Донецьк: відмінності між версіями

<blockquote>Донбас порожняк нє гоніт!</blockquote> [[Анонімус|Народ]]

'''Донецк''' (Ахметов-сіті, Ахметівка) - замкадне місто, розташоване десь за 700 кілометрів на схід від [[Київ|українського Default City]]. З точки зору типового свідоміта, Донецьк - похмуре містечко, що заселене шахтарями, гопниками та бидлом. В самому місті скособочені брудні землянки перемежаються териконами та покинутими шахтами, в які місцеві бандити скидають свої безневинні жертви. А в центрі міста в чорній-чорній вежі посеред Донбас-Арени сидить вурдалак Рінат Ахметов, та п’є кров християнських немовлят.

Насправді ж Донецьк не дуже відрізняється від середньостатистичного українського обласного центру. Мабуть тільки великою кількістю новобудов та більш-менш прийнятною якістю автомобільних доріг. Бидла та гопників тут приблизно стільки ж, скільки і в інших містах, а ось шахтарів набагато менше ніж офісного планктону. Взагалі-то, в 2009 році Донецьк було визнано найбільш впорядкованим українським містом <ref>Пруфлінк десь [http://www.regnum.ru/news/637660.html тут]</ref>

На даний момент у Донецьку мешкає близько мільйона людей. Соціальний склад приблизно наступний:

* Бидло - [[95%]]. У т.ч.: гопи - 5%, шахтарі - 10%, робітники - 20%, офісний планктон - 20%, торгаші - 10%, школота - 15% студентота - 5%. Приблизно половина з них - понаїхали з усіляких Макіївок і Харцизьків.

* Небидло - 4%;

* Особливо наближені до дупи імператора і імператор включно - 1%.

Переважна більшість мешканців Донецька розмовляють російською мовою (звичайно з українським акцентом). В особах, що розмовляють українською або на суржику, практично безпомилково детектуються понаїхали - або заробітчани з западенщини, або з навколишніх сіл.

Взагалі-то ніяких пам’яток окрім териконів у Донецьку немає і бути не може, бо місту трохи більше ста років (130 якщо бути точним). Є кілька совкових пам’ятників (Артьом з хуєм доставляє) і декілька вже сучасних, таких як пам’ятники Бубці, Кобзону, Солов’яненку або Ватутіну. Ще є зображена на гербі Пальма Мєрцалова, копія Цар-Пушки і золота стела, присвячена Рінату Леонідовичу. Проте у Донецьку доволі багато парків де можна <s>побухати на лавочці</s> спокійно погуляти, бо побухати на лавочці не дасть патруль міліції. Також у число пам’яток входять Донбас-Арена, металургійний завод посеред міста та безліч кафешок і нічних клубів (в тому числі нещодавно випілений вогнем "Вірус").