@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+[[Файл:Sy24M 01.jpg|400px|thumb|right|На стоянці. Під крилом помітно підвісний паливний бак]]
 ==Коротка довідка==
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 ==Історія створення==
+До кінця 50-х років основу тодішньої радянської фронтовий ударної авіації становили застарілі бомбардувальники Іл-28, які поступово замінюються літаками Як-28 та Су-7Б. Однак на початку 60-х років суттєво змінюється доктрина застосування фронтовий ударної авіації. Під ці змінені  вимоги американська фірма General Dynamics розробляє винищувач-бомбардувальник нового покоління
+- F-111.
+У Радянському Союзі проектування ударних літаків розпочинає конструкторське бюро П.0.Сухого. Роботи в КБ розгортаються одночасноза двома напрямками: модернізація винищувача-бомбардувальника Су-7Б (роботи велися під шифром З-22І, пізніше - С-32 і завершилися створенням винищувача-бомбардувальники Су-17), і створення принципово нового фронтового бомбардувальника.
+За початковим проектом, що одержав позначення С-6, літак мав нерухоме стріловидной крило. Силова установка - два ТРД Р-21-300 зфорсажна тягою по 7200 кгс. (Р-21-300 розроблений під керівництвом
+Н. Мецхварішвілі і в 1962 р. проходив льотні випробування на дослідномувинищувачі Е-8 - модифікації МіГ-21ПФ.) Крім того, для поліпшення злітних характеристик планувалося використовувати порохові стартові прискорювачі.
+Екіпаж літака (пілот і штурман-оператор) розташовувався в кабіні тандемом <ref>Один за одним. У нинішніх літаках вони сидять поряд, штурман праворуч</ref>.
+Бомбардувальник був оснащений п'ятьма точками підвіски озброєння: однією підфюзеляжною і чотирма криловими <ref>По дві на кожному крилі</ref>. Для збільшення тривалості польоту могли використовуватися три ППБ <ref>ППБ - сигароподібний Підвісний Паливний Бак; нині застосовуються селянами і дачниками для облаштування літніх душових і резервуарів для поливу городини</ref>. На літаку передбачалося встановити спеціально для нього розроблену прицільно-навігаційну систему.
+Розрахункова максимальна швидкість польоту С-6 при землі - 1400 км/год, на великій висоті - до 2500 км/ч. Розрахункова злітна маса - 20000 кг, маса бойового навантаження - 3000 кг.
+Проектування Т-6 розпочалося в 1965 р.
+Першу дослідну машину, що отримала позначення Т-6-1, побудували до літа 1967 року. У силовій установці літака використовували два нових маршових двигуна Р-27Ф2-300 (створений в ОКБ С. К. Туманського для МіГ-23 та встановлювався на його перших серійних зразках) з форсажною тягою по 7800кг, і чотири підйомних двигуна РД-36-35 тягою по 2350 кг. Підйомні двигуни встановлювалися у фюзеляжі з нахилом вперед, попарно по обидва боки силового шпангоута кріплення основних опор шасі.
+У ХЧФ <ref>ХЧФ - хвостова частина фюзеляжу</ref> між відсіками маршових двигунів кріпився контейнер гальмівного парашута, а з боків сопел - гальмівні щитки. Для Т-6 була спроектована нова кабіна екіпажу, в якій пілот і штурман-оператор розташовувалися поруч (по типу кабіни F-111).
+Літак, скомпонований за схемою високоплана, мав трикутне крило зі зламом по передній кромці, як на перехоплювачах Су-15 одинадцятої і більш пізніх серій. Встановлений за віссю фюзеляжу стабілізатор виконанийсуцільноповоротним з незалежним приводом кожні
+На Т-6-1 вперше застосований кіль нетрадиційної для ОКБ Сухого форми - з великим подовженням і звуженням.
+Шасі виконано за триопорною схемою з носовою керованою стійкою.
+Всі стійки шасі монтували на фюзеляжі і мали спарені колеса, що дозволяло експлуатувати літак з грунтових ЗПС <ref>ЗПС - злітно-посадкова смуга</ref>.
+Бомбардувальник тепер вже мав шість вузлів підвіски озброєння: два підфюзеляжні<ref>Один за одним</ref> і чотири крилових. Злітна вага літака - 26100 кг.
