|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| '''Західний діалект''' зформувався в ході відособленого проживання населення Західної України під владою Польщі та Австро-Угорщини
| |
|
| |
|
|
| |
|
| |
| ==Льві́вська ґва́ра ==
| |
|
| |
| '''Льві́вська ґва́ра''' - (також льві́вський го́вір; пол. gwara lwowska) — міська говірка, урбаністичний лінгвофеномен, що сформувалася у Львові в результаті змішання південно-західних говорів української мови та польської мови, зі значними домішками німецької та єврейської лексики за часів австрійського та польського панування. Була популярною у батярів. На думку деяких польських дослідників — «культурна» складова південнокреського діалекту польської мови на відміну від «плебейської» складової — «балаку».
| |
|
| |
| Львівську ґвару інколи поділяють на три види:
| |
| * на українській основі,
| |
| * польській
| |
| * та єврейській (жидівський) — відповідно до переважання запозичень з певної мови - [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівська_ґвара]
| |
| ===Історія===
| |
|
| |
| Львівська ґвара виникла за часів Австро-Угорщини, проте найбільшого розквіту набула в першій половині 20 століття, за часів приналежності Львова до Польської республіки. Завдяки розвитку радіо і газет вона була популяризована на всю країну. У 1920-х—1930-х роках вона використовувалася, зокрема, Вітольдом Шольгінею (пол. Witold Szolginia, автор книг про Львів, сценарист Львівського польського радіо), Мар'яном Гемаром (поетом, сатириком, піснярем), Адамом Голянеком (письменником-фантастом, публіцистом).
| |
|
| |
| Ґварою з 1933 до 1939 року виходила до загальнопольського ефіру регулярна популярна передача львівського радіо «На веселій львівській хвилі» (пол. Wesoła lwowska fala), яку вели її автори — польські актори Генрік Фоґельфанґер (пол. Henryk Fogelfanger, Тонько) та Казімеж Вайда (пол. Kazimierz Wajda, Щепцьо). Ними ж була складена відома пісенька «Тильку ві Львові» **).
| |
|
| |
| Після Другої світової війни, коли більшість населення міста була винищена, депортована чи переселена, ґвара поступово виходила з вжитку у Львові, де вона сьогодні зустрічається лише фрагментарно, витісняючись літературною українською мовою.
| |
|
| |
| Разом з цим, говірка використовувалася репатріантами зі Львова в західних районах Польщі, куди їх масово переселяли
| |
|
| |
| У 2000-х роках стали помітними заходи зі збереження та відродження ґвари у Львові. Так, у 2002 році вийшла збірка «Тильку ві Львові» Віктора Морозова та „Батяр-бенду «Галичина»“, до якого ввійшли переспівані пісні львівських батярів, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Батяри] виконані говіркою.
| |
|
| |
| ===Приклад тексту===
| |
| з використанням львівської ґвари на українській основі:
| |
| {{Цитата|Старий мій ни роби, вчорай був в магістраті за роботую. Казали му метрику на польске принести, ту дадут паньствову пусаду: вулиці замітати. «А наразє руботи для кабанув німа!»
| |
|
| |
| А нидучикані ваши! Ней вас Памбіх скари! Абисьти нугами пунатєгали! Жибисьти скапали, як свічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла! А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути куркоцьонґів, шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала — пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби з вінкля і — «Пу хамску до мні ні балакаць!» Ярослав Рудницький, «Міхалова зи Знисінє», 1943|40}}
| |
|
| |
| ===Пісня===
| |
| **)'''Тільку ві Львові'''
| |
|
| |
| :Най єнші шукають на вербах грушок
| |
| :В Мюнхені, Парижі, Торонті,
| |
| :Мене ж Бог боронить від хибних думок,
| |
| :Зі Львова я ані на крок.
| |
|
| |
| :Бо де ще є людєм так [[файно]], як ту,
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
| :Бо де ще зубачиш таку красоту,
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
|
| |
| :Ховаймо на спід тягар наших бід,
| |
| :І в Штати нема чо тікати.
| |
| :Таж пиво у нас холодне, як лід,
| |
| :Дівчата солодкі, як мід.
| |
|
| |
| :Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
| :Так люблю той [[Львів]], що бракує ми слів.
| |
| :[[Львів]] то є Львів.
| |
|
| |
| :На світі є Відень, Гонконґ і Нью-Йорк,
| |
| :Я ж нігди туди не поїду,
| |
| :Бо зроду не схильний до хибних думок,
| |
| :Зі Львова я ані на крок.
