Московитський діалект: відмінності між версіями

Usik64 (обговорення | внесок)
м Редагування користувача 95.132.115.27 (обговорення) відкинуті до версії користувача Deimos
 
(Не показані 12 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Московитський діалект''' ('''це копіпаста''' з [http://dramatica.org.ua/Московитський_діалект]) (також москвинський, москальський, [[суздаль]]ський, заліський чи чудський) - один з шести значних діялектів [[Українська мова|української мови]].  
'''Московитський діалект''' (також москвинський, москальський, [[суздаль]]ський, заліський чи чудський) - один з шести значних діялектів [[Українська мова|української мови]].  


Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але, тим не менш, у наслідок шовінісської імперської політики послідовно царату і [[Комуністи|більшовиків]], вважається [[московити|носіями]] ледь не [[Общєпонятний|панівним]]. Загальна характеристика діялекту зводиться до значного псування української вимови, хоча написання при цьому часто збігається з українським.
Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але, тим не менш, у наслідок шовінісської імперської політики послідовно царату і [[Комуністи|більшовиків]], вважається [[москалі|носіями]] ледь не [[Общєпонятний|панівним]]. Загальна характеристика діялекту зводиться до значного псування української вимови, хоча написання при цьому часто збігається з українським.
<br />
<br />
==Історія виникнення==
==Історія виникнення==
Рядок 7: Рядок 7:
[[Зображення:Гісторія.jpg|300px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше посміхає.]]
[[Зображення:Гісторія.jpg|300px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше посміхає.]]
{{Цитата|...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.|35|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}}
{{Цитата|...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.|35|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}}
Діалект почав давати паростки вже після завоювання [[Українці|русинами]] та [[Русь|зрусішання]] [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен залісся]]. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси [[Суздаль|Суздальської землі]]. Як можна прочитати у [[Аґітка:"Розумні люди діло кажуть"|Ключевського]]:
Діалект почав давати паростки вже після завоювання [[Русь|русинами]] та [[Русь|зрусішання]] [[Москалі - фіно-угорці|фіно-угорських племен залісся]]. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси [[Суздаль|Суздальської землі]]. Як можна прочитати у '''Ключевського''' [http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56] :


{{Цитата|...акающие  говоры  Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя  ее  твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая  Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60 финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать,  пурга,  ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики,  чудская  примесь  портила  говор, внося в него чуждые  звуки  и  звуковые  сочетания....". |40}}
{{Цитата|...акающие  говоры  Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя  ее  твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая  Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60 финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать,  пурга,  ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики,  чудская  примесь  портила  говор, внося в него чуждые  звуки  и  звуковые  сочетания....". |40}}
Рядок 213: Рядок 213:
<br /><br />
<br /><br />
===Висновок===
===Висновок===
[[Зображення:Псуваннямови.jpg|300px|thumb|right|Навіть самі [[московити]] розуміють [[Fail|недолугість]] свого діалекту.]]
 
Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож:
Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож:
#З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових ґраматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[суздаль]]ців за ненеохідністю. Усі інакші від [[українська мова|української]] лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через [[Московське православ'я|церковнослов'янську]] або з мов [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен]] тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден).
#З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових ґраматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[суздаль]]ців за ненеохідністю. Усі інакші від [[українська мова|української]] лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через [[Московське православ'я|церковнослов'янську]] або з мов [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен]] тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден).
Рядок 232: Рядок 232:


* П.Штепа "Московство", повний текст книги - [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-23]
* П.Штепа "Московство", повний текст книги - [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-23]
*Білінський Володимир Броніславович КРАЇНА МОКСЕЛЬ, або МОСКОВІЯ - [[http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56]]


== Примітки ==
== Примітки ==