Українська транслітерація японської: відмінності між версіями
Deimos (обговорення | внесок) Створена сторінка: Ти - японіст. Ні, навіть не так, ти вчив японську мову. Ні, знов не так, ти просто знаєш деякі… |
MrGALL (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.132.37.10 (обговорення) відкинуті до версії користувача Vox |
||
| (Не показані 14 проміжних версій 7 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Ти - японіст. Ні, навіть не так, ти вчив японську мову. Ні, знов не так, ти просто знаєш деякі особливості запису японської мови, і ти, як людина достатньо освітчена, відчуваєш [[ДУПОБІЛЬ]] страшний | Ти - японіст. Ні, навіть не так, ти вчив японську мову. Ні, знов не так, ти просто знаєш деякі особливості запису японської мови, і ти, як людина достатньо освітчена, відчуваєш [[ДУПОБІЛЬ]] страшний дупобіль коли бачиш наступного тупого [[школяр]]а, який замість нормальних ромадзі і кірідзі пише якесь кіріджі! Ні, жодного сумніву це '''українську транслітерацію японської мови'''. | ||
== Історія == | == Історія == | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{{YouTube|7I4mSjwjHYI|Невже хтось з вас чує "Хіросіма"? Чи може "Йосіко"?}} | {{YouTube|7I4mSjwjHYI|Невже хтось з вас чує "Хіросіма"? Чи може "Йосіко"?}} | ||
Проблема системи Поліванова, яка потягла за собою створення української транслітерації полягає у її відмінності від власне японської мови. Насправді в японській мові просто немає м'яких приголосних,<ref>у цьому вона схожа на польську</ref> а в російській мові немає м'яких шиплячих. У той самий час в японській мові м'які шиплячі присутні у великій кількості, а в російській - м'які приголосні відповідно. Поліванов вирішив заміняти м'які шиплячі на м'які приголосні - він намагався зберегти хоча б м'якість.<br > | Проблема системи Поліванова, яка потягла за собою створення української транслітерації полягає у її відмінності від власне японської мови. Насправді в японській мові просто немає м'яких приголосних,<ref>у цьому вона схожа на польську</ref> а в російській мові немає м'яких шиплячих. У той самий час в японській мові м'які шиплячі присутні у великій кількості, а в російській - м'які приголосні відповідно. Поліванов вирішив заміняти м'які шиплячі на м'які приголосні - він намагався зберегти хоча б м'якість.<br > | ||
Так склалося, що будь-який українець може вимовити такі складні слова, як "Шість", "Камиші", " | Так склалося, що будь-який українець може вимовити такі складні слова, як "Шість", "Камиші", "Щілина", "Бджілка", "Бомжі" і так далі. Росіяни, такі як Поліванов, будуть вимовляти це як "Шисть", "Камиши", "Щилина", "Бджилка" і "Бомжи". Цікаво те, що звук [и] в російській мові передається літерою "ы", але писати буквосполучення Жы, Шы, Щы заборонено граматикою. Писати можна лише Жи, Ши і Щи (жі, ші, щі), але вимовляти так також не можна - заборонено літературною фонетикою. Правду кажуть, умом Расею нє панять. | ||
== Суть == | == Суть == | ||
| Рядок 91: | Рядок 91: | ||
!!width="17%"| Украджі | !!width="17%"| Украджі | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|うう||''ū''||''û'' ||''ū'' ||''у:'' ||''у | |うう||''ū''||''û'' ||''ū'' ||''у:'' ||''у'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|おう, おお||''ō''||''ô''||''ō'' ||''о:'' ||''о | |おう, おお||''ō''||''ô''||''ō'' ||''о:'' ||''о'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|し ||''shi''||''si'' ||''si'' ||''сі'' ||''ші'' | |し ||''shi''||''si'' ||''si'' ||''сі'' ||''ші'' | ||
| Рядок 111: | Рядок 111: | ||
|じょ||''jo'' ||''zyo'' ||''zyo'' ||''дзьо'' ||''джьо'' | |じょ||''jo'' ||''zyo'' ||''zyo'' ||''дзьо'' ||''джьо'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|ち ||''chi''||''ti'' ||''ti'' ||''ті'' ||'' | |ち ||''chi''||''ti'' ||''ti'' ||''ті'' ||''чі'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|つ ||''tsu''||''tu'' ||''tu'' ||''цу'' ||''цу'' | |つ ||''tsu''||''tu'' ||''tu'' ||''цу'' ||''цу'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|ちゃ||''cha''||''tya'' ||''tya'' ||''тя'' ||'' | |ちゃ||''cha''||''tya'' ||''tya'' ||''тя'' ||''чя'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|ちゅ||''chu''||''tyu'' ||''tyu'' ||''тю'' ||'' | |ちゅ||''chu''||''tyu'' ||''tyu'' ||''тю'' ||''чю'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|ちょ||''cho''||''tyo'' ||''tyo'' ||''тьо'' ||'' | |ちょ||''cho''||''tyo'' ||''tyo'' ||''тьо'' ||''чьо'' | ||
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | |-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center" | ||
|ぢ ||''ji'' ||''zi'' ||''di'' ||''дзі'' ||''джі'' | |ぢ ||''ji'' ||''zi'' ||''di'' ||''дзі'' ||''джі'' | ||
| Рядок 141: | Рядок 141: | ||
* [[Харківський правопис]] | * [[Харківський правопис]] | ||
* [[Ґет#Гет чи Ґет?|Г/ґ-срач]] | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
[[Категорія:Переклади]] | |||
[[Категорія:Аніме та манга]] | |||