|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| [[Файл:4yk4a 8.jpg|400px|thumb|right|Чукча камлає перед серваком]]
| |
| Як би ми того не хотіли, а '''"Чукча"''' спочатку в [[Москальська ментальність|москальській свідомості]], а потім і в свідомості [[Бидло|бидла]] [[СРСР|Тієї Країни]] - став із назви національності звичайним [[Прізвиська|прізвиськом]], тим більше образливим для '''корінних народів Півночі і Далекого Сходу''': власне, для чукчів, а також для нанайців, коряків, камчадалів, тунгусів, хантів, юкагирів, евенків, та інших.
| |
|
| |
|
| ==Військова справа чукчів==
| |
| Щоб почитати про чукчів серйозно - а робити це уже є сенс тільки лишень тому, що цей героїчний північний народ '''150 (вдумайтеся! Півтори сотні) років''', озброєний лише холодною зброєю, '''протистояв москальським завойовникам''' з їх рушницями і гарматами - книга називається '''"Військова справа чукчів"''', автор Олексій Нефьодкін [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-3].
| |
|
| |
| Назва книги звучить анекдотом - '''"Військова справа чукчів"''', присвячення автора - стьобом: ''"Героїчному чукотському народу присвячується"''.
| |
|
| |
| Більшої дурні, ніж анекдоти про чукчів, придумати складно.
| |
|
| |
| Підозри в сарказмі недоречні, '''автор книги - військовий історик Олексій Нефедкин''' - відомий не епатажними текстами, а дослідженнями військового мистецтва старовини, і якщо чим і дивує - то різнобічністю наукових інтересів; попередня його робота називалася "Бойові колісниці і колісничність древніх греків".
| |
|
| |
| У своєму присвяченні Нефьодкін цілком серйозний. Люди з розкішно-звучними іменами Гинки-іэут і Темееречекай гідні не лише епітета "героїчний" - багато людей щиро вважали їх великим народом. Чукчам просто тотально не повезло - складно знайти інший народ, чий стереотипний образ настільки б розходився з реальністю.
| |
|
| |
| ===Тупуваті персонажі анекдотів не вижили б на Чукотці і дня===
| |
| Тільки один приклад. Кліматичні умови Чукотки відомі усім: '''"Три місяці холодно, інші - дуже холодно"'''.
| |
|
| |
| Між тим ніякого палива на півострові не спостерігається - дерева там не ростуть; це велика снігова пустеля.
| |
|
| |
| Тому потрібно було виявити воістину геніальну винахідливість, щоб сконструювати житло, для обігріву якого в сорокаградусний мороз вистачало б жирового світильника. Безпрецедентний тиск зовнішнього середовища вимагав креативу в усьому - від засобів пересування до космогонічного сприйняття світу. У результаті ми маємо неймовірно самобутню цивілізацію, причому що сформувалася в умовах повної ізоляції від решти світу.
| |
|
| |
| По суті культура народів Крайньої Півночі нічим не відрізняється від культури яких-небудь марсіан - та ж сама цивілізація, що автономно розвивалася.
| |
|
| |
| Єдиний аналог у світовій історії - цивілізації Америки, які (як і чукчі) не винайшли колеса, але користувалися календарем точнішим, ніж сучасний.
| |
|
| |
| Чи варто дивуватися, що у світову культуру північні народи вклали куди більше, ніж багато європейських. Досить згадати, що саме вони придумали '''комбінезон''', а '''жалюзі''' що висять в кожному офісі - прямий нащадок ''сонцезахисних окулярів з пластинок китового вуса'', рятуючих чукчів від снігової сліпоти під час перекочівель.
| |
|
| |
| Незначність, якщо не сказати - відсутність - ресурсів для підтримки життя часто викликала жорстокі сутички за володіння ними; у результаті чукчі виявилися самими войовничими з "малих народів", ось тільки чукоцько-коряцькі або чукоцько-юкагірські війни, що не поступаються своєю запеклістю Куликовській битві чи походам Наполеона, залишилися за рамками шкільних підручників.
| |
|
| |
| Чи багато хто знає, що війна чукчів з московськими колоніальними військами тривала майже 150 років, причому в ході цього чи не рекордного за своєю тривалістю військового конфлікту сторони сповнилися усілякої поваги один до одного.
| |
|
| |
| [[Москалі]] стали першим народом, який чукчі визнали рівним собі, а знаменитий капітан Павлуцький, який став головним лиходієм чукотського фольклору, описував своїх непримиренних супротивників так:
| |
| ::"Чукчі - народ сильний, рослий, сміливий, плечистий, міцної статури, розсудливий, справедливий войовничий, люблячий свободу і не терплячий обману".
| |
| Автор не робить ніяких спроб оживити оповідання псевдолітературними вставками, але реалії тодішнього жорстокого часу, які сьогодні і уявити важко, шокують навіть в сухому науковому викладі: "Ескімоси о. Св. Лаврентія вбивали полонених, просвердлюючи їм голови".
