Вуйко
Зміст
Значення[ред.]
Ву́йко — діалектне слово, загальновживане на заході України замість слова «дядько» (яко член родини чи якись незнайомий чоловік) або пан.
1. діал. Дядько по матері, брат матері, вуй.
Його дружина у такому випадку — ву́йна, вуя́нка. Син вуйка — вуйча́ник
А от дядьки з батькового боку - ці стрийки. І це абсолютно без лулзів.
Приклад використання:
„ | Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість. | “ |
{{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} |
{{#ifeq:Вуйко|Гайдлайнс|}} (Ольга Кобилянська)
2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Аналог до літературного «пане».
3. переносно: Ведмідь (у такому значенні вживається на Закарпатті) [1]
В народі[ред.]
{{#if:|„ | Йде собі порядний вуйко Львовом, гуляє.
Проходить повз бордель, раптом чує якийсь ґвалт згори. Підіймає голову - там на даху борделя коти злягаються. Котяри зрештою так захопились, що зісковзнули з даху та гепнулись просто перед вуйком, так їх разом і заціпило... Вуйко пригладив вуса, підняв котячу парочку обережно, і ввічливо стукає у двері борделю. Відкриває така файна пишна бандерша, рази у півтора більша за вуйка, і дивиться на нього. Вуйко простягає їй котів і чемно каже: Вибачте, пані Старша Курво, у вас тут реклямка звалилася - баян |
“ |
{{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} |
{{#ifeq:Вуйко|Гайдлайнс|}}
Як прізвисько[ред.]
Коли в 90-ті роки маса чоловічого населення поїхала на заробітки в інші регіони чи навіть країни, вуйками почали називати не лише будівельників-галичан, а й вихідців з усієї західної України, див. Полішуки, себто, усіх бандерівців, а бандерівці - в свою чергу - це всі мешканці України на захід від бувшого кордону між Польщею та СРСР ДО пакту Молотова-Ріббентропа, себто, ті, що на "Здрастє" відповідають
{{#if:|„ | Здрастє - за Корцем, а у нас Добрий день | “ |
{{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} |
{{#ifeq:Вуйко|Гайдлайнс|}}.
Так, вуйки десь під Києвом (див. Глеваха) - це те саме, що Равшан і Джамшут у "Нашій Раші"
В уявленні адекватного українця вуйко - це не просто чоловік із Західної України, а саме українець із відповідною ментальністю та поведінкою - селюк, який полюбляє бухати, після чого веде себе, як свиня.
- Саме звідси - заклик
- Не будьте вуйками!
УРЖ[ред.]
У 1970-х рр. у Львові існував рок-гурт «Супер Вуйки», який став одним із культових для місцевих хіпі і любителів рок-музики.
Вірші від Вуйка[ред.]
http://www.ukrcenter.com/Форум/26885/Сороміцькі-віршики
У лузі калина, качки на ставку,
Ї*ав я під тином дівчину струнку,
Дівчина пручалась - для виду, либонь,
Мурашки кусали нам сраки обом.
- * * *
А в нашого вуя
Тече вода з ху...
Ой, з хутора,
З-під нових воріт!
А в нашої цьоці
Тече вода з по...
Ой, з пологу
Полотняного!
- * * *
І ти дівка, і я дівка -
Чом у тебе більша дірка?
Мене хлопці йов ї**ли,
Більшу дірку роздовбали!
- * * *
Їхав гуцул з полонини
Захтілось "му пити
Муха в сраку залетіла
Мусів сі втопити
Також у цій Вікі[ред.]
Вуйки, стрийки та інші очима Учану[ред.]
- [2] - В цьому треді будуть посилатись промені добра вуйкам всіх країн. Якщо ти молодий, гарний, талановитий, розумний, незакомплексований, якщо ти любиш свою країну, тобто, якщо ти вуйко - тобі саме сюди.
- [3] - ЗОРЯНИЙ ВУЙКО Anonymous (Чт) 2010.07.01 о 13:11 No.18637 - В цьому треді будуть посилатись промені поносу всім вуйкам. Зоряний вуйко анально карає всіх звичайний вуйків
Так собі, в літературі[ред.]
- — Шановні гості! Нашому панові господареві та й пані господині, та й всьому домові і всім живущим у нім да сотворить Господь многая і благая літа!
- — «Во здравіє-є, во спасеніє-є-є»! — зарокотіло в хаті з двох десятків хлопських грудей... Запаморочений Пилип тримався жінки, як нурець підводного дзвона, втирав руками сльози щастя і голосно хлипав. А гості не вгавали:
- Наш Пилип най жиє,
- Най нам пива додає,
- Сотвори, Господи, многая літа-а!
Потім вуйни і стрийни зачали своєї:
- Пилося, пилося, по запасці лилося,
- По запасці моїй, на здоров’я кумі!
А вуйки-стрийки своєї:
- Кришталева чаша, срібная креш,
- Пити чи не пити, все умреш!
А потім: «А хто п’є, тому наливайте, хто не п’є, тому не давайте» — і покотилися пісні коломийкові і жалібні, весільні і похоронні, тропарі й антифони, і «за нас, і за вас», і «бодай ся когут знудив», і «чом, чом, земле моя», «а в тім небі не дають горілки», і «не піду додому, аж рано, аж рано, аж буде день»...
Вуйки-стрийки вряди-годи давали собі «раст», щоб переполокати горла, вуйни-стрийни піяли і піяли без кінця, аж позаходилися, аж похрипли. Аж як на скрині осіяло півтеляти в запашній підливі, тоді вже всі вмовкли й запопадливо присілися до снідів. При тому гаморили всі нараз, хоч ніхто нікого не слухав. Дячки сварилися за напіви у болгарських гласах, Михайло казав, що в церкві Юра так співають, а Ханасівський із Лип’я переконував його, що це фальшиво.
- Чи я тобі не казала,
- Як я свині заганяла,
- Нині п’ятий глас! —
передражнював їх Луць на превелику втіху вуйнам-стрийнам, що покладалися зі сміху з його перелицьованого «Апостола» - [4]
- * * *
- Приїхав до стрийка, стрийко вмер в суботу,
- Лишив стрийні хату, а мені Тойоту - [5]
Вчимося усього потроху[ред.]
Підручник з математики для маленьких гуцулів.
- Задача 1. Дід Василь нагострив сокиру, лопату, три багнети і один топірець.
Запитання. Скільки туристів з Москви завітало на турбазу “Карпати”?
- Задача 2. Смерека. На смереці висять 3 москалі, навколо неї танцюють 5 гуцулів з топірцями.
Запитання. А чи не чарівно у нас на Прикарпатті? [6]