|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| [[Зображення:345px-Herb Kunaskoyi Narodnoyi Respubliky.svg.png|200px|thumb|right|Герб Малинового клину]]
| |
| '''Кубанський діалект''' - один з шести крупних діалектів [[Українська мова|української мови]]. Історично сформувався після заселення [[Козацтво|козаками]]-втікачами з Задунайської Січі спочатку до Приазов'я, потім до Кубані(19 ст.). Фактично основою розвитку діалекту стала [[українська мова]] 18-ого століття. Сильно підлягав і продовжує підлягати впливу [[Москальський діалект|москальського діалекту]].<br /><br />
| |
| ==Виникнення==
| |
| [[Зображення:Main001.jpg|200px|thumb|right|Добре, звісно, що хоч хтось молодь ознайомлює, та. [[То либонь все]] [[шароварщина]].]]
| |
| ===Екскурс в пролог до від'єднання діалекту===
| |
| 10-ого березня 1779 року була підписана Айнали-Кавакська конвенція між [[Московія|Московією]] та Османською імперією, за якою Порта зобов'язувалася не чинити перешкод [[Козацтво|запорожцями]], які висловлять бажання повернутися на батьківщину і подалі від [[Московія|московських]] кордонів переселити тих, хто відмовиться перейти на бік [[Московія|Московії]]. Тим [[Московія|московський]] уряд вимагав виселити запорожців з Бугу, нащо султан наказав запорожцям перебувати на Січі у гирлі Дунаю([[Козацтво|Задунайські Січі]]). Козаки завжди господарювали на вольниці з чого й жили, а в Січі знаходилась їх десь десята частина.<br />
| |
| За фірманом турецького султана [[Козацтво|запорозька]] старшина мала оселитися в Адріанополі, а рядове козацтво — у Румелії малими групами. Переселення почалося в серпні 1779 року. Проте здійснити переселення [[Козацтво|Запорозького]] козацтва до Румелії остаточно не вдалося у чому не були зацікавлені ні козаки, ні турецька держава.<br />
| |
| Запорожці зобов'язані були нести прикордонну службу, брати участь у каральних походах турецьких військ проти болгар, сербів (1815-16), греків (1821), румунів (1821-22) які боролися за свою незалежність. Не бажаючи миритися з цим, частина козаків переселилась на Кубань, влившись до складу Чорноморського козацького війська.<br />
| |
| На початку [[Московія|московсько]]-турецької війни 1828—1829 роках Стамбул наказав задунайцям виступити проти [[Московія|Московії]]. 18 травня 1828—1829 року півтори тисячі козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким захопивши військову канцелярію та скарбницю, перейшов під Ізмаїлом на бік [[Московія|московської]] армії.<br />
| |
| Через зраду Й. Гладкого турецький уряд жорстоко розправився з [[Козацтво|задунайцями]]. Близько 2 тисяч козаків разом з наказним гетьманом І.Баланом було заарештовано, ув'язненно та вбито, а січові укріплення та церкву зруйновано і спалено.<br />
| |
| Після закінчення війни [[Московія|царський уряд]] поселив запорожців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.<br />
| |
| З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду козаки підняли повстання, яке [[Московія|московські війська]] жорстоко придушили. На підставі указу від 11 (23) жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було розквартоване, а козаків переведено в селянський стан.<br />
| |
| На момент ліквідації Азовське козацьке військо налічувало 1699 кам'яних і 4 дерев'яних будинки, 2 інструментальні заводи, 2 церкви, 49 млинів та вітряків, 2 рибні заводи, 15144 голів домашніх тварин і значну суму грошей.<br />
| |
| Клейноди, флотилію, зброю передано Кубанському козацькому війську.<br /><br />
| |
| ===Балачка===
| |
| Таким чином козаки опинилися на Кубані, поширивши туди [[український побут]], [[Українські цінності|культуру]] та традиції. Впродовж історії, кубанський діалект неодноразово підлягав впливу [[Москальський діалект|москальського]]. Це відображено надто в лексиці, куди і сучасна політика [[Московія|Московії]] поступово напхує москалізми. В той же час відображення у фонетиці звуків, змоскальщення майже не знайшло.<br />
| |
| Під час національно-визвольних змагань двадцятих років ХХ-ого століття , [[Національно-визвольні змагання 20-х років ХХ-ого століття|УНР]] вела перемовини про входження Кубані до складу [[Велика Україна|Великої України]].<br />
| |
| Первинно слово «балачка»(народна назва кубанського діалекту) мало образливий та зневажливий характер. Після розпаду [[СРСР|Радянського Союзу]] термін «балачка» використовують для мови та діалектів, які поширені в козацьких територіях, головно на Кубані, Ставрополі та на Дону.<br />
