Кум: відмінності між версіями
Vox (обговорення | внесок) м с/п |
Vox (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Кум — це вельми серйозно == | == Кум — це вельми серйозно == | ||
В перші часи християнства, людина, котра бажала стати християнином і вступити в церковну спільноту, заявляла про цей намір настоятелю Церкви. Хтось з вірних цієї громади представляв таку людину перед Церквою і настоятелем. Таким чином, він ставав поручителем цієї людини. Зараз таких поручителей називають хресними батьками або кумами, в Требниках їх названо восприємниками. Слово «кум» походить з латинської, а в нас прийнялося як «хресні батьки». Воно означає лише сполучник «з», тобто тих, хто є з похресником. Місія поручителя полягала в тому, що він свідчив перед всією громадою, що його підопічний є людиною відповідальною і гідний бути християнином. Але на цьому їхня функція не закінчувалася. Хресні батьки ставали духовними родичами похресника і опікувались ним, вели його впродовж подальшого життя. [http://dds.edu.ua/articles/2/slovo/2008/492-hresni.html] | В перші часи християнства, людина, котра бажала стати християнином і вступити в церковну спільноту, заявляла про цей намір настоятелю Церкви <ref>Див [[Оглашенні]]</ref>. Хтось з вірних цієї громади представляв таку людину перед Церквою і настоятелем. Таким чином, він ставав поручителем цієї людини. Зараз таких поручителей називають хресними батьками або кумами, в Требниках їх названо восприємниками. Слово «кум» походить з латинської, а в нас прийнялося як «хресні батьки». Воно означає лише сполучник «з», тобто тих, хто є з похресником. Місія поручителя полягала в тому, що він свідчив перед всією громадою, що його підопічний є людиною відповідальною і гідний бути християнином. Але на цьому їхня функція не закінчувалася. Хресні батьки ставали духовними родичами похресника і опікувались ним, вели його впродовж подальшого життя. [http://dds.edu.ua/articles/2/slovo/2008/492-hresni.html] | ||
'''Кумівство''' — один із видів духовної спорідненості, звичай обрання народженій дитині «других батьків» — її опікунів та покровителів. Корені К. сягають часів первіснообщинного ладу, коли роль батька не була ще вирішальною і рідний брат матері брав на себе обов’язки захисту і виховання дитини своєї сестри. Пізніше християнська церква використала цей звичай і виробила обряд хрещення дитини, тобто прилучення її до віри за допомогою кумів, або хрещених батьків. Хрещення відбувалося в церкві, інколи (в разі хвороби дитини) у батьківській хаті. Рідні та обрані батьки називали одне одного кумом, кумою, а по відношенню до дитини (хресника) вживалися церковні терміни — хрещений батько, хрещена мати. [http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r11.html] | '''Кумівство''' — один із видів духовної спорідненості, звичай обрання народженій дитині «других батьків» — її опікунів та покровителів. Корені К. сягають часів первіснообщинного ладу, коли роль батька не була ще вирішальною і рідний брат матері брав на себе обов’язки захисту і виховання дитини своєї сестри. Пізніше християнська церква використала цей звичай і виробила обряд хрещення дитини, тобто прилучення її до віри за допомогою кумів, або хрещених батьків. Хрещення відбувалося в церкві, інколи (в разі хвороби дитини) у батьківській хаті. Рідні та обрані батьки називали одне одного кумом, кумою, а по відношенню до дитини (хресника) вживалися церковні терміни — хрещений батько, хрещена мати. [http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r11.html] | ||
| Рядок 124: | Рядок 124: | ||
: — Кома‚ куме — ще не крапка. | : — Кома‚ куме — ще не крапка. | ||
: Йдіть мерщій по пляшку! | : Йдіть мерщій по пляшку! | ||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
[[Категорія:Україна]] | [[Категорія:Україна]] | ||
| Рядок 129: | Рядок 134: | ||
[[Категорія:Мова]] | [[Категорія:Мова]] | ||
[[Категорія:us64]] | [[Категорія:us64]] | ||