+липня 1967 шеф-пілот ОКБ В. С. Ільюшин вперше підняв у повітря новий  бомбардувальник. Т-6-1 планувалося показати на авіаційному святі в Домодєдово, але через недостатню облетаність машини замість неї продемонстрували літаючу лабораторію Т-58ВД. Протягом 1967 - 68 рр.. льотчик-випробувач Е. С. Соловйов, проводив всебічні випробування нового літака.
+Однак, у зв'язку зі зміною вимог ВПС до фронтового бомбардувальника, роботи з Т-6-1 незабаром були припинені і ОКБ сконцентрувала зусилля на розробці бомбардувальника '''з крилом змінної стріловидності.''' Країні був потрібний літак, призначений для нанесення ракетно-бомбових ударів в простих та складних метеорологічних умовах, вдень і вночі, у тому числі на надмалих висотах з прицільною поразкою наземних і надводних цілей в режимі ручного і автоматичного управління, зі спеціальною апаратурою, що дозволяє йому здійснювати політ з огинанням рельєфу місцевості на висоті до 200 метрів зі швидкістю 1320 км/ч. Т-6-1 надалі використовували як літаючу лабораторію для відпрацювання систем і устаткування проектованого бомбардувальники (до 1974 р. на ньому було здійснено більше 320 польотів). Наразі літак експонується в музеї ВПС в Моніно. 1966 спочатку під тим же шифром Т-6, а в подальшому - Т-6-2И (2-й примірник Т-6 із змінною стріловідностю крила). Випробування цього літака тривали 6 років, але рішення про запуск нового бомбардувальника в серію під індексом Су-24 було прийнято на першому році іспитів, коли стали очевидними його переваги перед Т-6-1.
+Наприкінці 1970 злетів третій дослідний прототип Т-6-3И, а влітку 1971 р. - Т-6-4И. Протягом декількох років перші серійні машини проходили військові випробування. З 1973 р. почалася експлуатація Су-24 у стройових частинах, а в 1975 літак був прийнятий на озброєння радянських ВПС.
+==Виробництво==
+Випуск тривав до 1993 р., було побудовано близько 1200 Су-24 різних модифікацій.
+У процесі виробництва в конструкцію Су-24 вносилися зміни. Навіть перші серійні машини відрізнялися від Т-6-2И, зокрема, крилом, збільшеним за розмахом і площею. Надалі за результатами випробувань змінили форму ХЧФ. Контейнер гальмівного парашута перенесли в основу кіля. Збільшили закінцівки кіля з метою розміщення антен додаткового радіоелектронного обладнання.
+Спочатку серійні Су-24, аналогічно дослідним машинам, мали шість точок підвіски озброєння. Вага бойової навантаження була обмежений 7000 кг. У процесі виробництва на одному з літаків встановили сьому, а згодом і восьму точки підвіски озброєння.  Після успішних випробувань цієї машини серійні Су-24 стали випускатися з вісьмома точками підвіски озброєння. Вага бойової навантаження зросла до 8000 кг.
+==У війська==
+Авіабаза в Черняхівському (Калінінградська область) однією з перших прийняла серійні Су-24. З цього аеродрому бомбардувальники можна було швидко перебазувати в НДР, Польщу, Чехословаччину і реально загрожувати військовим об'єктам НАТО в будь-якій точці Європи.
+Пізніше Су-24 надійшли до групи радянських військ у Німеччині, до Північної (Польща) та Південну
+(Угорщина) групи радянських військ.
+За інформацією з різних джерел деяку кількість Су-24 мають у себе Білорусь, Узбекистан, Таджикистан і Азербайджан.
+==Від Су-24 до Су-24М==
+Виробництво Су-24М почалося в 1978 р.
+Антени станції попередження <ref>Про опромінення засобами ППО і пуск ракети</ref>, як і раніше, розташували в радіопрозорих обтічниках трикутної форми. У процесі виробництва на верхній поверхні центроплану з'явилися аеродинамічні гребені, що збігаються з пілонами підвіски озброєння. Спочатку гребені мали заокруглені кути і виконували тільки функції аеродинамічних перегородок, але з ''досвіду ведення війни в Афганістані'' їх модифікували: гребеням надали прямокутну форму,в них змонтували пристрої для відстрілу ІЧ-пасток <ref>Інфра-Червона пастка, являє собою 24-трубний пристрій, неначе установку для фейєрверку; сенс роботи в тому, що запущена по літакові ракета із ТГСН перенацілюється на тепло ІЧ-пасток</ref>, що захищають літак від ракет з ТГС <ref>ТГС чи ТГСН - теплова головка самонаведення</ref>.
