<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD</id>
	<title>Походження слов&#039;ян - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;action=history"/>
	<updated>2026-11-08T09:58:04Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.46.2</generator>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=22476&amp;oldid=prev</id>
		<title>MrGALL: Редагування користувача 95.132.221.35 (обговорення) відкинуті до версії користувача Vox</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=22476&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-06-14T17:52:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Редагування користувача &lt;a href=&quot;/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/95.132.221.35&quot; title=&quot;Спеціальна:Внесок/95.132.221.35&quot;&gt;95.132.221.35&lt;/a&gt; (&lt;a href=&quot;/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:95.132.221.35&amp;amp;action=edit&amp;amp;redlink=1&quot; class=&quot;new&quot; title=&quot;Обговорення користувача:95.132.221.35 (такої сторінки не існує)&quot;&gt;обговорення&lt;/a&gt;) відкинуті до версії користувача &lt;a href=&quot;/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Vox&quot; title=&quot;Користувач:Vox&quot;&gt;Vox&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;amp;diff=22476&amp;amp;oldid=21822&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>MrGALL</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=21822&amp;oldid=prev</id>
		<title>95.132.221.35: 0</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=21822&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-06-14T16:36:01Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;amp;diff=21822&amp;amp;oldid=20658&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>95.132.221.35</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=20658&amp;oldid=prev</id>
		<title>Vox: Редагування користувача 95.132.115.27 (обговорення) відкинуті до версії користувача Usik64</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=20658&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-06-14T16:08:39Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Редагування користувача &lt;a href=&quot;/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/95.132.115.27&quot; title=&quot;Спеціальна:Внесок/95.132.115.27&quot;&gt;95.132.115.27&lt;/a&gt; (&lt;a href=&quot;/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:95.132.115.27&amp;amp;action=edit&amp;amp;redlink=1&quot; class=&quot;new&quot; title=&quot;Обговорення користувача:95.132.115.27 (такої сторінки не існує)&quot;&gt;обговорення&lt;/a&gt;) відкинуті до версії користувача &lt;a href=&quot;/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Usik64&quot; title=&quot;Користувач:Usik64&quot;&gt;Usik64&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;amp;diff=20658&amp;amp;oldid=19562&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>Vox</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=19562&amp;oldid=prev</id>
		<title>95.132.115.27: 0</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=19562&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-06-14T15:45:16Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw-interface=&quot;&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 17:45, 14 червня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l1&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;lol&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;dovbojoby sosnule&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-side-deleted&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;http://dramatica.org.ua/&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>95.132.115.27</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=19396&amp;oldid=prev</id>
		<title>95.132.115.27: 0</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=19396&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-06-14T15:43:22Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw-interface=&quot;&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 17:43, 14 червня 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l1&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt; &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;lol&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>95.132.115.27</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=18345&amp;oldid=prev</id>
