс aka ЖЖ v_alksnis2 — депутат, багато чого пише про розповсюдження вільного софту серед москалів.&lt;br /&gt;
* Поносов — директор школи. Свого часу його мало не посадили через те, що у школі на компах було встановлено неліцензійний M$ Window$.&lt;br /&gt;
* Аркадій Шеїн aka [http://tigro.info tigro] — автор Russian Fedora.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Пов’язані меми ==&lt;br /&gt;
[[Зображення:Linux nowindows nogates.jpg|300px|thumb|right| сабж демотивує]]&lt;br /&gt;
Можливо, ці фрази варто було б винести в окремі статті, але поки що замало тексту, тому хай буде скопом&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Just for fun — &amp;quot;Просто цікаво було&amp;quot;, назва книжки Лінуса. Основна відповідь на питання &amp;quot;Навіщо кілька годин гуглити вирішення проблем, яких у Windows просто нема?&amp;quot;&lt;br /&gt;
* RTFM — &amp;quot;read the fucking manual&amp;quot;, &amp;quot;прочитай нарешті інструкцію&amp;lt;ref&amp;gt;на [[ЛОУ|ЛОУ]] manual перекладають як &amp;quot;підручник&amp;quot;&amp;lt;/ref&amp;gt;&amp;quot;. Типова відповідь на занадто прості запитання, які можна вирішити менше ніж за пару годин гуглення.&lt;br /&gt;
* rm -rf — команда, що знищує всі дані на всіх змонтованих дисках, включно з самою системою.&lt;br /&gt;
* &amp;quot;маленька програма на перлі&amp;quot; — вдало замаскований варіант попередньої команди. [http://www.linux.org.ru/forum/development/392747;jsessionid=121E699091B331FDECFEF0B3253C7229 test... test... test...]&lt;br /&gt;
* Linux is like a wigvam... No windows, No gates, Apache inside — перші версії сабжу були без графічного інтерфейсу (вікон) і використовувались переважно на серверах (разом з Apache).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Факти&amp;lt;ref&amp;gt;звісно, це ніфіга не факти, це типу гумор такий&amp;lt;/ref&amp;gt;&amp;lt;ref&amp;gt;Але в кожному жарті є доля істини&amp;lt;/ref&amp;gt; ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Лінукс дуже легко встановити, з цим може впоратись навіть сферична домогосподарка у вакуумі.&lt;br /&gt;
* Лінукс дуже складно встановити, це система для нердів&amp;lt;ref&amp;gt;При тому обидва твердження є правдивими&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Під сабжем абсолютно немає вірусів&amp;lt;ref&amp;gt;Насправді, існують. Але їх дуже мало.&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
* Якби не численні відкати, які Micro$oft дає чиновникам, на компах у всіх державних установах уже давно стояв би лінукс&lt;br /&gt;
* Лінукс вперто складає 95% &amp;lt;ref&amp;gt;[http://www.top500.org/stats/list/33/osfam TOP-500 суперкомп&#039;ютерів; всі мішані системи містять код Linux]&amp;lt;/ref&amp;gt; ОС на ТОП-500 найпотужніших комп&#039;ютерів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Способи використання ==&lt;br /&gt;
Лінукс є джерелом нескінчених [[холівар|холіварів]] в [[інтернети|інтернетах]]. Основні з них такі:&lt;br /&gt;
* Лінукс vs. Windows&lt;br /&gt;
* Debian vs. RHEL vs. Fedora vs. Ubuntu vs. Slackware vs. Gentoo vs. SUSE vs. Супер-мега-дистрибутив Васі Пупкіна (убунту з заміненим фоном робочого столу)&lt;br /&gt;
* GNOME vs. KDE vs. XFCE vs. IceWM vs. Terminal&lt;br /&gt;
* Всі інші холівари, пов&#039;язані з ПЗ (бравзери, медіаплеєри і т.д.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{reflist}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:операційні системи]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Rq.</name></author>
	</entry>
</feed>