+Однак на призначених для радянських ВПС Су-24М пізніших серій аеродинамічні гребені відсутні, зберігшись лише на експортному варіанті літака.
+Установка на бомбардувальнику '''прицільно-навігаційної системи ПНС-24М''' істотно підвищила його бойові можливості. Ця система в поєднанні з лазерно-телевізійною прицільною станцією <ref>різні моделі цієї станції встановлювалися і на інших фронтових бомбардувальниках - МіГ-23БК,
+МіГ-27к</ref> забезпечила можливість застосування нової зброї - керованихракет з лазерними і телевізійними головками самонаведення. Змінилося радіозв'язкове і радіонавігаційне обладнання літака. У кабіні екіпажу встановлені індикатори нового типу.
+Значно підвищило бойові можливості бомбардувальника і оснащення його '''системою дозаправки паливом у польоті'''. Заправка Су-24М у польоті може проводитися не тільки від спеціалізованого заправника Іл-78, а й від аналогічного Су-24М, оснащеного підфюзеляжномим УПАЗ чи УПАЗ-А (в даний час система застосовується і під час дозаправки в повітрі винищувачів Су-27).
+==24-й розвідник. Су-24МР==
+Кодове позначення НАТО - Fencer-D. '''Су-24МР''' призначений для виконання розвідки в інтересах командування сухопутних військ і фронтової авіації, а на приморських напрямках - військово -морського флоту.
+Літак забезпечує комплексну повітряну розвідку вдень івночі в різних погодних умовах на глибину до 400 км від лінії фронту при сильній протидії засобів ППО супротивника.
+Оснащений бортовим комплексом розвідки БКР-1, що забезпечує високу вірогідність виявлення і розпізнавання військових об'єктів, у тому числі замаскованих і хибних.
+До складу комплексу входять засоби
+*радіолокації,
+*інфрачервоної,
+*телевізійної,
+*лазерної,
+*радіотехнічної
+*та радіаційної розвідки,
+*фотоапаратура для панорамної і перспективної зйомки.
+Управління цими засобами може здійснюватися автоматично або вручну.
+Су-24МР '''не має аналогів''' серед закордонних тактичних розвідників по комплексності одержуваної розвідувальної інформації. <ref>Наприклад, у ВПС США літак RF-4C,що становить основу тактичної розвідувальної авіації, не оснащений засобами лазерної та радіаційної розвідки.</ref>
+У носовій частині літака під радіопрозорим обтічником змонтована РЛС бічного огляду. На нижній поверхні фюзеляжу є вікна для панорамного АФА АП-402М (в носовій частині), перспективного АФА А-100 (закабіною екіпажу) та ІЧ-системи (у центральній частині фюзеляжу). Встановлено ряд додаткових антен спецобладнання.
+Апаратуру лазерної, радіотехнічної та радіаційної розвідки Су-24МР несе у підвісних контейнерах.
+Залежно від польотного завдання під фюзеляжемможе встановлюється контейнер чи з лазерною розвідапаратурою, чи контейнер з апаратурою радіотехнічної розвідки. Під правою консоллю крила - малогабаритний контейнер з апаратурою радіаційної розвідки.
+При цьому на пілоні під лівою консоллю кріпляться дві ракети ближнього повітряного бою з ІЧ ГСН  <ref>ІЧ ГСН - інфра-червоні головки самонаведення</ref>  Р-60 або Р-60М.
+Обробка та аналіз розвідувальної інформації на борту Су-24МР не здійснюється. Проявлений фотоматеріал скидається з літака, інші розвіддані оперативно передаються на наземний дешифрувальний комплекс по широкосмуговому і вузькосмуговому радіоканалах.
+У зв'язку з установкою різноманітних розвідувальних систем демонтували апаратуру керування озброєнням, тому роль ударного літака Су-24МР виконувати не може.
+Зовнішня підвіска розвідувальної апаратури обмежила і максимальну швидкість польоту до 1200 км/год (на висоті 200 м). Літак замінив у військах тактичні розвідники Іл-28Р, Як-27Р, Як-28Р і МіГ-21Р.