| |
|
| |
| :Бо де ще так файно є людям, як ту,
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
| :Бо де ще зубачиш таку красоту,
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
|
| |
| :Ховаймо на спід тягар наших бід,
| |
| :І в Штати нема чо тікати.
| |
| :Таж пиво у нас холодне, як лід,
| |
| :Дівчата солодкі, як мід.
| |
|
| |
| :Бо де ще зубачиш таку красоту,
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
| :Роздінут, роззуют, ще й писок наб'ют
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
|
| |
| :Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
| |
| :Тільку ві Львові.
| |
| :Так люблю той Львів, що бракує ми слів.
| |
| :Львів то є Львів. [http://lingvoforum.net/index.php?topic=953.0]
| |
|
| |
| ===Тілько ві Львовi скрiзь кажуть===
| |
| У Львовi скрiзь кажуть "мiд". А ще питаються: "ту свобiдно?" А пояснюючи дорогу, кажуть "дiйдете до перехрестя, а там будете си переходили на другий бiк вулицi".
| |
|
| |
| ==Про відмінности==
| |
|
| |
| Є iстотнi вiдмнностi у фонетицi (зокрема неповний перехiд давньоукраIнського [о] у новозакритому складi в [i], як-от "вiвцi" = "вуцi, вюцi", "плiв" = "плюв"); вiдкритiсть голосних порiвняно з лiтературною мовою: "син" = "сен", "серце" = "сарце"; у лемкiвських говiрках давньоукранськi "ы" та "и" не злилися в "и", як у лiтературнiй мовi: "лити" = "лити", але "мити" = "мыти". Вплив польскоI мови призвiв у деяких лемкiвських та бойкiвських говiрках до наголосу фiксованому на передостанньому складi.
| |
| Синтаксис вiдрiзняЕться вiдокремленням "ся": "Чого ся смiЕш?", допомiжним дiЕсловом у минулому часi (особливо у лемкiвських говiрках Словаччини: "коли сте прийшлы, я не спав сом".
| |
| Щодо лексики, то багато запозичень з угорськоI, словацькоI. [http://lingvoforum.net/index.php?topic=953.0]
| |
|
| |
| ==Особливості гуцульських говірок==
| |
| Характерні особливості гуцульських говірок виявляються на різних мовних рівнях:
| |
| * фонетичному
| |
| **(обнижена артикуляція фонеми е в наголошеній позиції — клеан “клен”;
| |
| **ширша, дещо обнижена артикуляція фонеми и, що реалізується у звукові, наближеному до е — сеин “син”, же́ито “жито”;
| |
| **зміна а, рідше давнього йа після м’яких приголосних в ’е, ’и, ’і — бойе́тси, йе́вір, ш’інува́ти;
| |
| **вимова префікса ви- як ві- — ві́пити “випити”;
| |
| **відсутність вставного ль після губних — ро́бйу “роблю” (але робле́ний),
| |
| **збереження давньої м’якості р риба́рь, верьх і напівм’якості л — молоко́,
| |
| **ствердіння кінцевих -сь, -зь — цес, кріз і ць, сь у суфіксах — молоди́ца, хло́пскій;
| |
| **перехід м’яких приголосних ть, дь у кь, гь — к’е́шко “тяжко”, г’і́ука “дівка”;
| |
| **відсутність подовжених приголосних — з’і́л’е “зілля”, вимова груп приголосних: до хв як ф — фіст; дн як нн — блу́нний “блудний”; бн як мн — срі́мний “срібний”; тль, дль як кль, ґль — ве́ртл’уг - ве́ркл’уг та ін.);
| |
| * морфологічному (наприклад, закінчення -оу, -еу в орудному відм. одн. іменників жіночого роду — це́р’квоу, земле́у;
| |
| **збереження залишків форм двоїни — дві нозі́, дві йе́блуц’і; творення вищого ступеня прикметників за допомогою частки май — ма́й крашчий;
| |
| **наявність енклітичних форм займенників — ми, ти, си “мені, тобі, собі”; мні, мйи, нйи “мене”; си “себе”;
| |
| **дієслівні форми типу бере́т, несе́т; форми 3-ої ос. одн. і мн. дієслів другої дієвідміни з опущеним кінцевим -т, вони но́с’ие, сид’е́;
| |
| **форми умовного способу дієслів з часткою бих — ходи́у бих; минулого часу дієслів типу ходи́усме, -сте; майбутнього часу типу му ходити, рідше — буду ходи́ти; афікс -ся (з варіантами -си, -с’и, -сі) може стояти як у пре-, так і в постпозиції.