| |
|
| |
| Нефьодкін, "Військова справа чукчей", видавництво "Петербурзьке сходознавство", 2003 [http://usik-igor.at.ua/publ/2-1-0-3]
| |
|
| |
| ==Луркморе.РУ про сабж==
| |
| '''Чукчі''' (чукотск. читається лу-ораветлан або якось так) - нечисленний корінний, і такий, що просто нещодавно дізнався про нашу цивілізацію, народ крайнього північного сходу Євразії, розкиданий на величезній території від Берінгового моря до річки Індігірки, і від Північного Льодовитого океану до річок Анадыря і Анюя.
| |
|
| |
| Чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 роки - 15767 чоловік. [http://lurkmore.ru/Чукча]
| |
|
| |
| Олд-чукчі здавна славилися націонал-шовінізмом і почуттям расової переваги по відношенню до усіх інших народів. На це як би натякає вищезгадана самоназва '''луораветлан''', що означає не більше і не менше як справжні люди, на противагу всяким там унтерменшам - корякам, ескімосам, юкагирам, якутам і евенкам.
| |
|
| |
| ::"Чукчі відносилися до усіх своїх сусідів украй зарозуміло, і жоден народ в чукотському фольклорі, за винятком москалів і самих чукчей, не названий власне людьми". Ось москалі, таки так, теж люди, майже як чукчі.
| |
|
| |
| Але і москалі, в розумінні чукчей, є хоч і людьми, але другого сорту :
| |
| ::У чукотському міфі про створення світу божественним призначенням росіян вважається виробництво чаю, тютюну, цукру, солі та заліза, і торгівля усім цим із чукчами.
| |
| ::::- В.Б.Богораз "Нарис матеріального побуту оленьових чукчей" (СПб., 1901)
| |
| ===Про чукоцько-москальські війни===
| |
| Ще в домоскальську епоху вони примудрилися вкінець [[Заїбало|заїбати]] народи, що оточували їх, куди більше мирні і спокійні, навіть небо, навіть Аллаха, навіть якутів і евенків,- загалом майже як чеченці на Кавказі; і інші боялися їх як вогню.
| |
|
| |
| ::"Саме чукотське беззаконня привело до того, що коряки, ітельмени і юкагіри з радістю і полегшенням прийняли московське підданство і ходили разом з московитами в походи на чукчів"
| |
|
| |
| '''Підкорення чукоцьких племен царською Росією вилилося в повноцінну війну на кшталт Кавказької яка тривала 150 років зі змінним успіхом'''.
| |
|
| |
| '''Причому власне війну чукчі практично виграли.''' У 1765 році імперський Сенат ухвалив ліквідовувати військовий форпост в Анадирі, бо війна з чукчами "даремна і народу обтяжлива".
| |
| ::"Це не лише свідчило про припинення бойових дій проти чукчей, але і означало фактичну поразку Росії" (москальська Вікіпедія -[http://ru.wikipedia.org/wiki/Присоединение_Чукотки_к_России]). Скориставшись цим, чукчі перейшли в контрнаступ і відітнули немало земельки у сусідів-колабораціоністів - коряків і юкагирів.
| |
|
| |
| Колонізація і приведення гордих чукчей до московського підданства завершилися тільки при Катерині II мирним шляхом: чукотській еліті роздали сотні заліза, а самих тундросамураїв привчили до споживання '''Вогняної Води'''. Організм аборигенів виявився уразливий для расово вірного москальського пійла, і тільки завдяки всяким там цирозам з неврозами операція примусу до миру увінчалася успіхом.
| |
|
| |
| (Про легкість впадання чукчів в залежність від наркотичних та алкогольних речовин говорить навіть їх [[епос]]. Так, згідно з однією повчальною казкою для підростаючого покоління, деякий мисливець відмовився поділитися тютюнцем зі своїм братом знаходячись у багатоденному мисливському поході, за що природно був убитий. Колориту додає характерна деталь: легені убитого були вирізані, висушені і викурені
| |
|
| |
| ===В мистецтві===
| |
| На музичному терені засвітилися такі горді сини чукотського народу, як '''Юлій Черсанович Кім''' (відомий радянський бард) і '''Віктор Робертович Цой''' (хто це такий, думаю, пояснювати не треба). Також, на те, що обидва цих чоловіка за національністю - расові корейці [[Усім байдуже|усім глибоко]].
| |
|
| |
| У радянські часи владою [[СРСР|Тієї країни]] широко форсився дуже придатний расово-чукоцький письменник '''Юрій Ритхеу''' - син звіробоя і онук шамана, так-то (а чим там ще мужикам займатися?) Креатив повний патріотизму і [[Комуністи|комунізму]]
| |
|
| |
| Популяризацією чукотської романтики займався також '''Кола Бельди''' (Який, правда, теж ні хріна не чукча, а зовсім навіть нанаєць, але) - пісня "Відвезу тебе я в тундру" і сьогодні налічує over 10 кавер-версій.