		<title>95.132.115.27: 0</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=18345&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-06-14T15:33:55Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;amp;diff=18345&amp;amp;oldid=10578&quot;&gt;Показати зміни&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>95.132.115.27</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=10578&amp;oldid=prev</id>
		<title>Usik64: /* Про сабж в Ерефії */</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=10578&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-02-12T18:58:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;span class=&quot;autocomment&quot;&gt;Про сабж в Ерефії&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: #fff; color: #202122;&quot; data-mw-interface=&quot;&quot;&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-marker&quot; /&gt;
				&lt;col class=&quot;diff-content&quot; /&gt;
				&lt;tr class=&quot;diff-title&quot; lang=&quot;uk&quot;&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan=&quot;2&quot; style=&quot;background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 20:58, 12 лютого 2011&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;mw-diff-left-l4&quot;&gt;Рядок 4:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 4:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;:::Цьому &amp;quot;відпрацьованому етнічному матеріалу (українцям )... долею визначено потонути у бурі революцій&amp;quot; — такий був &amp;quot;вирок&amp;quot; класика марксизму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;:::Цьому &amp;quot;відпрацьованому етнічному матеріалу (українцям )... долею визначено потонути у бурі революцій&amp;quot; — такий був &amp;quot;вирок&amp;quot; класика марксизму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Про сабж в [[&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Ерефія&lt;/del&gt;|Ерефії]]==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Про сабж в [[&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Росія&lt;/ins&gt;|Ерефії]]==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;−&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;В [[&lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Ерефія&lt;/del&gt;|Ерефії]] відроджуються і &#039;&#039;&#039;набирають сили так звані лівоарійські концепції&#039;&#039;&#039;, створено декілька партій націонал-соціалістичної орієнтації, які дивляться на &lt;del style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Украшу &lt;/del&gt;як на &quot;блудну вівцю&quot;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot; data-marker=&quot;+&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;В [[&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Росія&lt;/ins&gt;|Ерефії]] відроджуються і &#039;&#039;&#039;набирають сили так звані лівоарійські концепції&#039;&#039;&#039;, створено декілька партій націонал-соціалістичної орієнтації, які дивляться на &lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Україну &lt;/ins&gt;як на &quot;блудну вівцю&quot;.  &lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взяти хоча б кредо &amp;quot;Партії арійської єдності&amp;quot;, викладене у праці &amp;quot;Русь ведическая в прошлом и будущем: Евангелие от ариев&amp;quot;. Книга написана академіком В. В. Даниловим [Данилов В. Русь ведическая в прошлом и будущем: Евангелие от ариев.—М., 1996. — С. 2-3]— співробітником відділу теоретичних досліджень Російської академії наук. Керівник цього відділу професор Е. І. Андріяшин так відгукується на згаданий твір: &amp;quot;Книга академіка В. В. Данилова знаменує собою початок якісно нового етапу розвитку сучасної прикладної політології&amp;quot;. А ось думка льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу В. В. Аксьонова: &amp;quot;Ця книга... дає прекрасну і закінчену модель суспільства майбутнього&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class=&quot;diff-marker&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взяти хоча б кредо &amp;quot;Партії арійської єдності&amp;quot;, викладене у праці &amp;quot;Русь ведическая в прошлом и будущем: Евангелие от ариев&amp;quot;. Книга написана академіком В. В. Даниловим [Данилов В. Русь ведическая в прошлом и будущем: Евангелие от ариев.—М., 1996. — С. 2-3]— співробітником відділу теоретичних досліджень Російської академії наук. Керівник цього відділу професор Е. І. Андріяшин так відгукується на згаданий твір: &amp;quot;Книга академіка В. В. Данилова знаменує собою початок якісно нового етапу розвитку сучасної прикладної політології&amp;quot;. А ось думка льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу В. В. Аксьонова: &amp;quot;Ця книга... дає прекрасну і закінчену модель суспільства майбутнього&amp;quot;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Usik64</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=10577&amp;oldid=prev</id>