| |
|
| |
|
| |
| У гуцульських говірках поширені '''усічені кличні форми імен''' з пропущеним післянаголошеним складом — Ю! “Юрку!”, Пара́! “Параско!” та ін. [http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/hutsul_dictionary.general-description/]
| |
|
| |
| ==Словник галицького діалекту*==
| |
|
| |
| :Алярм – сигнал, тривога
| |
| :Амбулянс – медична допомога, ще - наґла поміч
| |
| :Андрус – злодій
| |
| :Андрути – вафлі
| |
|
| |
| :Багнет – він і в дупі багнет - моск. штик
| |
| :[[Бадиль]] - бур’ян; в переносн. - жлоб, рагуль, роз'їбай
| |
| :Балакати – говорити (балак – розмова)
| |
| :Бальон – повітряна куля
| |
| :Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
| |
| :Баняк – каструля
| |
| :Батяр – шибеник, ''хуліган''; коротше, роз'їбай; у староукр. ''джиґун''
| |
| :Бздура – нісенітниця
| |
| :Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
| |
| :Біня – [[Камвхори|дівчина]]
| |
| :Брама – ворота
| |
| :Бусько – лелека
| |
|
| |
| :Вар’ят – божевільний
| |
| :Вельон – фата молодої
| |
| :Виходок – вбиральня
| |
| :[[Вуйко]] – дядько
| |
| :Вуйна – тітка
| |
|
| |
| :Галіція – Галичина
| |
| :Гальба – кухоль
| |
| :Гара – [[горілка]] (або самогон)
| |
| :Гонор – честь
| |
| :Гречний – ввічливий
| |
| :Гуляти – танцювати
| |
|
| |
| :[[Ґазда]] – господар
| |
| :Ґаляретка – желе, мармелад
| |
| :Ґудз – вузол
| |
|
| |
| :Дедьо - тато
| |
| :Дефіляда – парад
| |
| :Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
| |
| :Дупа – срака
| |
|
| |
| :[[Жовнір]], [[жовнєж]] – солдат, воїн
| |
|
| |
| :Забава – свято, танці
| |
| :Заліско – праска (утюг)
| |
| :Зафундувати – виставляти
| |
| :Захцянка – бажання
| |
| :Зимно – холодно
| |
| :Зупа – cуп
| |
|
| |
| :Камізелька – жилет, безрукавка
| |
| :Канапа – диван
| |
| :Канапка – бутерброд
| |
| :Калапуцькати – мішати
| |
| :Карамболь – зіткнення
| |
| :Кашкіт (кашкет) – кепка
| |
| :Каштелян – комендант
| |
| :Квасний – кислий
| |
| :Келих – чарка
| |
| :Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому - шинок
| |
| :Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
| |
| :Колєжанка – товаришка, колега жін.
| |
| :Креденс – шафа зі скляними дверцятами
| |
| :Кремпуватися – соромитися
| |
| :Кримiнал – тюрма
| |
| :Криж – полотно, сукно, відріз тканини
| |
| :Крижі – нижня частина спини
| |
| :[[Криївка]] – таємне сховище
| |
| :Кріс - рушниця
| |
| :Ксьондз – священник
| |
| :Кумпель – товариш
| |
| :Куцати – блювати, ригати
| |
| :Куця – свиня
| |
|
| |
| :[[Легінь]] – юнак
| |
| :[[Летовище]] – аеропорт
| |
| :Лєгуміна – десерт
| |
| :Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
| |
| :Люстро – дзеркало
| |
| :Люфа – дуло
| |
| :Льох – підвал
| |
| :Льоха – свиня (яка має народити)
| |
|
| |
| :Мандибурка - картопля
| |
| :Мантилепа – неохайна людина
| |
| :Маринарка – піджак
| |
| :Марципан – делікатес
| |
| :Морва – шовковиця
| |
| :Москаль – росіянин
| |
| :Мешти – туфлі, взуття
| |
|
| |
| :Нагла поміч – швидка допомога
| |
| :Нагнітки – мозолі
| |
| :Нарваний – наглий
| |
| :Небіжчик – покійник
| |
| :Нездалий – непридатний
| |
| :Ногавиця – штанина
| |
|
| |
| :Обійстя – подвір’я
| |
| :Обмова – плітки
| |
| :Обрус – скатертина
| |
| :Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
