Зеник

Зеник(Бо з нами Зеник, Зіновій Пипка, Зеник хмільний, або просто Дзенннн) — назва галичанського пива, що походить від скорочено-ласкавого імені Зіновій. Назва обрана не з довідника „Пилипа Івановича стелі“ випадково, а має за собою цілу пафосно-патріотичну історію в дусі прогресивних бандерівців... хто б сумнівався.

Походження

Автор меми крилатої фрази «А Зеник каже – по Збруч» - Роман Миколайович Федорів, котрий вжив її у своєму романі «Єрусалим на горах», за який був лауреатом Шевченківської премії в 1993р.

Ображений заєць

Під час V сезону Lviv Fashion Week український модельєр Ульяна Барабаш в креативній формі висказала свій протест проти базування чорноморського флоту РФ у Севастополі. Суть в тому, що на подіумі було присутнє відро розфарбоване в триколор, котре плавно замінили на жовтоблакитне відерце, а потім додався напис "HAL. Halychyna. А Зеник каже - по Збруч!". За дивовижним збігом обставин так зійшлися планети на показі був присутній російський модельєр В'ячеслав Зайцев, котрий демонстративно закричав: спасай дед Мазай, Зайку бросила хозяйка, - Под дождём остался зайка. Со скамейки слезть не мог, Весь до ниточки промок. покинув приміщення, але так і не зізнався в причині свого миттєвого психозу.[1]

Зіновій

Ім'я давньогрецького походження, буквальний переклад: чортові вила Зевсова сила.

Володіють терплячим, спокійним, дуже добрим характером таких не беруть в космохокеїсти. Вони покладливі, люблять їсти тварин, добре вчаться в розпліднику школоти. Це дуже цілеспрямовані й сумлінні люди й ніколи не обіцяють того, що не можуть зробити таких не беруть в депутати. Дуже віддані батькам, завжди піклуються про них доки не отримають документи на квартиру.

Обирають професії артиста, лікаря, інженера, архітектора, закрійника, випробувача паперових мішків, тракториста дальнього плавання... Гарні сім'янини підкаблучники, у всьому уступають своїм дружинам, майже ніколи не сваряться безхребетні. Народжуються хлопчики, більше прив'язані до батька, ніж до матері. У них завжди багато відданих друзів Брут тому приклад. Захоплюються фалососом живописом.

"Зимові" - складні люди, вони вперті, люблять сперечатися з будь-якого приводу - їхнім товаришам по службі доводиться нелегко. "Весняні" - недовірливі й вразливі, приймають все близко до серця. Повільні в роботі, але акуратні й точні, не терплять, коли їх підганяють. Ранком люблять повалятися в постелі. Їхнє захоплення - шлюхи шахи. Люблять затівати з дітьми різні ігри, які самі придумують. Деякі женяться пізно через свою нерішучість і непевність чи не поюзана німфа.

хмільний Сабж власною персоною

Зеник давніший за трипілля і хозарів. Він не образ і не міф. Він сіль землі нашої. Зрештою, саме Зеник створив чорнозем та Карпати. Прикрутив на наше небо найбільшого у світі місяця. Точив пера Шевченку, Франкові й Гоголю. Як Зеник створив українців, певно знає кожна українка. Він перший зварив пиво й випив перші 33 гальби. Зеник винайшов футбол і смажену бульбу, тризуб і люльку, збудував Львів і Рим. Зеник був повсякчас. І буде, допоки є бодай один українець. А як не стане нас, то Зеник наробе інших. Він знає як. "Чого нам бракує, скільки то потриває, а що буде завтра?". Питань безліч. Але правдива відповідь одна, – всьйо буде файно! Бо з нами Зеник!

