CP/M - Історія редагувань

Zelya в 08:35, 16 серпня 2011

2011-08-16T08:35:12Z

← Попередня версія		Версія за 10:35, 16 серпня 2011
Рядок 8:		Рядок 8:
	Далі буде...		Далі буде...

	{{~~Комп`ютери~~\|topic = був серед перших}}		{{ОСі\|topic = був серед перших}}

Zelya в 08:22, 16 серпня 2011

2011-08-16T08:22:18Z

← Попередня версія		Версія за 10:22, 16 серпня 2011
Рядок 2:		Рядок 2:

	== Як усе починалось ==		== Як усе починалось ==
	Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінитись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’явлтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди, та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо, [[проффесор\|профессора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужню ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим . Звичайно, де-які виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у профессора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.<br/><br/><br/>		[[Файл:IBM_S360.jpg‎\|thumb\|190px\|Під керуванням OS/360]]
			Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінитись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’явлтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди, та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо, [[проффесор\|профессора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужню ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим . Звичайно, де-які виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у профессора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.
			<br/><br/><br/>

	Далі буде...		Далі буде...

	{{Комп`ютери\|topic = був ~~першим~~}}		{{Комп`ютери\|topic = був серед перших}}

Zelya: Створена сторінка: '''CP/M''' - перша багатоплатформена операційна система, написана ще в 1973 році. Також, це ...

2011-08-16T08:14:17Z

Створена сторінка: '''CP/M''' - перша багатоплатформена операційна система, написана ще в 1973 році. Також, це ...

Нова сторінка

'''CP/M''' - перша багатоплатформена [[ОС|операційна система]], написана ще в 1973 році. Також, це і перша популярна ОСь.

== Як усе починалось ==
Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінитись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’явлтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди, та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо, [[проффесор|профессора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужню ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим . Звичайно, де-які виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у профессора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.<br/><br/><br/>

Далі буде...

{{Комп`ютери|topic = був першим}}