Московитський діалект: відмінності між версіями
Usik64 (обговорення | внесок) |
Vox (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.132.115.27 (обговорення) відкинуті до версії користувача Deimos |
||
| (Не показані 12 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Московитський діалект''' | '''Московитський діалект''' (також москвинський, москальський, [[суздаль]]ський, заліський чи чудський) - один з шести значних діялектів [[Українська мова|української мови]]. | ||
Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але, тим не менш, у наслідок шовінісської імперської політики послідовно царату і [[Комуністи|більшовиків]], вважається [[ | Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але, тим не менш, у наслідок шовінісської імперської політики послідовно царату і [[Комуністи|більшовиків]], вважається [[москалі|носіями]] ледь не [[Общєпонятний|панівним]]. Загальна характеристика діялекту зводиться до значного псування української вимови, хоча написання при цьому часто збігається з українським. | ||
<br /> | <br /> | ||
==Історія виникнення== | ==Історія виникнення== | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
[[Зображення:Гісторія.jpg|300px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше посміхає.]] | [[Зображення:Гісторія.jpg|300px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше посміхає.]] | ||
{{Цитата|...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.|35|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}} | {{Цитата|...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.|35|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}} | ||
Діалект почав давати паростки вже після завоювання [[ | Діалект почав давати паростки вже після завоювання [[Русь|русинами]] та [[Русь|зрусішання]] [[Москалі - фіно-угорці|фіно-угорських племен залісся]]. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси [[Суздаль|Суздальської землі]]. Як можна прочитати у '''Ключевського''' [http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56] : | ||
{{Цитата|...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60 финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....". |40}} | {{Цитата|...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60 финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....". |40}} | ||
| Рядок 213: | Рядок 213: | ||
<br /><br /> | <br /><br /> | ||
===Висновок=== | ===Висновок=== | ||
Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож: | Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож: | ||
#З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових ґраматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[суздаль]]ців за ненеохідністю. Усі інакші від [[українська мова|української]] лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через [[Московське православ'я|церковнослов'янську]] або з мов [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен]] тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден). | #З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових ґраматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[суздаль]]ців за ненеохідністю. Усі інакші від [[українська мова|української]] лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через [[Московське православ'я|церковнослов'янську]] або з мов [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен]] тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден). | ||
| Рядок 232: | Рядок 232: | ||
* П.Штепа "Московство", повний текст книги - [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-23] | * П.Штепа "Московство", повний текст книги - [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-23] | ||
*Білінський Володимир Броніславович КРАЇНА МОКСЕЛЬ, або МОСКОВІЯ - [[http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56]] | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||