|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| Мова, [[анон]]е, піде навіть не про москальський [[борщ]].
| | dovbojoby sosnule |
| [[Файл:Borw 02.jpg|300px|thumb|right|Сувора українська [[печаль]] того таки українського [[буряк]]а]]
| | http://dramatica.org.ua/ |
| '''СУП''' - то є
| |
| :'''С''' - Справжня
| |
| :'''У''' - Українська
| |
| :'''П''' - Печаль
| |
| | |
| Отже, коли ми писатимемо [[СУП]] - матимемо на увазі Справжню Українську [[Печаль]]
| |
| | |
| | |
| == Коріння СУП, чи відкіля ОЦЕ ==
| |
| Дехто із [[фап]]перів [[Учан]]у вважає, що виникненню даного мему передував тред на [[учан]]і про невимовну печаль і страждання, які присутні у всій українській літературі шкільного курсу.
| |
|
| |
| Можливо, це дійсно характерна риса української ментальності - кріпаки, збезчещені дівчата, голод, холод, тяжка втома, журба та печаль по кращій долі:
| |
| [[Файл:SYP 01.jpg|300px|thumb|right|Той самий дідуган із того самого учанівського треду про СУП]]
| |
| <br />''Журба за журбою, туга за тугою...''
| |
| <br />''Дала мене мати заміж молодою.''
| |
| <br />''Та й ще приказала, щоб я не гуляла.''
| |
| <br />''Щоб я не гуляла, в неї не бувала.''
| |
| <br />''Дев’ятого року поїду до роду.''
| |
| <br />''Ненька не пізнала, зо двору прогнала.''
| |
| <br />''Сусідочки взнали, матері сказали:''
| |
| <br />''Сусідонько ж наша, та це ж дочка ваша!''
| |
| <br />''Сусідоньки мої, заверніть ви її!''
| |
| <br />''Дочка вертається, слізьми вмивається:''
| |
| <br />''Мати моя, мати, де ж тебе узяти?''
| |
| <br />''Чи тебе купити, а чи заслужити?''
| |
| | |
| ==Навіть "Рожевий слоник",==
| |
| | |
| і той не промайнув помітити своє враження від '''СУП'''
| |
| | |
| '''Українці — найдепресивніша нація в світі.'''
| |
| | |
| Ви подивіться на нашу історію — оповідь різноманітних розчарувань і гноблень. Ви подивіться на нашу клЯсичну літературу — відчай у кожному слові, де автори розказують про прекрасних сільських дівчат, що стали повіями, сиріт, що стали розбійниками, селян, що мусили стати бурлаками через свій протест і опір, залишивши свої сім'ї божеволіти, війни та суперечки між українцями, що розривають і без того замучений народ.
| |
| | |
| Ви подивіться на сучасні політичні настрої — з одного боку злісні [[бандерівці]], що, замість жалю до своїх понівечених імперіалізмом братів, висловлюють ненависть і огиду, з іншого ж маємо [[Хохол|москвофілів]] з комплексом меншовартості, що ненавидять свій власний народ за його пасивність і слабкість. При цьому не розуміють, що, якщо ненавидіти та нічого не робити, то активніше та сильніше той народ ніколи не стане.
| |
|
| |
| Ви подивіться на наші іміджборди й анонімусів. Це майже безлюдні пустелі з поодинокими оазисами, що складаються з [[рак]]у [[буряк]]у, котрий не здатний до адекватної дискусії, та до створення оригінального контенту через власну олігофренію чи банальні лінощі, [[ВВВ]]-шників, що не можуть поступитися своїм ідіотизмом через свою пиху.
| |
| | |
| Посеред цього [[Лайно|лайна]] — якась безглузда ненависть одне на одного, ніяк же люде зрозуміти не можуть, що всім байдуже, наші [[/b/]]раття-українці — навіть україномовні — сидять на зарубіжних іміджбордах, на здебільшого ненависних нам москальських «двачіках», дедалі більше асимільовуючись. Потрібно свій спермотоксикоз вивільняти в напрямку повернення на «батьківщину», а не на безцільне протистояння [[1,5]] анонімусів з обох боків.
