Тарас Шевченко: відмінності між версіями
Vox (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.132.221.35 (обговорення) відкинуті до версії користувача Vox |
Bu (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано 8 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[image:Taras_Shevchenko_1859.jpg|300px|thumb|right|дід Тарас (Шевченко) - всесвітньовідомий проповідник народної віри у вільну Україну, простий сільський трудовий православний козак-християнин з Подніпров'я, чиї твори знають в усьому світі]] | |||
'''Дід Тараc Шевченко''' (9 березня 1814 — †10 березня 1861) — він же Кобзар, він же Тарас, він же Герой України, він же Батько Нації — всевітньовідомий козак-християнин з Подніпров'я, людина вільної України і святої Русі, вільна по волі Божій, а не царській чи панській, народний співець і поет-графоман, письменник, художник, філософ, громадський активіст, історик, богослов і проповідник народної віри у Бога-Спасителя, у Вічні Добро і Правду, у вільну Україну і святу Русь, у козацтво-християнство як вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській. Належав до спільноти борців за правду, свободу і народовладдя, відомої під назвою „Кирило-Мефодіївське братство”, до діда Тараса як до свого духовного наставника і отця-основателя вже понад 100 років аппелюють багато політичних партій і рухів людей вільної України як народницько-націоналістичного так і соціалістично-комуністичного спрямування. | |||
== Важке дитинство, нелегке юнацтво == | |||
[[image:Слава-вільній-Україні-і-святій-Русі.jpg|thumb|right|250px|малий Тарас Шевченко і сільські трудові козаки-християни Подніпров'я слухають пісні старого діда-кобзаря про славу і благодать вільної України і святої Русі, про простих і непереможних людей-козаків, вільних по волі Божій, а не царській чи панській]] | |||
[[Файл:Wev4enko 01.jpg|250px|thumb|right|Найвідоміший портрет сабжа]] | [[Файл:Wev4enko 01.jpg|250px|thumb|right|Найвідоміший портрет сабжа]] | ||
Народився в селі Моринці в зразковій кріпацькій сім’ї. Коли він залишився єдиним членом цієї сім’ї, почав шукати собі роботу в дяків, панів, та іншої тогочасної еліти. Там він нарешті не лише робив кар’єру козачка, а й навчився читати, та заодно й писати <ref>В дитинстві малий Тарас вельми полюбляв, кинувши напризволяще свині, гуси, кози, вівці, які йому за посадою доводилося пасти, уникатися в бур'яни, в кропиву. Там він писав вірші. <br />Дивно лишень, що, окрім "Мені тринадцятий минало...", у зрілому віці Тарасу не вдалося згадати ніц особливого з тих дитячих творів. Зате любов до бур'яну, а, особливо, до кропиви настільки врізалися у пам'ять вдячного українського народу, що це надало змогу через сто з гаком років народитися на світ іншому генію українського народу - співаючому ректорові, юному орлові і Бетманові за сумісництвом [[Поплавський|Міх-Міхичу Поплавському]]. Отакої.</ref>. Частенько любив з3,14здити з панського стола якогось олівця та аркуша - і <ref>Замість працювати на благо роботодавця</ref> малювати, за що навіть декілька разів отримував поза вуха і втрачав роботу. | Народився в селі Моринці в зразковій кріпацькій сім’ї. Коли він залишився єдиним членом цієї сім’ї, почав шукати собі роботу в дяків, панів, та іншої тогочасної еліти. Там він нарешті не лише робив кар’єру козачка, а й навчився читати, та заодно й писати <ref>В дитинстві малий Тарас вельми полюбляв, кинувши напризволяще свині, гуси, кози, вівці, які йому за посадою доводилося пасти, уникатися в бур'яни, в кропиву. Там він писав вірші. <br />Дивно лишень, що, окрім "Мені тринадцятий минало...", у зрілому віці Тарасу не вдалося згадати ніц особливого з тих дитячих творів. Зате любов до бур'яну, а, особливо, до кропиви настільки врізалися у пам'ять вдячного українського народу, що це надало змогу через сто з гаком років народитися на світ іншому генію українського народу - співаючому ректорові, юному орлові і Бетманові за сумісництвом [[Поплавський|Міх-Міхичу Поплавському]]. Отакої.</ref>. Частенько любив з3,14здити з панського стола якогось олівця та аркуша - і <ref>Замість працювати на благо роботодавця</ref> малювати, за що навіть декілька разів отримував поза вуха і втрачав роботу. | ||
| Рядок 25: | Рядок 31: | ||
==Служу Отєчєству!== | ==Служу Отєчєству!== | ||
[[image:Шевченко-Тарас-Григорович-1.jpg|right|thumb|200px|Тарас Шевченко - волелюбний солдат Імперії]] | |||
*Вельми цікавий епізод. Цар Микола І <u>особисто</u> власною рукою пише резюме на вирокові Шевченку «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати». Проте, [[усім байдуже]]. Цар далеко, у Пітері, ну й мать його туди! Тарас нормально так привлаштувався. | *Вельми цікавий епізод. Цар Микола І <u>особисто</u> власною рукою пише резюме на вирокові Шевченку «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати». Проте, [[усім байдуже]]. Цар далеко, у Пітері, ну й мать його туди! Тарас нормально так привлаштувався. | ||
