@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-#REDIRECT [[Українська мова]]
+'''Московитський діалект''' (також москвинський, москальський, [[суздаль]]ський, заліський чи чудський) - один з шести значних діялектів [[Українська мова|української мови]].
+Історично сформувався набагато пізніше літературної руської(14-15 століття), але, тим не менш, у наслідок шовінісської імперської політики послідовно царату і [[Комуністи|більшовиків]], вважається [[москалі|носіями]] ледь не [[Общєпонятний|панівним]]. Загальна характеристика діялекту зводиться до значного псування української вимови, хоча написання при цьому часто збігається з українським.
+<br />
+==Історія виникнення==
+[[Зображення:Писані мови.png|300px|thumb|right|Ось так зрадники [[Русь|нашого]] діла назвали нас зрадниками своєї зради.]]
+[[Зображення:Гісторія.jpg|300px|thumb|right|З кожним роком написана [[Москаль|ними]] історія все більше посміхає.]]
+{{Цитата|...російська бере свій початок в українізованій слов`янській – книжній мові Х – XII століть. І зобов`язана саме православній церкві, разом з якою церковнослов`янська мова прийшла в Русь.|35|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}}
+Діалект почав давати паростки вже після завоювання [[Русь|русинами]] та [[Русь|зрусішання]] [[Москалі - фіно-угорці|фіно-угорських племен залісся]]. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси [[Суздаль|Суздальської землі]]. Як можна прочитати у  '''Ключевського''' [http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56] :
+{{Цитата|...акающие  говоры  Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя  ее  твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая  Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60 финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать,  пурга,  ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики,  чудская  примесь  портила  говор, внося в него чуждые  звуки  и  звуковые  сочетания....". |40}}
+===Мовні запозичення===
+{{Основна|Московитський діалект/Мовні запозичення}}
+Взагалі, якщо [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянський]] та [[Західний діалект|західний]] діалекти формувалися на [[Українські цінності|народній основі]], певний час будучи навіть офіційною мовою [[Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське|Великого Князівства Литовського]], то московитський усебічно піддавався впливу [[Московське православ'я|церковнослов'янської мови]] з лексичного боку(наповнення московитської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як "вещь", "время", "воздух", "восторг", "глагол", "изъять", "награда", "облако", "общий", "сочинить", "тщетный", "чрезмерный" і багато інших, частина з яких співіснує із властиво руськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов'янське слово подається першим): влачить/волочить, глава/голова, гражданин/горожанин, млечный/молочный, одежда/одёжа, разврат/разворот, рождать/рожать, страж/сторож й інші. З церковнослов'янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси "из-", "низ-", "пред-" и "со-") і навіть окремі ґраматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники "текущий" або "горящий" з відповідними їм московитськими формами "текучий" і "горячий", що збереглися в сучасному діалекті як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу "трепещет" (із невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. московитське "хохочет" або "лепечет"). За своїм лексичним складом сучасний московитський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим, подекуди взагалі зникаючи. Згідно [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%88%D0%B0 сотнеслівних списків базової лексики Сводеша] московитський діалект є набагато ближчим до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86% та 92% спільних слів), ніж до південнослов'янської болгарської мови (74%). Щоправда, незважаючи на розходження в ґраматиці, загальна для болгарської мови й московитського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60% і доходить до 80% у публіцистиці.Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру московитського діалекту – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.<br />
+{{Цитата|...стає зрозумілим, чому російська мова прийняла слов’янізми, а українська – ні. Адже формування етносів і, відповідно, мов відбувалося в різні періоди: до приходу старослов`янської мови в Русі вже сформувався етнос із своєю мовою, на яку іншомовні елементи навіть упродовж кількох століть взаємодії в «мирних умовах» не могли справити істотного впливу. На північ від Русі консолідація різноетнічних елементів відбувалася пізніше – під зовнішнім тиском, який супроводжувався прищепленням віри та «її» мови.|36|Володимир Ільченко "Звідки взялася російська мова?"|}}
+Назараз болгаризми  з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак-морок, сладкій-солодкий, храбрый-хоробрий) проникли навіть в [[наддніпрянський діалект]] та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж [[СРСР|після 1922-ого року]]. Також багато хто з прихильників "Живаґо вєлікарусскаґо язика" активно стверджує, що московитський діалект є ближчим до [[Українська мова|староукраїнської]], аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом <s>москальської</s>російської гвинтівки).<br />
+На фонетику та структуру північно-московитських балачок великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).
