Користувач:Курка Аалямб/Москальський діалект - Історія редагувань

77.222.129.98: /* Діалектні відмінності */

2011-08-05T08:11:29Z

Діалектні відмінності

← Попередня версія		Версія за 10:11, 5 серпня 2011
Рядок 14:		Рядок 14:
	[[Зображення:Москальський гівно.jpg\|300px\|thumb\|right\|[[Понуре гівно]] - ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.]]		[[Зображення:Москальський гівно.jpg\|300px\|thumb\|right\|[[Понуре гівно]] - ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.]]
	Москальський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.<br />		Москальський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.<br />
	У фонетиці такими особливостями є наявність «ро», «ло» і «ре», «ле» в коренях слів між приголосними на відміну від [[Наддніпрянський діалект\|наддніпрянського]] та [[Західний діалект\|західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. «крошить», «глотать», «тревога», «слеза», укр. «кришити», «глитати», «тривога»), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. «платье», «судья», укр. «плаття», «суддя»), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в українській мові (порівняти моск. «город» ['gorat], укр. «город» [ɦo'rod]). У москальському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвуччя (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в українській: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. В москальському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а <s>збоченці</s>). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".		У фонетиці такими особливостями є наявність «ро», «ло» і «ре», «ле» в коренях слів між приголосними на відміну від [[Наддніпрянський діалект\|наддніпрянського]] та [[Західний діалект\|західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. «крошить», «глотать», «тревога», «слеза», укр. «кришити», «глитати», «тривога»), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. «платье», «судья», укр. «плаття», «суддя»), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в українській мові (порівняти моск. «город» ['gorat], укр. «город» [ɦo'rod]). У москальському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвуччя (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в українській: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. В москальському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як <s>а</s> [ə] або [ɐ] <s>збоченці</s>). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".

	У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. «брат!», «сын!», укр. «брате!», «сину!»), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. «Гена» — «Ген!»), відсутність чергування «к», «г», «х» з «ц», «з», «с» у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», укр. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а (-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», укр. «вчителі́»). На відміну від москальського, в [[Наддніпрянський діалект\|наддніпрянському діалекті]]\| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.<br /><br />		У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. «брат!», «сын!», укр. «брате!», «сину!»), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. «Гена» — «Ген!»), відсутність чергування «к», «г», «х» з «ц», «з», «с» у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», укр. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а (-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», укр. «вчителі́»). На відміну від москальського, в [[Наддніпрянський діалект\|наддніпрянському діалекті]]\| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.<br /><br />

Курка Аалямб в 19:04, 11 липня 2010

2010-07-11T19:04:02Z

← Попередня версія		Версія за 21:04, 11 липня 2010
Рядок 52:		Рядок 52:
	#же — ж		#же — ж
	#від(віді) — од		#від(віді) — од

			*Немає пом'якшених шиплячих, хоча на письмі вони все ще показуються.

	'''Загальна граматика:'''		'''Загальна граматика:'''

Курка Аалямб: Створена сторінка: {{Готова}}

[[Зображення:Псування москалями.jpg|300px|thumb|right|Отакий він - москальський діа…

2010-07-09T15:28:53Z

Створена сторінка: {{Готова}} [[Зображення:Псування москалями.jpg|300px|thumb|right|Отакий він - москальський діа…

Нова сторінка

{{Готова}} 
[[Зображення:Псування москалями.jpg|300px|thumb|right|Отакий він - москальський діалект. Пишуть ніби й нормальні люди, а таке кажуть]]
'''Москальський діалект''' - один з шести крупних діалектів [[Українська мова|української мови]]. Історично сформувався набагато пізніше літературної [[Українська мова|української]](14-15 століття), але тим не менш вважається [[москаль|носіями]] ледь не [[Общєпонятний|панівним]]. Загальна характеристика діалекту зводиться до значного псування [[Українська мова|українського]] вимовлення, хоча написання при цьому часто співпадає з [[Українська мова|українським]]. 
==Виникнення==
[[Зображення:Писані мови.png|160px|thumb|right|Ось так зрадники нашого діла назвали нас зрадниками своєї зради]]
[[Зображення:Гісторія.jpg|160px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше доставляє.]]
Діалект почав давати паростки вже після завоювання русинами та зрусішання фіно-угорських племен. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від [[Русь|Руси]] [[Ерефія|Суздальської землі]]. Як можна прочитати у Ключевського,
{{Цитата|...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....". |40}}
Взагалі, якщо [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянський]] та [[Західний діалект|західний]] діалекти формувалися на народній основі, певний час будучи навіть офіційною мовою Великого Князівства Литовського, то москальський усебічно піддавався впливу церковнослов'янської мови з лексичного боку(наповнення москальської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших, частина з яких співіснує із властиво москальськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й інші. Із церковнослов'янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм москальськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. москальське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасний москальський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим. Згідно стословних списків базової лексики Сводеша москальський діалект є набагато ближчою до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86 % та 92 % спільних слів), ніж до південнослов'янської болгарської мови (74 %). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської мови й москальського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці.Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру москальського діалекту – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову. 
Назараз болгаризми з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак- морок, сладкій-солодкий) проникли навіть в [[наддніпрянський діалект]] та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж після 1922-ого року. Також багато хто зі сторонників "Живаґо вєлікарусскаґо язика" активно стверджує, що москальський діалект є ближчим до [[Українська мова|староукраїнської]], аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом <s>москальської</s>російської гвинтівки). 
На фонетику та структуру москальських говорів Карелії великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова). 
==Діалектні відмінності==
[[Зображення:Мапа поширення.png|300px|thumb|right|Розподіл діалектів [[Українська мова|української]] у східній Европі]]
[[Зображення:Москальський гівно.jpg|300px|thumb|right|[[Понуре гівно]] - ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.]]
Москальський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці. 
У фонетиці такими особливостями є наявність «ро», «ло» і «ре», «ле» в коренях слів між приголосними на відміну від [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянського]] та [[Західний діалект|західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. «крошить», «глотать», «тревога», «слеза», укр. «кришити», «глитати», «тривога»), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. «платье», «судья», укр. «плаття», «суддя»), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в українській мові (порівняти моск. «город» ['gorat], укр. «город» [ɦo'rod]). У москальському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвуччя (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в українській: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. В москальському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а <s>збоченці</s>). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".

