Кольчуга-М: відмінності між версіями

СТАНЦІЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ РОЗВІДКИ "Кольчуга-М" призначається для контролю РЕЗ <ref>РЕЗ — радіо-електронні засоби</ref> з імпульсним і безперервним випромінюванням <ref>Це є пасивна радіолокація. На відміну від активної, коли комплекс сам опромінює об'єкт спостереження, а потім, скажімо, за різницею доплерівської частоти визначає швидкість, напрям руху, ідентифікує об'єкт, Кольчуга НІЧОГО не випромінює.</ref> в діапазонах частот 135-170, 230-470 і 750-18000 МГц.    

Втім, справа не лише в цій самій ефективності, що само по собі теж дуже важливо, скільки в принциповому підході до рішення задачі виявлення і розпізнавання наземних, морських і повітряних об'єктів. Щоб зрозуміти суть речей, треба хоч би коротко не розповісти про те якими шляхами йшли розробка і впровадження сучасних зразків озброєнь.  

У цьому марафоні компанії зробили ставку на так звані стелс-технології. Іншими словами, вони експлуатували одвічну мрію будь-якого військовика зробити свою зброю невидимою, а, отже, і невразливою. Для цього пускалися в усі тяжкі: міняли геометрію крила, застосовували різні поглинаючі матеріали і інша і інша. Треба помітити, їм багато що вдалося. Окрім одного - обійтися без локаторів на цій техніці. Без них вона сліпа і глуха. У минулих локальних війнах ці самі локатори насамперед засікали засоби протиповітряної оборони супротивника, знищували їх і вже потім повністю панували в небі. Зробити це було не особливо складно: ППО супротивника, виявляючи себе, само активно шукало ворога.  

Не посилаючи ніяких сигналів, ведучи пасивну радіотехнічну розвідку, "Кольчуга", працюючи за принципом ''тропосферного поширення'', не лише виявляє але і розпізнає об'єкт. У її пам'яті усі їх зразки. При цьому нападаюча сторона зовсім не підозрює, що спіймана, як мовиться, на гарячому. По-перше, у неї нічого немає на екранах, по-друге, "Кольчуга" знаходиться не в прямій видимості, а за 600-800 кілометрів, а раз так - значить, і приводів застосовувати заходи для свого захисту ніби немає ніяких.