Usik64 в 19:20, 3 липня 2011

2011-07-03T19:20:26Z

← Попередня версія		Версія за 21:20, 3 липня 2011
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{Img}}		{{Img}}
			{{Антилулзи}}
	[[Файл:Tcl.png\|300px\|thumb\|right\|]]		[[Файл:Tcl.png\|300px\|thumb\|right\|]]
	'''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування\|імперативна]] інтерпретована [[скриптова мова програмування]]. Майже завжди використовується разом з тулкітом [[Tk]].		'''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування\|імперативна]] інтерпретована [[скриптова мова програмування]]. Майже завжди використовується разом з тулкітом [[Tk]].

Surikoff в 09:09, 3 липня 2011

2011-07-03T09:09:46Z

← Попередня версія		Версія за 11:09, 3 липня 2011
Рядок 1:		Рядок 1:
			{{Img}}
			[[Файл:Tcl.png\|300px\|thumb\|right\|]]
	'''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування\|імперативна]] інтерпретована [[скриптова мова програмування]]. Майже завжди використовується разом з тулкітом [[Tk]].		'''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування\|імперативна]] інтерпретована [[скриптова мова програмування]]. Майже завжди використовується разом з тулкітом [[Tk]].

Surikoff: Створена сторінка: '''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування|...

2011-06-20T18:25:55Z

Створена сторінка: '''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування|...

Нова сторінка

'''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування|імперативна]] інтерпретована [[скриптова мова програмування]]. Майже завжди використовується разом з тулкітом [[Tk]].

== Короткий огляд ==
===Синтаксис===
Tcl має другий за дурістю синтаксис (після [[Lisp]]) серед усіх мов програмування. Уся їбонутість синтаксису проявляється у черезмірній фігурно-дужко-філії. Середньостатистична програма на Tcl складається з опису алгоритму на 5% і фігурних дужок на [[95%]]. Найпростіше синтаксис Тікля можна описати так:
<pre>
command arg1 arg2
</pre>
У читача може виникнути питання: «А де ж фігурні дужки?», відповідь на це питання - дужки використовуються для групування елементів синтаксису, тобто не так як в [[Сі]], а зовсім йобнуто:
<pre>
set liczba [gets stdin]
while { $liczba != 42 } { puts $liczba; set liczba [gets stdin] }
</pre>
===Фішки===
Однією з найбільших фішок Тікля є підтримка [[метапрограмування]], що безумовно дуже доставляє. Також, так як мова - інтерпретована, вона підтримує динамічні структура даних: асоціативні масиви і інше. Також є всякі ніштяки типу програмування у функціональному стилі і інше. Все це дуже виділяє мову серед інших.
===Інші елементи синтаксису===
{| align="center" class="wikitable"
|+
! |Символ
! |Його значення
! |Приклад
|-----
| <code>$</code>
| Підстановка значення змінної
| <code>puts $x</code>
|-----
| <code>#</code>
| Коментар до кінця рядка. Коментарі ігноруються під час транслювання коду
| <code>set x 12 #це коментарій</code>
|-----
| <code>[]</code>
| Підстановка результату виконання команди у квадратних дужках
| <code>set x [gets stdin] #присвоїть змінній х значення введене з клавіатури</code>
|-----
| <code>""</code>
| Групування елементів з підстановкою значень змінних
| <code>puts "b = $b"</code>
|-----
| <code>{}</code>
| Як вже було сказано, групування елементів.
| puts {Hello, world!!!}
|-----
| <code>\</code>
| Цитування керуючого символа
| puts "\$" #виведе "$"
|+
|}
===Мани===
====Присвоєння змінній значення====
Для цього використовується не знак "=", а команда set
<pre>
set x 12 #присвоїть змінній x значення 12
</pre>
====Ввід/вивід====
Для виводу використовується команда <code>puts</code>:
<pre>
puts "SHIT" #отаман вочевидячки каже, що результатом виконання цієї команди буде вивід на екран слова Shit
</pre>
А для вводу використовується команда <code>gets</code>:
<pre>
set x [gets stdin] #присовїть змінній х значення введене з клавіатури
</pre>
====Цикли====
Як і будь-якій мові у Тіклі є 3 види циклів: for, foreach і while:
<pre>
while {Якийсь вираз}{
команди, що будуть виконуватися поки вираз у дужках істинний
}
</pre>
<pre>
for {set i 0} {$i < 16} {incr i} {
#якийсь код
}
</pre>
<pre>
foreach number $numbers {
set result [expr {$result + $number}]
}
</pre>
====Умовний оператор====
<pre>
if {якийсь вираз} {
#якийсь код
}
</pre>
====Процедури====
Для декларації процедур використовують команду <code>proc</code>:
<pre>
proc ІД_процедури {аргументи} {
#якийсь код
}
</pre>

== Приклади коду ==
===Hello, world!===
<pre>
puts "Hello, world!"
</pre>
===Факторіал===
<pre>proc ! x {expr {$x<2? 1: $x*[! [incr x -1]]}}</pre>
===Числа Фібоначчі===
<pre>
set fib1 0
set fib2 1
set s ""
for {set i 0} {$i < 16} {incr i} {
lassign [list $fib2 [incr fib2 $fib1]] fib1 fib2
append s "$fib1, "
}
puts "$s..."
</pre>

== Література ==
* [http://vk.com/doc87353462_2618216?dl=d44d921b7fc1626d6c Уелш, Джонс «Практичне програмування на Tcl і Tk»]

== Див. також ==
* [[Lisp]]

== Посилання ==
* [http://www.tcl.tk/ Офіційна™ хоумпага]
* [http://progopedia.ru/language/tcl/ Стаття про Тікль у енциклопедії мов програмування]

{{Мови програмування|topic = - другий після [[Lisp]]}}
[[Категорія:Мови програмування]]

Tcl - Історія редагувань

Usik64 в 19:20, 3 липня 2011

Surikoff в 09:09, 3 липня 2011

Surikoff: Створена сторінка: '''Tcl''' ''(«'''T'''ool '''C'''ommand '''L'''anguage», тікль, ті-сі-ель, Tcl/Tk)'' — [[імперативна мова програмування|...