Велосипед: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
== Взаємини з іншими учасниками дорожнього руху == | == Взаємини з іншими учасниками дорожнього руху == | ||
[[Файл:Bp.jpg| | [[Файл:Bp.jpg|150px|thumb|right|]] | ||
Так склалося, що в даній країні ймовірність знайти велодоріжку рівна ймовірності зняти джек-пот в "Лото забава", тобто трохи менша, ніж нульова. Саме тому байкери, пішоходи та автомобілісти так "обожнюють" один одного, іноді з фатальними наслідками для здоров'я і навіть життя. Ще більше масла в вогонь підливає відсутність елементарної культури, поваги та знання ПДР. Їдучи з великою швидкістю по тротуару велосипеди частенько таранять <s>рухомі перешкоди</s> пішоходів, котрі різко змінюють напрям свого руху, або виходять на тротуар, не пересвідчившись в безпечності свого маневру. Та навіть помітивши небезпеку, пішохід продовжує халатно рухатись на зустріч байку, бо не вбачає в ньому серйозної небезпеки. Бувають випадки, коли об'єкт чекає до останніх метрів, а потім раптово відходить але якраз в той бік, з якого його намагались об'їхати. Після зіткнення не слід втрачати пильності, бо інші пішоходи можуть провчити байкера, навіть за відсутності його вини. Більш досвідчені особи їздять з правого боку автомобільних доріг, що не вбезпечує їх від різних ексцесів. Справа в тім, що вітчизняні водії діляться на дві категорії, перша - зовсім не помічає велосипедів, ніби їх немає, тому не звертає уваги на таку дрібну перешкоду перед виконанням маневру, а друга - навпаки приділяє їм надмірну увагу, думаючи, що на роверах їздять лише п'ні халтурники та тупа школота, тому завжди пропускають та остерігаються їх, особливо ті, хто має негативний досвід. | Так склалося, що в даній країні ймовірність знайти велодоріжку рівна ймовірності зняти джек-пот в "Лото забава", тобто трохи менша, ніж нульова. Саме тому байкери, пішоходи та автомобілісти так "обожнюють" один одного, іноді з фатальними наслідками для здоров'я і навіть життя. Ще більше масла в вогонь підливає відсутність елементарної культури, поваги та знання ПДР. Їдучи з великою швидкістю по тротуару велосипеди частенько таранять <s>рухомі перешкоди</s> пішоходів, котрі різко змінюють напрям свого руху, або виходять на тротуар, не пересвідчившись в безпечності свого маневру. Та навіть помітивши небезпеку, пішохід продовжує халатно рухатись на зустріч байку, бо не вбачає в ньому серйозної небезпеки. Бувають випадки, коли об'єкт чекає до останніх метрів, а потім раптово відходить але якраз в той бік, з якого його намагались об'їхати. Після зіткнення не слід втрачати пильності, бо інші пішоходи можуть провчити байкера, навіть за відсутності його вини. Більш досвідчені особи їздять з правого боку автомобільних доріг, що не вбезпечує їх від різних ексцесів. Справа в тім, що вітчизняні водії діляться на дві категорії, перша - зовсім не помічає велосипедів, ніби їх немає, тому не звертає уваги на таку дрібну перешкоду перед виконанням маневру, а друга - навпаки приділяє їм надмірну увагу, думаючи, що на роверах їздять лише п'ні халтурники та тупа школота, тому завжди пропускають та остерігаються їх, особливо ті, хто має негативний досвід. | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
Версія за 14:57, 9 травня 2011

Велосипед (англ. bike, bicycle; ровер, лисапед, мотоциклєт) — найпоширеніший засіб пересування школярів, дачників, велофілів, велодрочерів, працівників ХВЗ[1] (харківський велосипедний завод), а також людей, котрим просто впадло ходити в ларьок на своїх двох.
Масовість
Якщо ще досі ведуться суперечки, що воно таке "автомобіль" розкіш, чи засіб пересування, то назвати велик розкішшю ні в кого язик не підніметься повернеться. Як стверджують Британські вчені, кожен п'ятий українець отримує у спадщину продукт ХВЗ з красномовною назвою "Україна", на котрому його дідусь ще їздив до дівок, возив своє чадо в садок, їздив на завод, на дачу, на п'янку, пиздив щось з того ж заводу, дражнив ненависних псів, вчив когось їздити.... Отже в силу своєї екологічності дешевизни і легкодоступності велосипед набув широкої популярності у високоіндустріалізованому сересері за прикладом ненависних капіталістів розвинутих країн Європи. Сьогодні ж даний транспортний засіб дещо втратив популярність, людям набридло ремонтувати куплені на базарі байки, а криворука школота мріє про персональний автомобіль пацаномобіль з тонованим склом, турецькими дисками, іконами в салоні і величезним спойлером, котрий компенсуватиме маленький МПХ власника. Як стверджує зомбоящик, найзручніші умови для користування байком для повсякденного користування можна спостерігати в Нідерландах, де обладнано велику кількість велосипедних стоянок та велодоріжок, а водії і пішоходи поводяться більш адекватно. Але зомбоящик бреше, насправді найзавзятіші байкери - норвежці. В норвегії вісімдесятилітня бабця, котра мчить по ожеледиці під час заметілі - звична картина, вікових та погодних обмежень немає зовсім. Вузькоокі нації вважають себе найзавзятішими роверистами, іноді романтизуючи цю тему, та всі ми знаємо, що китаєць крутить педалі лише тому, що не може собі дозволити машину і, їдучи під зливою з трьома дітьми на рамі та двома на багажнику, люто заздрить автомобілістам.
Бидлоровери

