Лінукс: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 36 проміжних версій 11 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Linux1.png|200px|thumb| | [[Файл:Linux1.png|200px|thumb|right|Tux]] | ||
'''Linux''' (aka Лінукс, Лінакс | '''Linux''' (aka Лінукс, <s>Лінакс</s><ref>Це вимовляється "Л-І-Н-У-К-С"</ref>, Лінух)- вільна операційна система. | ||
Насправді, Linux'ом називають ядро операційної системи, яка розповсюджується у вигляді дистрибутивів. Крім того, десь у 1992 році Річард Столман (див. далі) вирішив нагадати про себе, і почав вимагати, щоб систему називали GNU/Linux. | Насправді, Linux'ом називають ядро операційної системи, яка розповсюджується у вигляді дистрибутивів. Крім того, десь у 1992 році Річард Столман (див. далі) вирішив нагадати про себе, і почав вимагати, щоб систему називали GNU/Linux. | ||
== Походження == | == Походження == | ||
Давним-давно існувала досить непогана операційна система unix <ref>Так, під UNIXом працювали відомі совіцькі Є-Ес'ки, наприклад, ЄС-1033, ЄС-1045. У ті часи ходив прикол: "Наше програмне забезпечення IBM..."</ref>. З метою навчання [[школота|школоти]] системного програмування, професор Таненбаум створив невеликий приклад <ref>Сама OS Unix була досить об'ємним продуктом, а тодішні ЕОМ мали досить низькі швидкісні характеристики; отже, немало лулзів діставляло все, пов'язане з перезавантаженням системи. Так на ЄС-1045 ОС "вантажилася" — <s>як масть піде</s> залежно від «начиння» від восьми до 24 годин. Прикиньте — коротка липнева ніч закінчується, програмери не зімкнули очей зі вчорашнього, а Є-Ес'ка — знай-собі, муркоче тихенько, і блимає вогниками. А коли перші промені вранішнього сонця вже порушили інтим апаратньої зали — сюрпрайз! — невиправна помилка! <br /><br />Наша пісня файна, нова<br />Починаймо її знову</ref> unix-подібної ОС, яку назвав MINIX. Код був максимально наочним, все «зайве» обрізано.<br/> | |||
Фінський студент Ліну<s>к</s>с Торвальд дуже любив ліцензію GNU і системне програмування. З 1991-го по 1992-ий рік Торвальдс, частково перековбасив код MINIX'у, та повністю перековбасив ліцензію ліцензію на GNU GPL v 2.0. Так і з'явився сабж, який був обраний проектом GNU як тимчасова заміна ще не написаному ядру Hurd. Але, як відомо, немає нічого постійнішого, аніж тичасові заходи. | |||
== Плюси == | |||
* Ну безкоштовно же ж! | |||
* Більше 9000 безкоштовних програм | |||
* Ніякої анальної окупації | |||
* Завдяки [[Ubuntu]] лінукс може поставити навіть нуб | |||
* Сабж набагато стабільніший та безпечніший за [[Windows|висер Біллі]] | |||
* Ніякої дефрагментації | |||
* Ядро можна перезібрати практично під будь-яку архітектуру | |||
* Для сабжу не існує РОБОЧИХ вірусів | |||
== Мінуси == | |||
* [[Школота|Крайзис не іде!!!!!11!]] | |||
* Мало драйверів навіть під поширені залізяки (наприклад відеокарти ATI/AMD) | |||
* Немає спеціалізованого софту | |||
* Деякі дистрибутиви таки дійсно складні для освоєння | |||
* Kernel panic та 12309 | |||
* Не підтримує всі популярні кодеки аудіо та відео з коробки<ref>а інсталити в два кліки з репозиторіїв руки відваляться, ага</ref> | |||
== Дистрибутиви == | == Дистрибутиви == | ||
| Рядок 14: | Рядок 35: | ||