| |
|
| |
| ==Чукчі-рабовласники==
| |
| Про рабство на Чукотці, яке існувало майже до 40-х років минулого століття, дослідники і історики пишуть не дуже охоче. Зазвичай в рабство продавалися жінки, не здатні народжувати, і чоловіки з бідних сімей за борги. Рабів нещадно експлуатували, били погано годували і ставилися до них зневажливо.
| |
|
| |
| Відомий історик і письменник нині покійний Владилен Леонтьев, з яким кореспондент "НГ" неодноразово зустрічався, розповідав, що в 1972 році під час подорожі по Беринговскому району зустрів літню жінку яка в юності була продана сім'єю в рабство за борги. І хоча вона була симпатичною і молодою, відносилися до неї гірше, ніж до собаки. Пробула ця жінка в рабстві до старості, коли в стійбищі, де вона знаходилася, прилетіли медики і, знайшовши у неї хворобу вивезли в районну лікарню. Після цього стара вже не повернулася назад до своїх хазяїв.
| |
|
| |
| Втім, чукчі неохоче купували рабів з числа одноплемінників, але ось полонені для рабів завжди були бажані. У XVII - XVIII сторіччах войовничі чукчі часто здійснювали набіги на американський континент. Чоловіки-воїни на байдарках (човнах, обтягнутих моржевою шкірою) переправлялися через Берінгову протоку, йшли уздовж узбережжя і грабували поселення, розташовані на їх шляху. Чукотські "вікінги" під час походів досягали території нинішньої Канади, тримаючи в страху поселення, розташовані на узбережжі. Забиралися цінні речі - хутра, металеві вироби, зброя.
| |
|
| |
| Чоловіків в полон не брали, тільки жінок. Якщо попадалися молоді негритянки у віці до 25 років, то їх використовували не лише на роботах в стійбищі, але і як секс-рабинь. Негритянки, що вважалися дуже темпераментними, навчали молодих чукотських мисливців сексуальним навичкам. Потренувавши молодих хлопців в одному стійбищі, секс-рабиня переправлялася в інше. Іноді стійбища міняли одну секс-рабиню на іншу.
| |
|
| |
| Майбутні дружини не ревнували своїх чоловіків до колишніх наставниць-негритянок. Вважалося що займатися сексом з рабинею - все одно що тренуватися в національних видах спорту. Щоб не псувати кров ораветлянів - справжніх людей (так називали себе чукчі), дітей чорним рабиням народжувати від чукчей заборонялося.
| |
|
| |
| На початку минулого століття коли до берегів Чукотки стали приходити американські китобои, моряків, що нерідко провинилися, в основному негрів, списували на берег. Їх теж вважали рабами, але деяким, якщо у тих були якісь засоби, дозволяли одружуватися на чукчанках. [http://www.ng.ru/style/2006-12-04/24_chukchi.html]
| |
|
| |
| ==І сьогодні==
| |
| [[Файл:4yk4a 7.jpg|200px|thumb|left|'''У Вас олень Є???''']]
| |
| Напевне, кожен звернув увагу на дебільну реклямку МТС
| |
|
| |
| '''Олені повернулися в рекламу МТС 11 листопада 2010'''
| |
| ''Рекламна кампанія розроблена агентством JWT International.''
| |
|
| |
| «Креативна ідея нашої рекламної кампанії проста: ми пропонуємо 60-денний безкоштовний тест-драйв швидкості мобільного Інтернету через «МТС Конект». Це відмінний шанс для тих, кому потрібний швидкий безлімітний мобільний Інтернет для ноутбука. У рекламному ролику ми використовували принцип серіальності - наш олень вже з'являвся в рекламі «МТС Конект», і '''асоціюється із споживачів з цим продуктом»''' - коментує директор МТС по маркетингових комунікаціях Юлія Конєва.
| |
|
| |
| Як розповіли AdMe.ru в компанії, зйомки ТБ-ролика проходили в Москві, де на початку жовтня вдалося відтворити умови Крайньої Півночі. - [http://www.adme.ru/mts/oleni-vernulis-v-reklamu-mts-jwt-international-212155/]
| |
|
| |
| Традиційно - хохол-малорос усе мавпує від москалів
| |
|
| |
| ==Примітки==
| |
|
| |
| * - [http://humor.rin.ru/cgi-bin/show.pl?razdel=112] - москальські анекдоти про чукчів
| |
|
| |
|
| |
|
| |
| [[Категорія:Лайка]]
| |
| [[Категорія:Типажі]]
| |
| [[Категорія:Прізвиська]]
| |
| [[Категорія:Закордонні меми]]
| |