Калінін К-7: відмінності між версіями

(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)

Рядок 1:

~~dovbojoby sosnule~~

http://~~dramatica~~.org.ua/

[[Файл:Kalinin-7 01.jpg|500px|thumb|right|Реконструкція]]

==Основні характеристики==

[[Файл:Kalinin-7 02.jpg|500px|thumb|right|Реконструкція]]

*Модель = К-7

*Призначення = багатоцільове

*Перший політ = 21 серпня 1933

*Всього побудовано = 1 шт.

*Виробник = СРСР

*Характеристики

**Екіпаж = 12 чол.

**Максимальна швидкість біля землі = 234 км/год

**Дальність польоту = 1000 км

**Практична стеля = 5500 м

**Розміри /м/

***Довжина = 28

***Розмах крила = 53

***Площа крила = 254

**Маса, кг

***Маса порожнього = 21000

***Маса максимальна злітна = 40000

*Силова установка

**Двигуни = 7 x Микулин АМ-34|АМ-34 (7 x 750 к.с.)

*Озброєння

**Гарматне озброєння = 8 гармат калібру 20 мм, 8 кулеметів калібру 7,62 мм

**Внутрішнє бомбове навантаження = до 16 600 кг

==Про що мова==

К-7 - [[СРСР|радянський]] експериментальний багатоцільовий (варіанти - бомбардувальник, десантник і важкий пасажирський) літак-гігант конструкторського бюро К.О. Калініна.

Був розроблений на початку 1930-х років з використанням оригінальних конструкторських рішень нових технологій і матеріалів.

Проходив льотні випробування в 1933 році, проте, у зв'язку з виявленими недоліками конструкції, а також аварією при черговій посадці, був повернений на доопрацювання.

У 1935 році, у зв'язку зі зміною радянської концепції літакобудування будівництво двох нових зразків машини було призупинене, а потім усі роботи над літаком К-7 припинені.

У Військово-повітряних силах і цивільній авіації не застосовувався. Оскільки перший літак був знищений пожежею після аварії а два допрацьовані зразки не були закінчені, зараз уявлення про конструкцію і зовнішній вигляд К-7 можна скласти тільки з технічної документації, що збереглася, фотографій і спогадів учасників і очевидців випробувань.

==Один великий і страшний [[Lulz|лулз]]==

На початок 30-х років авіаційне конструкторське бюро, очолюване К.О. Калініним, було колективом, що цілком сформувався, здатним вирішувати абсолютно нові, навіть несподівані завдання в літакобудуванні. Так у плані робіт КБ на 1929-1930 роки значилося завдання на спорудження тримоторного пасажирського літака К-7 (що називався також "К-тяжелый") під німецькі двигуни БМВ "Хорнет" в 500 к. с. Він передбачав перевезення 22 пасажирів з багажем. Модель цієї машини досліджувалася в аеродинамічній трубі "ЦАГИ" ще у вересні 1928 року, а у березні наступного проект був затверджений в науково-технічному комітеті ВПС. Проте від виробництва машини відмовилися, і надалі індекс К-7 присвоїли '''трансконтинентальному літаку''', який почали проектувати в 1928 році. "Ідея сконструювати літак-7,- писав пізніше К.О. Калінін,- у мене зародилася давно, ще в 1925 році. У 1929 році я сформулював свій проект який після двох років доопрацювання почав здійснюватися...

К-7 був велетенським еліптичним крилом товстого профілю розмахом 53 м і площею 452 м2, від якого йшли дві хвостові балки тригранного перерізу, що несуть хвостове горизонтальне і вертикальне оперення з механізмом для повороту. Крило мало випрямлений центроплан шириною 6 м, завдовжки 10,6 м і заввишки 2,33 м, де розташовувалися приміщення для людей і вантажів. До центроплану стикувалися еліптичні в плані консолі, в яких конструктори розмістили 14 цистерн з паливом. Центроплан обшивався дюралюмінієм консолі - полотном. Розрахунки припускали установку в крилі трьох лонжеронів. Але таких потужних труб для поясу лонжеронів не знайшлося, тому полиці середнього лонжерона виконувалися з двох паралельно розташованих і скріплених зварною косинкою труб. Нервюри крила - сталеві з труби із стійками та розкосами. По осі літака вперед виступала рубка, де розміщувалися два пілоти, штурман, радист і старший механік. Інші сім членів екіпажа знаходилися в інших відсіках літака і переговорювалися між собою по внутрішньому телефону.

Спочатку літак розраховувався під шість двигунів БМВ, але потім було прийнято рішення встановити вітчизняні АМ-34.

