Су-24М, фронтовий бомбардувальник: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 липня 1967 шеф-пілот ОКБ В. С. Ільюшин вперше підняв у повітря новий  бомбардувальник. Т-6-1 планувалося показати на авіаційному святі в Домодєдово, але через недостатню облетаність машини замість неї продемонстрували літаючу лабораторію Т-58ВД. Протягом 1967 - 68 рр.. льотчик-випробувач Е. С. Соловйов, проводив всебічні випробування нового літака.
-У процесі випробувань Т-6-1 в 1968 р. двигуни Р-27Ф2-300 були замінені на потужніші, розроблені в ОКБ А. М. Люльки двигуни АЛ-21Ф з форсажнатягою по 11200 кг. Під ці двигуни допрацювали ХЧФ: змінили їїконструкцію і зовнішні обводи. З новою силовою установкою передбачалосязначно підвищити льотно-тактичні характеристики бомбардувальника. Дляполіпшення шляхової стійкості законцівки крила відігнули вниз і встановилипідфюзеляжному аеродинамічні гребені. Гальмівні щитки були демонтовані.
+Однак, у зв'язку зі зміною вимог ВПС до фронтового бомбардувальника, роботи з Т-6-1 незабаром були припинені і ОКБ сконцентрувала зусилля на розробці бомбардувальника '''з крилом змінної стріловидності.''' Країні був потрібний літак, призначений для нанесення ракетно-бомбових ударів в простих та складних метеорологічних умовах, вдень і вночі, у тому числі на надмалих висотах з прицільною поразкою наземних і надводних цілей в режимі ручного і автоматичного управління, зі спеціальною апаратурою, що дозволяє йому здійснювати політ з огинанням рельєфу місцевості на висоті до 200 метрів зі швидкістю 1320 км/ч. Т-6-1 надалі використовували як літаючу лабораторію для відпрацювання систем і устаткування проектованого бомбардувальники (до 1974 р. на ньому було здійснено більше 320 польотів). Наразі літак експонується в музеї ВПС в Моніно. 1966 спочатку під тим же шифром Т-6, а в подальшому - Т-6-2И (2-й примірник Т-6 із змінною стріловідностю крила). Випробування цього літака тривали 6 років, але рішення про запуск нового бомбардувальника в серію під індексом Су-24 було прийнято на першому році іспитів, коли стали очевидними його переваги перед Т-6-1.
-На вимогу розробників радіолокаційної станції змінили формуносового радіопрозорі обтічника - він став більш коротким (при цьомушвидкісні характеристики машини не погіршилися).
-Однак, у зв'язку зі зміною вимог ВВС до фронтового бомбардувальника,роботи з Т-6-1 незабаром були припинені і ОКБ сконцентрувала зусилля нарозробці бомбардувальника з крилом змінної стріловидності. Країніпотрібний літак, призначений для нанесення ракетно-бомбових ударів впростих та складних метеорологічних умовах, вдень і вночі, у тому числі намалих висотах з прицільним поразкою наземних і надводних цілей в режиміручного і автоматичного управління, зі спеціальною апаратурою,що дозволяє йому здійснювати політ з згинанням рельєфу місцевості на висоті
+Наприкінці 1970 злетів третій дослідний прототип Т-6-3И, а влітку 1971 р. - Т-6-4И. Протягом декількох років перші серійні машини проходили військові випробування. З 1973 р. почалася експлуатація Су-24 у стройових частинах, а в 1975 літак був прийнятий на озброєння радянських ВПС. ==Випрбництво==
-метрів зі швидкістю 1320 км/ч. Т-6-1 надалі використовували яклітаючу лабораторію для відпрацювання систем і устаткування проектованогобомбардувальники (до 1974 р. на ньому було здійснено більше 320 польотів). УНаразі літак експонується в музеї ВВС в Моніно. 1966 спочатку під тим же шифром Т-6, а в подальшому - Т-6-2И (2-йпримірник Т-6 із змінною стреловідность крила). В. С. Ільюшин. Випробування цього літака тривали 6 років, але рішення прозапуск нового бомбардувальника в серію під індексом Су-24 було прийнято напершому році іспитів, коли стали очевидними його переваги перед Т-6-1.
+Випуск тривав до 1993 р., було побудовано близько 1200 Су-24 різних модифікацій.
-Наприкінці 1970 злетів третій досвідчений прототип Т-6-3И, а влітку 1971 р. - Т-
--4И. Протягом декількох років перші серійні машини проходили військовівипробування. З 1973 р. почалася експлуатація Су-24 у стройових частинах, а в
+У процесі виробництва в конструкцію Су-24 вносилися зміни. Навіть перші серійні машини відрізнялися від Т-6-2И, зокрема, крилом,збільшеним за розмахом і площі. Надалі за результатами випробуваньзмінили форму ХЧФ. Контейнер гальмівного парашута перенесли в основу кіля. Збільшили закінцівки кіля з метою розміщення антен додаткового радіоелектронного обладнання.
