Usik64 (обговорення | внесок)
Usik64 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 12 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
;РСЗВ — реактивна система залпового вогню
;РСЗВ — реактивна система залпового вогню
{{Вундервафлі}}
 


==Трішки історії==
==Трішки історії==
Рядок 6: Рядок 6:


Походження цього артилерійського типу з Китаю. У 1232 рік відбувся перший документально засвідчений напад феєрверком на місто Кайфен. Після того як порох потрапив до Європи, вчені виявили до нього великий інтерес, і вже в 1410 році француз Friossart розробив ідею ракетних труб для стрільби. В 1591 році Джоном Шмідлапом був розроблений перший ступінь ракети.</ref>, шугання турків «грецьким вогнем» нашими земляками — козаками-запорожцями, початок розвитку РСЗВ можна вважати мало не з перших днів другої світової війни.
Походження цього артилерійського типу з Китаю. У 1232 рік відбувся перший документально засвідчений напад феєрверком на місто Кайфен. Після того як порох потрапив до Європи, вчені виявили до нього великий інтерес, і вже в 1410 році француз Friossart розробив ідею ракетних труб для стрільби. В 1591 році Джоном Шмідлапом був розроблений перший ступінь ракети.</ref>, шугання турків «грецьким вогнем» нашими земляками — козаками-запорожцями, початок розвитку РСЗВ можна вважати мало не з перших днів другої світової війни.
[[Файл:RSZV BM 13 01.JPG|300px|thumb|right|БМ-13 на ЗІС-6]]
До перших РСЗВ відносять аби що — навіть німецький расовий гранатомет 30-х років Nebelwerfer. При цьому з якимось незрозумілим шляхетним цинізмом замовчується: те, що пізніше стало називатися «Катюшами», ще у тих же 1930-х розроблялося для тисяч серійних літаків «Іванов», на яких сталінські соколи мали б <ref>Якби віроломно не напав Гітлер, а сидів би в Берліні, і чекав на сталінських соколів</ref> подавляти наземні цілі у перші хвилини і години звільнюючого походу в Європу десь у липні 1941-го. Похід був нахабно зірваний підлючим фюрером, але така доступна у виробництві та ефективна у випилюванні ненависних ворогів ідея РСЗВ не пропала марно, а стала на шасі ЗІС-6, а пізніше — і піндосівських «Студебекерів». Дівайс отримав сувору назву БМ-13, і ніжну «Катюша»
==БМ-13==
[[Файл:RSZV BM 13 02.JPG|300px|thumb|right|БМ-13 на Студебекері]]
Після '''прийняття на озброєння авіації''' <ref>Здавалося, до чого тут авіація?</ref> 82-мм реактивних снарядів класу "повітря-повітря" РС-82 (1937 рік) і '''132-мм реактивних снарядів класу "повітря-земля" РС-132''' (1938 рік) Головне артилерійське управління поставило перед розробником снарядів - Реактивним НДІ - завдання створення реактивної польової системи залпового вогню на основі снарядів РС-132. Уточнене тактико-технічне завдання було видане інституту в червні 1938 року.
Відповідно до цього завдання до літа 1939 року інститут розробив новий 132-мм осколково-фугасний снаряд, що дістав пізню офіційну назву М-13. В порівнянні з авіаційним РС-132 цей снаряд мав велику дальність польоту і значно потужнішу бойову частину. Збільшення дальності польоту було досягнуте за рахунок збільшення кількості ракетного палива, для цього потрібно було подовжити ракетну і головну частині реактивного снаряда на 48 см
21 червня 1941 року <ref>Раптово так — за ДОБУ до початку операції «Барбаросса», коли пакт про ненапад Молотова-Ріббентропа ще ніхто не порушив</ref> установка була продемонстрована керівникам ВКП(6) і Радянського уряду і того ж дня буквально '''за декілька годин до початку Великої Вітчизняної війни було прийнято рішення про термінове розгортання серійного виробництва''' реактивних снарядів М-13 і пускової установки, офіційна назва БМ-13 (бойова машина 13).
При одному обороті руків'я ПУВ відбувалося замикання електроланцюга, спрацьовував піропатрон, поміщений в передній частині ракетної камери снаряда, запалювався реактивний заряд і відбувався постріл. Темп стрільби визначався темпом обертання руків'я ПУВ. Усі 16 снарядів можна було випустити за 7-10 секунд. Час переходу пускової установки МУ-2 з похідного у бойове положення складав 2-3 хвилини, кут вертикального обстрілу знаходився в межах від 4° до 45°, кут горизонтального обстрілу складав 20°.