		<title>Usik64: Створена сторінка: {{Любов і обожнювання|текст=У статті аж зашкалює любов до слов&#039;ян. Але Ви можете додати ЩЕ}}...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD&amp;diff=10577&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2011-02-12T18:57:34Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: {{Любов і обожнювання|текст=У статті аж зашкалює любов до слов&amp;#039;ян. Але Ви можете додати ЩЕ}}...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;{{Любов і обожнювання|текст=У статті аж зашкалює любов до слов&amp;#039;ян. Але Ви можете додати ЩЕ}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
:::На думку Маркса, слов&amp;#039;яни — це &amp;quot;етнічне сміття&amp;quot;. У спогадах про 1848 рік (які в СРСР не публікувалися) він пише про &amp;quot;слов&amp;#039;янську чернь&amp;quot;, маючи на увазі &amp;quot;південноруський&amp;quot; етнос&lt;br /&gt;
:::Цьому &amp;quot;відпрацьованому етнічному матеріалу (українцям )... долею визначено потонути у бурі революцій&amp;quot; — такий був &amp;quot;вирок&amp;quot; класика марксизму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Про сабж в [[Ерефія|Ерефії]]==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В [[Ерефія|Ерефії]] відроджуються і &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;набирають сили так звані лівоарійські концепції&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;, створено декілька партій націонал-соціалістичної орієнтації, які дивляться на Украшу як на &amp;quot;блудну вівцю&amp;quot;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Взяти хоча б кредо &amp;quot;Партії арійської єдності&amp;quot;, викладене у праці &amp;quot;Русь ведическая в прошлом и будущем: Евангелие от ариев&amp;quot;. Книга написана академіком В. В. Даниловим [Данилов В. Русь ведическая в прошлом и будущем: Евангелие от ариев.—М., 1996. — С. 2-3]— співробітником відділу теоретичних досліджень Російської академії наук. Керівник цього відділу професор Е. І. Андріяшин так відгукується на згаданий твір: &amp;quot;Книга академіка В. В. Данилова знаменує собою початок якісно нового етапу розвитку сучасної прикладної політології&amp;quot;. А ось думка льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу В. В. Аксьонова: &amp;quot;Ця книга... дає прекрасну і закінчену модель суспільства майбутнього&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До чого ж закликає автор публікації? До створення Слов&amp;#039;янсько-Тюркської арійської імперії (цілком зрозуміло, що з центром у Москві), де повинен діяти Уряд Арійської Єдності. Така імперія покликана покласти край експансії &amp;quot;сатанинського збориська, яке називає себе &amp;quot;іудеями&amp;quot; (пригадаємо Гітлера і його холокост). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Далі. Кожен керівник — великий і малий — цієї імперії повинен виховувати в себе риси &amp;quot;істинного арійця&amp;quot; (знов спадають на думку заклики [[Гітлер]]а, Геббельса, Гіммлера). і нарешті, потрібно перейти від наукового і національного соціалізму до ведичного. Ось ця &amp;quot;Ведично-соціалістична арійська імперія&amp;quot; з центром у Москві і пануватнме у всьому слов янському світі [Данилов В. Русь ведическая в прошлом и будущем.: Евангелие от ариев. — М., 1996.— С. 105&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==У німців==&lt;br /&gt;
Як відомо, ще у XIX столітті німецькі автори розробили концепцію, за якою ірано-європейські народи вважалися особливою гілкою білої раси. Згодом у XX ст. дехто з них почав вважати її основною паростю і навіть &amp;quot;стовбуром&amp;quot; етнічного дерева. Всім зрозуміло, для чого гітлерівські ідеологи видавали, ірано-європейську гілку за &amp;quot;стовбур&amp;quot; &amp;quot;європеоїдного дерева&amp;quot;. Це робилося, з одного боку, для приниження історичної ролі слов&amp;#039;янства, у т. ч. і Русі-України, а з другого — для непомірного звеличування германців як архітекторів сучасної європейської культури.&lt;br /&gt;
Нерозумно заперечувати значимість &amp;quot;ірано-кавказького&amp;quot; центру формування білої раси [Цілком ймовірно, що в Семиріччі відбувалося роздвоєння могутнього арійського потоку на індоаріїв та іраноаріїв. Останні, як відомо, сприяли розвитку пастушачого скотарства в іранських степах, були творцями релігії вогнепоклонників]. Але не можна його й абсолютизувати, як це роблять слідом за Г. Гегелем деякі західні історики й етнологи [Гегель Г. В. Энциклопедия философских наук: Философия духа. — М., 1956. —Т. Ш. — С 73-75; Гобіно Ж. А. Нерівність людських рас. — Париж, 1856 (фр.); Розенберг А. Миф XX века. —Таллинн, 1998 та ін].&lt;br /&gt;
