Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''ХВ-правопис''' - ніким не прийнятий, нікому не відомий, і, взагалі, той, який нікому не подобається правопис [[Українська мова|української мови]], винайдений у процесі спілкування на сітьових місцях [[демотіваторс.орґ.юа]], [[Укрцентр|Укрцентрі]] та [[Учан|Учані]].
'''ХВ-правопис''' - ніким не прийнятий, нікому не відомий, і, взагалі, усім окрім творця ненависний правопис [[Українська мова|української мови]], винайдений у процесі спілкування на сітьових місцях [[демотіваторс.орґ.юа]], [[Укрцентр|Укрцентрі]] та [[Учан|Учані]].


==Причини виспонукання творення==
==Причини виспонукання творення==
Рядок 10: Рядок 10:


===<s>[Ф]</s>[Хв]===
===<s>[Ф]</s>[Хв]===
Потім прислухався до людей з села і вчув, що звуку [ф] вони-то не вимовляють! Прочитав потім, що з усіх українських літер тільки літера Ф позначає звук, чужий для більшості українських говірок. У передмові до Грінченкового "Словаря української мови" зазначено: "Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается как хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ у), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв  или х..." . Списку слів на букву Ф у тому ж таки словнику передує заввага: "Слова, начинающіяся съ буквы ф и не находящіяся ниже, см. на букву х, при чемъ ф=хв, а иногда х". Інакше кажучи, Б. Грінченко свідчить, що буква ф позначає не осібний звук, а звукосполуку хв, а іноді звук х.
Потім було прислухано до людей з села і вчуто, що звуку [ф] вони-то не вимовляють! Прочитано згодом, що з усіх українських літер тільки літера Ф позначає звук, чужий для більшості українських говірок. У передмові до Грінченкового "Словаря української мови" зазначено: "Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается как хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ у), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв  или х..." . Списку слів на букву Ф у тому ж таки словнику передує заввага: "Слова, начинающіяся съ буквы ф и не находящіяся ниже, см. на букву х, при чемъ ф=хв, а иногда х". Інакше кажучи, Б. Грінченко свідчить, що буква ф позначає не осібний звук, а звукосполуку хв, а іноді звук х.


===Дихтонги===
===Дихтонги===
Подивлено на те "ія" та і зважено на закон вікритого складу. В результаті вирішено передавати усі дихтонги як "голосна-йот-голосна". Причому збіг останньої голосної прехвікса та першої слова передаються без йоту(заарканити) Дихтонги для греків! Ні двоєзвуччю!


===Огублені-неогублені на початку слів===
===Огублені-неогублені на початку слів===
Так само зважено на закон відкритого складу. Клясика(Ондрій, Ганна, Га?, ...) говорить нам, що українці ніколи(зовсім ніколи) не дозволяли навіть запозиченням починатися з неогублених(а,е,і,и), і або ставили "г"(чи одні з небагатьох зберігали, як у слові Ганна ), чи перетворювали неогублені на огублені(о,у). Чому "г"? - тому що звук [г] настільки гортанний, що почасти наближається до відсутности звуку взагалі, як у слові "господар", що иноди навть вимовляється як [/осподар].


===Непом'якшення гортанних===
===Непом'якшення гортанних===


==Відмінности з офіційним правописом української мови==
==Відмінности з офіційним правописом української мови==