+<br /><br />
+==Діалектні відмінності==
+[[Зображення:Мапа поширення.png|400px|thumb|right|Розподіл діалектів [[Українська мова|української]] у східній [[Демократичний гуманістичний правовий розвинутий прогресивний захід|Європі]].]]
+Московитський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.<br />
+У фонетиці такими особливостями є наявність "ро", "ло" і "ре", "ле" в коренях слів між приголосними на відміну від [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянського]] та [[Західний діалект|західного]] діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. "крошить", "глотать", "тревога", "слеза", надд. "кришити", "глитати", "тривога"), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. "платье", "судья", укр. "плаття", "суддя"), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в наддніпрянському діалекті (порівняти моск. "город" ['gorat], надд. "город" [ɦo'rod]). У московитському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвучності (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в наддніпрянському: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. У московитському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а <s>збоченці</s>). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".<br />
+У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. "брат!", "сын!", надд., зах. "брате!", "сину!"), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. "Гена" — "Ген!"), відсутність чергування "к", "г", "х" з "ц", "з", "с" у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», надд. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а(-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», надд. «вчителі́»). На відміну від московитського, в [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянському діалекті]]| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.
+<br /><br />
+===В московитсьому діалекті зникли такі можливості [[Українська мова|української мови]]===
+'''Іменник:'''
+*Число: [[Двоїна]];
+*Відміна: ІV-та;
+*Відмінок: Кличний;
+*Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;
+'''Дієслово:'''
+*Час: Давноминулий;
+*Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто - <u>будьмо</u> та будемо - будєм);
+'''Прикметник:'''
+*Суфікси пестливості;
+*Щоякнайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+як+найвищий ступінь);
+*Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава]);
+'''Загальна фонетика:'''
+*Звук [о] в ненаголошеній позиції;
+*Починає зникати звук [е] в ненаголошеній позиції;
+*Відсутня (майже відсутня) милозвучність:
+#і-й (та)
+#у-в (ув, уві)
+#ся-сь
+#з-зі(зо)-із
+#під — піді — підо
+#к — ік
+#би — б
+#хоч — хоча
+#же — ж
+#від(віді) — од;
+*Немає пом'якшених шиплячих, хоча на письмі вони все ще показуються;
+'''Загальна граматика:'''
+*Надзвичайно часте пом'якшення гортанних, чого ніколи не допускала [[Українська мова|давньоукраїнська мова]]
+#Відсутнє чергування г-з-ж, к-ц-ч, х-с-ш іменникових відмінків при м'якому закінченні
+#Слова "гибель", "Киев", "хитрый", "кидать"...
+#У московитському діалекті збігаються форми позначення іменника та дієслова процесу:
+<pre>
+поведінка - поведение
+поводження (від поводитись) - поведение
+</pre>
+<br /><br />
+===Руська мова===
+У 1596-ому році, вчитель, учений, церковний діяч [[Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське|Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтіського]], Лаврентій Зизаній видає у Вільно "Лексис" – перший друкований словено-руський словник на 1067 слів. Якимось дивом автор перекладає для руської людини такі незрозумілі слова як "врємя", "воі(ї)н" та інші, які ви можете бачити нижче.
