РСД-10: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м Редагування користувача 95.132.115.27 (обговорення) відкинуті до версії користувача Usik64
0
Рядок 1: Рядок 1:
{{Шаблон:Вундервафлі}}
dovbojoby sosnule
 
http://dramatica.org.ua/
Із усіх видів озброєння, що їх страшенно боялися америкоси, і першими пустили під автоген за горбачовськими договорами, були:
*[[ТУ-160]], стратегічний ракетний авіаційний крейсер, піндосівський код [[ТУ-160|Black Jack]] (тільки без [[Курва|курв]])
*Рухомий комплекс стратегічних ракет СС-20 - за піндосівською класифікацією, [[СРСР|в Совкові]] особливо обдаровані знали його як РСД-10)
*[[БЖРК]] - бойовий залізничний ракетний комплекс.
[[Файл:RSD_10_01.jpg|300px|thumb|right|Все, що лишилося від булої моці]]
==Отже, РСД-10==
 
РСД - Ракета Середньої Дальності, йшла
*у стаціонарному, шахтному варіанті
*як пересувний ракетний комплекс, наз "Піонер", він же ПҐРК - пересувний ґрунтовий ракетний комплекс
==="Піонер"===
'''"Піонер"''' (Індекс ДРАУ <ref>Державне ракетно-артилерійське управління</ref>- '''15П645''', за договором РСМД <ref>(Про скорочення) ракет середньої та малої дальності - одного із тих історичних горбачовських договорів, коли в бувшому Совкові порізали на брухт кращу мілітарну техніку, а америкоси у себе під договори підвели старе [[лайно]].</ref> - РСД-10, по класифікації МО США і НАТО : SS - 20 mod.1 Saber, російськ.  Шабля) - радянський пересувний ґрунтовий ракетний комплекс (ПҐРК) з твердопаливною двоступінчатою балістичною ракетою середньої дальності 15Ж45. <br />Головний розробник - Московський інститут теплотехніки (МІТ). <br />[http://ru.wikipedia.org/wiki/РСД-10 Прийнята на озброєння в 1976 році.]
 
У 1980 році на озброєння прийнятий ПҐРК Піонер-УТТХ (індекс комплексу 15П653, індекс ракети 15Ж53, по класифікації НАТО - SS - 20 mod.2 Saber) з поліпшеними ТТХ (максимальна дальність стрільби 5500 км).
 
==Склад (коротко)==
До складу ракетного комплексу РСД-10, як правило, входили:
*стаціонарний і пересувний командні пункти з комплексом засобів бойового управління і зв'язку
*три бойові ракетні комплекси - ракетні дивізіони, що мали в складі :
**по три (до 1977 р. - по дві) самохідних пускових установки (СПУ) 15У106 (15У136 для 15Ж53) з ракетами 15Ж45 (15Ж53) в транспортно-пускових контейнерах 15Я107, розміщених на пускових установках на базі 6-осного длиннобазного шасі МАЗ-547В
**командний пункт дивізіону, що перебував на комплексі 15П645 з машини підготовки пуску 15В56 (до 1977 р.), 15П645К - з 15В116, а на комплексі 15П653 - з машини підготовки пуску 15В132 і машини зв'язку 15В82
**дві машини - дизельні електростанції 15Н1061М
**машину-їдальню 15Т117 і машину-гуртожиток 15Т118
**машину бойового поста 15Я56 на базі бронетранспортера БТР-60ПБ з системою наземної навігації 15Ш39 і кулеметною баштовою установкою "Грім" з кулеметом "Утес" НСВТ-12,7 мм
**машину чергової зміни охорони і оборони 15Я55 з комплектом засобів охорони, озброєнням і засобами життєзабезпечення варти.
**Транспортно-перевантажувальні засоби (транспортно-перевантажувальний агрегат 15Т116 і транспортно-перевантажувальний візок 15Т140)
*з 1977 р. стаціонарні спорудження 15У111 для розміщення пускових установок на стаціонарній бойовій стартовій позиції полку і забезпечення бойового чергування пускових установок в 5-хвилинній готовності до пуску.
 
*Ракета 15Ж45 мала два маршеві ступені і агрегатно-бойовий блок з головною частиною, які стикувалися між собою за допомогою сполучних відсіків.
 
