РСЗВ: відмінності між версіями

(Не показані 15 проміжних версій 3 користувачів)

Рядок 1:

;РСЗВ — реактивна система залпового вогню

~~{{Вундервафлі}}~~

==Трішки історії==

Рядок 6:

Походження цього артилерійського типу з Китаю. У 1232 рік відбувся перший документально засвідчений напад феєрверком на місто Кайфен. Після того як порох потрапив до Європи, вчені виявили до нього великий інтерес, і вже в 1410 році француз Friossart розробив ідею ракетних труб для стрільби. В 1591 році Джоном Шмідлапом був розроблений перший ступінь ракети.</ref>, шугання турків «грецьким вогнем» нашими земляками — козаками-запорожцями, початок розвитку РСЗВ можна вважати мало не з перших днів другої світової війни.

[[Файл:RSZV BM 13 01.JPG|300px|thumb|right|БМ-13 на ЗІС-6]]

До перших РСЗВ відносять аби що — навіть німецький расовий гранатомет 30-х років Nebelwerfer. При цьому з якимось незрозумілим шляхетним цинізмом замовчується: те, що пізніше стало називатися «Катюшами», ще у тих же 1930-х розроблялося для тисяч серійних літаків «Іванов», на яких сталінські соколи мали б <ref>Якби віроломно не напав Гітлер, а сидів би в Берліні, і чекав на сталінських соколів</ref> подавляти наземні цілі у перші хвилини і години звільнюючого походу в Європу десь у липні 1941-го. Похід був нахабно зірваний підлючим фюрером, але така доступна у виробництві та ефективна у випилюванні ненависних ворогів ідея РСЗВ не пропала марно, а стала на шасі ЗІС-6, а пізніше — і піндосівських «Студебекерів». Дівайс отримав сувору назву БМ-13, і ніжну «Катюша»

==БМ-13==

[[Файл:RSZV BM 13 02.JPG|300px|thumb|right|БМ-13 на Студебекері]]

Після '''прийняття на озброєння авіації''' <ref>Здавалося, до чого тут авіація?</ref> 82-мм реактивних снарядів класу "повітря-повітря" РС-82 (1937 рік) і '''132-мм реактивних снарядів класу "повітря-земля" РС-132''' (1938 рік) Головне артилерійське управління поставило перед розробником снарядів - Реактивним НДІ - завдання створення реактивної польової системи залпового вогню на основі снарядів РС-132. Уточнене тактико-технічне завдання було видане інституту в червні 1938 року.

Відповідно до цього завдання до літа 1939 року інститут розробив новий 132-мм осколково-фугасний снаряд, що дістав пізню офіційну назву М-13. В порівнянні з авіаційним РС-132 цей снаряд мав велику дальність польоту і значно потужнішу бойову частину. Збільшення дальності польоту було досягнуте за рахунок збільшення кількості ракетного палива, для цього потрібно було подовжити ракетну і головну частині реактивного снаряда на 48 см

21 червня 1941 року <ref>Раптово так — за ДОБУ до початку операції «Барбаросса», коли пакт про ненапад Молотова-Ріббентропа ще ніхто не порушив</ref> установка була продемонстрована керівникам ВКП(6) і Радянського уряду і того ж дня буквально '''за декілька годин до початку Великої Вітчизняної війни було прийнято рішення про термінове розгортання серійного виробництва''' реактивних снарядів М-13 і пускової установки, офіційна назва БМ-13 (бойова машина 13).

При одному обороті руків'я ПУВ відбувалося замикання електроланцюга, спрацьовував піропатрон, поміщений в передній частині ракетної камери снаряда, запалювався реактивний заряд і відбувався постріл. Темп стрільби визначався темпом обертання руків'я ПУВ. Усі 16 снарядів можна було випустити за 7-10 секунд. Час переходу пускової установки МУ-2 з похідного у бойове положення складав 2-3 хвилини, кут вертикального обстрілу знаходився в межах від 4° до 45°, кут горизонтального обстрілу складав 20°.