* '''Red Hat''' aka Червоний капелюшок — один з перших комерційних дистрибутивів. Теж дуже стабільний і консервативний. Безкоштовна версія — CentOS | * '''Red Hat''' aka Червоний капелюшок — один з перших комерційних дистрибутивів. Теж дуже стабільний і консервативний. Безкоштовна версія — CentOS | ||
* '''Fedora''' — найновіша і найнестабільшіша версія Red Hat. Вважається, що містить найсвіжіші версії усіх можливих програм. | * '''Fedora''' — найновіша і найнестабільшіша версія Red Hat. Вважається, що містить найсвіжіші версії усіх можливих програм. | ||
* '''Ubuntu''' aka бубунта — дистрибутив, заснований на Debian. На сьогоднішній день єдиний, який чітко декларує направленість на десктоп домашнього користувача. Типу надзвичайно дружній. Настільки, що його емблемою є [[бубен]], і при запуску він сам в нього б'є | * '''[[Ubuntu]]''' aka бубунта — дистрибутив, заснований на Debian. На сьогоднішній день єдиний, який чітко декларує направленість на десктоп домашнього користувача. Типу надзвичайно дружній. Настільки, що його емблемою є [[бубен]], і при запуску він сам в нього б'є | ||
* '''Gentoo''' — дистрибутив розповсюджується не в бінарниках, в джерельному коді, компілюється під час встановлення. Завдяки цьому встановлення Генти вимагає дуже багато часу, що породило певну кількість специфічних анекдотів. | * '''Gentoo''' — дистрибутив розповсюджується не в бінарниках, в джерельному коді, компілюється під час встановлення. Завдяки цьому встановлення Генти вимагає дуже багато часу, що породило певну кількість специфічних анекдотів про компіляцію та червоні очі. | ||
* '''Slackware''' aka Слака — найстаріший з нині живих дистрибутивів. Більш за все відомий відсутністю <s>менеджера пакунків</s> контролю залежностей у менеджері пакунків. Весь час головним (а періодично — і єдиним) розробником є Патрік Фолькердінг. В зв’язку з цим, частина емоційно нестіких лінусоїдів почала вважати його земним утіленням бога. Крім того існує трохи допилений ( в основному в області локалізації) український варіант під назвою DeepStyle. | * '''Slackware''' aka Слака — найстаріший з нині живих дистрибутивів. Більш за все відомий відсутністю <s>менеджера пакунків</s> контролю залежностей у менеджері пакунків. Весь час головним (а періодично — і єдиним) розробником є Патрік Фолькердінг. В зв’язку з цим, частина емоційно нестіких лінусоїдів почала вважати його земним утіленням бога. Крім того існує трохи допилений ( в основному в області локалізації) український варіант під назвою DeepStyle. | ||
* '''SUSE''' та OpenSUSE aka Зюзя — ще однин варіант від фірми Novell. Розробники дистру свого часу мали якусь партнерську угоду з Micro$oft. Фактично це нічого не змінило, але бурління говн серед лінуксового ком’юніти було велике. | * '''SUSE''' та OpenSUSE aka Зюзя — ще однин варіант від фірми Novell. Розробники дистру свого часу мали якусь партнерську угоду з Micro$oft. Фактично це нічого не змінило, але бурління говн серед лінуксового ком’юніти було велике. | ||
* '''BolgenOS''' — <s>принципово новий дистрибутив Лінукса</s> версія Ubuntu перейменована якимсь школярем. | * '''BolgenOS''' — <s>принципово новий дистрибутив Лінукса</s> версія Ubuntu перейменована якимсь школярем <ref>і відома українським інтернетникам виключно з цього самого вашого - як же його блін - тим глибше символічна його поява в цьому списку тут</ref>. | ||