==Цікаві дослідження==&lt;br /&gt;
З того часу, коли європейці, досліджуючи історію Індії і займаючись порівняльним мовознавством, з подивом виявили спільних предків і риси мовної схожості здавалось абсолютно різних народів. Опанування європейськими вченими священної мови &amp;quot;брамінів&amp;quot; — санскриту, становлення індології у XVIII столітті породило теорію &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;спільної — індійської — прабатьківщини&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; таких мов, як санскрит, давньоперська, грецька, латинська, кельтська, готська. Пізніше до цієї групи приєднали німецьку, вірменську, албанську, слов&amp;#039;янську мови [Нараховано мною до 600 українських слів, однакових або дуже схожих на санскритські, наприклад: вдова, дівер, зять, тесть, брат, дочка, дід, син, яр, вар, варити, край, кров, Донестр, або Дністер, Донець, Донепр (давня Непра), каравай, мара (смерть), біда, просити, сміятися, стояти, відати (знати) тощо. Всі ці слова звучать однаково і українською, і санскритською (Ю. К.)]. У 1850 році вперше було опубліковано англійською мовою одну із основних книг ведичного циклу — Рігведу (Гімн знанням), що стало певною мірою підсумковою акцією у відкритті індоєвропейської (арійської) мовної спільності.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
З XVIII століття вчені активно взялися за дослідження могил і курганів Великого степу, спочатку сибірських, а згодом — українських, кримських. У результаті археологічних розкопок не тільки поповнились дорогоцінними знахідками колекції Ермітажу, інших російських музеїв, а й значно розширилися наші знання про арійське коріння пастушачих народів Великого степу і праслов&amp;#039;янського етносу Північної Припонтиди, наші уявлення про життя народів контактної зони Європи і Азії — праукраїнців і праказахів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Є така північна легенда (відомий український фольклорист Я. Головацький подав її як давньогерманську). В ній говориться, що найважливішим із жіночих імен у праслов&amp;#039;ян було Дівонія (або Дана, Діана). Від нього — назви рік Дністер, Двіна, Дунай. І саму Слов&amp;#039;янщину, або Скіфію, на півночі Європи називали Дівою, або Дівонією (звідси германський Магдебург — місто Діви). Греки взяли богиню Діану (вона ж Артеміда) й Аполлона з країни скіфів-аріїв [Див.: Виклади давньослов&amp;#039;янських легенд, або міфологія.—К,, 1991.—С. 37].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Або взяти безсмертні твори Гомера — &amp;quot;Іліаду&amp;quot; й &amp;quot;Одіссею&amp;quot;, їх потрібно розглядати разом. По-перше, Гомер — слово санскритське: пастух (го — корова, мер — людина). (У Біблії Гомер — старший син Яфета, засновник славного пастушачого народу кіммерійців, який прийшов у Припонтиду й заснував знамениту Трипільську культуру [Див.: Библейская энциклопедия. — М., 1996. — С. 169]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Серед спеціалістів сталою є думка, що ніякого сліпого співця Гомера не було. [[Епос|&amp;quot;Іліада&amp;quot; й &amp;quot;Одіссея&amp;quot;]] — це зібрання й переробка дуже давніх переказів Північного Причорномор&amp;#039;я — фольклору нашої землі. Це ніби сни народу, предки якого прийшли до Малої Азії та на береги Егейського моря з півночі, заснували Трою, зруйновану потім ахейцями за настановою Єгипту. І структура творів Гомера аналогічна структурі сну людини. Коли вона засинає, свідомість спочатку працює вільно (людина спокійно згадує нещодавні події свого життя). А &amp;quot;Іліада&amp;quot; — це і є спогади народу про реальні й недавні події своєї історії (Троя). Згодом у процесі сну відключається свідомість і включається підсвідомість. У картині сну з&amp;#039;являються &amp;quot;фантастичні&amp;quot; елементи. Реальність змішується з фантасмагорією. Це вже &amp;quot;Одіссея&amp;quot;. Її події розгортаються в Понті Евксинському та на його берегах (звідти прийшли праотці троянців).&lt;br /&gt;
А Еней — єдиний з вождів, хто вийшов живим із троянського побоїща? Куди він тікає? На північ, до своїх. А хто приходив на допомогу троянцям? Амазонки — легендарні дочки скіфських степів.&lt;br /&gt;
