Харків: відмінності між версіями
Замінено вміст на «ололололололололоололололо» |
Vox (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.135.77.134 (обговорення) відкинуті до версії користувача 46.181.132.105 |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Харків''' — місто на сході України, столиця УРСР з 1919 по 1934 р. Найбільше після Києва українське місто, як за загальною площею, так і за кількістю населення. | |||
== Населення == | |||
Загалом, непогане. Населене переважно нормальними українцями, але також багато москалів. Окрему групу населення складають хохли-малороси, які зазвичай купкуються з москалями, щоб дружньо обсирати Україну і казати, що в Росії краще. | |||
Немало гопоти, бомжів, а також багато цікавих політиків. | |||
== Мова == | |||
Саме через велику кількість москалів<ref>та історичну змоскаленість</ref> Харків десь на 68% російськомовне місто<ref>На відміну від Харківської області, де більшість населення україномовні.</ref>. Втім, відрізняється від, наприклад Донецьку тим, що українську мову більшість в Харкові знають і поважають, а не обсирають і паплюжать. Також багато харків’ян спілкуються суржиком, знаючи що нічого гарного в цьому нема. Характерні особливості вимови (і української, і російської) — майже повна відсутність Ґ, з заміною його на Г. | |||
== Винсоки == | |||
<references/> | |||
{{Недопис}} | |||
[[Категорія:Україна]] | |||
[[Категорія:Населені пункти]] | |||
Версія за 05:44, 14 серпня 2011
Харків — місто на сході України, столиця УРСР з 1919 по 1934 р. Найбільше після Києва українське місто, як за загальною площею, так і за кількістю населення.
Населення
Загалом, непогане. Населене переважно нормальними українцями, але також багато москалів. Окрему групу населення складають хохли-малороси, які зазвичай купкуються з москалями, щоб дружньо обсирати Україну і казати, що в Росії краще.
Немало гопоти, бомжів, а також багато цікавих політиків.
Мова
Саме через велику кількість москалів[1] Харків десь на 68% російськомовне місто[2]. Втім, відрізняється від, наприклад Донецьку тим, що українську мову більшість в Харкові знають і поважають, а не обсирають і паплюжать. Також багато харків’ян спілкуються суржиком, знаючи що нічого гарного в цьому нема. Характерні особливості вимови (і української, і російської) — майже повна відсутність Ґ, з заміною його на Г.
Винсоки
Стаття стовідсотково недописана, і в неї треба пододавати ще багато-багато чого.