* і т.д. | * і т.д. | ||
== Користувачі == | == Користувачі == | ||
Користувачі Лінукса звуться [[лінуксоїд|лінуксоїдами]]. Чисельний склад лінуксоїдів приблизно такий: | Користувачі Лінукса звуться [[лінуксоїд|лінуксоїдами]]. Чисельний склад лінуксоїдів приблизно такий: | ||
* Школярі, що вирішили продемонструвати, що вони не такі, як всі - | * Школярі, що вирішили продемонструвати, що вони не такі, як всі - 80% | ||
* Співробітники фірм, що вирішили зекономити на Windows - 4% | * Співробітники фірм, що вирішили зекономити на Windows - 4% | ||
* Користувачі, яким комп потрібен тільки щоб кіно подивитись, в інеті посидіти, музичку послухати (і щоб без очистки реєстру, без дефрагментації, і без свинячого вереску дяді Каспєрского) - 15% | |||
* Професіонали, що розуміють, як справді його використовувати - 1% | * Професіонали, що розуміють, як справді його використовувати - 1% | ||
Друга категорія в [[Україна|Україні]] не розповсюджена через мляву політику держави в області захисту прав <s>корпорації Майкрософт</s> виробників. | Друга категорія в [[Україна|Україні]] не розповсюджена через мляву політику держави в області захисту прав <s>корпорації Майкрософт</s> виробників. | ||
Хоча таки з [[Ubuntu|теперішнім плином часу]] середньостатистична ТП зможе освоїти лінукс швидше аніж форточки. | |||
== Особистості == | == Особистості == | ||
Піндоси та інші буржуї: | ;Піндоси та інші буржуї: | ||
* Лінус Торвальдс (Linus Torvalds) — автор.<ref>між іншим, єдиний у цьому списку, хто не носить бороду.</ref> | * Лінус Торвальдс (Linus Torvalds) — автор.<ref>між іншим, єдиний у цьому списку, хто не носить бороду.</ref> | ||
* Річард Столман (Richard Stallman) aka RMS — бородатий товстун. Колишній програміст, автор компілятору, яким було зібрано сабж. Зараз є головою Free Sowtware Foundation, їздить по світу і проповідує свободу програмного забезпечення. <ref>між іншим, єдиний у цьому списку, хто носить бороду.</ref> | * Річард Столман (Richard Stallman) aka RMS — бородатий товстун. Колишній програміст, автор компілятору, яким було зібрано сабж. Зараз є головою Free Sowtware Foundation, їздить по світу і проповідує свободу програмного забезпечення. <ref>між іншим, єдиний у цьому списку, хто носить бороду.</ref> | ||
| Рядок 39: | Рядок 62: | ||
* Ханс Райзер (Hans Reiser) — програміст для сабжу, автор файлової системи імені себе. Вбив і закопав десь у парку свою колишню дружину. Судовий процес широко обговорювався на сабжевих форумах. | * Ханс Райзер (Hans Reiser) — програміст для сабжу, автор файлової системи імені себе. Вбив і закопав десь у парку свою колишню дружину. Судовий процес широко обговорювався на сабжевих форумах. | ||
Москалі: | ;Москалі: | ||
* Олексій Федорчук — вчений-геолог. Встановив усі можливі дистрибутиви сабжу та пару BSD-систем. Написав про це надзвичайно багато статей. | * Олексій Федорчук — вчений-геолог. Встановив усі можливі дистрибутиви сабжу та пару BSD-систем. Написав про це надзвичайно багато статей. | ||
* Віктор Алксніс aka ЖЖ v_alksnis2 — депутат, багато чого пише про розповсюдження вільного софту серед москалів. | * Віктор Алксніс aka ЖЖ v_alksnis2 — депутат, багато чого пише про розповсюдження вільного софту серед москалів. | ||
