Вова зі Львова: відмінності між версіями

Хіп-хоп в Україні розвивається. Не так швидко, як на Чукотці <ref>А раніше на [[Чукча|чукч]]ів гнали лише [[москалі]]</ref>, та все ж. Це природньо, зважаючи на його всесвітню популярність і актуальність. Інша справа, що ті, хто ним займається (в даному випадку я конкретно маю на увазі тих, хто створює/виконує реп) і далі не вкладають гроші, а часто й інші ресурси (час, сили...) у свій розвиток. А реп підпорядковується тим самим законам, що і все в житті – якщо ти не вкладаєш – ти не отримуєш! Не можна зібрати урожай, не посадивши перед тим зерна. І навіть люди в селах, будучи далекими від багатьох «проблем» шоу-бізнесу чи поетично-музичної творчості, розуміють це, а репери, маючи телевізори/інтернети/радіо – замість конкретних кроків продовжують тільки говорити: в нас нема грошей/студії дорогі/аранжування для наший прекрасних текстів дорогі/кліпи дорогі/все дороге, а ми хочем нічого нікому не платити, але заробляти хочем багатєнна!!! Це Нереал Мадрид. Так не буває! Хочеш заробляти – спочатку вклади.  

Нові пісні будуть різними, як завжди. В клубі хочеться гоцати під качаючу музику. Люди в клубі рідко слухають слова пісні. Тому в піснях для клубу робиться акцент на формі, а не на змісті. Натомість в піснях, в яких йдеться про якісь серйозні речі – робиться акцент власне на смислове навантаження. Часом мені хочеться послухати щось розумне, часом щось сумне, часом щоь веселе, часом щось пафосне, про гроші і кобіт. Я люблю гроші і кобіт. Природньо, що і про них я читаю. Але коло моїх інтересів набагато ширше, тому я читаю не тільки про це. Наприклад на днях я дізнався, що ще у 2005 Буш підписав договір з Канадою і Мексикою про створення Північно-Американського Союзу. США тепер фактично не існує, існує Північно-Американський Союз. Чому це погано – можна дізнатись з фільму ZEITGEIST, який лежить в неті і нескладно скачується.

 

Пораджу читати книжки, а не реп. Ну але якщо вже зовсім «невмагату», то приаймні реп після прочитаних книжок якийсь цікавіший виходить. Всім хто хоче писати/читати реп – раджу робити це (читати книжки і читати реп). З кожним написаним текстом чи зробленим бітом – все вдаватиметься краще і краще.  

Живу в Києві. Світське життя мене не сильно збуджує, тому, я тільки інколи відвідую якісь презентації якихось знайомих. І тільки в тому випадку якщо там фуршет є, бо в інакшому випадку – дружба-дружбою, але їсти ж хочеться!!

 

Я пишу тексти своїх пісень, створюю і збираю матеріал для своїх альбомів, даю концерти, працюю над великим телевізійним проектом, разом з однодумцями засновую фонд розвитку Львова, як культурної столиці України. В травні реставруємо у Львові баскетбольний майданчик. Робимо все якісно і позитивно, так щоб наступного року реставрувати баскетбольні майданчик у багатьох великих українських міста. Все це і є моя праця. Цим я самореалізуюсь і заробляю гроші. Ну і деколи коли зовсім нема-шо робити, я їду на Фабрику Карла Маркса і допомагаю їм вантажити торти по машинах. Там запах на весь район такий класний, солодкий і вони тортами розраховуються. А я люблю солодке.  

- З ким приятелюєш з українського «шоу-бізу»? Чи проводити вільний час любиш с «душевними друзями», яких може ніхто і не знає?

Сплю з кількома співачками, моделями і танцівницями. Для дружби в мене є перевірені часом і різними ситуаціями друзі.

-…а як ти думаєш ставляться до тебе на сході України? (ніякої політики, але ж думаю можуть бути якісь «нюанси»)

З Чукотки постійно пишуть, що я несправжній репер. Але я роблю музику, яка в першу чергу подобається мені, тому відгуки про неї, мене не сильно цікавлять. На сході України до мене ставляться так само добре, як на заході, півдні і півночі. Якраз зараз, я в якості активіста Громадської Організації «Не Будь Байдужим» їжджу переважно східними та центральними містами України з акцією Ремікс-482. Даємо разом з діджиками Бумбоксу, Тартаків і Танків концерт і пропонуємо всім, хто має бажання – робити клубні ремікси на україномовні пісні. Потім видамо збірку цих реміксів і безплатно розповсюдимо українськими клубами.  

Все як у всіх: освіта – 7 класів, хобі – марки, значки, календарики, на М1 потрапив переспавши для цього зі всім каналом починаючи прибиральницями і закінчуючи прибиральницями. Симпатичні вони там. Всіх кого цікавлять такі та інші подробиці мого життя – запрошую на www.vovazilvova.net який на днях повертається з реконструкції, і там можна буде дізнатись це і не тільки це.