Usik64 (обговорення | внесок)
Usik64 (обговорення | внесок)
Рядок 23: Рядок 23:
Якщо '''Остріг''' від '''Рівного''' на південний схід, то '''Дубно''' (хто пише "Дубне") - це на південний захід. Так от, саме при облозі Дубна син Тараса Бульби Андрій забив на своїх, бо люто закохався у польську красуню. В процесі був жорстоко випиляний власним батьком ("чим я тебе породив - тим я тебе і вб'ю") - читайте Гоголя. Так от, весь заміс відбувався у літній резиденції князів Острозьких - у Дубенському замку, це виходить трикутник - 40 км і від Острога, і від Рівного.
Якщо '''Остріг''' від '''Рівного''' на південний схід, то '''Дубно''' (хто пише "Дубне") - це на південний захід. Так от, саме при облозі Дубна син Тараса Бульби Андрій забив на своїх, бо люто закохався у польську красуню. В процесі був жорстоко випиляний власним батьком ("чим я тебе породив - тим я тебе і вб'ю") - читайте Гоголя. Так от, весь заміс відбувався у літній резиденції князів Острозьких - у Дубенському замку, це виходить трикутник - 40 км і від Острога, і від Рівного.


У Рівному стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку. Але то Володя Стасюк явно погарячкував. Пам'ятника-то він заваячив, але Тарас - як свідчать усі його біографи, торжествєнним маршем прокрокував якось через Дубно в напрямку Острога, а от у Рівне так і не зайшов - не було у ті часи Тарасові що робити у Рівному; дюже зачухане і провінційне було містечко, як на Великого Кобзаря. Самі круті тусовочні місця були - це пивзавод, і міська тюрма, любовно оспівана В.Г. Короленко у "Дітях підземелля". Це при тому, що сам Короленко навчався у гімназії (де зараз міський краєзнавчий музей), діти підземелля розводили туберкульозні палички тут-таки, поряд, у закинутому замку якихось васалів князів Острозьких, на місці якого нині плавають лебеді біля обласної бібліотеки.
У Рівному стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку. Але то Володя Стасюк явно погарячкував. Пам'ятника-то він заваячив, але Тарас - як свідчать усі його біографи, торжествєнним маршем прокрокував якось через Дубно в напрямку Острога, а от у Рівне так і не зайшов - не було у ті часи Тарасові що робити у Рівному; дюже зачухане і провінційне було містечко, як на Великого Кобзаря. Самі круті тусовочні місця були - це пивзавод, і міська тюрма, любовно оспівана В.Г. Короленко у "Дітях підземелля". Це при тому, що сам Короленко навчався у гімназії (де зараз міський краєзнавчий музей), а так кохані ним діти підземелля розводили туберкульозні палички тут-таки, поряд, у закинутому замку якихось васалів князів Острозьких, на місці якого нині плавають лебеді біля обласної бібліотеки.


Авторові здається, причина не стільки у безмежній любові рівнян до Кобзаря, скільки у тому, що коли зняли пам'ятника Леніну, з пів-року пробували довбати постамента. Хєра! Совєцький стратегічний бетон!. От, шоб добро не пропало, і забодяжив Володя пам'ятника Кобзареві - суворого такого монумента заліпив!
Авторові здається, причина не стільки у безмежній любові рівнян до Кобзаря, скільки у тому, що коли зняли пам'ятника Леніну, з пів-року пробували довбати постамента. Хєра! Совєцький стратегічний бетон!. От, шоб добро не пропало, і забодяжив Володя пам'ятника Кобзареві - суворого такого монумента заліпив!