У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. «брат!», «сын!», укр. «брате!», «сину!»), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. «Гена» — «Ген!»), відсутність чергування «к», «г», «х» з «ц», «з», «с» у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», укр. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а (-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», укр. «вчителі́»). На відміну від москальського, в [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянському діалекті]]| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення. 
===В москальському діалекті зникли такі можливості [[Українська мова|української мови]]===

'''Іменник:'''

*Число: [[Двоїна]]
*Відміна: ІV-та
*Відмінок: Кличний
*Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;

'''Дієслово'''

*Час: Давноминулий
*Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто - будьмо та будемо - будєм)

'''Прикметник'''

*Суфікси пестливості
*Щоякнайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+як+найвищий ступінь)
*Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава])

'''Загальна фонетика:'''

*Звук о в ненаголошеній позиції

*Відсутня (майже відсутня) милозвучність
#і-й (та)
#у-в (ув, уві)
#ся-сь
#з-зі(зо)-із
#під — піді — підо
#к — ік
#би — б
#хоч — хоча
#же — ж
#від(віді) — од

'''Загальна граматика:'''

*Надзвичайно часте пом'якшення гортанних, чого ніколи не допускала [[Українська мова|давньоукраїнська мова]]
#Відсутнє чергування гзж, кцч, хсш іменникових відмінків при м'якому закінченні
#Слова "гибель", "Киев", хитрый, кидать... 
===Приклади москальського діалекту===
Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту:

{{Цитата|{{Переклад|Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно?|Бісів біс, нащо пристав, ти, з тваринним прізвищем? П'ятниця в моїй релігії - священний день, мої боги накладають на тебе анафему, ??????, тобі зрозуміло?}} |40}}
{{Цитата|{{Переклад|Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал ))))) |Анус іди до мене рідний, я тобі ???? дам. Смішно, я аж плакав}}|40}}
{{Цитата|{{Переклад|Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь (|Це не допоможе мені запхнути свою велику штуку в маленький кошачий анальний отвір, порадь що-небудь (}}|40}}
{{Цитата|{{Переклад|Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие!|Спокусливі інтим стрижки - це могутня зброя!}}|40}}
Трохи канонічного:
{{Цитата|{{Переклад|Убѣйся объ стѣну нахъ!|Убийся об стіну повністю!}}|40}} 

==Поширення==
[[Зображення:Зона зараження.jpg|300px|thumb|right|Зона зараження]]
Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого тролінгу російськими царями численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе [[Україна]] до [[Русь|Русі]] має відношення опосередковане, в той час, як Московія - найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли - Росія, [[Русь]] з грецької). 
Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому [[Московія]] прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий надніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті [[москальська ментальність]].

==Сучасний статус==
[http://www.youtube.com/watch?v=Yi1IBsrAAjY Ех,... більше б таких учителів!]
Наразі активно форситься російським урядом як "загальнозрозумілий". Фактично, є офіційним у, відповідно, Росії, Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав'язаний Україні. Численні проросійські партії, такі як [[партія регіонів]], [[прогресивні соціалісти]], з якогось диву хочуть діалекту державного статусу. 
===Москальський діалект та російська мова===
Серед населення Московії побутує думка, що москальський діалект - то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. "російська мова" - [[книга в стилі комікс|мем у стилі форсед]] російської пропаґанди на Україні. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (якби сказали [[Русь]] - ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть "ні, не огидно, що природньо...", от і наддніпрянський найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект москальський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності. 
==Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати москальський діалект==
[[Зображення:Путєн.gif|300px|thumb|right|Пластичні операції - 2 хвилини і ти як Путєн]]
Сучасна наука стверджує, що існує лише один спосіб позбутися такого горя в житті - пиздити себе ломом три рази на день. Ще можна фізично себе [[Зоборона|зоборонити]] чи піддати злісним самокатуванням. Як достойний варіант, варто розглянути [[Феєрія даунізму|феєричне]] самоспалення. 

==Цікаво знати==
*У москальському діалекті не існує кличної форми, але до Бога вони звертаються саме за кличним відмінком ("О, Боже!"). Хоча останнім часом поширеним є також звертання "О, мой Бог". Редукція.
*Москальський діалект утворився не природнім шляхом народницької ізоляції, а способом культурної асиміляції чужинців.
*Москалі називають місяці за римською традицією. Фе! 
{{Мова}}

Користувач:Курка Аалямб/Москальський діалект - Історія редагувань

77.222.129.98: /* Діалектні відмінності */

Курка Аалямб в 19:04, 11 липня 2010

Курка Аалямб: Створена сторінка: {{Готова}} [[Зображення:Псування москалями.jpg|300px|thumb|right|Отакий він - москальський діа…

Курка Аалямб: Створена сторінка: {{Готова}}

[[Зображення:Псування москалями.jpg|300px|thumb|right|Отакий він - москальський діа…