| |
| :Оздоба – прикраса
| |
| :Оферма – незграба
| |
|
| |
| :Пательня – сковорідка
| |
| :Пацьорки – намисто
| |
| :Паця’ – порося
| |
| :Пащекувати – грубо говорити
| |
| :[[Писок]] – рот, стулити писок – сидіти тихо
| |
| :Пінда – дівчина-підліток
| |
| :Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
| |
| :Покій – кімната
| |
| :Помарніти – схуднути
| |
| :Презент – подарунок
| |
| :Проплі – лупа, моск. перхоть
| |
| :Прятати – прибирати
| |
| :ПублІка – [[Курва|шльондра]]
| |
| :Пуделко – коробочка
| |
| :Пулярус (полярес) – гаманець
| |
| :Пуцувати – чистити
| |
| :Пуцька – прутень, статевий член
| |
|
| |
| :Рандка (рантка) – побачення, зустріч
| |
| :Ревізія – обшук
| |
| :Рейвах – розгардіяж, бардак
| |
| :Ресторація – ресторан
| |
| :Ринва – стічна труба
| |
| :Ровер – велосипед
| |
| :Ружа – троянда
| |
| :Румегати – жувати, пережовувати
| |
| :Рура – труба
| |
|
| |
| :Склєп – магазин
| |
| :Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
| |
| :Смарувати – змащувати
| |
| :Сподні – спідні штани, кальсони
| |
| :Статечний – пристойний
| |
| :Стирка – [[Курва|повія]]
| |
| :[[Вуйко|Стрийко]] або Стрий – дядько - брат тата (вуйко - брат мами)
| |
| :Стрих – горище
| |
|
| |
| :Табака – [[ТП|піхва]]
| |
| :Трафунок – випадок
| |
|
| |
| :Файка – люлька
| |
| :[[Файно]] – добре
| |
| :Фармація – аптека
| |
| :Фацет – парубок
| |
| :Фест – швидко
| |
| :Філіжанка – горнятко, манюнька чашечка
| |
| :Фіра – віз
| |
| :Фірман – їздовий, "водій" возу
| |
| :Фіранка – гардина (рос. штори)
| |
| :Фоса – рів
| |
| :Фотель – м’яке крісло
| |
| :Фрезура (фризура) – зачіска
| |
| :Фузія (фузея) – гармата
| |
|
| |
| :Цівка – струмінь (води)
| |
| :Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
| |
| :Ціхо (ціхутко) – тихенько
| |
| :Цукерня – кондитерська
| |
| :Цьомати – цілувати
| |
| :Цьотка – тітка
| |
|
| |
| :Чуприна – шевелюра
| |
|
| |
| :Шваґро (швагро) – чоловік сестри
| |
| :Шлях би тебе трафив – [[лайка]], побажання наглої смерти
| |
| :Шпацирувати – прогулюватися
| |
| :Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
| |
| :Шпрехати – говорити
| |
| :Штинь – сморід
| |
| :Штрика (штрека) – залізна дорога
| |
|
| |
| * – тут галицькі слова, не лише львівські - [http://blog.golubovsky.com/lviv-language/]
| |
|
| |
| ==На Поліссі==
| |
|
| |
| {{Основна|Полішуки}}
| |
| * 1) Відповідно до етимологічного [о] в новозакритих складах під наголосом виступають здебільшого '''монофтонги''' [у], [и], [і], [іи] (кун’, вул, кин’, вил, кіин’, віил, кін’, віл та ін.), хоч у пн. говірках цієї групи, а також у надбузько-поліських зустрічаються ще й дифтонги [уо], [уе], [уі], (вуол, муой, вуел, муей, вуіл, куін’ та ін.), які помітно витісняються монофтонгами, зокрема й [ÿ] (вÿл, мÿй та ін.);
| |
| * 2) на місці етимологічного [е] в новозакритих складах під наголосом також виступають звичайні монофтонги [у], [ÿ], [и], а частіше [і] (прин’ýс, прин’ÿс, прин’íс, жíнка, піч, шіст’, с’ім та ін.), хоч у надбузько-поліських говірках зустрічається ще дифтонг [іе] (хміел’ та ін.);
| |
| * 3) давній [Ђ] як у наголошеній, так і в ненаголош. позиції заступається тепер монофтонгом [і] (сн’іг, с’іно, л’іс, л’ісá та ін.), хоч у ненаголош. позиції може бути й [и] (мишóк, писóк та ін.)
