Usik64 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Десь у 60-х - 70-х роках 9 століття візантійський імператор Михайло III відправив на Русь двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Методія. В принципі, ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як офіційна кирилиця нараховує 43 літери. Кирилиця поширилась по всій Русі і після того, як остаточно витіснила більш складну абетку - глаголицю, стала називатися просто азбукою (за першими двома літерами).
Десь у 60-х - 70-х роках 9 століття візантійський імператор Михайло III відправив на Русь двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Методія. В принципі, ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як офіційна кирилиця нараховує 43 літери. Кирилиця поширилась по всій Русі і після того, як остаточно витіснила більш складну абетку - глаголицю, стала називатися просто азбукою (за першими двома літерами).
{{Куркізм}}
==Азбука==
==Азбука==
Азбука складається з сорока трьох(43) літери, кожна з яких має свою назву, що є унікальним у неієрогліфічних мовах<sup>''Джерело?''</sup>.
Азбука складається з сорока трьох(43) літери, кожна з яких має свою назву, що є унікальним у неієрогліфічних мовах<sup>''Джерело?''</sup>.
Рядок 25: Рядок 24:
#'''Т''' - Твердо
#'''Т''' - Твердо
#'''Оѵ''' - Ук (вчення)
#'''Оѵ''' - Ук (вчення)
#'''Ф''' - Фір'т' (''імовірно'' ґарант). Такого звука не було у народній мові. І слів з ним не було.
#'''Ф''' - Фір'т' (''ймовірно'' гарант). Такого звука не було у народній мові. І слів з ним не було.
#'''Х''' - Хір (''імовірно'' хрест, відречення)
#'''Х''' - Хір (''ймовірно'' хрест, відречення)
#'''Ѡ''' - Омега (''імовірно'' цілком могли надати літері значення "кінець". А могли і не надати.)
#'''Ѡ''' - Омега (''ймовірно'' цілком могли надати літері значення "кінець". А могли і не надати.)
#'''Ц''' - Ци (''імовірно'' чи)
#'''Ц''' - Ци (''ймовірно'' чи)
#'''Ч''' - Чєрвь (''імовірно'' комаха)
#'''Ч''' - Чєрвь (''ймовірно'' комаха)
#'''Ш''' - ша (''імовірно'' слідкуй, здобуте з значень слів "шана, шар, шаг,...")
#'''Ш''' - ша (''ймовірно'' слідкуй, здобуте з значень слів "шана, шар, шаг,...")
#'''Щ''' - ща (щоб).
#'''Щ''' - ща (щоб).
#'''Ъ''' - Ер' (''імовірно'' яв(фізична сутність))
#'''Ъ''' - Ер' (''ймовірно'' яв(фізична сутність))
#'''Ы''' - Ери (''імовірно'' нав(субфізична сутність, фактично першоджерело і одночасно закінчення))
#'''Ы''' - Ери (''ймовірно'' нав(субфізична сутність, фактично першоджерело і одночасно закінчення))
#'''Ь''' - Ерь (''імовірно'' прав(психологічна сутність людини))
#'''Ь''' - Ерь (''ймовірно'' прав(психологічна сутність людини))
#'''Ѣ''' - Ять (частка майбутнього часу)
#'''Ѣ''' - Ять (частка майбутнього часу)
#'''Ю''' - Ю - лігатура І + О
#'''Ю''' - Ю - лігатура І + О