Жмеринка
| „ |
|
“ |
Жмеринка - містечко у Вінницькій області, великий залізничний вузол, разом із Бердичевом та Шепетівкою (ну, не рахуючи Адєси!!) - головні культурні центри Цієї Країни (такі-ДА! Шоб я так жил! Шоб ми всє так жилі!!)
Історія
Історично Жмеринка складалась з різних поселень, які зберегли свої назви — на схід від залізниці розмістилась власне Жмеринка, на північний схід — Велика Жмеринка, на південний схід — Петрівка, на південь Кавказ, ще південніше Корчівка. Безпосередньо до міста прилягають села Мала Жмеринка, Леляки, Тартак, Подільське та селище міського типу Браїлів. В історичних матеріалах згадується про Жмеринку на початку XVIII століття, як про село Браїлівської волості, Вінницького повіту, Подільської губернії.
У другій половині XIX століття, коли Подільська губернія стала центром цукрової промисловості, виникла потреба в будівництві залізниці. На той час в губернії нараховувалось 29 цукрових заводів.
Власне Жмеринка — велика вузлова станція Правобережжя України, заснована в 1865 році між селами Велика і Мала Жмеринка на місці вирубаного дубового пралісу. В зв'язку з будівництвом залізниці Київ — Балта (1865-1870 рр.) Жмеринка стала залізничним селищем. Рух поїздів по залізниці Одеса — Жмеринка — Київ розпочався 8 червня 1870 р.. По залізниці Жмеринка — Волочиськ — у вересні 1871 року, Жмеринка — Могилів-Подільський — 30 вересня 1892 року.
Свою назву Жмеринка отримала від сіл розташованих по обидві сторони від залізничної колії — Велика і Мала Жмеринка. Що ж до походження самої назви, то існують різні версії: одні дослідники вважають, що вона походить від польського вислову «жму руку», сказаному при зустрічі двох переможців, інші вбачають її в тому, що на території сучасного міста було поселення, в якому жили гончарі, які з глини виготовляли різний посуд — «жали ринки». Ще є гіпотеза, що «джемері» — це густий темний ліс, хащі, на місці якого виникли ці поселення. Та найбільш ймовірною є наступна.
Давньогрецький історик Геродот свідчить, що подільська земля відома світові ще за 5 сторічь до н.е.. Він згадує алозонів і неврів, які заселяли ці землі. З його праць ми дізнаємось, що південь України в ті далекі часи населяли кіммерійці, яких ассірійці називали "GIM(M)IR"("ГІММІР"). В українській мові (як і в інших слов'янських мовах) звук "ж" чергується із звуком "г". Можливо звідси і пішла назва наших далеких предків. Вона збереглася у назвах подільських поселень Чемеринці, Чемер, Чемериси, в назві трави чемериці, одежі-чемерки, а згодом і назві поселення - Жмеринка.
Як відомо люди з давніх давен селились біля річок. А про те що була річка біля міста свідчать фахівці водопостачання: на великій глибині вона протікає і тепер. А в ті давні часи вона звивалась з північного сходу на південь. Про це свідчать назви околиць міста, які залишились в пам'яті пізніших поколінь: Заріччя, Порубаний ліс, Пеньківка, Грисяний лісок, Березина, Корчівка.http://uk.wikipedia.org/wiki/Жмеринка
Незабутнє
Текст подається без перекладу, в оригіналі, бо, на думку анона, вже сам по собі діставляє.
| „ | Приглашаем Вас окунуться в мир Любви, романтики и интриги!
|
“ |
Відомий клоун Тієї Країни, в минулому фронтовик-розвідник, в останні роки життя - незмінний директор московського цирку на Цвєтном бульварі Юрій Нікулін розповідав:
| „ |
Саме цікаве, коли цирк приїздив в Одесу. Одесити - народ економний - збиралися грішми усією вулицею, і в складчину купували квиток для одного депутата від вулиці. Коли ці представники після прем"єри казали "Ну, Вьі такого еще не видели!" - в Одесі був аншлаг на усі гастролі. Але якщо депутат казав "Та нехай их смотрит ЖМЕРИНКА!!!" - ВСЕ, з Одеси можна було їхати... |
“ |
| „ | Їдуть у купе два єурейї. Старший мучається "Цікаво, куди їде мій сусід? Єврей може їхати чи до Одеси, чи до Жмеринки. Щоби їхати до Одеси - він занадто молодий. Отже, їде до Жмеринки. У Жмеринку їдуть чи то на поховання, чи то на весілля. Наскільки мені відомо, у Жмеринці, нібито, ніхто не вмер. Отже - ВЕСІЛЛЯ!. Подарунка не видно; майбуть їде на СВОЄ весілля. У Жмеринці можна одружитися хіба з Белочкою, чи із Сарочкою. Сарочка, начебто, вдало вискочила заміж. Проте, одружитися з Белочкою може хіба одбитий дебіл!!!" До молодого сусіда:
|
“ |
[адреса анекдота: http://anekdot-good.info/?anek=6228 ]