==Проблемки==

Ще в період проектування К-7 стало ясно, що льотчикові важко керуватиме таким великим літаком із-за виникнення величезних сил, діючих на кермо. Спочатку для зменшення навантаження в системі управління літаком К.О. Калінін запропонував дуже перспективне рішення, що знайшло потім в авіації найширше застосування, - встановити на літаку електропідсилювачі (бустери). Був укладений договір з одним московським електротехнічним інститутом, який зобов'язався виготовити нову систему. Але із завданням розробники не впоралися, і тому довелося забезпечити кермо і елерони-7 серворулями, винесеними на легких балочках.

Теоретичні роботи з питань управління важким літаком за допомогою серворулів вирішила група аеродинаміків на чолі з Н. Ф. Фрейманом. У аеродинамічній трубі ЦАГИ було здійснене більше 300 продувань, а в 1932 році серворулі випробували в повітрі на переобладнуваному в літаючу лабораторію літаку К-5.

==Трансконтинентальний туризм==

К-7 проектувався як багатоцільовий літак цивільного і військового застосування. Один з пасажирських варіантів передбачав перевезення 128 пасажирів на відстань до 5000 км. Інший варіант - "люкс" - припускав установку в крилі двох'ярусних пасажирських кабін по 8 чоловік в кожній - всього 64 спальні місця. У машині розташовувалися

*комфортабельна кают-компанія,

*буфет,

*кухня

*і радіорубка.

Конструкція уперше дозволяла механікам літака підходити у польоті безпосередньо до працюючого двигуна, а пасажирам оглядати "пролітаючу" місцевість у вікна-ілюмінатори.

==Мілітарна [[вундервафля]]==

Багато сил і праці в роботу над К-7 вклала бригада озброєнь, очолювана Д.І. Григоровим. Військовий варіант літака був справжньою "літаючою фортецею", яка з'явилася на дев'ять років раніше американського "Боїнгу" Б-17. Оборонне озброєння калінінського гіганта передбачалося довести до 12 вогневих гнізд (8 гармат калібру 20 мм і 8 кулеметів калібру 7,62 мм). Для доставки стрільців до двох хвостових кулеметів був навіть сконструйований спеціальний електровізок що пересувалася по тросах усередині хвостової балки. У сенсі оборони літак практично не мав "мертвих зон", причому будь-яку точку прострілювали як мінімум три стрільці, що підвищувало надійність його захисту. Бомбардувальне устаткування розміщувалося в крилі а для полегшення ваги балки бомботримачів включили в несучу конструкцію крила. Запас бомб коливався залежно від дальності польоту від 9,9 т до 16,6 т. Використання підвісних баків гарантувало дальність польоту в 2400 км з бомбонавантаженням в 6 т.

Десантний варіант літака розраховувався на 112 парашутистів. Розглядалися можливості транспортування між візком шасі танка вагою 8,4 т або іншої техніки, що скидалася, на парашутах.

Технічний проект літака був завершений на початку 1932 року. У дворі Харківського авіазаводу спорудили дерев'яний макет центральної частини майбутньої машини у натуральну величину. Оскільки розміри літака не дозволяли його монтаж в наявних цехах, був закладений новий складальний цех. У листопаді 1932 року там приступили до будівництва дослідного зразка машини, завершивши його в рекордний термін - всього за дев'ять місяців.

==В повітрі==

Літак реально випробовували з початку серпня по 21 листопада 1933 року, постійно вдосконалюючи і вирішуючи абсолютно оригінальні технічні проблеми.

==[[Fail]]==

Політ був призначений на день відпочинку - 21 листопада (1933). До цього К-7 вже встиг налітати понад 5 годин в повітрі. Завдання передбачало після зльоту і набору висоти 1000 метрів політ до мірного кілометра над яким потрібно було знизитися до висоти 100 метрів і тричі пройти розрахункову базу з максимальною швидкістю. У дві години дня К-7 з 20 членами випробувальної бригади на борту вилетів на мірний кілометр. Спогади Д.Чебишева - одного з інженерів що брали участь у випробуваннях: "В призначений час К-7 пролетів над нами, льотчик визначив, що ми готові до вимірів, і повів літак в зону, де набрав швидкість і знову пішов до нас. Не долетівши до нас 3-4 км, раптом несподівано машина різко пішла до землі під кутом 30-40 град. з максимальною швидкістю. Удар об землю зніс шасі. Літак підстрибнув і з працюючими двигунами врізався в землю. Почалася пожежа.