~~До перших РСЗВ відносять аби~~ що ~~— навіть німецький расовий гранатомет 30~~-~~х років Nebelwerfer. При цьому з якимось незрозумілим шляхетним цинізмом замовчується:~~ те, що ~~пізніше стало називатися «Катюшами», ще у тих же 1930-х розроблялося~~ для ~~тисяч серійних літаків «Іванов»~~, на ~~яких сталінські соколи мали б <ref>Якби віроломно не напав Гітлер, а сидів би~~ в ~~Берліні, і чекав~~ на сталінських соколів</ref> подавляти наземні цілі у перші хвилини і години звільнюючого походу в Європу десь у липні 1941~~-го~~. ~~Похід був нахабно зірваний підлючим фюрером~~, ~~але така доступна у виробництві та ефективна у випилюванні ненависних ворогів ідея РСЗВ не пропала марно~~, ~~а стала~~ на ~~шасі ЗІС-6, а пізніше — і піндосівських «Студебекерів»~~. ~~Дівайс отримав сувору назву~~ БМ-13~~, і ніжну «Катюша»~~

Конструкція пускової установки допускала її пересування в зарядженому стані з досить високою швидкістю (до 40 км/год) і швидке розгортання на вогневій позиції, що сприяло завданню раптових ударів по супротивникові.

Істотним чинником що підвищує тактичну мобільність частин реактивної артилерії озброєних установками БМ-13Н, стало те, що в якості бази для пускової установки був використаний потужний американський вантажний автомобіль "Студебеккер US 6х6"

Перша батарея польової реактивної артилерії, відправлена на фронт в ніч з 1 на 2 липня 1941 року під командуванням капітана І.О.Флерова, була озброєна сімома установками, виготовленими Реактивним НДІ. Своїм першим залпом о 15 годині 15 хвилин 14 липня 1941 року батарея стерла з лиця землі залізничний вузол Орша разом з німецькими ешелонами з військами і бойовою технікою.

Виняткова ефективність дій батареї капітана І.О.Флерова і сформованих услід за нею ще семи таких батарей сприяли швидкому нарощуванню темпів виробництва реактивного озброєння. Вже з осені 1941 року на фронтах діяло 45 дивізіонів трьохбатарейного складу по чотири пускові установки у батареї. Для їх озброєння в 1941 році було виготовлено 593 установки БМ-13.

==БМ-21 «Град»==

Рядок 25:

Рядок 43:

Злобиві українські мілітаристи вельми покохали страшну вундервафлю на ймення БМ-21 «Град», і дали їй нове життя. <br /><br />БМ-21К зібрана з деталей вітчизняного виробництва, і є першою національною системою залпового реактивного вогню. БМ-21К створена державним підприємством 100-й ХАРЗ сумісно з КБ ім. Морозова. Робота по створенню БМ-21К почалася в 2001 році. Було прийняте рішення поміняти російську автомобільну базу УРАЛ-375 на українську КРАЗ-260 з 4-х дверною кабіною [[Ніштяк|підвищеного комфорту]]. Після проходження випробувань на Яворівському воєнному полігоні буде налагоджене її серійне виробництво. В грудні 2008 року на державному рівні було прийняте рішення відносно виготовлення та проведення заводських випробувань в Харкові. Експертна оцінка нового зразку озброєння складає 1млн. гривень.

==220 мм РСЗВ БМ-27 "Ураган"==

[[Файл:RSZV Yragan BM 27 02.JPG|300px|thumb|right|Ураган на параді]]

Система «Ураган» була розроблена на початку 70-х в ДНВП «Сплав» під керівництвом генерального конструктора А.Н. Ганічєва і в 1976 році прийнята на озброєння Радянської Армії. РСЗВ «Ураган» повинна була замінити дещо застарілий комплекс БМ-21 «Град». В результаті розробки і впровадження нової системи управління польотом реактивних снарядів точність РСЗВ «Ураган» у порівнянні з «Градом» була збільшена приблизно в 1,5 рази.

Основний спосіб стрільби - із закритої позиції. Можливо ведення стрільби з кабіни. РСЗВ «Ураган» має можливість залізничного, водяного, повітряного транспортування. Експлуатація комплексу можлива в умовах застосування противником ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї в будь-який час року і доби, в різних кліматичних умовах при температурі навколишнього повітря від -40 ° С до +50 ° С.

[[Файл:RSZV Yragan BM 27 01.JPG|300px|thumb|right|Вогонь ведуть Урагани]]

Бойова машина (БМ) 9П140 призначена для стрільби реактивними снарядами (РС) з метою ураження відкритої і прихованої живої сили і техніки супротивника в районах зосередження, на марші і в бойових порядках, вертольотів і літаків на аеродромах, командних пунктів, складів пального та інших цілей.

