Калінін К-7: відмінності між версіями
Usik64 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Usik64 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показані 19 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kalinin-7 01.jpg| | {{Няука і Пепелаци}} | ||
[[Файл:Kalinin-7 01.jpg|500px|thumb|right|Реконструкція]] | |||
==Основні характеристики== | ==Основні характеристики== | ||
[[Файл:Kalinin-7 02.jpg|500px|thumb|right|Реконструкція]] | |||
*Модель = К-7 | *Модель = К-7 | ||
*Призначення = багатоцільове | *Призначення = багатоцільове | ||
| Рядок 25: | Рядок 28: | ||
==Про що мова== | ==Про що мова== | ||
К-7 - [[СРСР|радянський]] експериментальний багатоцільовий (варіанти - бомбардувальник, десантник і важкий пасажирський) літак-гігант конструкторського бюро К. Калініна. | К-7 - [[СРСР|радянський]] експериментальний багатоцільовий (варіанти - бомбардувальник, десантник і важкий пасажирський) літак-гігант конструкторського бюро К.О. Калініна. | ||
Був розроблений на початку 1930-х років з використанням оригінальних конструкторських рішень нових технологій і матеріалів.<br /> | Був розроблений на початку 1930-х років з використанням оригінальних конструкторських рішень нових технологій і матеріалів.<br /> | ||
Проходив льотні випробування в 1933 році, проте, у зв'язку з виявленими недоліками конструкції, а також аварією при черговій посадці, був повернений на доопрацювання.<br /> | Проходив льотні випробування в 1933 році, проте, у зв'язку з виявленими недоліками конструкції, а також аварією при черговій посадці, був повернений на доопрацювання.<br /> | ||
У 1935 році, у зв'язку зі зміною радянської концепції літакобудування будівництво двох нових зразків машини було призупинене, а потім усі роботи над літаком | У 1935 році, у зв'язку зі зміною радянської концепції літакобудування будівництво двох нових зразків машини було призупинене, а потім усі роботи над літаком К-7 припинені. | ||
У Військово-повітряних силах і цивільній авіації не застосовувався. Оскільки перший літак був знищений пожежею після аварії а два допрацьовані зразки не були закінчені, зараз уявлення про конструкцію і зовнішній вигляд К-7 можна скласти тільки з технічної документації, що збереглася, фотографій і спогадів учасників і очевидців випробувань. | |||
==Один великий і страшний [[Lulz|лулз]]== | ==Один великий і страшний [[Lulz|лулз]]== | ||
На початок 30-х років авіаційне конструкторське бюро, очолюване К. | На початок 30-х років авіаційне конструкторське бюро, очолюване К.О. Калініним, було колективом, що цілком сформувався, здатним вирішувати абсолютно нові, навіть несподівані завдання в літакобудуванні. <br />Так у плані робіт КБ на 1929-1930 роки значилося завдання на спорудження тримоторного пасажирського літака К-7 (що називався також "К-тяжелый") під німецькі двигуни БМВ "Хорнет" в 500 к. с. <br />Він передбачав перевезення 22 пасажирів з багажем.<br /> Модель цієї машини досліджувалася в аеродинамічній трубі "ЦАГИ" ще у вересні 1928 року, а у березні наступного проект був затверджений в науково-технічному комітеті ВПС. Проте від виробництва машини відмовилися, і надалі індекс К-7 присвоїли '''трансконтинентальному літаку''', який почали проектувати в 1928 році.<br /> "Ідея сконструювати літак-7,- писав пізніше К.О. Калінін,- у мене зародилася давно, ще в 1925 році. У 1929 році я сформулював свій проект який після двох років доопрацювання почав здійснюватися... | ||