*Доки інші комбатанти-добровольці, усілякі там Лєрмонтови (так їм, шотландським москалям, і треба!) підставляють дупи під кулі на Кавказі, Тарас править службу у найглибшому тилу, на березі тихого Каспійського моря, в Орській фортеці. Бухає з начальниками, пише вірші, малює. | *Доки інші комбатанти-добровольці, усілякі там Лєрмонтови (так їм, шотландським москалям, і треба!) підставляють дупи під кулі на Кавказі, Тарас править службу у найглибшому тилу, на березі тихого Каспійського моря, в Орській фортеці. Бухає з начальниками, пише вірші, малює. | ||
| Рядок 40: | Рядок 49: | ||
==Третя подорож Україною== | ==Третя подорож Україною== | ||
[[image:Дід-Тарас.jpg|right|thumb|200px|дід Тарас в останні роки свого життя]] | |||
*Навесні 1858 поет прибув обєдєнной лошадью до Петербурга, де його тепло зустріли друзі та численні прихильники, серед них і родина Федора Толстого. | *Навесні 1858 поет прибув обєдєнной лошадью до Петербурга, де його тепло зустріли друзі та численні прихильники, серед них і родина Федора Толстого. | ||
*У червні того ж року Шевченко оселився в Академії Мистецтв, де жив до самої смерті. | *У червні того ж року Шевченко оселився в Академії Мистецтв, де жив до самої смерті. | ||
| Рядок 50: | Рядок 62: | ||
*На світанку 14 серпня 1859 поет диліжансом через Ланцюговий міст <ref>[[Мости України]] - нині цього моста немає</ref> через Дніпро виїхав до Петербурга. | *На світанку 14 серпня 1859 поет диліжансом через Ланцюговий міст <ref>[[Мости України]] - нині цього моста немає</ref> через Дніпро виїхав до Петербурга. | ||
*До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. | *До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. | ||
==Тарас і жінки== | ==Тарас і жінки== | ||
| Рядок 70: | Рядок 81: | ||
==Монументальна Шевченкіана== | ==Монументальна Шевченкіана== | ||
Шевченку було встановлено [[Over 9000|більш як 9000]] пам’ятників і скульптур в усьому світі. В одному лише [[Київ|Києві]] цілих 8 штук<ref>http://wek.kiev.ua/uk/Шевченку_Т._Г._пам’ятники</ref> …… | Шевченку було встановлено [[Over 9000|більш як 9000]] пам’ятників і скульптур в усьому світі. В одному лише [[Київ|Києві]] цілих 8 штук<ref>http://wek.kiev.ua/uk/Шевченку_Т._Г._пам’ятники</ref> …… | ||
==Шевченко з точку зору [[ісконник]]ів== | |||
== Дід Тарас і народження нової Української, Києво-Руської Держави у 1917 році == | |||
[[image:Хай-живе-вільна-Україна.jpg|right|thumb|300px|Трудові люди, козаки-християни вільної України неодноразово звертались до духовного спадку діда Тараса у непрості 1917-2014 рр.]] | |||
Для всього світу завжди буде знаковим те, що дід Тарас, простий трудовий козак-християнин з волелюбного Подніпров'я фактично став одним з основних основоположників нової Української, Києво-Руської Держави, яка явила себе світові у 1917 році, оплоту всіх волелюбних людей вільної України і святої Русі, вільних по волі Божій, а не царській чи панській. Більшість політичних сил того часу так чи інак зверталась до духовного спадку діда Тараса у непростий період становлення молодої Української Держави 1917-2014 рр., звертається і нині. Народ вільної України про це ніколи не забуде, добре і правдиве слово і діло, наука і слава діда Тараса не вмруть, не поляжуть, а будуть ширитися і переповідатися по всьому світу, бо навіки вписані золотими буквами в історію всього волелюбного людства-козацтва, вільного по волі Божій, а не царській чи панській. | |||
== Шевченко з точку зору [[ісконник]]ів == | |||
Щоби гребонути собі бабла відомий сучасний скандаліст і графоман [[Олесь Бузина]] змалював невідомого нам Тараса в своїй книзі "[http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-15 Вурдалак Тарас Шевченко]", за що неодноразово отримував по їбалу від вдячних земляків. | Щоби гребонути собі бабла відомий сучасний скандаліст і графоман [[Олесь Бузина]] змалював невідомого нам Тараса в своїй книзі "[http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-15 Вурдалак Тарас Шевченко]", за що неодноразово отримував по їбалу від вдячних земляків. | ||
| Рядок 80: | Рядок 98: | ||
Файл:ShevBB.jpg|Пам’ятник в Білому Борі | Файл:ShevBB.jpg|Пам’ятник в Білому Борі | ||
Файл:Korec.jpg|Володимир Ілліч Шевченко чи Тарас Гриогорович Ленін? | Файл:Korec.jpg|Володимир Ілліч Шевченко чи Тарас Гриогорович Ленін? | ||
</gallery> | |||
== Різне == | |||
<gallery> | |||
image:Уроки-деда-Тараса.jpg | |||
</gallery> | </gallery> | ||