До перших РСЗВ відносять аби що — навіть німецький расовий гранатомет 30-х років Nebelwerfer. При цьому з якимось незрозумілим шляхетним цинізмом замовчується: те, що пізніше стало називатися «Катюшами», ще у тих же 1930-х розроблялося для тисяч серійних літаків «Іванов», на яких сталінські соколи мали б <ref>Якби віроломно не напав Гітлер, а сидів би в Берліні, і чекав на сталінських соколів</ref> подавляти наземні цілі у перші хвилини і години звільнюючого походу в Європу десь у липні 1941-го. Похід був нахабно зірваний підлючим фюрером, але така доступна у виробництві та ефективна у випилюванні ненависних ворогів ідея РСЗВ не пропала марно, а стала на шасі ЗІС-6, а пізніше — і піндосівських «Студебекерів». Дівайс отримав сувору назву БМ-13, і ніжну «Катюша»
Конструкція пускової установки допускала її пересування в зарядженому стані з досить високою швидкістю (до 40 км/год) і швидке розгортання на вогневій позиції, що сприяло завданню раптових ударів по супротивникові.
 
Істотним чинником що підвищує тактичну мобільність частин реактивної артилерії озброєних установками БМ-13Н, стало те, що в якості бази для пускової установки був використаний потужний американський вантажний автомобіль "Студебеккер US 6х6"
 
Перша батарея польової реактивної артилерії, відправлена на фронт в ніч з 1 на 2 липня 1941 року під командуванням капітана І.О.Флерова, була озброєна сімома установками, виготовленими Реактивним НДІ. Своїм першим залпом о 15 годині 15 хвилин 14 липня 1941 року батарея стерла з лиця землі залізничний вузол Орша разом з  німецькими ешелонами з військами і бойовою технікою.
 
Виняткова ефективність дій батареї капітана І.О.Флерова і сформованих услід за нею ще семи таких батарей сприяли швидкому нарощуванню темпів виробництва реактивного озброєння. Вже з осені 1941 року на фронтах діяло 45 дивізіонів трьохбатарейного складу по чотири пускові установки у батареї. Для їх озброєння в 1941 році було виготовлено 593 установки БМ-13.


==БМ-21 «Град»==
==БМ-21 «Град»==
Рядок 50: Рядок 68:
==В інтернетах==
==В інтернетах==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Реактивна_система_залпового_вогню Реактивна система залпового вогню]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Реактивна_система_залпового_вогню Реактивна система залпового вогню]
*[http://history-of-wars.info/arms/135-rszo-bm-13-katyusha.html БМ-13 Катюша]
*[http://jmotov.net/photo/253-k-9-maya-posvyashhaetsya-katyusha-52-istoricheskix-fototekst.html Зброя перемоги. Катюші, Андрюші]
*[http://mil.in.ua/rszv/122-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-21-grad 122 мм реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град»]
*[http://mil.in.ua/rszv/122-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-21-grad 122 мм реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град»]
*[http://mil.in.ua/rszv/220-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-27-uragan 220 мм реактивна система залпового вогню БМ-27 "Ураган"]
*[http://mil.in.ua/rszv/220-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-27-uragan 220 мм реактивна система залпового вогню БМ-27 "Ураган"]
*[http://mil.in.ua/rszv/300-mm-reaktyvna-systema-zalpovogo-vogniu-bm-30-smerch 300 мм реактивна система залпового вогню БМ-30 "Смерч"]


==У цій вікі==
==У цій вікі==
Рядок 59: Рядок 80:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}
{{Шаблон:Вундервафлі}}