|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| [[Полішуки]] можуть робити ВСЕ. Все, за виключенням того, що потребує нанотехнологій.
| |
|
| |
|
| Отже, '''Нанотехнології, Нанотехнолоґії''' - як кому подобається.
| |
|
| |
|
| |
| ==Де б почитати ==
| |
|
| |
| Можна, звичайно, почитати в [[Енциклопедія юних ховрашків (з картинками)|Енциклопедії юних ховрашків (з картинками)]], якби ця книга не була такою рідкісною.
| |
|
| |
| Давайте полуркаєм інтернети, і почитаємо деінде
| |
| * http://ru.wikipedia.org/wiki/Нанотехнология
| |
| * http://www.xrayoptic.ru/
| |
| * http://nano.com.ua/
| |
| * http://www.price.od.ua/articles.phtml?id=102
| |
| * http://nanosvit.com/, та багато-багато іще й іще.
| |
|
| |
| == Екскурс в минуле ==
| |
|
| |
| Існує слово Електроніка. Це, вроді, усім зрозуміло. Колись була електроніка, коли на лампах, скажімо, стабілізатора напруги, чи там, підсилювача нижніх частот, - можна було смажити яєшню зі [[Сало|шкварками]]. А сам прилад у ті часи нагадував нинішній [[Горілка|самогонний апарат]].
| |
|
| |
| Щоб зробити магнітофон, у приміщенні варили каркас із сталевих швелерів, на нього чіпляли начинку, і займав дівайс кілька кімнат.
| |
|
| |
| Пізніше лампи поменшали, і чудовий приймач Веф-Акорд на семи лампах уже вміщався на тумбочці, дозволяв крутити платівки на швидкостях 78 та 33 об / хв.
| |
|
| |
| Коли придумали напівпровідниковий транзистор - почалася ера '''мікроелектроніки''', хоча нормальним діодом з електровоза можна було як козацькою гетьманською булавою лускати по головам ворогів, кладучи їх обабіч себе у кількостях [[over 9000]].
| |
|
| |
| Ера мікроелектроніки вінчалася широким виробленням БИСів (з моск. "большая интегральная микросхема"), і не менш широким застосуванням взамін аналогової техніки - цифрової (що було б неможливо, не знай конструктори [[Теореми Котєльнікова]] - у британських вчених - теорема Найквіста-Шеннона http://ru.wikipedia.org/wiki/Теорема_Котельникова)
| |
|
| |
|
| |
|
| |
| ==== Два слова про Теорему Котєльнікова (Найквіста-Шеннона; чи Теорему відліків) ====
| |
|
| |
| Чи з чого усе починалося
| |
| [[Файл:TeorKotelnikova 01.JPG|300px|thumb|left|На малюнку: аналоговий сигнал, спектр якого зображено червоним, із максимальною частотою f max, можна без втрат передати та відновити на прийомній стороні, передаючи лише два "пічки" - зеленим,- за умови, якщо їх передавати на частотах, зображених на малюнку ]]
| |
| '''Теоре́ма Котєльнікова''' (якщо коротко; вона ж Теорема Найквіста-Шеннона, чи теорема відліків) твердить, що Якщо аналоговий сигнал ''' x(t)''' має обмежений спектр, то він може бути відновлений однозначно й без втрат за своїми дискретними відліками. При цьому ці відліки маєть бути узяті із частотою, що рівно удвічі більша, аніж максимальна частота спектра.
| |
|
| |
| Про що мова? А от про що. Звуковий, скажімо, сигнал - це сигнал '''широкого спектру'''. Як зображено на малюнку червоним. І щоб його записати / передати / розпізнати - у кожний момент передачі нам слід зайняти саме таку широку ділянку спектру. Керуючись теоремою Котєльнікова, ми можемо "оцифрувати" сигнал, передати по каналу два короткі "пічки" спектру (на малюнку - зелені, а потім на проиймальній стороні повністю відновити вихідний сигнал.
| |
|
| |
| Що це дає? А те, що по ділянкам спектру, що "вивільнилися" можна передавати масу таких же "пічків" з інформацією про інші сигнали, а тому, якщо раніше один канал ми могли ущільнити до 6-12 вторинних каналів, то за цифрових технологій по такому ж каналу можна передати 3000, 4000, [[over 9000]] вторинних каналів. А мініатюризація електронних компонентів дозволяє теорію перетворити на практику.
| |
|
| |
| ==== Сенс слова нанотехнології ====
| |
|
| |
| Щоб було зрозуміло
| |
| * 10 <sup>-3</sup> - грецьк. - мілі (у відношенні до технологій якось пропущене)
| |
| * 10 <sup>-6</sup> - мікро - Отже, об'єкти, якими оперують у мікро технологіях, мають розміри порядку 10 <sup>-6</sup> метра, чи тисячна доля міліметра(наприклад, в КПІ була кафедра мікроелектроніки, яка нині зветься кафедрою мікро та наноелектроніки, ФЕЛ - факультет електроніки)
| |
| * 10 <sup>-9</sup> - '''нано''' - об'єкти, якими оперують у нано-технологіях, мають розміри порядку 10 <sup>-9</sup> метра, чи мільйонна доля міліметра
| |
| * 10 <sup>-12</sup> - піко, ну, і так далі...
