Перегляд вихідного коду сторінки Нанотехнології, нанотехнолоґії

[[Полішуки]] можуть робити ВСЕ. Все, за виключенням того, що потребує нанотехнологій.

Отже, '''Нанотехнології, Нанотехнолоґії''' - як кому подобається.


==Де б почитати ==

Можна, звичайно, почитати в [[Енциклопедія юних ховрашків (з картинками)|Енциклопедії юних ховрашків (з картинками)]], якби ця книга не була такою рідкісною.

Давайте полуркаєм інтернети, і почитаємо деінде
* http://ru.wikipedia.org/wiki/Нанотехнология
* http://www.xrayoptic.ru/
* http://nano.com.ua/
* http://www.price.od.ua/articles.phtml?id=102 
* http://nanosvit.com/,  та багато-багато іще й іще.

== Екскурс в минуле ==

Існує слово Електроніка. Це, вроді, усім зрозуміло. Колись була електроніка, коли на лампах, скажімо, стабілізатора напруги, чи там, підсилювача нижніх частот, - можна було смажити яєшню зі [[Сало|шкварками]]. А сам прилад у ті часи нагадував нинішній [[Горілка|самогонний апарат]].

Щоб зробити магнітофон, у приміщенні варили каркас із сталевих швелерів, на нього чіпляли начинку, і займав дівайс кілька кімнат.

Пізніше лампи поменшали, і чудовий приймач Веф-Акорд на семи лампах уже вміщався на тумбочці, дозволяв крутити платівки на швидкостях 78 та 33 об / хв.

Коли придумали напівпровідниковий транзистор - почалася ера '''мікроелектроніки''', хоча нормальним діодом з електровоза можна було як козацькою гетьманською булавою лускати по головам ворогів, кладучи їх обабіч себе у кількостях [[over 9000]].

Ера мікроелектроніки вінчалася широким виробленням БИСів (з моск. "большая интегральная микросхема"), і не менш широким застосуванням взамін аналогової техніки - цифрової (що було б неможливо, не знай конструктори [[Теореми Котєльнікова]] - у британських вчених - теорема Найквіста-Шеннона  http://ru.wikipedia.org/wiki/Теорема_Котельникова) 



==== Два слова про Теорему Котєльнікова (Найквіста-Шеннона; чи Теорему відліків) ====

Чи з чого усе починалося
[[Файл:TeorKotelnikova 01.JPG|300px|thumb|left|На малюнку: аналоговий сигнал, спектр якого зображено червоним, із максимальною частотою f max, можна без втрат передати та відновити на прийомній стороні, передаючи лише два "пічки" -  зеленим,- за умови, якщо їх передавати на частотах, зображених на малюнку ]]
'''Теоре́ма Котєльнікова''' (якщо коротко; вона ж  Теорема Найквіста-Шеннона, чи теорема відліків) твердить, що Якщо аналоговий сигнал ''' x(t)'''  має обмежений спектр, то він може бути відновлений однозначно й без втрат за своїми дискретними відліками. При цьому ці відліки маєть бути узяті із частотою, що рівно удвічі більша, аніж максимальна частота  спектра.

Про що мова? А от про що. Звуковий, скажімо, сигнал - це сигнал '''широкого спектру'''. Як зображено на малюнку червоним. І щоб його записати / передати / розпізнати - у кожний момент передачі нам слід зайняти саме таку широку ділянку спектру. Керуючись теоремою Котєльнікова, ми можемо "оцифрувати" сигнал, передати по каналу два короткі "пічки" спектру (на малюнку - зелені, а потім на проиймальній стороні повністю відновити вихідний сигнал.

Що це дає? А те, що по ділянкам спектру, що "вивільнилися" можна передавати масу таких же "пічків" з інформацією про інші сигнали, а тому, якщо раніше один канал ми могли ущільнити до 6-12 вторинних каналів, то за цифрових технологій по такому ж каналу можна передати 3000, 4000, [[over 9000]] вторинних каналів. А мініатюризація електронних компонентів дозволяє теорію перетворити на практику.

==== Сенс слова нанотехнології ====

Щоб було зрозуміло
* 10 <sup>-3</sup>  - грецьк. - мілі (у відношенні до технологій якось пропущене)
* 10 <sup>-6</sup>  - мікро - Отже, об'єкти, якими оперують у мікро технологіях, мають розміри порядку 10 <sup>-6</sup> метра, чи тисячна доля міліметра(наприклад, в КПІ була кафедра мікроелектроніки, яка нині зветься кафедрою мікро та наноелектроніки, ФЕЛ - факультет електроніки)
* 10 <sup>-9</sup> - '''нано''' - об'єкти, якими оперують у нано-технологіях, мають розміри порядку 10 <sup>-9</sup> метра, чи мільйонна доля міліметра
* 10 <sup>-12</sup>  - піко, ну, і так далі...