| |
| * Проте в ряді говірок, зокрема в деяких північніших і в надбузько-поліських, під наголосом зустрічається ще й дифтонг [іе] чи [ие] (с’и́ено, л’іес, т’и́есто та ін.);
| |
| * 4) у ненаголош. позиції [е], [и] зближуються (сеилó, теипéр, пос’íйиш та ін.);
| |
| * 5) ненаголошене [о] зближується з [у] (гуолýбка, куожýх та ін.);
| |
| * 6) поширені звукосполуки [гі], [кі], [xi], поряд з [ги], [ки], [хи], зокрема в пн. частині цих говірок (рокí, мурахí, нóчі та ін.);
| |
| * 7) дзвінкі приголосні в серед. слів перед глухими і в кін. слова втрачають повністю або частково свою дзвінкість (сóлотко, сóлодко, д’íжка, моурóс, сат та ін.); 8) поширеність приставних приголосних [в], [г] (гоувéс, гóко, вýлиц’а, вýсил’ниц’а та ін.);
| |
| * 9) у більшій частині говору наголош. звук а після м’яких і шиплячих приголосних переходить в е (вз’еў, д’éкувати, т’éжко, душ’е); 10) у пн. частині говору в е переходить наголошений а після й (йéма, йéгода, йéблуко).
| |
|
| |
| ===Граматичні риси===
| |
| * 1) поширеність закінчення -ови, -еви в дав. в. одн. іменників ч. р. (си́нови, брáтови, дýбови, конéви та ін.);
| |
| * 2) наявність закінчення -и в дав. і місц. в. одн. іменників ж. р. як м’якої, так і твердої групи (ви́шни — на ви́шни, ли́пи — на ли́пи та ін.);
| |
| * 3) уживання паралельних закінчень -ам, -ах і -ом, -ох у дав. і місц. в. мн. іменників ч. р. (волáм — волóм, столáм — столóм та ін.);
| |
| * 4) наявність інф. форм на -ти і -чи, як у пд.-зх. діалектах (ходи́ти, носи́ти, могчи́, пеи(к)чи́ та ін.);
| |
| * 5) наявність складених форм майб. ч. недок. в. типу буду ходи́ти і му ходи́ти;
| |
| * 6) у ряді говірок, зокрема в надбузько-поліських, поширені складені форми майб. ч. типу ходи́лис’мо, ходи́лис’те, а також ходи́лихмо, бýл’іхмо (у деяких надбузько-поліських);
| |
| * 7) поширеність, як і в пд.-зх. діалектах, іменникових утворень із суфіксом -иско відповідно до утворень із суфіксом -ишче в ін. поліських та пд.-сх. діалектах;
| |
| * 8) наявність ряду синтакс. конструкцій, спільних з пд.-зх. діалектами (типу нас булó двох, мен’í боли́т’ головá тощо) та ін.
| |
|
| |
| * Особливістю З. г. є нашарування на пн. діалектну основу пд.-зх. діалектних рис. Найбільше пд.-зх. особливостей — у надбузьких говірках, найменше — у берестейських і пінських. »
| |
| [http://litopys.org.ua/ukrmova/um168.htm]
| |
|
| |
| ==Лірична сторінка==
| |
| :'''Обсвистали раки'''
| |
| :Що за холєра? Обсвистали раки,
| |
| :по пяній гонор зачепив на рагульні.
| |
| :Позаливав бим блимала і баки,
| |
| :жеби пихтіло й шморгало цабе з гульні,
| |
| :те шо просилося іти до ср...
| |
|
| |
| :А йшло його, як псів за суков, кодло
| |
| :і вивертало, ніби шлунок, язики.
| |
| :Ну не життя - а жри без пива воблу,
| |
| :ну не царі, а так собі - без яй бики
| |
| :із хоботом на гроші замість шнобла.
| |
|
| |
| :Хай півень знудисі зівак будити,
| |
| :востатна [[курва]] розпанчошисі до сну.
| |
| :Я вийду на тверезу... поголити
| |
| :те поголів`я маку біля паркану.
| |
| :Навчу я наркоту на бімбрі жити.
| |
|
| |
| :::1 Вересня 2010 '''Зеньо Збиток (1971)''' [http://maysterni.com/publication.php?id=51746]
| |
|
| |
|
| |
| ==У цій Вікі==
| |
| * [[Файно]]
| |
| * [[Кубанський діалект]]
| |
| * [[Наддніпрянський діалект]]
| |
| * [[Сайт рідного села]]
| |
| * [[Галицька змова]]
| |
|
| |
| ==Ще і ще==
| |
|
| |
| * [http://www.ukrcenter.com/Форум/31024/Словник-Галицького-гуцульсько-бойківського-діалекту] - Словник-Галицького-гуцульсько-бойківського-діалекту
| |
| * [http://rapidshare.com/files/269064752/Hutsulski_hovirky.rar]
| |
|
| |
| [[Категорія:Мови]]
| |