+<pre>блю́до - ми́ска
+бл̃агопрiятный - до принятія лáцный, и тьíжъ вдячный, ми́лый
+брáкъ - женитва, весéлъе
+вóинъ - жолнЂр
+враг - вóрогъ
+вреди́тель - шкодца
+врéмя - чáсъ
+влáсть - влáда
+господствýю - панýю
+дЂяніе - спрáва
+дЂ́ло - учи́нок
+жáжду - прáгну, пи́ти хочỳ
+желáнїе - пожадли́вость, хоть
+жи́лище - мéшканьє, дóмъ
+жáтва - жни́во
+заключéніе - zамкнéнье
+искушéнїе - досвЂдчéнье, прóба, спокýса
+Для мешканців XVI сторіччя, що розмовляли на руській мові, незрозумілим було навіть слово "ікона", бо автор словникаперекладає його як: и́кона - ώбраzъ
+касáнїе - дотык
+коли́чество - кóлкость
+ковáрство - хи́трость, дóвтЂпълéсть, зрáда
+лицемЂр - ωблудный
+лицè - осóба
+лýчшїй - лЂ́ппшїй
+мéсть - пóмста
+мóлва - гóмонъ, гук ωт мóвы людскои, óкрик и тыж трвóга
+мрак - мóрокъ
+мЂ́лъ - вапнò и тьíжъ крéйда
+наваждéнїе - zваджéнье
+накаzáніе - кáране наýка, научáнье наупоминáнье
+небрегỳ - недбáю
+наслЂ́діе - ωдЂдичене, спáдок
+наслЂдник - дЂ́дич
+немóщный - немóцный
+неприкосновéный - недоткнéный
+недостóйный - негóдный.
+орýжіе - брóнь, zброя
+оупотребляю - оуживáю
+оукаряю - ωсмЂвую
+пáкость - перешкóда
+плЂ́нник - неволник в пóлонЂ вzятый
+прилежáніе - пи́лность
+побЂ́дник - zви́тяжца, ри́церъ
+роптáнїе - нарЂкáнье
+раб - невóлникъ
+Також автор перекладає для руських людей незрозуміле слово "сапог": сапóгъ - бóтъ
+съвЂ́тъ - рáда, порáда
+съвЂтую - рáджу
+сквózЂ - скрózь
+свЂди́тельство - свЂдóцъство
+свЂди́тель - свЂ́докъ
+слáдость - солодкость
+слýчай - трафýнок притрафлене, примЂт
+сóвЂст - сумнЂ́не
+смирéнiе - покóра, понижéнье
+тщеслáвіе - порожняя слáва
+тáю - ростóплююся
+требовáнїе - потрéба
+труд - прáця
+трудолю́бїе - кохáньеся в прáци
+хрáбрость - мóжность, дýжость
+ωтрицáнїе - ωтмЂ́тованье
+Цáръ - крóль
+шéствiе - хожене
+юнóша - пáрубок, младéнецъ</pre>
+Даний факт свідчить не лише про те, що інтенсивне насадження [[Московське православ'я|церковнослов'янської мови]] на північних землях колишньої [[Русь|Руси]] зродило попит на подібний продукт, а і про те, що наприкінці 16 сторіччя(1596!!!!!) основна маса лексичних відмінностей між сучасним надніпрянським та московитським діалектом була не зрозуміла. Ба навіть більше - сприймалася як іноземні слова<ref>З цього боку заяви деяких московських істориків і просто [[Казковий недоумок|ентузіастів]] про те, що [[українська мова]] є продуктом виймання з неї [[канонічно]]-руських слів на початку ХХ століття виглядають не просто смішними, а і результатом неосвіченості заанґажованого [[Ісконнік|ісконніка]].</ref>.
+===Приклади московитського діалекту===
+Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту:
+{{Цитата|{{Переклад|Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно?|Бісів біс, нащо пристав, ти, з тваринним прізвищем? П'ятниця в моїй релігії - священний день, мої боги накладають на тебе анафему,??????, тобі зрозуміло?}} |40}}
+{{Цитата|{{Переклад|Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал ))))) |Анус іди до мене рідний, я тобі???? дам. Смішно, я аж плакав}}|40}}
+{{Цитата|{{Переклад|Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь (|Це не допоможе мені запхнути свою велику штуку в маленький кошачий анальний отвір, порадь що-небудь (}}|40}}
+{{Цитата|{{Переклад|Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие!|Спокусливі інтим стрижки - це могутня зброя!}}|40}}
+Трохи канонічного:
+{{Цитата|{{Переклад|Убѣйся объ стѣну нахъ!|Убийся об стіну повністю!}}|40}}
+<br /><br />
+==Поширення==
+[[Зображення:Зона зараження.jpg|300px|thumb|right|Зона зараження]]
+Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого [[тролінґ]]у [[Московія|московськими царями]] численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе [[Україна]] до [[Русь|Русі]] має відношення опосередковане, в той час, як Московія - найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли - "Росія", [[Русь]] з грецької).<br />
+Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому [[Московія]] прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий наддніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті [[москальська ментальність]].