* Поносов — директор школи. Свого часу його мало не посадили через те, що у школі на компах було встановлено неліцензійний M$ Window$. | * Поносов — директор школи. Свого часу його мало не посадили через те, що у школі на компах було встановлено неліцензійний M$ Window$. | ||
* Аркадій Шеїн aka [http://tigro.info tigro] — автор Russian Fedora. | * Аркадій Шеїн aka [http://tigro.info tigro] — автор Russian Fedora. | ||
== Пов’язані меми == | == Пов’язані меми == | ||
Можливо, ці фрази варто було б винести в окремі статті, але поки що замало тексту, тому хай буде скопом | Можливо, ці фрази варто було б винести в окремі статті, але поки що замало тексту, тому хай буде скопом | ||
| Рядок 57: | Рядок 78: | ||
== Факти | == Факти == | ||
[[Файл:Linux-krasivosti.jpg|200px|thumb|left|"У вашого лінуха зовсім красівостєй нема!"(c)нуб]] | [[Файл:Linux-krasivosti.jpg|200px|thumb|left|"У вашого лінуха зовсім красівостєй нема!"(c)нуб]] | ||
[[Файл:Linux_not_windows.jpg|200px|thumb| | [[Файл:Linux_not_windows.jpg|200px|thumb|right|Головна перевага]] | ||
* Лінукс дуже легко встановити, з цим може впоратись навіть сферична домогосподарка | * Лінукс дуже легко встановити, з цим може впоратись навіть [[ТП|сферична домогосподарка]] <s>із [[Цицьки|цицьк]]ами</s> у вакуумі. | ||
<s> | * Під сабжем абсолютно немає вірусів<s>Насправді, існують. Але їх дуже мало.</s><ref>Ні тих, хто хотів би їх писати</ref> | ||
* Під сабжем абсолютно немає вірусів<s>Насправді, існують. Але їх дуже мало.</s> | |||
* Якби не численні відкати, які Micro$oft дає чиновникам, на компах у всіх державних установах уже давно стояв би лінукс | * Якби не численні відкати, які Micro$oft дає чиновникам, на компах у всіх державних установах уже давно стояв би лінукс | ||
* Лінукс вперто складає 95% <ref>[http://www.top500.org/stats/list/33/osfam TOP-500 суперкомп'ютерів; всі мішані системи містять код Linux]</ref> ОС на ТОП-500 найпотужніших комп'ютерів. | * Лінукс вперто складає 95% <ref>[http://www.top500.org/stats/list/33/osfam TOP-500 суперкомп'ютерів; всі мішані системи містять код Linux]</ref> ОС на ТОП-500 найпотужніших комп'ютерів.<ref>Завдяки тому, що його код можна переписувати під текучі потреби, для домашніх ПК цей показник не вище 1%</ref> | ||
* Лінукс дуже легкий у встановленні, юзанні та заощаджує ресурси комп'ютера.<s> Проте, для кожного з дистрибутивів одночасно справджується лише один із пунктів.</s> | |||
* Через рукодупість домогосподарок та інших юзерів, яких налякали тим, що лінукс "складний" і через, те що вєнду втюхують разом з комп'ютерами, він не дуже розповсюджений.<ref>А ще, тому що школота помре без Каунтер Страйк і Крайзис на лінуксі.</ref><ref>а всякого роду вайни (гуглимо ігровий клуб на безвінчестерній ґенті) і віртуалбокси - це не для білих</ref> | |||
== Способи використання == | == Способи використання == | ||
| Рядок 72: | Рядок 94: | ||
* GNOME vs. KDE vs. XFCE vs. IceWM vs. Terminal | * GNOME vs. KDE vs. XFCE vs. IceWM vs. Terminal | ||
* Всі інші холівари, пов'язані з ПЗ (бравзери, медіаплеєри і т.д.) | * Всі інші холівари, пов'язані з ПЗ (бравзери, медіаплеєри і т.д.) | ||
* Плюс унікальний для іншого софта холівар - Лінукс vs. Лінукс! | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
[[Категорія: | |||
{{ОСі|topic = - візьми <s>два по ціні одного</s> безкоштовно}} | |||
[[Категорія:ОС]] | |||