Західний діалект: відмінності між версіями

Львівська ґвара виникла за часів Австро-Угорщини, проте найбільшого розквіту набула в першій половині 20 століття, за часів приналежності Львова до Польської республіки. Завдяки розвитку радіо і газет вона була популяризована на всю країну. У 1920-х—1930-х роках вона використовувалася, зокрема, Вітольдом Шольгінею (пол. Witold Szolginia, автор книг про Львів, сценарист Львівського польського радіо), Мар'яном Гемаром (поетом, сатириком, піснярем), Адамом Голянеком (письменником-фантастом, публіцистом).  

У 2000-х роках стали помітними заходи зі збереження та відродження ґвари у Львові. Так, у 2002 році вийшла збірка «Тильку ві Львові» Віктора Морозова та „Батяр-бенду «Галичина»“, до якого ввійшли переспівані пісні львівських батярів, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Батяри] виконані говіркою.

А нидучикані ваши! Ней вас Памбіх скари! Абисьти нугами пунатєгали! Жибисьти скапали, як свічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла! А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути куркоцьонґів, шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала — пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби з вінкля і — «Пу хамску до мні ні балакаць!» Ярослав Рудницький, «Міхалова зи Знисінє», 1943|40}}

:Най єнші шукають на вербах грушок

:Зі Львова я ані на крок.

:Тільку ві Львові.

:Бо де ще зубачиш таку красоту,  

:Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то  

:Тільку ві Львові.

:На світі є Відень, Гонконґ і Нью-Йорк,  

:Так люблю той Львів, що бракує ми слів.

:Львів то є Львів. [http://lingvoforum.net/index.php?topic=953.0]

У Львовi скрiзь кажуть "мiд". А ще питаються: "ту свобiдно?" А пояснюючи дорогу, кажуть "дiйдете до перехрестя, а там будете си переходили на другий бiк вулицi".

У гуцульських говірках поширені '''усічені кличні форми імен''' з пропущеним післянаголошеним складом — Ю! “Юрку!”, Пара́! “Параско!” та ін. [http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/hutsul_dictionary.general-description/]

:Алярм – сигнал, тривога

:Андрус – злодій

:Андрути – вафлі

:Балакати – говорити (балак – розмова)

:Бальон – повітряна куля

:Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою

:Баняк – каструля

:Бздура – нісенітниця

:Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися

:Брама – ворота

:Бусько – лелека

:Галіція – Галичина

:Гальба – кухоль

:Гонор – честь

:Гречний – ввічливий

:Гуляти – танцювати

:Ґаляретка – желе, мармелад

:Ґудз – вузол

:Дупа – срака

:Забава – свято, танці

:Криж – полотно, сукно, відріз тканини

:Крижі – нижня частина спини

:Кріс - рушниця

:Ксьондз – священник

:Куця – свиня

:[[Летовище]] – аеропорт

:Лєгуміна – десерт

:Паця’ – порося

:Пащекувати – грубо говорити

:Пінда – дівчина-підліток

:Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники

:Помарніти – схуднути

:Презент – подарунок

:Прятати – прибирати

:Пуделко – коробочка

:Пулярус (полярес) – гаманець

:Сподні – спідні штани, кальсони

:Статечний – пристойний

:Стрих – горище

:Трафунок – випадок

:Файка – люлька

:Фармація – аптека

:Фацет – парубок

:Фест – швидко

:Фіра – віз

:Фірман – їздовий, "водій" возу

:Шваґро (швагро) – чоловік сестри

:Шпацирувати – прогулюватися

:Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня

* – тут галицькі слова, не лише львівські - [http://blog.golubovsky.com/lviv-language/]

==На Поліссі==

[http://litopys.org.ua/ukrmova/um168.htm]

   

==Ще і ще==