Javascript: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Surikoff (обговорення | внесок)
Створена сторінка: '''Javascript''' ''(ДжаваСкріпт, Жабоскрипт)'' - личинка мови програмування Java, фактично діалект Ecma...
 
Surikoff (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Javascript''' ''(ДжаваСкріпт, Жабоскрипт)'' - личинка мови програмування Java, фактично діалект EcmaScript. Зараз дуже широко використовується на веб-сторінках, для додання їм інтерактивності.<ref>Так як сам html - статична мова розмітки, за допомогою ЖабоСкрипту ій додають інтерактивності.</ref> Якщо на сторінці щось свистить, пердить, винен - ЖабоСкрипт. На даний момент мовою не володіє ні одна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на Oracle.
'''Javascript''' ''(ДжаваСкріпт, Жабоскрипт)'' - личинка мови програмування [[Java]], фактично діалект [[EcmaScript]]. Зараз дуже широко використовується на веб-сторінках, для додання їм інтерактивності.<ref>Так як сам [[html]] - статична мова розмітки, за допомогою ЖабоСкрипту ій додають інтерактивності.</ref> Якщо на сторінці щось свистить, пердить, винен - ЖабоСкрипт. На даний момент мовою не володіє ні одна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на [[Oracle]].


== Трохи історії ==
== Трохи історії ==
Брендана Хая у 1995 році наймають у компанію NetScape і доручають створити мову на зразок [[Scheme]], яка б могла вбудовуватись в html сторінки. Спершу мова називалась LiveScript. Мова майже нічого від Scheme не взяла, за те стала ще однією мовою, що спиздила синтаксис у Сі, а точніше у Java.<ref>Хоча вони майже однакові.</ref>  
[[Брендан Хай|Брендана Хая]] у 1995 році наймають у компанію NetScape і доручають створити мову на зразок [[Scheme]], яка б могла вбудовуватись в [[html]] сторінки. Спершу мова називалась ''LiveScript''. Мова майже нічого від [[Scheme]] не взяла, за те стала ще однією мовою, що спиздила синтаксис у [[Сі]], а точніше у [[Java]].<ref>Хоча вони майже однакові.</ref>  


===Велика популярність===
===Велика популярність===
На даний момент мова є дуже популярною серед веб-кодерів, так як
На даний момент мова є дуже популярною серед веб-кодерів, так як
*є дуже простою в освоєнні
*є дуже простою в освоєнні
*після переходу з Сі чи Java на ДжаваСкрипт не треба звикати до нового синтаксису
*після переходу з [[Сі]] чи [[Java]] на ДжаваСкрипт не треба звикати до нового синтаксису
*мова досить потужна
*мова досить потужна
*їй майже не має аналогів<ref>Крім VBS і PHP, які є гівном.</ref>
*їй майже не має аналогів<ref>Крім VBS і PHP, які є [[Гівно|гівном]].</ref>


== Огляд ==
== Огляд ==


===Синтаксис і семантика===
===Синтаксис і семантика===
Синтаксис простий, спижжений у Сі. Семантика ж ближча до Smalltalk і Lisp.
Синтаксис простий, спижжений у [[Сі]]. Семантика ж ближча до [[Smalltalk]] і [[Lisp]].
*Всі ідентифікатори реєстрозалежні.
*Всі ідентифікатори реєстрозалежні.
*Назви змінних не можуть починатись з цифр.
*Назви змінних не можуть починатись з цифр.
*Коментарі теж спижжені з Сі: <code>//комент</code> - лінійний, <code>/*комент*/</code> - від ''/*'' до ''*/''.
*Коментарі теж спижжені з [[Сі]]: <code>//комент</code> - лінійний, <code>/*комент*/</code> - від ''/*'' до ''*/''.