К-7 був велетенським еліптичним крилом товстого профілю розмахом 53 м і площею 452 м2, від якого йшли дві хвостові балки тригранного перерізу, що несуть хвостове горизонтальне і вертикальне оперення з механізмом для повороту. <br />Крило мало випрямлений центроплан шириною 6 м, завдовжки 10,6 м і заввишки 2,33 м, де розташовувалися приміщення для людей і вантажів. До центроплану стикувалися еліптичні в плані консолі, в яких конструктори розмістили 14 цистерн з паливом. <br />Центроплан обшивався дюралюмінієм консолі - полотном. Розрахунки припускали установку в крилі трьох лонжеронів. Але таких потужних труб для поясу лонжеронів не знайшлося, тому полиці середнього лонжерона виконувалися з двох паралельно розташованих і скріплених зварною косинкою труб. <br />Нервюри крила - сталеві з труби із стійками та розкосами. По осі літака вперед виступала рубка, де розміщувалися два пілоти, штурман, радист і старший механік. Інші сім членів екіпажа знаходилися в інших відсіках літака і переговорювалися між собою по внутрішньому телефону. | К-7 був велетенським еліптичним крилом товстого профілю розмахом 53 м і площею 452 м2, від якого йшли дві хвостові балки тригранного перерізу, що несуть хвостове горизонтальне і вертикальне оперення з механізмом для повороту. <br />Крило мало випрямлений центроплан шириною 6 м, завдовжки 10,6 м і заввишки 2,33 м, де розташовувалися приміщення для людей і вантажів. До центроплану стикувалися еліптичні в плані консолі, в яких конструктори розмістили 14 цистерн з паливом. <br />Центроплан обшивався дюралюмінієм консолі - полотном. Розрахунки припускали установку в крилі трьох лонжеронів. Але таких потужних труб для поясу лонжеронів не знайшлося, тому полиці середнього лонжерона виконувалися з двох паралельно розташованих і скріплених зварною косинкою труб. <br />Нервюри крила - сталеві з труби із стійками та розкосами. По осі літака вперед виступала рубка, де розміщувалися два пілоти, штурман, радист і старший механік. Інші сім членів екіпажа знаходилися в інших відсіках літака і переговорювалися між собою по внутрішньому телефону. | ||
| Рядок 40: | Рядок 44: | ||
==Проблемки== | ==Проблемки== | ||
Ще в період проектування К-7 стало ясно, що льотчикові важко керуватиме таким великим літаком із-за виникнення величезних сил, діючих на кермо. Спочатку для зменшення навантаження в системі управління літаком К. | Ще в період проектування К-7 стало ясно, що льотчикові важко керуватиме таким великим літаком із-за виникнення величезних сил, діючих на кермо. Спочатку для зменшення навантаження в системі управління літаком К.О. Калінін запропонував дуже перспективне рішення, що знайшло потім в авіації найширше застосування, - встановити на літаку електропідсилювачі (бустери). Був укладений договір з одним московським електротехнічним інститутом, який зобов'язався виготовити нову систему. Але із завданням розробники не впоралися, і тому довелося забезпечити кермо і елерони-7 серворулями, винесеними на легких балочках. | ||
Теоретичні роботи з питань управління важким літаком за допомогою серворулів вирішила група аеродинаміків на чолі з Н. Ф. Фрейманом. У аеродинамічній трубі ЦАГИ було здійснене більше 300 продувань, а в 1932 році серворулі випробували в повітрі на переобладнуваному в літаючу лабораторію літаку К-5. | Теоретичні роботи з питань управління важким літаком за допомогою серворулів вирішила група аеродинаміків на чолі з Н. Ф. Фрейманом. У аеродинамічній трубі ЦАГИ було здійснене більше 300 продувань, а в 1932 році серворулі випробували в повітрі на переобладнуваному в літаючу лабораторію літаку К-5. | ||
| Рядок 51: | Рядок 55: | ||
