Кацап: відмінності між версіями

(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)

Рядок 1:

~~lol~~

''Можливо ви шукали "[[Москаль]]"?''

[[Файл:bayan_03.jpg|400px|thumb|right|Сабж з [[баян]]ом на фоні Парижу]]

'''Кацап''' - це хто-зна що, але точно не [[москаль]], лол.

==Існують дві основні версії походження слова кацап==

===«Народна» версія===

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кацап]

За однією із версій, '''кацап''' походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди.

Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.

===«Тюркська» версія===

[[Файл:Kacap 01.jpg|300px|thumb|right|Зразок сабжу]]

* За версією, запропонованою '''академіком Д. Яворницьким''' слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д. "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»

* Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як '''похідне від татарського «різник», «різун»'''.

* За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.

* Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" :

* ...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb

==Вживання слова==

===«Кацап» у російській мові===

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.

===«Кацап» в українській мові===

Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:

* Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.

* Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.

* Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.

* Кацапня, ні, соб. от кацап.

* Кацапський, а, е, Великорусский.

* Кацапчик, ка, ум. от кацап.

* Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.

* Кацапюга, ги, м. ув. от кацап

===Приклади вживання в літературній мові===

* «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.

* «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.

* «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.

* «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом» — там же.

* «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка

* «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач

* «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш

* «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.

* «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.

* "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.

:Завів кацап християнина,

:Зарізати хоче.

:Зав'язав йому назад руки,

:Ніж широкий точить.

:А кацапчук семиліток

:Мало не брикає:

:Кругом скаче коло тата

:Та все промовляє:

:«Да полна уж тачать батька!..

:Будєт с нєго, будєт!..

:Режь же, батька! то-то любо

:Как трепаться будєт!»

::::Степан Руданський

==Фольклор==

* Бог сотворив цапа, а чорт — кацапа

::::* * * *

Було село, у якому жили як українці, так і кацапи. Прийшла зима - 19 січня - українці святкують Йордан. Наготували багато смачної їжі, приймають один одного у гостях, весело колядують, а бідні кацапи сидять у себе вдома, та ще й голодні. Отож, питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже :

:"Заходьте до них у хату та й вітайтесь: Христос Хрестився!

Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди". От і пішов кацап так, як порадили.

Але через кілька хвилин вибігає з домівки, та такий наляканий!

От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося а він розказує :

:"Зашол я, сказал, как учили, а они все хором ”Славімо єво!”, - '''а вот хуй они меня поймают'''. [http://vkontakte.ru/topic-811039_3335214]

==Оспівування сабжу в народі==

:Де кацап хоч раз буває

:Його всюди проклинають

:Він несе біду повсюди

:І це добре знають люди.

:Всяк кацапа хоче бити

:Щоб себе оборонити.

:Та кацапи не вгавають

:Всюди носа свого пхають.

:Про їх очі завидющі,

:Про їх руки загребущі

:Знає вже ледь не весь світ.

:Та кацапам завжди мало,

:То такий вже сучий рід.

:На весь світ від них сморід.

:Знак кацапа серп та молот

:Він несе всім смерть та голод.....

...

:Ви це добре пам’ятайте!

:Щоб себе оборонить,

:Їх до себе не пустить. [http://sichkarnya.org.ua/poems/29943-virshik-pro-kacapiv.html]

==В творчості Митця==

'''Кацапи''' [[Лесь Подерв'янський]] - [http://tululu.ru/read45007/]

Присвячується національному питанню.

* Дійові особи

:Владімір, кацап.

:Алєксандр, кацап.

:Надєжда, кацапка.

:Ємєльян, кацап.

:Валєнтін, малолєтній кацап, син Надєжди.

:Гриша, борець.

:Миша, боксьор.

:Толя, синок Опанаса.

:Опанас, спрацьований уркаган.

а також

:Голос із моря, який належить купающємуся вєтєрану.

:::Фінал

...Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.

:Миша. О, диви... Кацапи...

:Гриша (з московським акцентом). Как пагодка в Маскве?

:Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял...

:Опанас. Хуйня якась... Кацапи всєгда такі понятливі - а не понімають...

:Опанас (гpізно підходить до Владіміра). Знімай штани! Їбати тебе буду!

:Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!

:Миша, Гpиша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кpичать дуpними голосами.

:Надєжда. Жлаби пpоклятиє, я вас нєнавіжу!!! Я б вас всєх pасстpіляла!!!

:Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи куpва, када мужчини pазгаваpівают!

Зойки стихають. Hа моpі гуде шалений штоpм, кpугом лежать побиті тіла кацапів.

:Толя. Папа, кажись піздєц!

:Опанас (пиздить Толю). Скіки тєбя учить можна блядь, щоб ти не матюкався, батько для тєбя шо, мєсто пустоє, га?

Раптом pоздається жахливе сичання - це кацапський самоваp. Він закипів. Він сичить перекриваючи шторм і грізно підскакує на місці. Всі з пострахом дивляться на самовар. Під звуки самовара завіса повільно закривається.

--------------

'''Гамлєт''' Дія друга [[Лесь Подерв'янський]] [http://lib.ru/ANEKDOTY/hamlet.txt]

На сценi збоку стоїть рояль "Стiнвей". На ньому лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крiсло, позбавлене будь-якого художнього смаку. Над ним герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя серп, у другiй балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. У крiслi сидить Маргарита, мати Гамлeта i вишиваe комiрець косовороточкi. Вона наспiвуe русопятську пiсню "Камарiнскую". Непомiтно, м'якою ходою підораса, входить Клавдiй, хтивий дядько принца.

* * * *

(Фінал)

Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):

: - Iтогi подвeдьом. Упиздив тата. I мамку запиздячив з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную, герба нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатiва? [[Пiздець всім сподiванням]]. Ех, блядська Данiя....

Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить до Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.

На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чечотку.

[[Категорія:Прізвиська]]

[[Категорія:Типажі]]