Виникла вібрація хвостових ферм. Ударів я налічив 15-20. І раптом до звуку гудіння моторів приєднався звук розриву нижнього лонжерона лівої хвостової балки. Кінці лонжерона, що розійшлися, затиснули управління кермом висоти, і К-7 зі зниження вже вийти не міг. У пам'яті відмічаю вібрацію, на око заміряю кут пікірування, повторюю вголос градуси. Біля землі машина дає лівий крен. Чекаю кінця. Кермо висоти нерухоме. Удар..."

Робітники і інженери важко переживали загибель свого дітища і 15 членів екіпажа. Калинин через хворобу серця на два місяці вийшов з ладу.

І тільки через декілька років М.В.Келдиш знайшов вихід у боротьбі з флаттером - потрібне вагове балансування pyлей. Але тоді цього ще не знали...

Розглянувши висновки фахівців по розрахунках, що не виявили ніяких помилок, і конструкції літака Калініну доручили в терміновому порядку приступити до будівництва двох (пасажирський і військовий) варіантів К-7 з терміном їх виводу в 1935 році. Для їх виготовлення КБ К.О. Калініна отримало нову і виробничу базу - Воронезький авіаційний завод.

Погляди керівництва на будівництво великих літаків не дозволили колективу завершити pоботи-7. Літаки були законсервовані, причому один з них був готовий наполовину. Літак К-7 увійшов до історії світової авіації як сміливий крок, оскільки подібних літаків у той час не існувало ні в одній країні світу. Вони з'явилися лише в ході другої світової війни

==Цікавинки==

*У жовтні 2008 року для зйомок фільму "Дау" на території харківського міжнародного аеропорту, який в 1930-х роках називався "Основою", була побудована декорація К-7 у натуральну величину (з дерева і пластика). У фільмі на ньому майбутній академік Ландау прилітає в Харків.

==Де почитати==

*[http://ru.wikipedia.org/wiki/К-7_(самолёт) Вікіпедія]

*[http://www.airwar.ru/enc/bww1/k7.html airwar.ru]

