Файна Меморія

Су-24М, фронтовий бомбардувальник: відмінності між версіями

← Попереднє редагуванняНаступне редагування →

Usik64 (обговорення | внесок)

4847 редагувань
Usik64 (обговорення | внесок)
4847 редагувань
Usik64 (обговорення | внесок)
4847 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 64: Рядок 64:




==Від Су-24 до Су-24М==


Сьогодні, основний тактичний бомбардувальник ВПС Росії Су-24 як і раніше встрою, але на зміну йому йде літак нового покоління - Су-34.
Виробництво Су-24М почалося в 1978 р. Антенистанції попередження, як і раніше, розташували в радіопрозорихобтічниках трикутної форми. У процесі виробництва на верхнійповерхні центроплану з'явилися аеродинамічні гребені, що збігаються зпілонами підвіски озброєння. Спочатку гребені мали заокруглені кути івиконували тільки функції аеродинамічних перегородок, але з досвіду веденнявійни в Афганістані їх модифікували: гребенях надали прямокутну форму,в них змонтували пристрої для відстрілу ІК-пасток, що захищають літаквід ракет з ТГС. Однак на призначених для радянських ВПС Су-24М пізніхсерій аеродинамічні гребені відсутні, зберігшись лише на експортномуваріанті літака.  
Кодове позначення НАТО - Fencer-A (Фехтувальник). Модифікації
Установка на бомбардувальнику прицільно-навігаційної системи ПНС-24М істотно підвищила його бойові можливості. Ця система в поєднанні злазерно-телевізійної прицільної станцією (різні моделі цієїстанції встановлювалися і на інших фронтових бомбардувальниках - МіГ-23БК,  
Прототип Т-6-8М
Су-24М. Паралельно з удосконаленням серійних машин ОКБ велопроектування нової модифікації бомбардувальника Т-6М. В якості прототипувибрали восьмий досвідчений екземпляр літака, який після доопрацювань ставіменуватися Т-6-8М. Доробки пов'язані були перш за все з установкоювдосконаленою прицільно -навігаційної системи ПНС-24М. Для розміщення нового обладнання НЧФподовжили на 750 мм за рахунок вставки між кабіною екіпажу і носовоюрадіопрозорі обтічником. На гаргроте фюзеляжу в напівсферичнимобтічнику встановили всеракурсний теплопеленгатором БКО (замістьтеплопеленгатором, які розміщувалися раніше перед лобовим склом ліхтарякабіни). Передні антени станції попередження розташували в невеликихпрямокутних напливах, плавно переходять у центроплан, а не в окремихрадіопрозорих трикутних обтічниках, як на попередніх машинах. Досвідчений
Т-6-8М мав ще ряд відмінностей від Су-24 останніх серій. Перший політмодернізованого бомбардувальника відбувся 24 липня 1977 Ще дозакінчення льотних випробувань було прийнято рішення про його серійному виробництвіпід позначенням Су-24М. 24М
Виробництво Су-24М почалося в 1978 р. Серійні машини відрізнялися від Т-6-
8М. Так, ПВД, що мав раніше незвичайну F-подібну форму (за що в радянських
ВПС був прозваний), замінили на ПВД звичайного типу (у вигляді штанги). Відвипробуваних на прототипі напливів докорінно центроплану відмовилися. Антенистанції попередження, як і раніше, розташували в радіопрозорихобтічниках трикутної форми. У процесі виробництва на верхнійповерхні центроплану з'явилися аеродинамічні гребені, що збігаються зпілонами підвіски озброєння. Спочатку гребені мали заокруглені кути івиконували тільки функції аеродинамічних перегородок, але з досвіду веденнявійни в Афганістані їх модифікували: гребенях надали прямокутну форму,в них змонтували пристрої для відстрілу ІК-пасток, що захищають літаквід ракет з ТГС. Однак на призначених для радянських ВПС Су-24М пізніхсерій аеродинамічні гребені відсутні, зберігшись лише на експортномуваріанті літака.  
Установка на бомбардувальнику прицільно-навігаційної системи ПНС-24Містотно підвищила його бойові можливості. Ця система в поєднанні злазерно-телевізійної прицільної станцією (різні моделі цієїстанції встановлювалися і на інших фронтових бомбардувальниках - МіГ-23БК,  
МіГ-27к) забезпечила можливість застосування нової зброї - керованихракет з лазерними і телевізійними головками самонаведення. Змінилосярадіозв'язковим і радіонавігаційне обладнання літака. У кабіні екіпажувстановлені індикатори нового типу.  
МіГ-27к) забезпечила можливість застосування нової зброї - керованихракет з лазерними і телевізійними головками самонаведення. Змінилосярадіозв'язковим і радіонавігаційне обладнання літака. У кабіні екіпажувстановлені індикатори нового типу.  
Значно підвищило бойові можливості бомбардувальника і оснащення йогосистемою дозаправки паливом у польоті. Заправка Су-24М у польоті можепроводитися не тільки від спеціалізованого заправник Іл-78, а й віданалогічного Су-24М, оснащеного підфюзеляжному УПАЗ УПАЗ-А (в данийчас система застосовується і під час дозаправки в повітрі винищувачів Су-27).  
Значно підвищило бойові можливості бомбардувальника і оснащення йогосистемою дозаправки паливом у польоті. Заправка Су-24М у польоті можепроводитися не тільки від спеціалізованого заправник Іл-78, а й віданалогічного Су-24М, оснащеного підфюзеляжному УПАЗ УПАЗ-А (в данийчас система застосовується і під час дозаправки в повітрі винищувачів Су-27).  
Рядок 122: Рядок 116:
Екіпаж: 2 чол.: Льотчик та штурман-оператор.
Екіпаж: 2 чол.: Льотчик та штурман-оператор.


В Україні, згідно зоцінками західних експертів, на 1.01.1992 р. налічувалося близько 270 і в складі ВПС Росії на початок 1993 року перебувало 540 літаків Су-24різних модифікацій.
 


==В роки незалежності України==
==В роки незалежності України==
В Україні, згідно з оцінками західних експертів, на 1.01.1992 р. налічувалося близько 270 (наприклад,  в складі ВПС Росії на початок 1993 року перебувало 540 літаків Су-24) різних модифікацій.
Лише на Західній Україні на момент отримання Незалежності Су-24-і були дислоковані на таких аеродромах:
Лише на Західній Україні на момент отримання Незалежності Су-24-і були дислоковані на таких аеродромах:
*Овруч (розформовано)
*Овруч (розформовано)
Отримано з https://old.ukrmemoria.com/Су-24М,_фронтовий_бомбардувальник