+<br /><br />
+==Сучасний статус==
+{{YouTube|width=300|Yi1IBsrAAjY|Ех,... більше б таких учителів!}}
+Наразі активно форситься московським урядом як "[[Homo sovyeticus|загальнозрозумілий]]". Фактично, є офіційним у, відповідно, [[Московія|Московії]], Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав'язаний [[Україна|Україні]]. Численні промосковські партії, такі як [[Партія регіонів]], [[Вітренко|Прогресивні соціалісти]], з якогось диву хочуть діалекту державного статусу.
+<br /><br />
+==Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати московитський діалект==
+[[Зображення:Путєн.gif|300px|thumb|right|Сышыш, чяво няпанятна та?]]
+[[Британські вчені|Сучасна наука]] терміново рекомендує переходити на більш багаті [[Балтійський діалект|балтійський]], [[Наддніпрянський діалект|наддніпрянський]], [[Західний діалект|західний]] чи хоча б [[Русинський діалект|русинський]] або [[кубанський діалект|кубанський]] діалекти. Уся справа в тому, що, оскільки руська(українська) мова не є для [[Московити|московитів]] природною, вона з плином часу піддається усе більшій редукції, доказом чого є не тільки втрата багатьох ґраматичних категорій, а й сучасне нехлюйське ставлення до фонетики, де у вимовленні, а відповідно і аматорському письмі слова втрачають звуки. Наприклад, "слышишь" перетворюється на "сышишь", а якання і акання стають таки очевидними, що фразу "слышишь, чего не понятно то" вже навіть пишуть як "сышыш, чяво няпанятна та", причому звук [в] у слові "чего"(мара якась) теж піддається редукції, у результаті чого ми отримуємо "чя'о". Цілком можливо, що з плином часу(безумовно дуже довгого періоду, але кінечного), московмиський діалект стане настільки саморедукованим, що сумнівів у його подальшій історичній долі(повному і безповоротному зникненні) не залишиться. Тому рекомендуємо переходити на інші мови (для московитів бажано близькорідну - фінську чи угорську, бо мов мещери та муроми не залишилося) та позбуватися акценту.
+<br /><br />
+===Список знайдених слів, фонетично-зіпсованих з відображенням на письмі===
+{| align="center" class="standard"
+|+
+! |зіпсоване моск.
+! |офіційне моск.
+! |літературною українською
+|-----
+| сышишь
+| слышишь
+| чуєш
+|-----
+| сотрит
+| смотрит
+| дивиться
+|-----
+| виш?
+| видиш?
+| бачиш?
+|-----
+| панимаш?
+| понимаеш?
+| розумієш?
+|-----
+| грит
+| говорит
+| каже(говорить)
+|-----
+| чаек
+| человек
+| людина
+|-----
+|
+|
+|
+|+
+|}
+<br /><br />
+===Московитський діалект та російська мова===
+Серед населення [[Московія|Московії]] побутує думка, що московитський діалект - то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. "російська мова" - [[книга в стилі "комікс"|мем у стилі форсед]] російської пропаґанди на Україні та в усьому світі. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (переклад з грецької, якби сказали [[Русь]] - ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть "ні, не огидно, що природньо...", от і [[наддніпрянський діалект|наддніпрянський]] найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект московський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності.
+<br /><br />
+===Висновок===
+Пора, прийшла пора зробити остаточний висновок щодо всього цього мовного питання. Тож:
+#З вищенаведених фактів очевидно, що за майже 600 років існування діалект не зміг створити абсолютно ніяких нових ґраматичних категорій чи морфологічних одиниць(афікси - корінь, префікс, суфікс...). Більше того, багато категорій, перейнятих у [[Русь|Русі]] разом з мовою, вилучилися з вжитку [[суздаль]]ців за ненеохідністю. Усі інакші від [[українська мова|української]] лексичні одиниці були запозичені або з болгарської через [[Московське православ'я|церковнослов'янську]] або з мов [[Московити - фіно-угорці|фіно-угорських племен]] тих земель. Інші ж - скалічені українські(рус. "роз" - моск. "рас"). Навіть ті скорочені форми прикметників збереглися в розмовній мові, хоча так, у СУЛМ представлені скупо(повен, кожен, жоден).