[[Категорія:Лайка]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-lol
+''Можливо ви шукали "[[Москаль]]"?''
+[[Файл:bayan_03.jpg|400px|thumb|right|Сабж з [[баян]]ом на фоні Парижу]]
+'''Кацап''' - це хто-зна що, але точно не [[москаль]], лол.
+{{Основна|Москальська ментальність}}
+==Існують дві основні версії походження слова кацап==
+===«Народна» версія===
+[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кацап]
+За однією із версій, '''кацап''' походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди.
+Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.
+===«Тюркська» версія===
+[[Файл:Kacap 01.jpg|300px|thumb|right|Зразок сабжу]]
+* За версією, запропонованою '''академіком Д. Яворницьким''' слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.  "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»
+* Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як '''похідне від татарського «різник», «різун»'''.
+* За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.
+* Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" :
+* ...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb
+==Вживання слова==
+===«Кацап» у російській мові===
+У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.
+Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.
+===«Кацап» в українській мові===
+Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
+* Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
+* Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
+* Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
+* Кацапня, ні, соб. от кацап.
+* Кацапський, а, е, Великорусский.
+* Кацапчик, ка, ум. от кацап.
+* Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
+* Кацапюга, ги, м. ув. от кацап
+===Приклади вживання в літературній мові===
+* «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
+* «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
+* «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
+* «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом» — там же.
+* «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
+* «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
+* «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
+* «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.
+* «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
+* "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
+:Завів кацап християнина,
+:Зарізати хоче.
+:Зав'язав йому назад руки,
+:Ніж широкий точить.
+:А кацапчук семиліток
+:Мало не брикає:
+:Кругом скаче коло тата
+:Та все промовляє:
+:«Да полна уж тачать батька!..
+:Будєт с нєго, будєт!..
+:Режь же, батька! то-то любо
+:Как трепаться будєт!»
+::::Степан Руданський
+==Фольклор==
+* Бог сотворив цапа, а чорт — кацапа
+::::*  *  *  *
+Було село, у якому жили як українці, так і кацапи. Прийшла зима - 19 січня - українці святкують Йордан. Наготували багато смачної їжі, приймають один одного у гостях, весело колядують, а бідні кацапи сидять у себе вдома, та ще й голодні. Отож, питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже :
+:"Заходьте до них у хату та й вітайтесь: Христос Хрестився!
+Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди". От і пішов кацап так, як порадили.
+Але через кілька хвилин  вибігає з домівки, та такий наляканий!
+От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося а він розказує :
+:"Зашол я, сказал, как учили, а они все хором ”Славімо єво!”, - '''а вот хуй они меня поймают'''. [http://vkontakte.ru/topic-811039_3335214]
+==Оспівування сабжу в народі==
+:Де кацап хоч раз буває
+:Його всюди проклинають
+:Він несе біду повсюди
+:І це добре знають люди.
+:Всяк кацапа хоче бити
+:Щоб себе оборонити.
+:Та кацапи не вгавають
+:Всюди носа свого пхають.
+:Про їх очі завидющі,
+:Про їх руки загребущі
+:Знає вже ледь не весь світ.
+:Та кацапам завжди мало,
+:То такий вже сучий рід.
+:На весь світ від них сморід.
+:Знак кацапа серп та молот
+:Він несе всім смерть та голод.....
+...
+:Ви це добре пам’ятайте!
+:Щоб себе оборонить,
+:Їх  до себе не пустить. [http://sichkarnya.org.ua/poems/29943-virshik-pro-kacapiv.html]
+==В творчості Митця==
+'''Кацапи'''   [[Лесь Подерв'янський]] - [http://tululu.ru/read45007/]
+Присвячується національному питанню.
+* Дійові особи
+:Владімір, кацап.
+:Алєксандр, кацап.
+:Надєжда, кацапка.
+:Ємєльян, кацап.
+:Валєнтін, малолєтній кацап, син Надєжди.
+:Гриша, борець.
+:Миша, боксьор.
+:Толя, синок Опанаса.
+:Опанас, спрацьований уркаган.
+а також
+:Голос із моря, який належить купающємуся вєтєрану.
+:::Фінал
+...Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.
+:Миша. О, диви... Кацапи...
+:Гриша (з московським акцентом). Как пагодка в Маскве?
+:Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял...
+:Опанас. Хуйня якась... Кацапи всєгда такі понятливі - а не понімають...
+:Опанас (гpізно підходить до Владіміра). Знімай штани! Їбати тебе буду!
+:Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!
+:Миша, Гpиша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кpичать дуpними голосами.
+:Надєжда. Жлаби пpоклятиє, я вас нєнавіжу!!! Я б вас всєх pасстpіляла!!!
+:Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи куpва, када мужчини pазгаваpівают!
+Зойки стихають. Hа моpі гуде шалений штоpм, кpугом лежать побиті тіла кацапів.
+:Толя. Папа, кажись піздєц!
+:Опанас (пиздить Толю). Скіки тєбя учить можна блядь, щоб ти не матюкався, батько для тєбя шо, мєсто пустоє, га?
+Раптом pоздається жахливе сичання - це кацапський самоваp. Він закипів. Він сичить перекриваючи шторм і грізно підскакує на місці. Всі з пострахом дивляться на самовар. Під звуки самовара завіса повільно закривається.
+--------------
+'''Гамлєт''' Дія друга  [[Лесь Подерв'янський]] [http://lib.ru/ANEKDOTY/hamlet.txt]
+На сценi збоку стоїть рояль "Стiнвей".  На  ньому  лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крiсло, позбавлене будь-якого художнього  смаку.  Над  ним  герб  висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя серп, у другiй балалайка. Це  символiзує  працелюбнiсть  i незакомплексованiсть тварюки. У крiслi сидить Маргарита,  мати Гамлeта i вишиваe комiрець косовороточкi. Вона наспiвуe русопятську пiсню "Камарiнскую". Непомiтно, м'якою ходою  підораса, входить Клавдiй, хтивий дядько принца.
+*  *  *  *
+(Фінал)
+Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):
+: - Iтогi подвeдьом. Упиздив тата.  I  мамку  запиздячив  з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную,  герба  нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше  пити  я,  хоч, правда,  яка  розумная  цьому  альтернатiва? [[Пiздець всім сподiванням]]. Ех, блядська Данiя....
+Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить  до  Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.
+На сценi з'являються семеро матросiв  в  жахливих  чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чечотку.
+[[Категорія:Прізвиська]]
+[[Категорія:Типажі]]
+[[Категорія:Лайка]]

Кацап: відмінності між версіями

MrGALL (обговорення | внесок)