Як у нас почав жити Зеник! Ми дуже давно цього хотіли, бо знали, що Ви – наші друзі, які приходять до нас, або навіть просто з нами, теж цього не менше хотіли б... Ми дуже хочемо пропонувати все, що є краще не лише у нас самих, а й у місті, гордитись тим, що заберуть з собою гості, які приїжджають до Львова, і що, як не крути, носитиме свою навіть географічну ознаку "львівське". ОТОЖ УВАГА! Хочемо запрезентувати Вам нашого побратима – Зеника! Зеник – це абсолютно правдива життя – що неабияка рідкість в час глобалізації та могутніх здоровенних корпорацій, хоч і дарма, бо особливо помічне. Зеник зроблений в більшості із власних інгредієнтів в Галичині та руками галичан, без жодної насильницької, рабської чи китайської сили. Ми поважаємо усіх наших партнерів та друзів, що займаються різними темами та в різний спосіб ведуть з нами справи. Проте, ми не могли не впустити Зеника до нашої домівки, бо він зовсім інший, він думає по-іншому. Ба Він навіть сміється з того, як чує подібні дискусії. Регоче, як дурний, як уявляє себе надовго закоркованим в фляшку... Ми вже навіть знаємо: як він регоче, то його порівнюють. Зрештою Львів вже давно чекав на Зеника, а громаді не відмовиш. Насправді, ми з Зеником ну вже дуже подібні. Кожна людина складається з понад 95 відсотків води, навіть мізки теж. Друга найнеобхідніша складова – це душа та емоції, без них ми все ж залишаємось біомасою. Решта все – це інші інгредієнти, які необхідні та не є настільки визначальними. Зеник аналогічно – стільки ж води, душа та емоції, які він годен дарувати безперестанку та інші частки. Зеник є близьким до людини за абсолютно незаперечними ознаками. В тій біологічній градації, де ми стоїмо в лінійці із слимаками та іншими колєгами, між людиною та мавпою сьогодні впевнено вмостився Зеник і вже мимоволі виникають запитання чи насправді людина то не він? Як би там не повелись антропологічні дискусії, а Зеник вже з нами і Ви одні з тих, хто першими подивились йому в очі. Більше того, саме до Вас Зеник найбільше прислухатиметься як то буває з новими друзями, і власне під вас він годен змінитись. Бо ті решта дрібних інгредієнтів, хоча й не доленосні, але можуть мінятись задля досягнення цілковитої гармонії смаку, а душа та емоції все ж залишаться назавжди... Це завжди різнитиме Зеника поміж всіма на світі. Тому знайомтесь на здоров'я! Пам'ятайте, же надовго сам на сам з Зеником можуть лишатися тілько жінки і то бажано повнолітні, а чоловіки хіба так, щоб ніхто не знав...

Анекдот

Москалі стверджують, що Зеник є героєм епічного лулзу західноукраїнського антиросійського анекдота, але не уточнюють, якого саме. Оскільки анонімус не володіє широкими знаннями в галузі екстрасенсорики, то нехай ця таємниця залишиться в аналах історії, бо зникне разом з її носіями.

Що злякалися? Жартую, ось власне сабж:

„

Село в Галичині. Празник. Зі сходу приїхав чоловік до родича. Сидять за столом. Хтось піднімає келих і пропонує тост – за Зеника. Всі п’ють. Пішли в гості до іншої хати. Посідали за стіл. Знов випили за Зеника. І так по всіх знайомих – за Зеника. Нарешті той східняк не витримує, і з цікавості: - Куме, а хто то такий той Зеник? - О-о-о! Ти не знаєш? Зеник то є файний хлоп! - Ну то хто то такий? - Во видиш клуб стоїть? - Ага. - Ну то йдеш до нього, а там на задній стіні все написано. Той побіг до клубу, заходить ззаду, дивиться, а там здоровенними буквами нашкробано – “БИЙ МОСКАЛІВ” і знизу підпис – ЗЕНИК.

“

І ще:

„

Чи правда що Зеник помер - Чи правда, що Зеник помер? - Так. Все що мав, лишив дитячому будинку. - І багато лишив? - П’ятьох дітей.

“

Галерея: Зеник

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•