+В даний час Су-24МР, поряд з різними модифікаціями МіГ-25РР,є основним тактичним розвідником російських ВПС.
+==Той, що ставить перешкоди==
+Кодове позначення НАТО - Fencer-E. Літак '''Су-24МП''' .
+На базі Су-24М в 1976 р. почалося проектування спеціалізованої модифікації літака - Су-24МП (рос. «постановщик помех» — постановник перешкод). Як прототипи використовувалися Т-6М-25 і Т-6М-35, які після доробок стали іменуватися Т-6МП-25 і Т-6МП-35. Перший політ цієї модифікації літака відбувся у грудні 1979 р.
+Новий постановник перешкод замінив у військах Як-28ПП, у порівнянні з яким Су-24МП має не тільки  більш високі ЛТХ <ref>Льотно-технічні характеристики</ref>, але й значно більші можливості з придушення електронних засобів супротивника.
+Су-24МП зовні відрізняється від вихідного бомбардувальника наявністю невеликого обтічника під носовою радіопрозорою частиною фюзеляжу.
+Станція, що створює активні перешкоди радіолокаційним засобів супротивника, розташовується в підвісному  контейнері під фюзеляжем.
+Постановник перешкод не призначений для дій по наземних цілях.
+==Су-24 як вундервафля==
+Озброєння літака складається з
+*вбудованої шестиствольної гармати (виріб "Кайра" чи "Кайра-М")
+* і 2-4 самонавідних ракет повітряного бою типу Р-60 або Р-60М.
+==Ніграм та арабцям  в допомогу==
+Довгий час Су-24/24М поставлявся виключно за радянських ВПС. Мало того, ПНК "Оріон" навіть  в роки незалежної України, як і система РЕБ літака, були секретними.
+Однак наприкінці 80-х років бомбардувальник вступив у дружні Радянському Союзу арабські країни.
+=== Експортний варіант літака Су-24МК===
+Експортний варіант літака Су-24МК (комерційний) відрізняється від Су-24М тільки апаратурою державного впізнання, його ЛТХ повністю відповідають характеристикам Су-24М.
+Перший політ експортної модифікації бомбардувальника відбувся в 1987 р., а перший серійний зразок випущений в 1988 р.
+За повідомленнями західної преси,
+*близько 20 літаків Су-24МК поставлені в Сирію,
+*15 - у Лівію,
+*24 - в Ірак.
+[[Файл:Sy24M 02.jpg|400px|thumb|right|Розвідник Су-24МР в польоті]]
+==Зовсім трішки характеристик==
+{| align="center" class="standard"
+|+
+! |Характеристики
+! |Су-24
+! |Су-24М
+|-----
+| Розмах крил, м *
+| 10,366
+| 17,638
+|-----
+| Довжина фюзеляжу, м
+| 22,67
+| 24,53
+|-----
+| Висота на стоянці, м
+| 5,92
+| 6,193 <ref>Літак тютілька-в тютільку входить в ангар для Су-7Б</ref>
+|-----
+| Площа крила, кв.м
+| 51,024
+| 55,168
+|-----
+| Тип двигуна
+| АЛ-21Ф3
+| АЛ-21Ф3
+|-----
+| Тяга двигуна на форсажі, кгс
+| 2 х 11200
+| 2 х 11200
+|-----
+| Маса порожнього літака, кг
+| 21150
+| 22300
+|-----
+| Маса нормальна злітна,
+| 34830
+| 35970
+|-----
+| Максимальна швидкість, км/год
+| 2120
+| 2120
+|-----
+| Практична стеля, м
+| 17000
+| 17000
+|-----
+|+
+|}
+===Озброєння===
+На 8-ми точках підвіски:
+*ракети Х-23, Х-23М, Х-28, Х-25МР, Х-25мл, Х-29Л, Х-29Т, Х-31П, Х-58У, Х-58Е, Х-59;
+*авіабомби КАБ-500л, КАБ-500КР, КАБ-1500л);
+*некероване озброєння (авіабомби ФАБ-100, ФАБ-250, ФАБ-500М62, ФАБ-500М54, ЗБ-500Ш, ЗБ-500ГД, РБК-250, РБК-500,
+*НКРС С-5, С-8КО, С-13т, С-13ОФ, С-24Б, С-25ОФ, С-25ОФМ);
+*кероване ракетне озброєння до 4 на Су-24/24М і до 2 на Су-24МР/МП ракет Р-60 або Р-60М).