Більшість велосипедів купуються не в спеціалізованих магазинах, а на ринках або в гіпермаркетах. Такий продукт цілком і повністю виготовлений з китайських деталей, спроектованих скопійованих з виробів відомих брендів з мінімальною участю інженерної думки, зате дуже красиво і з наклейками типу TEXAS, STORM, TITANIK, THUNDER і тому подібне. Покупці ведуться на низьку ціну та пафосний яскравий дизайн, а потім швидкими темпами опановують всі конструктивні особливості свого залізного коня згадуючи китайську промисловість незлим тихим словом. Зазвичай сабж має тяжку сталеву раму, незручне вузьке сидіння, нерегульовані амортизатори дивних конструкцій, всі написи - лише наклейки. В нашій країні найрозповсюдженішим виробником збирачем байків такого типу являється "Ардіс"[2]. Покупка може бути виправданою, якщо байк купляється для нечастих поїздок(в магазин, на коротку прогулянку), а також не піддаватиметься великим навантаженням, адже це навіть може бути небезпечним і загрожувати не лише поломкою байка, а й кісток екстремала. Якщо ви все-таки вирішили купити такий велосипед, то краще виберіть модель без зайвих понтів(чого нема - те не ломається) але не найдешевшу, хоча завжди можливо наткнутись на неймовірно відстійні продукти з піднебесної, тому найкраща порада - перевірити все перед покупкою і змушувати продавця виправити всі, помічені вами недоліки або пошукати кращий варіант.
Стара гвардія

Не маючи бажання ані купувати галімий байк, ані віддавати великі гроші за фірмовий, народні умільці роблять із своїх старих "Україн" цукерочки, так звані "Кракодили"[3]. Проявивши певні зусилля, якщо руки ростуть із потрібного місця, можна:
- Приварити до рами кріплення для v-brake, та для тросиків.
- Поставити ободи придатні для гальм.
- Задню втулку замінити на планетарну, з передачами.
- Інший варіант - розширити задню вилку і поставити зірку на 6 передач.
- Поставити передню вилку з амортизаторами.
- Чого душа забажає і ресурси дозволять.
Взаємини з іншими учасниками дорожнього руху

Так склалося, що в даній країні ймовірність знайти велодоріжку рівна ймовірності зняти джек-пот в "Лото забава", тобто трохи менша, ніж нульова. Саме тому байкери, пішоходи та автомобілісти так "обожнюють" один одного, іноді з фатальними наслідками для здоров'я і навіть життя. Ще більше масла в вогонь підливає відсутність елементарної культури, поваги та знання ПДР. Їдучи з великою швидкістю по тротуару велосипеди частенько таранять рухомі перешкоди пішоходів, котрі різко змінюють напрям свого руху, або виходять на тротуар, не пересвідчившись в безпечності свого маневру. Та навіть помітивши небезпеку, пішохід продовжує халатно рухатись на зустріч байку, бо не вбачає в ньому серйозної небезпеки. Бувають випадки, коли об'єкт чекає до останніх метрів, а потім раптово відходить але якраз в той бік, з якого його намагались об'їхати. Після зіткнення не слід втрачати пильності, бо інші пішоходи можуть провчити байкера, навіть за відсутності його вини. Більш досвідчені особи їздять з правого боку автомобільних доріг, що не вбезпечує їх від різних ексцесів. Справа в тім, що вітчизняні водії діляться на дві категорії, перша - зовсім не помічає велосипедів, ніби їх немає, тому не звертає уваги на таку дрібну перешкоду перед виконанням маневру, а друга - навпаки приділяє їм надмірну увагу, думаючи, що на роверах їздять лише п'ні халтурники та тупа школота, тому завжди пропускають та остерігаються їх, особливо ті, хто має негативний досвід.