==Про застосування==
В процесі експлуатації ракета, поміщена в герметичний транспортно-пусковий контейнер, розміщувалася на самохідній пусковій установці (СПУ), виконаній на базі автомобільного шестиосного шасі МАЗ-547В підвищеної прохідності. <br />Окрім ракети на шасі розташовувалися необхідні агрегати і устаткування для контролю за технічним станом ракети і проведення пуску. <br /><br />Незважаючи на солідну вагу (84 т) і габарити (довжина - 19,316 м, ширина 3200+40 мм, висота 4375 мм) СПУ мала порівняно високу швидкість (до 40 км/год), пересувалася по дорогах з будь-яким покриттям, легко долала метрові броди, рови шириною до 3 м і підйоми до 15 град. і мала радіус повороту 22±1 м, що дозволяло широко використовувати існуючу мережу доріг.
 
Пуск ракети міг бути зроблений або із спеціального укриття гаражного типу на основній позиції (спорудження 15У111 "Крона"), або з однією з підготовлених в геодезичному відношенні польових позицій.
 
Перед цим пускова установка вивішувалася на домкратах і горизонтувалася. Пуск ракети робився за допомогою порохового акумулятора тиску, що викидав її з контейнера. Після досягнення безпечної висоти, включався маршевий двигун першого ступеня. Операції по передстартовій підготовці і пуску проходили в автоматичному режимі після отримання спеціальної команди з пункту управління.
 
Пуск ракет міг бути зроблений з однією з польових позицій або із споруджень "Крона" в строк сумірний з підлітним часом бойових блоків супротивника з території країн Західної Європи.<br /> Згортання комплексу і підготовка до маршу для зміни позицій займала близько години. Розгортання з маршу (вивішування, горизонтування, геодезична підготовка)- також близько години. <br />Споруди дозволяли значно обмежити контроль за комплексами "Піонер" з боку засобів розвідки потенційного супротивника. "Крона" є збірною металевою спорудою з розсувним дахом.
 
==В історії==
У 1987 році на бойовому чергуванні і в арсеналах знаходилися 650 ракет. З них дві третини були призначені для знищення об'єктів в Європі і на Близькому Сході і приблизно одна третина для знищення об'єктів в Азії і США.
 
Обидва комплекси експлуатувалися до 1991 року і були ліквідовані відповідно до умов Договору про РСМД. Перші ракети знищувалися в Читинській області методом пуску. Особливий інтерес викликали ракети "Піонер", що знаходилися в експлуатації понад 10 років. Усі проведені з 26 серпня по 29 грудня 1988 року 72 пуски пройшли успішно. Пізніше в районі полігону Капустін Яр була застосована інша технологія ліквідації - вибухом ракет без витягання їх з пускових контейнерів. Шасі пускових установок комплексу після проходження спеціальної процедури демонтажу, що виключає їх застосування по основному призначенню, могли в різних варіантах використовуватися в народному господарстві.
 
Анон запитає:
 
==А до чого тут Україна==
 
*А в Україні, аноне, цими ракетами була озброєна ціла дивізія 43 ракетної армії, штаб в Сарнах, Рівненщина, дивізіони [[Полішуки|в поліських лісах]] [[Рівне]]нщини та [[Луцьк|Волині]].
*Також база цих вундервафель була [http://www.dancor.sumy.ua/articles/community/35171 під Лебелином, Сумщина;] відома тим, що там служив нині покійний Михаїл Круг.
 
==У чому лулзи==
*Коли комплекс їхав по ріденькому березнячку рівненського лісу, трощачи берізки з ненавистю [[Лесь Подерв'янський|Лесевих героїв]], виявити, навіть з супутника, точку і момент пуску було практично неможливо.
*Якщо і виявлявся момент пуску, до моменту протидії екіпаж встигав забратися геть.
 
==[[Фейл]]==
*Як Ти зрозумів, аноне, старі ракетники, коли їм довелося власноруч розпилювати те, що роками терлося ганчірочкою і хекався кожен квадратний сантиметр, плакали, як діти.
 
 
==Почитай==
*[http://ruzhany.narod.ru/rvsn/SS_20.html Ракетный комплекс РСД-10, «Пионер» (15Ж45, SS-20 Saber)]
*[http://www.darkgrot.ru/pathologies/igrushki/raketnie-kompleksi-obshego-naznacheniya/article/1129/ Ракетный комплекс средней дальности РСД-10 «Пионер» (SS-20)]
 
== Примітки ==
{{reflist}}

Версія за 18:37, 14 червня 2011

dovbojoby sosnule http://dramatica.org.ua/