-літак був прийнятий на озброєння радянських ВПС. Випуск тривавдо 1993 р., було побудовано близько 1200 Су-24 різних модифікацій. СРСР ударного літака нового покоління, класу F-111, який експерти
-НАТО ідентифікували як Су-19. (Літак під індексом Су-19 дійснорозроблявся в ОКБ П.0.Сухого, проте роботи по ньому були припинені настадії проекту.) Таким чином світ дізнався, щоправда, з чотирирічнимзапізненням, про новий радянському фронтовому бомбардувальнику.
+Спочатку серійні Су-24, аналогічно досвідченим машин, мали шість точок підвіски озброєння. Вага бойової навантаження була обмежений 7000 кг. У процесі виробництва на одному з літаків встановили сьому, а згодом і восьму точки підвіски озброєння.  Після успішних випробувань цієї машини серійні Су-24 стали випускатися з вісьмома точкамипідвіски озброєння. Вага бойової навантаження зріс до 8000 кг.
-У процесі виробництва в конструкцію Су-24 вносилися зміни. Навітьперші серійні машини відрізнялися від Т-6-2И, зокрема, крилом,збільшеним за розмахом і площі. Надалі за результатами випробуваньзмінили форму ХЧФ. Контейнер гальмівного парашута перенесли в основукіля. Збільшили законцівки кіля з метою розміщення антен додатковогорадіоелектронного обладнання. Зменшили секціонування закрилків, щоспростило конструкцію і знизило вага консолей крила. Були проведені й іншідоопрацювання.
-Спочатку серійні Су-24, аналогічно досвідченим машин, мали шість точокпідвіски озброєння. Вага бойової навантаження був обмежений 7000 кг. У процесівиробництва на одному з літаків встановили сьому, а згодом івосьму точки підвіски озброєння. Обидва додаткових власника кріпилисяпід фюзеляжем один за одним по осі симетрії літака. Після успішнихвипробувань цієї машини серійні Су-24 стали випускатися з вісьмома точкамипідвіски озброєння. Вага бойової навантаження зріс до 8000 кг.
+==У війська==
-У міру серійного виробництва нові бомбардувальники надходили перш за всев полки, дислокуються уздовж західного кордону СРСР на території
+Авіабаза в Черняхівському (Калінінградська область) однією з перших прийняла серійні Су-24. З цього аеродрому бомбардувальники можна було швидко перебазувати в НДР, Польщу, Чехословаччину і реально загрожувати військовим об'єктам НАТО в будь-якій точці Європи.
-Прибалтики та України. Авіабаза в Черняхівської (Калінінградська область)однією з перших прийняла серійні Су-24. З цього аеродрому бомбардувальникиможна було швидко перебазувати в ГДР, Польщу, Чехословаччину і реальнозагрожувати військових об'єктах НАТО в будь-якій точці Європи. Пізніше Су-24надійшли до групи радянських військ у Німеччині, до Північної (Польща) та Південну
-(Угорщина) групи радянських військ.
+Пізніше Су-24 надійшли до групи радянських військ у Німеччині, до Північної (Польща) та Південну
-За інформацією з різних джерел деяку кількість Су-24 мають у себе
+(Угорщина) групи радянських військ.
-Білорусь, Узбекистан, Таджикистан і Азербайджан. На Україні, згідно зоцінками західних експертів, на 1.01.1992 р. налічувалося близько 270 і вскладі ВПС Росії на початок 1993 року перебувало 540 літаків Су-24різних модифікацій.
+За інформацією з різних джерел деяку кількість Су-24 мають у себе Білорусь, Узбекистан, Таджикистан і Азербайджан.
 Сьогодні, основний тактичний бомбардувальник ВПС Росії Су-24 як і раніше встрою, але на зміну йому йде літак нового покоління - Су-34.
 Кодове позначення НАТО - Fencer-A (Фехтувальник). Модифікації
@@ Рядок 116: / Рядок 120: @@
 НКРСами С-5, С-8КО, С-13т, С-13ОФ, С-24Б, С-25ОФ, С-25ОФМ); керованеракетне озброєння класу (до 4 на Су-24/24М і до 2 на Су-
 МР/МП ракет Р-60 або Р-60М). У семи точках можуть підвішуватисяконтейнерні системи типу КМГУ, в 3-х - підвісні гарматні установки СППУ-6з рухомою шестиствольних гарматою 9А-620 або 9А-768 калібру 23 мм збоєкомплектом 400 снарядів у кожній. Максимальна маса бойової навантаженнялітака - 8000 кг.
-Екіпаж: 2 чол.: Льотчик та штурмана-оператор.
+Екіпаж: 2 чол.: Льотчик та штурман-оператор.
+В Україні, згідно зоцінками західних експертів, на 1.01.1992 р. налічувалося близько 270 і в складі ВПС Росії на початок 1993 року перебувало 540 літаків Су-24різних модифікацій.
 ==В роки незалежності України==

Су-24М, фронтовий бомбардувальник: відмінності між версіями

Usik64 (обговорення | внесок)