+#З вищенаведених фактів зрозуміло, що переважну відмінність у сучасній лексичній структурі між руською(українською) та т. з. "російською мовою" складають слова, запозичені з інших мов. Виключенням є лише неологізми вигадані такими вченими, як [[Аґітка:"Розумні люди діло кажуть"|Карамзін]]<ref>[http://ru.wikipedia.org/wiki/Карамзин,_Николай_Михайлович#Введённые_неологизмы Підтвердження]</ref>, та як бачимо більшість це такі ж запозичення, та декілька - особисті словотвори на основі тих же коренів.
+#З вищенаведених фактів зрозуміло, що незрозумілість для українського мовця московитського діалекту пояснюється лише ледь чи не [[Балтійський діалект|литвинською]] фонетичною різницею з ледь чи не українським написанням діалекту і присутністю численних запозичень відсутніх в інших діалектах.
+#З вищенаведених висновків зрозуміло, що окремої мови то ніякої і немає. І не тому, що вони скористали для основи нашу мову(розмежування є нормальним процесом мовотворення), а тому що після розмежування не створили собі анічогісінько, що могло б свідчити про хоч якусь мовотворчість, чим і пояснюється вражаюча схожість на руську мову 15-ого століття(якби не деградація, була б вражаюча ідентичність). Московитський діалект помирає. Повільно, але <s>швидко</s> рішуче. Про це свідчать такі [[Феєрія даунізму|феєризми]], як "чорт-чёрт", "тормаз-тормоз" та "итти-идти". Чисельні представники московитської ментальності добивають його то [[Жаргон падонкоф|падонкофскім]] написанням, викриваючи його неприховано-литвинську фонетику(от тільки цекання і дзекання нема, не біля [[Польща|Польші]] все-таки), то викручуванням слів задля надання їм комічного відтінку - "сурйозно","інтєрнєт"[[Це важко осягнути, втім і не треба|(тут детальніше: в моск діал пишеться то "е". що звучить як "є", але там вона звучить як "е", і тому москалі люблять в подібних словах хоча б раз, задля комізму вимовити все правильно)]] та ін..
+#Різні [[Казковий недоумок|мітичні істоти]], які ніколи не вчили філолоґію і навіть у школі прогулювали уроки непотрібної української і потрібної, але такої ж нудної "російської", стверджують звідкись, що їх діалект багатший за наддніпрянський(що звісно ж не правда, як ви самі переконались), на чисельних демонстраціях виступають з гаслами "Мьі хотім говоріть по-русскі", забуваючи, що наша держава як ніхто надає їм честь говорити саме руською, а не по-москвинськи.
+'''Додати нічого, все сказано. Цілі зрозумілі, завдання визначені, нужбо до праці, панове!'''
+<br /><br />
+==Цікаво знати==
+*У московитському діалекті не існує кличної форми, але до Бога вони звертаються саме за кличним відмінком ("О, Боже!"). Хоча останнім часом поширеним є також звертання "О, мой Бог". Редукція.
+*Московитський діалект утворився не природнім шляхом народницької ізоляції, а способом культурної асиміляції чужинців.
+*Московити називають місяці за римською традицією. Фе!<br /><br /><br />
+<br /><br />
+==Де почитати в літературі==
+* П.Штепа "Московство", повний текст книги - [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-23]
+*Білінський Володимир Броніславович КРАЇНА МОКСЕЛЬ, або МОСКОВІЯ - [[http://usik-igor.at.ua/publ/bilinskij_volodimir_bronislavovich_krajina_moksel_abo_moskovija/2-1-0-56]]
+== Примітки ==
+[[Категорія:Мова]]
+[[Категорія:us64]]

Московитський діалект: відмінності між версіями

Vox (обговорення | внесок)