|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| ''Можливо ви шукали "[[Москаль]]"?''
| | dovbojoby sosnule |
| | | http://dramatica.org.ua/ |
| [[Файл:bayan_03.jpg|400px|thumb|right|Сабж з [[баян]]ом на фоні Парижу]]
| |
| | |
| '''Кацап''' - це хто-зна що, але точно не [[москаль]], лол.
| |
| | |
| {{Основна|Москальська ментальність}}
| |
| | |
| ==Існують дві основні версії походження слова кацап==
| |
|
| |
| ===«Народна» версія===
| |
| [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кацап]
| |
| За однією із версій, '''кацап''' походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди.
| |
| | |
| Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.
| |
|
| |
| ===«Тюркська» версія===
| |
| [[Файл:Kacap 01.jpg|300px|thumb|right|Зразок сабжу]]
| |
| * За версією, запропонованою '''академіком Д. Яворницьким''' слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д. "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»
| |
| | |
| * Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як '''похідне від татарського «різник», «різун»'''.
| |
| * За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.
| |
| | |
| * Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" :
| |
| * ...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb
| |
| | |
| ==Вживання слова==
| |
| | |
| ===«Кацап» у російській мові===
| |
| | |
| У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.
| |
| | |
| Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.
| |
| | |
| ===«Кацап» в українській мові===
| |
| | |
| Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
| |
| * Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
| |
| * Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
| |
| * Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
| |
| * Кацапня, ні, соб. от кацап.
| |
| * Кацапський, а, е, Великорусский.
| |
| * Кацапчик, ка, ум. от кацап.
| |
| * Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
| |
| * Кацапюга, ги, м. ув. от кацап
| |
|
| |
| ===Приклади вживання в літературній мові===
| |
| * «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
| |
| * «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
| |
| * «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
| |
| * «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом» — там же.
| |
| * «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
| |
| * «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
| |
| * «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
| |
| * «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.
| |
| * «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
| |
| * "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
| |
| :Завів кацап християнина,
| |
| :Зарізати хоче.
| |
| :Зав'язав йому назад руки,
| |
| :Ніж широкий точить.
| |
| :А кацапчук семиліток
| |
| :Мало не брикає:
| |
| :Кругом скаче коло тата
| |
| :Та все промовляє:
| |
| :«Да полна уж тачать батька!..
| |
| :Будєт с нєго, будєт!..
| |
| :Режь же, батька! то-то любо
| |
| :Как трепаться будєт!»
| |
| ::::Степан Руданський
| |
| | |
| ==Фольклор==
| |
| * Бог сотворив цапа, а чорт — кацапа
| |
| ::::* * * *
| |
| Було село, у якому жили як українці, так і кацапи. Прийшла зима - 19 січня - українці святкують Йордан. Наготували багато смачної їжі, приймають один одного у гостях, весело колядують, а бідні кацапи сидять у себе вдома, та ще й голодні. Отож, питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже :
| |
| :"Заходьте до них у хату та й вітайтесь: Христос Хрестився!
| |
| | |
| Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди". От і пішов кацап так, як порадили.
| |
| Але через кілька хвилин вибігає з домівки, та такий наляканий!
| |
|
| |
| От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося а він розказує :
| |
| :"Зашол я, сказал, как учили, а они все хором ”Славімо єво!”, - '''а вот хуй они меня поймают'''. [http://vkontakte.ru/topic-811039_3335214]
| |
| | |
| ==Оспівування сабжу в народі==
| |
| | |
| :Де кацап хоч раз буває
| |
| :Його всюди проклинають
| |
| :Він несе біду повсюди
| |
| :І це добре знають люди.
| |
| | |
| :Всяк кацапа хоче бити
| |
| :Щоб себе оборонити.
| |
| :Та кацапи не вгавають
| |
| :Всюди носа свого пхають.
| |
| | |
| :Про їх очі завидющі,
| |
| :Про їх руки загребущі
| |
| :Знає вже ледь не весь світ.
| |
| :Та кацапам завжди мало,
| |
| | |
| :То такий вже сучий рід.
| |
| :На весь світ від них сморід.
| |
| :Знак кацапа серп та молот
| |
| :Він несе всім смерть та голод.....
| |
| ...
| |
| :Ви це добре пам’ятайте!
| |
|
| |
| :Щоб себе оборонить,
| |
| :Їх до себе не пустить. [http://sichkarnya.org.ua/poems/29943-virshik-pro-kacapiv.html]
| |
| | |
| ==В творчості Митця==
| |
| | |
| '''Кацапи''' [[Лесь Подерв'янський]] - [http://tululu.ru/read45007/]
| |
| | |
| Присвячується національному питанню.
| |
| | |
| * Дійові особи
| |
| :Владімір, кацап.
| |
| :Алєксандр, кацап.
| |
| :Надєжда, кацапка.
| |
| :Ємєльян, кацап.
| |
| :Валєнтін, малолєтній кацап, син Надєжди.
| |
| :Гриша, борець.
| |
| :Миша, боксьор.
| |
| :Толя, синок Опанаса.
| |
| :Опанас, спрацьований уркаган.
| |
| а також
| |
| :Голос із моря, який належить купающємуся вєтєрану.
| |
| :::Фінал
| |
| ...Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.
| |
| | |
| :Миша. О, диви... Кацапи...
| |
| :Гриша (з московським акцентом). Как пагодка в Маскве?
| |
| :Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял...
| |
| :Опанас. Хуйня якась... Кацапи всєгда такі понятливі - а не понімають...
| |
| :Опанас (гpізно підходить до Владіміра). Знімай штани! Їбати тебе буду!
| |
| :Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!
| |
| :Миша, Гpиша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кpичать дуpними голосами.
| |
| :Надєжда. Жлаби пpоклятиє, я вас нєнавіжу!!! Я б вас всєх pасстpіляла!!!
| |
| :Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи куpва, када мужчини pазгаваpівают!
| |
| | |
| Зойки стихають. Hа моpі гуде шалений штоpм, кpугом лежать побиті тіла кацапів.
| |
| | |
| :Толя. Папа, кажись піздєц!
| |
| :Опанас (пиздить Толю). Скіки тєбя учить можна блядь, щоб ти не матюкався, батько для тєбя шо, мєсто пустоє, га?
| |
| | |
| Раптом pоздається жахливе сичання - це кацапський самоваp. Він закипів. Він сичить перекриваючи шторм і грізно підскакує на місці. Всі з пострахом дивляться на самовар. Під звуки самовара завіса повільно закривається.
| |
| --------------
| |
| '''Гамлєт''' Дія друга [[Лесь Подерв'янський]] [http://lib.ru/ANEKDOTY/hamlet.txt]
| |
| | |
| На сценi збоку стоїть рояль "Стiнвей". На ньому лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крiсло, позбавлене будь-якого художнього смаку. Над ним герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя серп, у другiй балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. У крiслi сидить Маргарита, мати Гамлeта i вишиваe комiрець косовороточкi. Вона наспiвуe русопятську пiсню "Камарiнскую". Непомiтно, м'якою ходою підораса, входить Клавдiй, хтивий дядько принца.
| |
| | |
| * * * *
| |
| (Фінал)
| |
| Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):
| |
| : - Iтогi подвeдьом. Упиздив тата. I мамку запиздячив з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную, герба нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатiва? [[Пiздець всім сподiванням]]. Ех, блядська Данiя....
| |
| | |
| Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить до Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.
| |
| | |
| На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чечотку.
| |
| | |
| | |
| [[Категорія:Прізвиська]]
| |
| [[Категорія:Типажі]]
| |
| [[Категорія:Лайка]]
| |