Себто, чим далі, тим детальки дівайсів мілкіші і мілкіші. І якщо при мікроелектроніці можна було впаяти мікросхемку на плату паяльничком з малим жалом, то тепер для цього слід мати спеціальні паяльні станції, мікроскоп, і монтажник має ретельно заземлювати себе для захисту від статичної напруги. Зате технології дозволяють робити манюнькі дівайси, і сучасна [[школота]] носить цифрові мр3-плейєри розміром із сірникову коробочку, а товщиною 2-4 мм. 

Цифрова фотокамера вміщається у брелок для ключів, при цьому дівайси не з розряду одиничних для шпигунів 007, а цілком розповсюджені і доступні для пересічного юзера (полуркайте оті Ваші [[інтернети]]).
[[Файл:TerminatorSydDen 014.jpg|400px|thumb|left|Термінатир із вундервафлею у руці - продукти і наслідки безшабашного розвитку нанотехнологій]]
Парадоксально, що, як тільки мікросхеми стали програмованими, то із зменшенням розміру окремовзятої мікросхеми із геометричною прогресією почали зростати програми, якими "прошивалися" ці мікросхеми, що в over 9000 збільшували можливості дівайсів.

== У кіно ==

У розвитку нанотехнологій завжди були зацікавлені військові для створення все нових і нових мілітарних [[Вундервафля|вундервафлів]].

Коли такий розвиток виходить з-під цивільного контролю, а буржуї гоняться за надприбутками, виходить те, що змальовано у клясичних "Матриці" та 1-3 "Термінаторах".


==Приклади нанотехнологій ==

Сьогодні таких прикладів можна навести безліч

==== У військово-промисловому комплексі ====
Якби ми почали ТУТ наводити такі приклади, у верхньому правому кутку сторінки слід би було писати [[Цілком таємено]]. Але - будьте певні - усе, що виходить у ВПК НОВЕ - ну ніяк не обійшлося без нанотехнологій.
* Ракетно-космічна галузь. Так, аноне - одні суцільні нанотехнології


==== Машинобудівництво ====
* Усе, що повязане з [[Робототехнікою]] - це нанотехнології

==== Електроніка ====

* '''Екрани''' - умовно назвемо їх плазмовими - товщиною як лист паперу, а яскравістю як найліпший телевізор
* '''Станції''' бездротової передачі для телекомунікацій (інтернет у тому числі) - мільйони каналів, центральна станція вміщається в кімнаті
* Мініатюрні '''побутові пристрої''' - теле-, фото- обладнання, пристрої зв'язку, запису звуку та зображення,тощо
* Альтернативні '''джерела живлення''' з надвисокими ККД, у тому числі сонячні чи світлові батареї
* Надточні тренажери, наприклад, імітації польоту літака, що здатні моделювати тисячі самих складних польотних ситуацій, для тренування пілотів на землі (при цьому економляться тони пального, ресурс літаків, що підвищує безпеку перельотів

==== Медицина ====
* Один приклад. Раніше, щоб працювати з серцем чи судинами, людину, мов свиню, розрізали навпіл по лінії гружної клітини. Зараз інститут ім. Амосова провадить операції, коли через вени в районі паха вводиться зонд і - через іншу - робочий інструмент, і робляться припікання хворих ділянок. Людина після подібного виручання виписується додому на наступну добу
* Засоби для профілактики та лікування вірусних захворювань

=== Побутова хімія ===
* Надпотужні фільтри води, повітря; наприклад, на основі колоїдного срібла
* Засоби для бактерицидного прання

== У цій та сусідніх країнах ==

==== І що, зовсім не буде лулзів? ====
Не переживайте, лулзи будуть
* Там, де нанотехнології, - там великі гроші. Відсіля і [[лулзи]]. Бо гроші осідають в кишенях тих, чиї [[Пасічник|руки нічого не крали]], а дійсними нанотехнологіями здатні займатися зовсім інші люди (мізки, аноне; мізки у всіх різні, хоча гроші потрібні усім; навіть тим, чиї руки...ну, ти зрозумів)
* Як уже писалося, до нанотехнологій має певне відношення КПІ. Запросіть на філіжаночку кави знайомого доцента КПІ, в ході розмови промовте кодове слово "Нанотехнології", і поцікавтеся у співбесідника, чим він займається у вільний від лекцій час. За 15-20 хв. розмови Вам стане зрозуміло: чиновникам Цієї країни нанотехнології у ЧПО не вперлися - вони беруть хабарі за інші проекти; а мізки України працюють (так, вірно!!) на Забугірря!

==Дивись ще==
*[[Ban topology]]
*[[Інженер]]
*[[НТУУ «КПІ»]]
*[[ЗАЗ]]
*[[Вуйко]]

==Примітки==
<references/>


[[Категорія:Освіта]]