+У семи точках можуть підвішуватися контейнерні системи типу КМГУ, в 3-х - підвісні гарматні установки СППУ-6 з рухомою шестиствольних гарматою 9А-620 або 9А-768 калібру 23 мм з боєкомплектом 400 снарядів у кожній.
+:Максимальна маса бойової навантаження літака - 8000 кг.
+:Екіпаж: 2 чол.: Льотчик та штурман-оператор.
 ==В роки незалежності України==
-Лише на Західній Україні на момент отримання Незалежності Су-24-і були дислоковані на таких аеродромах:
+[[Файл:Sy24M 03.jpg|400px|thumb|right|Як кажуть москальські друзі, "Ломать не строить"]]
+В Україні, згідно з оцінками західних експертів, на 1.01.1992 р. налічувалося близько 270 (наприклад,  в складі ВПС Росії на початок 1993 року перебувало 540) літаків Су-24 різних модифікацій.
+Як і решта армії, «карманичам» України Су-24М, не зважаючи на унікальні характеристики і цілу армію підготованих пілотів, стали нахер не потрібними. Усі реформи ВПС звелися до відміни польотів <ref>А, значить, до повної дискваліфікації льотного складу</ref>, і до почергового скорочення цілих військових частин та з'єднань (це переважно бомбардувально-авіаційні полки, як ВЧ 15558 у Дубно, чи цілі дивізії, як у Луцьку)
+'''Лише на Західній Україні''' на момент отримання Незалежності Су-24-і були дислоковані на таких аеродромах (якщо знаєте ще - додайте):
 *Овруч (розформовано)
 *Черляни (розформовано)
-*Дубно (розформовано)
+*Дубно (розформовано). При цьому, скажімо, в Дубно 1/3 літаків розміщувалася у залізобетонних обвалованих ґрунтом ангарах, що могли витримувати ядерний удар. Нині передано в оренду фірмачам, які там тримають майстерні, СТО, автошроти і склади будматеріалів.
-*Луцьк (розформовано)
+*Луцьк - авіадивізія і, окремо, полк, (розформовано)
-*Старокостянтинів (розформовано)
+*Старокостянтинів (на разі єдиний бомбардувальний авіаполк у ВПС України)
-*Коломия частково літаки переведені саме туди.
+*Коломия (розформовано)
 ==Подробиці на сайтах==
-*[http://ru.wikipedia.org/wiki/Су-24 осійська Вікіпедія]
+*[http://ru.wikipedia.org/wiki/Су-24 Російська Вікіпедія]
+*[http://referrats.ru/7366-frontoviy-bombarduval-nik-su24.html В українських рефератах]
+*[http://ru.tsn.ua/ukrayina/predstaviteli-chf-rf-ne-pozvolili-ukraine-proverit-svoi-samolety.html Як москалі українцями в Криму керують]
+*[http://combatavia.info/index2su24.html Комбатавіа про Су-24М]
+*[http://artofwar.ru/z/zhirohow_m_a/text_0390-1.shtml Як гробили і гроблять авіацію ВПС України]
+*[http://www.odnoklassniki.ua/profile/123547404776?st.cmd=friendMain&st.friendId=oklhjtremqvfwmxzn0paoqzdqoppacacwgbim&cmd=PopLayer&tkn=8935&st.layer.cmd=PopLayerMsgPersonal&st.layer.referenceId=oklhjtremqvfwmxzn0paoqzdqoppacacwgbim&st._aid=FriendTopCardButtonsSendMessage#/group/44125967352032 Ветерани полку Дубно в Однокласниках]
+*[http://crimso.msk.ru/Site/Crafts/Craft21191.htm Маса фото. У тому числі і дислокованих в Україні.]
+*[http://aerofencer.narod.ru/polk.htm Сайт, присвячений Су-24М]
+*[http://voencom.net/index.php?id=147 Сайт Воєнком]
 ==Виноски==
 <references/>
-{{Працюю}}
 {{Вундервафлі}}

Су-24М, фронтовий бомбардувальник: відмінності між версіями

95.133.47.42 (обговорення)