===Вбудова в веб-сторінки===
===Вбудова в веб-сторінки===
Рядок 27: Рядок 27:
{{Блок|<nowiki><script type="text/javascript" src="посилання на файл з жабоскриптом"></script></nowiki>}}
{{Блок|<nowiki><script type="text/javascript" src="посилання на файл з жабоскриптом"></script></nowiki>}}


== Як налабати свій скрипт з блекджеком і курвами ==
== Як налабати свій скрипт [[блекджек і курви|з блекджеком і курвами]] ==
Лабаєш скрипт, зберігаєш у файлі ім'я_файлу.js і запускаєш.
Лабаєш скрипт, зберігаєш у файлі ім'я_файлу.js і запускаєш.


== Приклади коду ==
== Приклади коду ==


===Hello, world!===
===[[Hello, world!]]===
{{Блок|<nowiki><script>alert('Hello, world!');</script></nowiki>}}
{{Блок|<nowiki><script>alert('Hello, world!');</script></nowiki>}}


===Приклад використання на веб-сторінці===
===Приклад використання на веб-сторінці===
*Спойлер(html+javascript): {{Блок|<nowiki><div style="display:none;" id="spoiler">*Те що буде у спойлері*</div><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='inline';">Показати</button><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='none';">Сховати</button></nowiki>}}
*Спойлер(html+javascript): {{Блок|<nowiki><div style="display:none;" id="spoiler">*Те що буде у спойлері*</div><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='inline';">Показати</button><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='none';">Сховати</button></nowiki>}}
виглядатиме це десь так:<br />
<div style="display:none;" id="spoiler">*Текст спойлера*</div><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='inline';">Показати</button><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='none';">Сховати</button>


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 14:04, 15 квітня 2011

Javascript (ДжаваСкріпт, Жабоскрипт) - личинка мови програмування Java, фактично діалект EcmaScript. Зараз дуже широко використовується на веб-сторінках, для додання їм інтерактивності.[1] Якщо на сторінці щось свистить, пердить, винен - ЖабоСкрипт. На даний момент мовою не володіє ні одна компанія, хоча назва JavaScript зареєстрована на Oracle.

Трохи історії

Брендана Хая у 1995 році наймають у компанію NetScape і доручають створити мову на зразок Scheme, яка б могла вбудовуватись в html сторінки. Спершу мова називалась LiveScript. Мова майже нічого від Scheme не взяла, за те стала ще однією мовою, що спиздила синтаксис у Сі, а точніше у Java.[2]

Велика популярність

На даний момент мова є дуже популярною серед веб-кодерів, так як

  • є дуже простою в освоєнні
  • після переходу з Сі чи Java на ДжаваСкрипт не треба звикати до нового синтаксису
  • мова досить потужна
  • їй майже не має аналогів[3]

Огляд

Синтаксис і семантика

Синтаксис простий, спижжений у Сі. Семантика ж ближча до Smalltalk і Lisp.

  • Всі ідентифікатори реєстрозалежні.
  • Назви змінних не можуть починатись з цифр.
  • Коментарі теж спижжені з Сі: //комент - лінійний, /*комент*/ - від /* до */.

Вбудова в веб-сторінки

Відбувається десь так:

<script type="text/javascript"><br />alert('Hello, world!!!');//alert - вивід повідомлення на екран.<br /></script>


або так:

<button onClick="якийсь код жабоскрипту">Напис на кнопці</button>


або ще з файлу:

<script type="text/javascript" src="посилання на файл з жабоскриптом"></script>

Як налабати свій скрипт з блекджеком і курвами

Лабаєш скрипт, зберігаєш у файлі ім'я_файлу.js і запускаєш.

Приклади коду

<script>alert('Hello, world!');</script>

Приклад використання на веб-сторінці

  • Спойлер(html+javascript):

<div style="display:none;" id="spoiler">*Те що буде у спойлері*</div><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='inline';">Показати</button><button onClick="document.getElementById('spoiler').style.display='none';">Сховати</button>

Посилання

Примітки

  1. ↑ Так як сам html - статична мова розмітки, за допомогою ЖабоСкрипту ій додають інтерактивності.
  2. ↑ Хоча вони майже однакові.
  3. ↑ Крім VBS і PHP, які є гівном.