Шо

Шо - найпоширеніше українське слово, поряд із "геканням" - один із двох головних націоналних ідентифікаторів українців для сусідніх народів. Дехто вважає, шо сабж зьявився в результаті русифікації літературного "що", але не хвакт. Універсалне слово, шо залежно од інтонаціі, розділових знаків та місьця в реченьні набуває цілих гнізд універсалних значінь:

Значіньня

• Шо (без додаткових знаків) - слово-замінник будь-якої одповіді на поставлене питаньня.
• Шо... коли адресат змушений одповісти на зверненьня, але не має такої охоти
• Шо? - в перекладі на общепонятний: "ізвінітє, но я нє сафсєм понял ваш вапрос, но падазрєваю, что ви імєєтє тайний неґатіф па атнашенію ка мнє, но с друґой старани, я нє імєю бальшова желанія атвєчать на нєво"
• Шо! - засіб психологічного захисту, призначений нейтралізувати можливу аґресію в свій бік
• Шо?! - "та не треба" - соромьязлива одмова од навьязливоі уваги