| |
| Існують різні районні варіанти балачки — Кубанська, Донська та Гірська балачка.<br /><br />
| |
| ==Діалектні відмінності==
| |
| Діалект законсервувала в собі [[Українська мова|українську розмовну мову]] кінця 18 століття, коли відбулося переселення предків кубанців — [[Козацтво|запорізьких козаків на Кубань]]. Проте не має практично жодних розбіжностей із літературною українською мовою. В рамках [[Московія|московської політики]], аби розірвати зв’язок із запорізьким минулим кубанців та материковою [[Українська мова|українською мовою]], з політичних причин вважають і наполягають на тому, що діалект є діалектом міфічної [[Москальський діалект|російської мови]] або навіть окремою мовою. Із цією метою йому нав’язують московський вид [[Азбука|української абетки]]. Тому зазвичай для діалекту віддають перевагу москальському виду української правописної традиції: наприклад, куб. діал. суббота, а не наддн. діал. субота, хоча чується лише один звук б, що знайшло відображення в українському правописі. Кубанський діалект за історичною долею перенаповнений [[Москальський діалект|москалізмами]] в лексичному плані, зате зберіг багато категорій, якими обділений [[москальський діалект]].<br /><br />
| |
| ===Приклади Кубанського діалекту===
| |
| Зразок діалекту москальським видом [[Азбука|українського написанням]]:<br />
| |
| {{Цитата|А грэць його зна! У нас в станыци на нэй кажэ багато людэй, хоч потрошкы йийи и забувають. Ось и я вжэ нэ вмию дужэ швыдко балакать, так, дви-тры фразы кажу, нэ бильш, писля на москальськый пэрэстрыбую, бо и в Краснодари дужэ довго вчився, а колы в станыцю вэрнувся, багато позабував.|40}}<br />
| |
| Наддніпрянсько-західним написанням:<br />
| |
| {{Цитата|А грець його зна! У нас в станиці на ней каже багато людей, хоч потрошки її й забувають. Ось і я вже не вмію дуже швидко балакать, так, дві-три фрази кажу, не більш, після на москальський перестрибую, бо і в Краснодарі дуже довго вчився, а коли в станицю вернувся, багато позабував.|40}}<br /><br />
| |
| {{Цитата|
| |
| Ой годы нам журытыся,<br />
| |
| Пора пэрэстаты;<br />
| |
| Диждалыся вид царыци<br />
| |
| За службу заплаты.<br />
| |
| Дала хлиб-силь и грамоту<br />
| |
| За вирнии службы<br />
| |
| От тэпер мы, мыли браття,<br />
| |
| Забудэм вси нужды.<br />
| |
| В Тамани жить, вирно служить,<br />
| |
| Граныцю держаты,<br />
| |
| Рыбу ловыть, горилку ныть,<br />
| |
| Ще й будэм богати.<br />
| |
| Та вжеж трэба и женитыся,<br />
| |
| И хлиба робыты.<br />
| |
| А хто прайды из невирных,<br />
| |
| То як ворога быты.<br />
| |
| Слава Богу и царыци,<br />
| |
| И покой гэтману.<br />
| |
| Злычилы в сэрдцях наших<br />
| |
| Вэлыку рану.<br />
| |
| За здоровье ж мы царыци<br />
| |
| Помолымось Богу,<br />
| |
| Що вона нам указала<br />
| |
| На Тамань дорогу.|40}}<br /><br />
| |
| ==Поширення==
| |
| [[Зображення:1269336666600.png|450px|thumb|right|Мені немає чого додати]]
| |
| Натепер діалект поширений переважно у пісенній творчості народних колективів, та серед старих мешканців станиць. Типова [[шароварщина]].<br /><br />
| |
| ==Сучасний статус==
| |
| Назараз діалект перебуває в стані цілеспрямованої [[москальський діалект|москалізації]], бо на всій площі свого поширення не має жодного офіційного визнання. Його статус прирівняно до діалектів "[[москальський діалект|російської мови]]". Лексика має чимало москальських запозичень, натомість фонетична система та найуживаніші слова лишилися недоторканними. Через низький соціальний статус сфера вживання кубанського діалекту обмежена літніми станишниками, молоддю майже не вживається. У творчості вживається перш за все у виконанні пісень, як місцевими станишними колективами, так і значного маштабу, як-от краснодарський фольк-гурт Ятришник чи Кубанський козачий хор зі світовою славою.<br /><br />
| |
| ==Дещо варте уваги==
| |
| *Враховуючи те, що [[Московія|московська]] політика перепрямувала писемну форму кубанського діалекту з [[наддніпрянський діалект|наддніпряно]]-[[західний діалект|західної]] на московський вид української абетки, займенник "її" у книжках діалектом написано як "йийи". Збоченці.<br /><br /><br />
| |
| {{Мова}}
| |
|
| |
|
| [[Категорія:Мови]]
| |