Подібний коментар античних міфів та інших джерел можна було б продовжувати до безкінечності (я, наприклад, нічого не сказав про походження наших прямих предків — борисфенітів, &amp;quot;суміші&amp;quot; греків із Мілета та місцевих праслов&amp;#039;ян, про багато інших подій історії, що відображені в писаннях і розповідях давніх греків). Не бійтеся &amp;quot;міфологізації&amp;quot;, підберіть золото істини, яке ми топчемо, не розуміючи, що в нас лежить під ногами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Народи, як і люди, не падають з неба===&lt;br /&gt;
Вони також народжуються в конкретну історичну добу і від конкретних батьків у результаті &amp;quot;метисації&amp;quot; (злиття чоловічого і жіночого начал). Тільки на рівні етносів цей процес не до такої міри детермінований і не так чітко проявляється, як у випадку з окремими людьми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Материнську основу русько-українського суперетносу склали автохтони Наддніпрянщини і Наддністрянщини: &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;поляни, анти, древляни, кривичі, роксолани.&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; . У цілому це автохтони степової і лісостепової смуги Припонтиди (узбережжя Руського моря) від Дунаю до Азовського моря. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Особливо розширювати цей список, як це зроблено у &amp;quot;Повісті врем&amp;#039;яних літ&amp;quot;, не слід. &amp;quot;Повість&amp;quot; писалася на зламі XI—XII століть, у добу розквіту Києворуської імперії, і в ній перелічуються, поряд з південно-руськими (відзначеними вище) народами, також мешканці лісів Східної Європи, Півночі, Поволжя (&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;весь, чудь, меря, череміси, мурома, перм, печора, литва, дреговичі, сіверо, мордва та ін&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;Ці племена і народи були асимільовані пізніше Руссю-Україною (а деякі не асимільовані й досі)&amp;#039;&amp;#039;. У &amp;quot;Повісті&amp;quot; через кому називаються і народи, що становлять &amp;quot;тіло&amp;quot; Русі-України, і народи, що були колонізовані русько-українським суперетносом. І це спантеличує. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На береги Москви-ріки, до угро-фінських племен, наприклад, Русь (слов&amp;#039;яни) прийшла лише в IX столітті. А я веду мову про початок Русі-України (І-IVCT.). Варто повторити список: поляни, анти, древляни, кривичі, роксолани. Це народи &amp;quot;сколотсько-сарматського кореня&amp;quot;. Сармати, що прийшли в степи України в ІІІ столітті до н. е. і потіснили царських скіфів, освоїли землеробство, а місцевим племенам передали свої мітраїстські вірування. Тривали інтенсивні процеси асиміляції, &amp;quot;розчинення&amp;quot; сарматів у кельтському (сколотському) етнічному &amp;quot;морі&amp;quot; Припонтиди. Давня Дажбогова віра автохтонів підкріплювалася і підсилювалася вірою Сонячного Мітри.&lt;br /&gt;
===У Повісті врем&amp;#039;яних літ.===&lt;br /&gt;
Однак архетип, ментальні основи, душа та історичні долі були, якщо не однаковими, то дуже схожими. Адже своїм корінням (духовним, генетичним) вони сягають предків-оріїв, &amp;quot;Дажбогових дітей&amp;quot;. Еталоном, можна сказати, були поляни. Нестор пише: &amp;quot;Поляне бо своих отец обычаи имяху тих и кроток, и стыдение к снохам своим и к сестрам и к деверям велико стыдение имуще; и брачные обычаи имяху: не хожаще по невесту, но провожаху вечер, а заутру приношаху что на ней вдадуче&amp;quot; [Повість врем&amp;#039;яних літ. — К., 1990.—С. 20]. Такі характеристики були притаманні й іншим племенам степу і лісостепу. А от мурома, радимичі, вятичі, сіверо та ін. були інакшими: &amp;quot;живяху зверским образом, живуще скотски: и убиваху друг друга, едуще все нечисто, и браченье в них не быша, но умыкают у воды девиц&amp;quot; [Там само]. Ці племена &amp;quot;окультурювалися&amp;quot; пізніше, в IX—XII століттях, вже у рамках Києворуської імперії за визначального впливу наших материнських народів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Про власну назву==&lt;br /&gt;
