Петро Яцик: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне в родині селянина Дмитра Яцика народився син Петро… | 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне в родині селянина Дмитра Яцика народився син Петро… | ||
{{цитата|Було на світі троє братів. Двоє з них полягло на першій світовій війні. Третій повернувся з підірваним здоров'ям. Він одружився з селянкою, а в них народився я. Батько, мабуть, був неписьменним, бо, оповідали мені, пішов до школи і стався в нього з учителькою конфлікт. То він ударив її, забрав книжки і наступного дня вже до першого класу не повернувся. Мама була набагато вченіша за нього — мала за собою три класи, вміла читати й писати і, до речі, гарно співала. Сімох дітей виховала і якусь освіту дала (нас було в неї три брати й чотири сестри). Найменшому з нас, як батько помер у 1934-му, минуло тільки шість місяців, мені ж — неповних чотирнадцять років...}} | {{цитата|Було на світі троє братів. Двоє з них полягло на першій світовій війні. Третій повернувся з підірваним здоров'ям. Він одружився з селянкою, а в них народився я. Батько, мабуть, був неписьменним, бо, оповідали мені, пішов до школи і стався в нього з учителькою конфлікт. То він ударив її, забрав книжки і наступного дня вже до першого класу не повернувся. Мама була набагато вченіша за нього — мала за собою три класи, вміла читати й писати і, до речі, гарно співала. Сімох дітей виховала і якусь освіту дала (нас було в неї три брати й чотири сестри). Найменшому з нас, як батько помер у 1934-му, минуло тільки шість місяців, мені ж — неповних чотирнадцять років...}} | ||
Тоді ж кмітливий хлопець починає вирізняти риси типового культурного бидла нашого суспільства: пацієнти мало тямили в правильному веденні власного господарства, зате літали в хмарах, читаючи філософські книги; проклинали комуністів і тупо втрачали можливості зайняти керівні посади, щоб спромогтися вести хоч якусь підпільну боротьбу; наївно вірили, що <s>добрий дядько Адольф</s> західні країни дадуть їм автономію, не отримавши з того жодної вигоди. | |||
Після закінчення війни стало зрозуміло, що мешканця окупованих територій та ще й учасника антисовкових військових об’єднань чекала весела подорож на найкращі курорти колими за державний рахунок, за програмою все включено, включаючи всіх родичів, друганів, сусідів і навіть буфетницю Асю — шкільну подругу. Тому <s>недовго думаючи</s> швиденько зібравшись та попрощавшись, Яцик виїхав до Німеччини, де навчався і закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі. В інституті студенти-співвітчизники займались дрібними підробітками і забили на навчання, прийнявши характерну бидлу поведінку: заробивши на <s>Блекджек із проститутками</s> кайзер бір та шніцель унд сосіська, називали задротів лузерами, а потім самим лишалось тільки сосати лапу в суворих реаліях та отримувати анально крупнокаліберну німецьку капітаклізму. | |||