РСЗВ «Ураган» дозволяє транспортувати снаряди безпосередньо в направляючих, обладнана електричним приводом наведення, засобами зв'язку та приладом нічного бачення.

Дана РСЗВ стоїть на озброєнні 27 полку реактивної артилерії СВ ЗСУ.

==[[РСЗВ "Смерч"]]==

Реактивна система залпового вогню (РСЗВ) «Смерч» 9К58 калібру 300-мм розроблена на початку 80-х років ДНВП "Сплав" (м. Тула) в кооперації з більш ніж 20 підприємствами СРСР (генеральний конструктор А. Н. Ганичев, в подальшому Г. А. Денежкін). Вперше широкому загалу представлена в 1993 р. на виставці озброєнь IDEX-93 (Абу Дабі, Об'єднані Арабські Емірати). РСЗВ "Смерч", прийнята на озброєння в 1987 р.

Далекобійна реактивна система залпового вогню (РСЗО) "Смерч" (9К58) служить для враження відкрито розташованої і прихованої живої сили, неброньованої і броньованої техніки, артилерії, тактичних ракет та зенітних комплексів противника, його вертольотів на стоянках, а також для руйнування командних пунктів, вузлів зв'язку та об'єктів військово-промислової структури.

Дана РСЗВ стоїть на озброєнні 107 реактивного артилерійського полку СВ ЗСУ

==В інтернетах==

*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Реактивна_система_залпового_вогню Реактивна система залпового вогню]

*[http://history-of-wars.info/arms/135-rszo-bm-13-katyusha.html БМ-13 Катюша]

*[http://jmotov.net/photo/253-k-9-maya-posvyashhaetsya-katyusha-52-istoricheskix-fototekst.html Зброя перемоги. Катюші, Андрюші]

*[http://mil.in.ua/rszv/122-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-21-grad 122 мм реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град»]

*[http://mil.in.ua/rszv/220-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-27-uragan 220 мм реактивна система залпового вогню БМ-27 "Ураган"]

*[http://mil.in.ua/rszv/300-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-30-smerch 300 мм реактивна система залпового вогню БМ-30 "Смерч"]

==У цій вікі==

Рядок 36:

Рядок 80:

== Примітки ==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 ;РСЗВ — реактивна система залпового вогню
-{{Вундервафлі}}
 ==Трішки історії==
@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 Походження цього артилерійського типу з Китаю. У 1232 рік відбувся перший документально засвідчений напад феєрверком на місто Кайфен. Після того як порох потрапив до Європи, вчені виявили до нього великий інтерес, і вже в 1410 році француз Friossart розробив ідею ракетних труб для стрільби. В 1591 році Джоном Шмідлапом був розроблений перший ступінь ракети.</ref>, шугання турків «грецьким вогнем» нашими земляками — козаками-запорожцями, початок розвитку РСЗВ можна вважати мало не з перших днів другої світової війни.
+[[Файл:RSZV BM 13 01.JPG|300px|thumb|right|БМ-13 на ЗІС-6]]
+До перших РСЗВ відносять аби що — навіть німецький расовий гранатомет 30-х років Nebelwerfer. При цьому з якимось незрозумілим шляхетним цинізмом замовчується: те, що пізніше стало називатися «Катюшами», ще у тих же 1930-х розроблялося для тисяч серійних літаків «Іванов», на яких сталінські соколи мали б <ref>Якби віроломно не напав Гітлер, а сидів би в Берліні, і чекав на сталінських соколів</ref> подавляти наземні цілі у перші хвилини і години звільнюючого походу в Європу десь у липні 1941-го. Похід був нахабно зірваний підлючим фюрером, але така доступна у виробництві та ефективна у випилюванні ненависних ворогів ідея РСЗВ не пропала марно, а стала на шасі ЗІС-6, а пізніше — і піндосівських «Студебекерів». Дівайс отримав сувору назву БМ-13, і ніжну «Катюша»
+==БМ-13==
+[[Файл:RSZV BM 13 02.JPG|300px|thumb|right|БМ-13 на Студебекері]]
+Після '''прийняття на озброєння авіації''' <ref>Здавалося, до чого тут авіація?</ref> 82-мм реактивних снарядів класу "повітря-повітря" РС-82 (1937 рік) і '''132-мм реактивних снарядів класу "повітря-земля" РС-132''' (1938 рік) Головне артилерійське управління поставило перед розробником снарядів - Реактивним НДІ - завдання створення реактивної польової системи залпового вогню на основі снарядів РС-132. Уточнене тактико-технічне завдання було видане інституту в червні 1938 року.
+Відповідно до цього завдання до літа 1939 року інститут розробив новий 132-мм осколково-фугасний снаряд, що дістав пізню офіційну назву М-13. В порівнянні з авіаційним РС-132 цей снаряд мав велику дальність польоту і значно потужнішу бойову частину. Збільшення дальності польоту було досягнуте за рахунок збільшення кількості ракетного палива, для цього потрібно було подовжити ракетну і головну частині реактивного снаряда на 48 см
+червня 1941 року <ref>Раптово так — за ДОБУ до початку операції «Барбаросса», коли пакт про ненапад Молотова-Ріббентропа ще ніхто не порушив</ref> установка була продемонстрована керівникам ВКП(6) і Радянського уряду і того ж дня буквально '''за декілька годин до початку Великої Вітчизняної війни було прийнято рішення про термінове розгортання серійного виробництва''' реактивних снарядів М-13 і пускової установки, офіційна назва БМ-13 (бойова машина 13).
+При одному обороті руків'я ПУВ відбувалося замикання електроланцюга, спрацьовував піропатрон, поміщений в передній частині ракетної камери снаряда, запалювався реактивний заряд і відбувався постріл. Темп стрільби визначався темпом обертання руків'я ПУВ. Усі 16 снарядів можна було випустити за 7-10 секунд. Час переходу пускової установки МУ-2 з похідного у бойове положення складав 2-3 хвилини, кут вертикального обстрілу знаходився в межах від 4° до 45°, кут горизонтального обстрілу складав 20°.
-До перших РСЗВ відносять аби що — навіть німецький расовий гранатомет 30-х років Nebelwerfer. При цьому з якимось незрозумілим шляхетним цинізмом замовчується: те, що пізніше стало називатися «Катюшами», ще у тих же 1930-х розроблялося для тисяч серійних літаків «Іванов», на яких сталінські соколи мали б <ref>Якби віроломно не напав Гітлер, а сидів би в Берліні, і чекав на сталінських соколів</ref> подавляти наземні цілі у перші хвилини і години звільнюючого походу в Європу десь у липні 1941-го. Похід був нахабно зірваний підлючим фюрером, але така доступна у виробництві та ефективна у випилюванні ненависних ворогів ідея РСЗВ не пропала марно, а стала на шасі ЗІС-6, а пізніше — і піндосівських «Студебекерів». Дівайс отримав сувору назву БМ-13, і ніжну «Катюша»
+Конструкція пускової установки допускала її пересування в зарядженому стані з досить високою швидкістю (до 40 км/год) і швидке розгортання на вогневій позиції, що сприяло завданню раптових ударів по супротивникові.
+Істотним чинником що підвищує тактичну мобільність частин реактивної артилерії озброєних установками БМ-13Н, стало те, що в якості бази для пускової установки був використаний потужний американський вантажний автомобіль "Студебеккер US 6х6"