Конструкція уперше дозволяла механікам літака підходити у польоті безпосередньо до працюючого двигуна, а пасажирам оглядати "пролітаючу" місцевість у вікна-ілюмінатори. | Конструкція уперше дозволяла механікам літака підходити у польоті безпосередньо до працюючого двигуна, а пасажирам оглядати "пролітаючу" місцевість у вікна-ілюмінатори. | ||
==Мілітарна [[вундервафля]]== | ==Мілітарна [[вундервафля]]== | ||
Багато сил і праці в роботу над К-7 вклала бригада озброєнь, очолювана Д. І. Григоровим.<br /> Військовий варіант літака був справжньою "літаючою фортецею", яка з'явилася на дев'ять років раніше американського "Боїнгу" Б-17. <br /><br />Оборонне озброєння калінінського гіганта передбачалося довести до 12 вогневих гнізд (8 гармат калібру 20 мм і 8 кулеметів калібру 7,62 мм). <br />Для доставки стрільців до двох хвостових кулеметів був навіть сконструйований спеціальний електровізок що пересувалася по тросах усередині хвостової балки. <br /><br />У сенсі оборони літак практично не мав "мертвих зон", причому будь-яку точку прострілювали як мінімум три стрільці, що підвищувало надійність його захисту. <br />Бомбардувальне устаткування розміщувалося в крилі а для полегшення ваги балки бомботримачів включили в несучу конструкцію крила. <br />Запас бомб коливався залежно від дальності польоту від 9,9 т до 16,6 т. <br /><br />Використання підвісних баків гарантувало дальність польоту в 2400 км з бомбонавантаженням в 6 т. | Багато сил і праці в роботу над К-7 вклала бригада озброєнь, очолювана Д.І. Григоровим.<br /> Військовий варіант літака був справжньою "літаючою фортецею", яка з'явилася на дев'ять років раніше американського "Боїнгу" Б-17. <br /><br />Оборонне озброєння калінінського гіганта передбачалося довести до 12 вогневих гнізд (8 гармат калібру 20 мм і 8 кулеметів калібру 7,62 мм). <br />Для доставки стрільців до двох хвостових кулеметів був навіть сконструйований спеціальний електровізок що пересувалася по тросах усередині хвостової балки. <br /><br />У сенсі оборони літак практично не мав "мертвих зон", причому будь-яку точку прострілювали як мінімум три стрільці, що підвищувало надійність його захисту. <br />Бомбардувальне устаткування розміщувалося в крилі а для полегшення ваги балки бомботримачів включили в несучу конструкцію крила. <br />Запас бомб коливався залежно від дальності польоту від 9,9 т до 16,6 т. <br /><br />Використання підвісних баків гарантувало дальність польоту в 2400 км з бомбонавантаженням в 6 т. | ||
<u>Десантний варіант</u> літака розраховувався на 112 парашутистів. <br />Розглядалися можливості транспортування між візком шасі танка вагою 8,4 т або іншої техніки, що скидалася, на парашутах. | <u>Десантний варіант</u> літака розраховувався на 112 парашутистів. <br />Розглядалися можливості транспортування між візком шасі танка вагою 8,4 т або іншої техніки, що скидалася, на парашутах. | ||
| Рядок 61: | Рядок 65: | ||
==В повітрі== | ==В повітрі== | ||
Літак реально випробовували з початку серпня по 21 листопада 1933 року, постійно | Літак реально випробовували з початку серпня по 21 листопада 1933 року, постійно вдосконалюючи і вирішуючи абсолютно оригінальні технічні проблеми. | ||
==[[Fail]]== | ==[[Fail]]== | ||