Розібратися в етнічній ситуації на сході Європи заважає вкорінений стереотип, відповідно до якого спочатку виникла слов&amp;#039;янська раса, потім вона розпалася на дві гілки: західну і східну, а вже від останньої пішли свої гілки: [[Русь]] і далі три братерських народи (російський, український, білоруський). &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Така схема здається очевидною, але вона помилкова.&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; Насправді все було навпаки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Феномен Русі, якщо так можна сказати, більш ранній і більш &amp;quot;об&amp;#039;ємний&amp;quot;, ніж феномен слов&amp;#039;янства.&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Слов&amp;#039;яни&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; — одна з назв руського суперетносу, причому &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;не власна і не зовсім вдала&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Термін &amp;quot;слов&amp;#039;яни&amp;quot; — мовний, а не етнічний. Це прізвисько. &amp;quot;Справжня історична наука, — справедливо пише А. Кур, — не знає ні слов&amp;#039;янської раси, ні слов&amp;#039;янського народу, ні слов&amp;#039;янських племен. Давні вчені, історики, літописці, книжники нічого не говорить про слов&amp;#039;ян. Вони їх не бачили тому, що слов&amp;#039;ян не було&amp;quot; [Кур А. А. Из истинной истории наших предков. — С. 297]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===А хто ж був? Були руси=== &lt;br /&gt;
І цих русів було безліч, їхнє ім&amp;#039;я лунало по всьому тодішньому світу.&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Слов&amp;#039;янин&amp;quot; — трансформована етимологічна форма &amp;quot;слав&amp;quot;, чи &amp;quot;склаб&amp;quot;, що з латини (slave) означає &amp;quot;раб&amp;quot;, &amp;quot;невільник&amp;quot;. Так римські автори, а з ними царські скіфи, а пізніше хозари називали &amp;quot;живий товар&amp;quot;, що надходив з Північної Припонтиди на ринки Середземномор&amp;#039;я. Згодом ця назва укоренилася — 60 народів у епоху Середньовіччя говорили мовою, яку називали слов&amp;#039;янською. Так буває... &amp;quot;Німці&amp;quot; теж зневажлива назва етносу (від слова &amp;quot;німі&amp;quot;). Але вона прижилася, хоча самі германські народи так себе не називають. Вони іменують себе — &amp;quot;дойч&amp;quot;. Таким чином, термін &amp;quot;слов&amp;#039;яни&amp;quot; — не історичний. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Це прізвисько, але, на жаль, воно прижилося у слов&amp;#039;ян.&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Уже цитований нами історик С. Лєсной з подивом відзначає: &amp;quot;...для слов&amp;#039;ян, найбільшого в минулому і нині народу Європи, не знаходиться місця, коли йдеться про їхнє походження! Усі народи: германці, романці, кельти, угро-фіни та ін. — мають свою батьківщину, але тільки не слов&amp;#039;яни&amp;quot; [Лесной С. Откуда ты, Русь? — С. 6]. Дійсно дивно, як і дивна та плутанина, що панує в офіційній історичній науці з приводу походження русів, слов&amp;#039;ян, українців.&lt;br /&gt;
Отже, слов&amp;#039;ян як особливого суперетносу не було. Була Русь, представників якої називали славами, склабами, слов&amp;#039;янами, і все це йшло не від терміна &amp;quot;слава&amp;#039; (мов, славили Бога, тому і &amp;quot;слави&amp;quot;, як сказано у Велесовій книзі), а від латинського slave.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;quot;Слов&amp;#039;янства ні як єдиної політичної, ні як єдиної культурної і тим більше мовної спільності, — відзначає А. Лебедев, — ніколи не існувало&amp;quot;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [Лебедев А. Н. Образование славянского мира. — К., 1997. — С. 69]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Головний висновок, який слід було б зробити зі сказаного — остаточно переглянути усталену концепцію про &amp;quot;слов&amp;#039;янське дерево&amp;quot; та його численні гілки, серед яких ледь видно українську &amp;quot;гілку&amp;quot;.&lt;br /&gt;
===Русь-Україна — корінь могутньої раси=== &lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Русь-Україна — корінь усієї могутньої раси, іменованої за традицією слов&amp;#039;янською.&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Північній Припонтиді, на наших землях, виник цей корінь — корінь Русі, який увібрав у себе &amp;quot;соки&amp;quot; більш давніх цивілізацій, що вибухали вулканічною енергією творення і переходили у спадок поколінь. Саме звідси і піднявся вгору &amp;quot;стовбур&amp;quot;, що обростав густою &amp;quot;кроною&amp;quot; багатьох слов&amp;#039;янських народів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Де почитати==&lt;br /&gt;
* [http://usik-igor.at.ua/publ/7-1-0-45]&lt;br /&gt;
* [http://ukrhist.at.ua/publ/10-1-0-302] - Залізняк Л.Л. Походження слов’ян&lt;br /&gt;
* [http://h.ua/story/151015/]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:us64]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Україна]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Usik64</name></author>
	</entry>
</feed>