+Перша батарея польової реактивної артилерії, відправлена на фронт в ніч з 1 на 2 липня 1941 року під командуванням капітана І.О.Флерова, була озброєна сімома установками, виготовленими Реактивним НДІ. Своїм першим залпом о 15 годині 15 хвилин 14 липня 1941 року батарея стерла з лиця землі залізничний вузол Орша разом з  німецькими ешелонами з військами і бойовою технікою.
+Виняткова ефективність дій батареї капітана І.О.Флерова і сформованих услід за нею ще семи таких батарей сприяли швидкому нарощуванню темпів виробництва реактивного озброєння. Вже з осені 1941 року на фронтах діяло 45 дивізіонів трьохбатарейного складу по чотири пускові установки у батареї. Для їх озброєння в 1941 році було виготовлено 593 установки БМ-13.
 ==БМ-21 «Град»==
@@ Рядок 25: / Рядок 43: @@
 Злобиві українські мілітаристи вельми покохали страшну вундервафлю на ймення БМ-21 «Град», і дали їй нове життя. <br /><br />БМ-21К  зібрана з деталей вітчизняного виробництва, і є першою національною системою залпового реактивного вогню. БМ-21К створена державним підприємством 100-й ХАРЗ сумісно з КБ ім. Морозова. Робота по створенню БМ-21К почалася в 2001 році. Було прийняте рішення поміняти російську автомобільну базу УРАЛ-375 на українську КРАЗ-260 з 4-х дверною кабіною [[Ніштяк|підвищеного комфорту]]. Після проходження випробувань на Яворівському воєнному полігоні буде налагоджене її серійне виробництво. В грудні 2008 року на державному рівні було прийняте рішення відносно виготовлення та проведення заводських випробувань в Харкові. Експертна оцінка нового зразку озброєння складає 1млн. гривень.
+==220 мм РСЗВ БМ-27 "Ураган"==
+[[Файл:RSZV Yragan BM 27 02.JPG|300px|thumb|right|Ураган на параді]]
+Система «Ураган» була розроблена на початку 70-х в ДНВП «Сплав» під керівництвом генерального конструктора А.Н. Ганічєва і в 1976 році прийнята на озброєння Радянської Армії. РСЗВ «Ураган» повинна була замінити дещо застарілий комплекс БМ-21 «Град». В результаті розробки і впровадження нової системи управління польотом реактивних снарядів точність РСЗВ «Ураган» у порівнянні з «Градом» була збільшена приблизно в 1,5 рази.
+Основний спосіб стрільби - із закритої позиції. Можливо ведення стрільби з кабіни. РСЗВ «Ураган» має можливість залізничного, водяного, повітряного транспортування. Експлуатація комплексу можлива в умовах застосування противником ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї в будь-який час року і доби, в різних кліматичних умовах при температурі навколишнього повітря від -40 ° С до +50 ° С.
+[[Файл:RSZV Yragan BM 27 01.JPG|300px|thumb|right|Вогонь ведуть Урагани]]
+Бойова машина (БМ) 9П140 призначена для стрільби реактивними снарядами (РС) з метою ураження відкритої і прихованої живої сили і техніки супротивника в районах зосередження, на марші і в бойових порядках, вертольотів і літаків на аеродромах, командних пунктів, складів пального та інших цілей.
+РСЗВ «Ураган» дозволяє транспортувати снаряди безпосередньо в направляючих, обладнана електричним приводом наведення, засобами зв'язку та приладом нічного бачення.
+Дана РСЗВ стоїть на озброєнні 27 полку реактивної артилерії СВ ЗСУ.
+==[[РСЗВ "Смерч"]]==
+{{Основна|РСЗВ "Смерч"}}
+Реактивна система залпового вогню (РСЗВ) «Смерч» 9К58 калібру 300-мм розроблена на початку 80-х років ДНВП "Сплав" (м. Тула) в кооперації з більш ніж 20 підприємствами СРСР (генеральний конструктор А. Н. Ганичев, в подальшому Г. А. Денежкін). Вперше широкому загалу представлена в 1993 р. на виставці озброєнь IDEX-93 (Абу Дабі, Об'єднані Арабські Емірати). РСЗВ "Смерч", прийнята на озброєння в 1987 р.
+Далекобійна реактивна система залпового вогню (РСЗО) "Смерч" (9К58) служить для враження відкрито розташованої і прихованої живої сили, неброньованої і броньованої техніки, артилерії, тактичних ракет та зенітних комплексів противника, його вертольотів на стоянках, а також для руйнування командних пунктів, вузлів зв'язку та об'єктів військово-промислової структури.
+Дана РСЗВ стоїть на озброєнні 107 реактивного артилерійського полку СВ ЗСУ
 ==В інтернетах==
 *[http://uk.wikipedia.org/wiki/Реактивна_система_залпового_вогню Реактивна система залпового вогню]
+*[http://history-of-wars.info/arms/135-rszo-bm-13-katyusha.html БМ-13 Катюша]
+*[http://jmotov.net/photo/253-k-9-maya-posvyashhaetsya-katyusha-52-istoricheskix-fototekst.html Зброя перемоги. Катюші, Андрюші]
 *[http://mil.in.ua/rszv/122-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-21-grad 122 мм реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град»]
+*[http://mil.in.ua/rszv/220-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-27-uragan 220 мм реактивна система залпового вогню БМ-27 "Ураган"]
+*[http://mil.in.ua/rszv/300-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-30-smerch 300 мм реактивна система залпового вогню БМ-30 "Смерч"]
 ==У цій вікі==
@@ Рядок 36: / Рядок 80: @@
 == Примітки ==
 {{reflist}}
+{{Шаблон:Вундервафлі}}

РСЗВ: відмінності між версіями

Usik64 (обговорення | внесок)