== Примітки ==

[[Категорія:Пепелаци]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-dovbojoby sosnule
+{{Няука і Пепелаци}}
-http://dramatica.org.ua/
+[[Файл:Kalinin-7 01.jpg|500px|thumb|right|Реконструкція]]
+==Основні характеристики==
+[[Файл:Kalinin-7 02.jpg|500px|thumb|right|Реконструкція]]
+*Модель = К-7
+*Призначення = багатоцільове
+*Перший політ = 21 серпня 1933
+*Всього побудовано = 1 шт.
+*Виробник = СРСР
+*<u>Характеристики</u>
+**Екіпаж = 12 чол.
+**Максимальна швидкість біля землі = 234 км/год
+**Дальність польоту = 1000 км
+**Практична стеля = 5500 м
+**Розміри /м/
+***Довжина = 28
+***Розмах крила = 53
+***Площа крила = 254
+**Маса, кг
+***Маса порожнього = 21000
+***Маса максимальна злітна = 40000
+*<u>Силова установка</u>
+**Двигуни = 7 x  Микулин АМ-34|АМ-34  (7 x 750 к.с.)
+*<u>Озброєння</u>
+**Гарматне озброєння = 8 гармат калібру 20 мм, 8 кулеметів калібру 7,62 мм
+**Внутрішнє бомбове навантаження = до 16 600 кг
+==Про що мова==
+К-7 - [[СРСР|радянський]] експериментальний багатоцільовий (варіанти - бомбардувальник, десантник і важкий пасажирський) літак-гігант конструкторського бюро К.О. Калініна.
+Був розроблений на початку 1930-х років з використанням оригінальних конструкторських рішень нових технологій і матеріалів.<br />
+Проходив льотні випробування в 1933 році, проте, у зв'язку з виявленими недоліками конструкції, а також аварією при черговій посадці, був повернений на доопрацювання.<br />
+У 1935 році, у зв'язку зі зміною радянської концепції літакобудування будівництво двох нових зразків машини було призупинене, а потім усі роботи над літаком К-7 припинені.
+У Військово-повітряних силах і цивільній авіації не застосовувався. Оскільки перший літак був знищений пожежею після аварії а два допрацьовані зразки не були закінчені, зараз уявлення про конструкцію і зовнішній вигляд К-7 можна скласти тільки з технічної документації, що збереглася, фотографій і спогадів учасників і очевидців випробувань.
+==Один великий і страшний [[Lulz|лулз]]==
+На початок 30-х років авіаційне конструкторське бюро, очолюване К.О. Калініним, було колективом, що цілком сформувався, здатним вирішувати абсолютно нові, навіть несподівані завдання в літакобудуванні. <br />Так у плані робіт КБ на 1929-1930 роки значилося завдання на спорудження тримоторного пасажирського літака К-7 (що називався також "К-тяжелый") під німецькі двигуни БМВ "Хорнет" в 500 к. с. <br />Він передбачав перевезення 22 пасажирів з багажем.<br /> Модель цієї машини досліджувалася в аеродинамічній трубі "ЦАГИ" ще у вересні 1928 року, а у березні наступного проект був затверджений в науково-технічному комітеті ВПС. Проте від виробництва машини відмовилися, і надалі індекс К-7 присвоїли '''трансконтинентальному літаку''', який почали проектувати в 1928 році.<br /> "Ідея сконструювати літак-7,- писав пізніше К.О. Калінін,- у мене зародилася давно, ще в 1925 році. У 1929 році я сформулював свій проект який після двох років доопрацювання почав здійснюватися...
+К-7 був велетенським еліптичним крилом товстого профілю розмахом 53 м і площею 452 м2, від якого йшли дві хвостові балки тригранного перерізу, що несуть хвостове горизонтальне і вертикальне оперення з механізмом для повороту. <br />Крило мало випрямлений центроплан шириною 6 м, завдовжки 10,6 м і заввишки 2,33 м, де розташовувалися приміщення для людей і вантажів. До центроплану стикувалися еліптичні в плані консолі, в яких конструктори розмістили 14 цистерн з паливом. <br />Центроплан обшивався дюралюмінієм консолі - полотном. Розрахунки припускали установку в крилі трьох лонжеронів. Але таких потужних труб для поясу лонжеронів не знайшлося, тому полиці середнього лонжерона виконувалися з двох паралельно розташованих і скріплених зварною косинкою труб. <br />Нервюри крила - сталеві з труби із стійками та розкосами. По осі літака вперед виступала рубка, де розміщувалися два пілоти, штурман, радист і старший механік. Інші сім членів екіпажа знаходилися в інших відсіках літака і переговорювалися між собою по внутрішньому телефону.
+Спочатку літак розраховувався під шість двигунів БМВ, але потім було прийнято рішення встановити вітчизняні АМ-34.
+==Проблемки==
+Ще в період проектування К-7 стало ясно, що льотчикові важко керуватиме таким великим літаком із-за виникнення величезних сил, діючих на кермо. Спочатку для зменшення навантаження в системі управління літаком К.О. Калінін запропонував дуже перспективне рішення, що знайшло потім в авіації найширше застосування, - встановити на літаку електропідсилювачі (бустери). Був укладений договір з одним московським електротехнічним інститутом, який зобов'язався виготовити нову систему. Але із завданням розробники не впоралися, і тому довелося забезпечити кермо і елерони-7 серворулями, винесеними на легких балочках.
+Теоретичні роботи з питань управління важким літаком за допомогою серворулів вирішила група аеродинаміків на чолі з Н. Ф. Фрейманом. У аеродинамічній трубі ЦАГИ було здійснене більше 300 продувань, а в 1932 році серворулі випробували в повітрі на переобладнуваному в літаючу лабораторію літаку К-5.
+==Трансконтинентальний туризм==
