Донецьк
| „ | Донбас порожняк нє гоніт! | “ |
— Народ | ||
|
Донецк (Ахметов-сіті, Ахметівка), він же Юзовка, він же Троцьк, він же Сталіно - велике і страшне місто, розташоване десь за 700 кілометрів на схід від Києва.
Бандерівці і Донецьк
З точки зору типового західняка, Донецьк - похмуре містечко, на 95 відсотків заселене шахтарями, гопниками та бидлом.
В самому місті скособочені брудні землянки перемішані з териконами та покинутими шахтами, в які місцеві бандити скидають свої безневинні жертви.
А в центрі міста в чорній-чорній вежі посеред Донбас-Арени сидить вурдалак Рінат Ахметов і п’є кров християнських немовлят.
Любі друзі Проффесора стверджують, що все якраз навпаки. Нібито Донецьк не дуже й відрізняється від середньостатистичного українського обласного центру. Мабуть тільки великою кількістю новобудов та більш-менш прийнятною якістю автомобільних доріг.
Бидла та гопників тут приблизно стільки ж, скільки і в інших містах, а шахтарів, виявляється, набагато менше, ніж офісного планктону.
Взагалі-то, в 2009 році Донецьк було визнано найбільш впорядкованим українським містом [1]
Соціальний стан
На даний момент у Донецьку мешкає близько мільйона живих людей.
Соціальний склад приблизно наступний:
- Бидло - 95%. У т.ч.: гопи - 5%, шахтарі - 10%, робітники - 20%, офісний планктон - 20%, торгаші - 10%, школота - 15% студентота - 5%. Приблизно половина з них - понаїхали з усіляких Макіївок і Харцизьків.
- Небидло - 4%;
- Особливо наближені до дупи імператора і імператор включно - 1%.
Переважна більшість мешканців Донецька намагаються розмовляти російською мовою (а виходить чомусь суржик). Особи, які розмовляють українською, переважно понаїхали - або заробітчани з Западенщини, або з навколишніх сіл.
Пам’ятки культури
Взагалі-то, ніяких пам’яток, окрім териконів, у Донецьку немає і бути не може, бо місту всього 130 років (кажуть, що раніше на тому місці теж було якесь поселення, але кого це хвилює?).
Є кілька совкових пам’ятників (Артьом з хуєм діставляє) і кілька вже сучасних, таких як пам’ятники Бубці, Кобзону, Солов’яненку або Ватутіну.
Ще є зображена на гербі , копія Цар-Пушки і золота стела, присвячена Рінату Леонідовичу.
Проте у Донецьку доволі багато парків, де можна побухати на лавочці спокійно погуляти, бо побухати на лавочці не дасть патруль міліції.
Також у число пам’яток входять Донбас-Арена, металургійний завод посеред міста та безліч кафешок і нічних клубів (в тому числі нещодавно випілений вогнем "Вірус").
Люди Донецька
- Емма Андієвська — українська письменниця ручкою (поетеса, прозаїк), малярка пензлем.
- Петро Симоненко — комуняка, бля! - теперішній голова Комуністичної партії України.
- Василь Атрощенко — український хімік-технолог, педагог.
- Василь Стус — український поет, нині почивший в Бозі
- Леонід Литвиненко — український хімік, академік НАНУ...НАНА...нє, усьо-таки НАНУ
- Рінат Ахметов — український мільярдер, кажуть, давав не раз по писку Проффесору.
- Лілія Подкопаєва — українська гімнастка всім гнучким тілом
- Сергій Бубка — стрибун із жердиною вгору, багаторазовий рекордсмен світу.
- Анатолій Солов'яненко — оперний cпівак ротом, лірико-драматичний тенор, нині покійний.
- Олександр Некрасов — композитор, журналіст, професор музичної академії; щось написав нотами
- Олег Твердовський — російський хокеїст, дворазовий володар Кубка Стенлі десь поблизу Чорончо.