| |
|
| |
| Себто, чим далі, тим детальки дівайсів мілкіші і мілкіші. І якщо при мікроелектроніці можна було впаяти мікросхемку на плату паяльничком з малим жалом, то тепер для цього слід мати спеціальні паяльні станції, мікроскоп, і монтажник має ретельно заземлювати себе для захисту від статичної напруги. Зате технології дозволяють робити манюнькі дівайси, і сучасна [[школота]] носить цифрові мр3-плейєри розміром із сірникову коробочку, а товщиною 2-4 мм.
| |
|
| |
| Цифрова фотокамера вміщається у брелок для ключів, при цьому дівайси не з розряду одиничних для шпигунів 007, а цілком розповсюджені і доступні для пересічного юзера (полуркайте оті Ваші [[інтернети]]).
| |
| [[Файл:TerminatorSydDen 014.jpg|400px|thumb|left|Термінатир із вундервафлею у руці - продукти і наслідки безшабашного розвитку нанотехнологій]]
| |
| Парадоксально, що, як тільки мікросхеми стали програмованими, то із зменшенням розміру окремовзятої мікросхеми із геометричною прогресією почали зростати програми, якими "прошивалися" ці мікросхеми, що в over 9000 збільшували можливості дівайсів.
| |
|
| |
| == У кіно ==
| |
|
| |
| У розвитку нанотехнологій завжди були зацікавлені військові для створення все нових і нових мілітарних [[Вундервафля|вундервафлів]].
| |
|
| |
| Коли такий розвиток виходить з-під цивільного контролю, а буржуї гоняться за надприбутками, виходить те, що змальовано у клясичних "Матриці" та 1-3 "Термінаторах".
| |
|
| |
|
| |
| ==Приклади нанотехнологій ==
| |
|
| |
| Сьогодні таких прикладів можна навести безліч
| |
|
| |
| ==== У військово-промисловому комплексі ====
| |
| Якби ми почали ТУТ наводити такі приклади, у верхньому правому кутку сторінки слід би було писати [[Цілком таємено]]. Але - будьте певні - усе, що виходить у ВПК НОВЕ - ну ніяк не обійшлося без нанотехнологій.
| |
| * Ракетно-космічна галузь. Так, аноне - одні суцільні нанотехнології
| |
|
| |
|
| |
| ==== Машинобудівництво ====
| |
| * Усе, що повязане з [[Робототехнікою]] - це нанотехнології
| |
|
| |
| ==== Електроніка ====
| |
|
| |
| * '''Екрани''' - умовно назвемо їх плазмовими - товщиною як лист паперу, а яскравістю як найліпший телевізор
| |
| * '''Станції''' бездротової передачі для телекомунікацій (інтернет у тому числі) - мільйони каналів, центральна станція вміщається в кімнаті
| |
| * Мініатюрні '''побутові пристрої''' - теле-, фото- обладнання, пристрої зв'язку, запису звуку та зображення,тощо
| |
| * Альтернативні '''джерела живлення''' з надвисокими ККД, у тому числі сонячні чи світлові батареї
| |
| * Надточні тренажери, наприклад, імітації польоту літака, що здатні моделювати тисячі самих складних польотних ситуацій, для тренування пілотів на землі (при цьому економляться тони пального, ресурс літаків, що підвищує безпеку перельотів
| |
|
| |
| ==== Медицина ====
| |
| * Один приклад. Раніше, щоб працювати з серцем чи судинами, людину, мов свиню, розрізали навпіл по лінії гружної клітини. Зараз інститут ім. Амосова провадить операції, коли через вени в районі паха вводиться зонд і - через іншу - робочий інструмент, і робляться припікання хворих ділянок. Людина після подібного виручання виписується додому на наступну добу
| |
| * Засоби для профілактики та лікування вірусних захворювань
| |
|
| |
| === Побутова хімія ===
| |
| * Надпотужні фільтри води, повітря; наприклад, на основі колоїдного срібла
| |
| * Засоби для бактерицидного прання
| |
|
| |
| == У цій та сусідніх країнах ==
| |
|
| |
| ==== І що, зовсім не буде лулзів? ====
| |
| Не переживайте, лулзи будуть
| |
| * Там, де нанотехнології, - там великі гроші. Відсіля і [[лулзи]]. Бо гроші осідають в кишенях тих, чиї [[Пасічник|руки нічого не крали]], а дійсними нанотехнологіями здатні займатися зовсім інші люди (мізки, аноне; мізки у всіх різні, хоча гроші потрібні усім; навіть тим, чиї руки...ну, ти зрозумів)
| |
| * Як уже писалося, до нанотехнологій має певне відношення КПІ. Запросіть на філіжаночку кави знайомого доцента КПІ, в ході розмови промовте кодове слово "Нанотехнології", і поцікавтеся у співбесідника, чим він займається у вільний від лекцій час. За 15-20 хв. розмови Вам стане зрозуміло: чиновникам Цієї країни нанотехнології у ЧПО не вперлися - вони беруть хабарі за інші проекти; а мізки України працюють (так, вірно!!) на Забугірря!
| |
|
| |
| ==Дивись ще==
| |
| *[[Ban topology]]
| |
| *[[Інженер]]
| |
| *[[НТУУ «КПІ»]]
| |
| *[[ЗАЗ]]
| |
| *[[Вуйко]]
| |
|
| |
| ==Примітки==
| |
| <references/>
| |
|
| |
|
| |
| [[Категорія:Освіта]]
| |