+К-7 проектувався як багатоцільовий літак цивільного і військового застосування. <br />Один з пасажирських варіантів передбачав перевезення 128 пасажирів на відстань до 5000 км. Інший варіант - "люкс" - припускав установку в крилі двох'ярусних пасажирських кабін по 8 чоловік в кожній - всього 64 спальні місця. <br />У машині розташовувалися
+*комфортабельна кают-компанія,
+*буфет,
+*кухня
+*і радіорубка.
+Конструкція уперше дозволяла механікам літака підходити у польоті безпосередньо до працюючого двигуна, а пасажирам оглядати "пролітаючу" місцевість у вікна-ілюмінатори.
+==Мілітарна [[вундервафля]]==
+Багато сил і праці в роботу над К-7 вклала бригада озброєнь, очолювана Д.І. Григоровим.<br /> Військовий варіант літака був справжньою "літаючою фортецею", яка з'явилася на дев'ять років раніше американського "Боїнгу" Б-17. <br /><br />Оборонне озброєння калінінського гіганта передбачалося довести до 12 вогневих гнізд (8 гармат калібру 20 мм і 8 кулеметів калібру 7,62 мм). <br />Для доставки стрільців до двох хвостових кулеметів був навіть сконструйований спеціальний електровізок що пересувалася по тросах усередині хвостової балки. <br /><br />У сенсі оборони літак практично не мав "мертвих зон", причому будь-яку точку прострілювали як мінімум три стрільці, що підвищувало надійність його захисту. <br />Бомбардувальне устаткування розміщувалося в крилі а для полегшення ваги балки бомботримачів включили в несучу конструкцію крила. <br />Запас бомб коливався залежно від дальності польоту від 9,9 т до 16,6 т. <br /><br />Використання підвісних баків гарантувало дальність польоту в 2400 км з бомбонавантаженням в 6 т.
+<u>Десантний варіант</u> літака розраховувався на 112 парашутистів. <br />Розглядалися можливості  транспортування між візком шасі танка вагою 8,4 т або іншої техніки, що скидалася, на парашутах.
+Технічний проект літака був завершений на початку 1932 року. У дворі Харківського авіазаводу спорудили дерев'яний макет центральної частини майбутньої машини у натуральну величину. <br />Оскільки розміри літака не дозволяли його монтаж в наявних цехах, був закладений новий складальний цех. У листопаді 1932 року там приступили до будівництва дослідного зразка машини, завершивши його в рекордний термін - всього за дев'ять місяців.
+==В повітрі==
+Літак реально випробовували з початку серпня по 21 листопада 1933 року, постійно вдосконалюючи і вирішуючи абсолютно оригінальні технічні проблеми.
+==[[Fail]]==
+Політ був призначений на день відпочинку - 21 листопада (1933). До цього К-7 вже встиг налітати понад 5 годин в повітрі. Завдання передбачало після зльоту і набору висоти 1000 метрів політ до мірного кілометра над яким потрібно було знизитися до висоти 100 метрів і тричі пройти розрахункову базу з максимальною швидкістю. У дві години дня К-7 з 20 членами випробувальної бригади на борту вилетів на мірний кілометр. <br />Спогади Д.Чебишева - одного з інженерів що брали участь у випробуваннях:<br /> "В призначений час К-7 пролетів над нами, льотчик визначив, що ми готові до вимірів, і повів літак в зону, де набрав швидкість і знову пішов до нас. Не долетівши до нас 3-4 км, раптом несподівано машина різко пішла до землі під кутом 30-40 град. з максимальною швидкістю. Удар об землю зніс шасі. Літак підстрибнув і з працюючими двигунами врізався в землю. Почалася пожежа.
+Виникла вібрація хвостових ферм. Ударів я налічив 15-20. І раптом до звуку гудіння моторів приєднався звук розриву нижнього лонжерона лівої хвостової балки. Кінці лонжерона, що розійшлися, затиснули управління кермом висоти, і К-7 зі зниження вже вийти не міг. У пам'яті відмічаю вібрацію, на око заміряю кут пікірування, повторюю вголос градуси. Біля землі машина дає лівий крен. Чекаю кінця. Кермо висоти нерухоме. Удар..."
+Робітники і інженери важко переживали загибель свого дітища і 15 членів екіпажа. Калинин через хворобу серця на два місяці вийшов з ладу.
+І тільки через декілька років М.В.Келдиш знайшов вихід у боротьбі з флаттером - потрібне вагове балансування pyлей. Але тоді цього ще не знали...
+Розглянувши висновки фахівців по розрахунках, що не виявили ніяких помилок, і конструкції літака  Калініну доручили в терміновому порядку приступити до будівництва двох  (пасажирський і військовий) варіантів К-7 з терміном їх виводу в  1935 році. Для їх виготовлення КБ К.О. Калініна отримало нову і виробничу базу - Воронезький авіаційний завод.
+Погляди керівництва  на будівництво великих літаків не дозволили колективу завершити pоботи-7. Літаки були законсервовані, причому один з них був готовий наполовину. <br />Літак К-7 увійшов до історії світової авіації як сміливий крок, оскільки подібних літаків у той час не існувало ні в одній країні світу. Вони з'явилися лише в ході другої світової війни
+==Цікавинки==
+*У жовтні 2008 року для зйомок фільму "Дау" на території харківського міжнародного аеропорту, який в 1930-х роках називався "Основою", була побудована декорація К-7 у натуральну величину (з дерева і пластика).<br /> У фільмі на ньому майбутній академік Ландау прилітає в Харків.
+==Де почитати==
+*[http://ru.wikipedia.org/wiki/К-7_(самолёт)  Вікіпедія]
+*[http://www.airwar.ru/enc/bww1/k7.html  airwar.ru]
+== Примітки ==
+{{reflist}}
+[[Категорія:Пепелаци]]
+{{Вундервафлі}}

Калінін К-7: відмінності між версіями

Usik64 (обговорення | внесок)