Політ був призначений на день відпочинку - 21 листопада (1933). До цього К-7 вже встиг налітати понад 5 годин в повітрі. Завдання передбачало після зльоту і набору висоти 1000 метрів політ до мірного кілометра над яким потрібно було знизитися до висоти 100 метрів і тричі пройти розрахункову базу з максимальною швидкістю. У дві години дня К-7 з 20 членами випробувальної бригади на борту вилетів на мірний кілометр. <br />Спогади Д. | Політ був призначений на день відпочинку - 21 листопада (1933). До цього К-7 вже встиг налітати понад 5 годин в повітрі. Завдання передбачало після зльоту і набору висоти 1000 метрів політ до мірного кілометра над яким потрібно було знизитися до висоти 100 метрів і тричі пройти розрахункову базу з максимальною швидкістю. У дві години дня К-7 з 20 членами випробувальної бригади на борту вилетів на мірний кілометр. <br />Спогади Д.Чебишева - одного з інженерів що брали участь у випробуваннях:<br /> "В призначений час К-7 пролетів над нами, льотчик визначив, що ми готові до вимірів, і повів літак в зону, де набрав швидкість і знову пішов до нас. Не долетівши до нас 3-4 км, раптом несподівано машина різко пішла до землі під кутом 30-40 град. з максимальною швидкістю. Удар об землю зніс шасі. Літак підстрибнув і з працюючими двигунами врізався в землю. Почалася пожежа. | ||
Виникла вібрація хвостових ферм. Ударів я налічив 15-20. І раптом до звуку гудіння моторів приєднався звук розриву нижнього лонжерона лівої хвостової балки. Кінці лонжерона, що розійшлися, затиснули управління кермом висоти, і К-7 зі зниження вже вийти не міг. У пам'яті відмічаю вібрацію, на око заміряю кут пікірування, повторюю вголос градуси. Біля землі машина дає лівий крен. Чекаю кінця. Кермо висоти нерухоме. Удар..." | Виникла вібрація хвостових ферм. Ударів я налічив 15-20. І раптом до звуку гудіння моторів приєднався звук розриву нижнього лонжерона лівої хвостової балки. Кінці лонжерона, що розійшлися, затиснули управління кермом висоти, і К-7 зі зниження вже вийти не міг. У пам'яті відмічаю вібрацію, на око заміряю кут пікірування, повторюю вголос градуси. Біля землі машина дає лівий крен. Чекаю кінця. Кермо висоти нерухоме. Удар..." | ||
| Рядок 70: | Рядок 75: | ||
І тільки через декілька років М. В. Келдиш знайшов вихід у боротьбі з флаттером - потрібне вагове балансування pyлей. Але тоді цього ще не знали... | І тільки через декілька років М.В.Келдиш знайшов вихід у боротьбі з флаттером - потрібне вагове балансування pyлей. Але тоді цього ще не знали... | ||
Розглянувши висновки фахівців по розрахунках, що не виявили ніяких помилок, і конструкції літака Калініну доручили в терміновому порядку приступити до будівництва двох (пасажирський і військовий) варіантів К-7 з терміном їх виводу в 1935 році. Для їх виготовлення КБ | Розглянувши висновки фахівців по розрахунках, що не виявили ніяких помилок, і конструкції літака Калініну доручили в терміновому порядку приступити до будівництва двох (пасажирський і військовий) варіантів К-7 з терміном їх виводу в 1935 році. Для їх виготовлення КБ К.О. Калініна отримало нову і виробничу базу - Воронезький авіаційний завод. | ||
Погляди керівництва на будівництво великих літаків не дозволили колективу завершити pоботи-7. Літаки були законсервовані, причому один з них був готовий наполовину. Літак К-7 увійшов до історії світової авіації як сміливий крок, оскільки подібних літаків у той час не існувало ні в одній країні світу. Вони з'явилися лише в ході другої світової війни | Погляди керівництва на будівництво великих літаків не дозволили колективу завершити pоботи-7. Літаки були законсервовані, причому один з них був готовий наполовину. <br />Літак К-7 увійшов до історії світової авіації як сміливий крок, оскільки подібних літаків у той час не існувало ні в одній країні світу. Вони з'явилися лише в ході другої світової війни | ||
==Цікавинки== | ==Цікавинки== | ||
| Рядок 85: | Рядок 90: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
[[Категорія:Пепелаци]] | |||
[[Категорія: | {{Вундервафлі}} | ||