| |
| Я плачу... я плачу, серйозно. Тяжкії думи гнітуть мене, а виходу я не бачу. Як не бачу сенсу робити щось власноруч — кому це буде потрібне? Кого хвилюватиме доля України, як не самих українців? Слухаю наші найпрекрасніші в світі народні пісні, читаю нашу волелюбну літературу та розумію — це все, України вже не буде. [http://www.slonyk.com/blog/9223.html]
| |
| [[Файл:SYP 02.jpg|300px|thumb|right|Старий кобзар - сліпий співець печали]]
| |
| :О Боже мій! Така мені печаль
| |
| :І самота моя – така безмежна.
| |
| :Нема – вітчизни. Око обережно
| |
| :Обмацує дорогу між проваль.
| |
| | |
| :Ото мій шлях. Повернення. Чи – не.
| |
| :Ото мій шлях. Світ за очі – єдине.
| |
| :Пробач мені, дружино, вибач, сину,
| |
| :І, матере, – не проклени мене.
| |
| | |
| :Я геть подався. Шалом. Навмання.
| |
| :Рожеві сопки кригою окуті,
| |
| :А понад ними – чорне вороння.
| |
| :І сліпне вечір.
| |
| | |
| :Контур гір – немов
| |
| :З картону вирізаний для декору.
| |
| :І вся дорога – вниз чи вгору.
| |
| :Пішов туди. Пішов туди. Пішов. - [http://www.litgazeta.com.ua/node/1496|О Боже мій! Така мені печаль..." Василь Стус]
| |
| | |
| ==Гімн==
| |
| '''За печаль!'''
| |
| | |
| (виконувати, судомно хуяривши по гітарних струнах усімА пальцЯми - '''fortissimo!''' -
| |
| акорди придумай сам; хоча пісня НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ уміння грати на гітарі, чи будь-якому іншому струменті)
| |
| | |
| '''Обережно!'''
| |
| | |
| Часте натужне виконання цього понурого пісняка може привести до суїциду з конфіскацією...
| |
| | |
| :Може в сердці і печаль
| |
| :Але я люблю ти знай
| |
| :І в душі у мене біль
| |
| :Ти кохай мене не стій
| |
| :Хочеш зірку зірву з неба
| |
| :Це усе тільки для тебе
| |
| :І молю тебе пробач
| |
| :Я усе зроблю не плач
| |
| :Вже немає сил так жити
| |
| :Вдень і уночі тужити
| |
| :Він усе мені сказав
| |
| :А ще так мене кохав
| |
| :Де ж поділись наші почуття
| |
| :Незабутні щирі відчуття
| |
| :Якщо його уже не повернути
| |
| :То краще просто навіки забути.
| |
| :Може в сердці і печаль
| |
| :Але я люблю ти знай
| |
| :І в душі у мене біль
| |
| :Ти кохай мене не стій
| |
| :Хочеш зірку зірву з неба
| |
| :Це усе тільки для тебе
| |
| :І молю тебе пробач
| |
| :Я усе зроблю не плач
| |
| :Вже немає сил так жити
| |
| :Вдень і уночі тужити
| |
| :Він усе мені сказав
| |
| :А ще так мене кохав
| |
| :Де ж поділись наші почуття
| |
| :Незабутні щирі відчуття
| |
| :Якщо його уже не повернути
| |
| :То краще просто навіки забути - Фуф! Насилу дочитав, - пруфлінк тута [http://netmik.ru/ua_show-stih_23_71]
| |
| | |
| Приспів: О-о-о-о-о-о-о!!
| |
| | |
| Примітка: Відсутність гітари не позбавляє необхідності виконання. Можна супроводжувати спів акомпанементом на комузі, чи комбінуючи з частими вдарами у шаманський бубон.
| |
| | |
| Якщо є хоч які завалящі цимбали - підуть і цимбали
| |
| | |
| [[Категорія:Україна]]
| |
| [[Категорія:Іміджборди]]
| |
| [[Категорія:Люди]]
| |