БЖРК
БЖРК - абревіатура від рос. Боевой железнодорожный ракетный комплекс.
Що воно за птиця
Із усіх видів озброєння, що їх страшенно боялися америкоси, і першими пустили під автоген за горбачовськими договорами, були:
- Ту-160, стратегічний ракетний авіаційний крейсер, піндосівський код Black Jack (тільки без курв)
- Рухомий комплекс стратегічних ракет СС-20
- БЖРК - бойовий залізничний ракетний комплекс.
Трішки історії
Роботи із створення рухомого бойового залізничного ракетного комплексу (БЖРК) з міжконтинентальними балістичними ракетами (МБР) почалися в середині 1970-х років.
Спочатку комплекс розроблявся з ракетою РТ-23, оснащуваною моноблочною головною частиною. Після випробувань БЖРК з МБР РТ-23 був прийнятий в дослідну експлуатацію.
Постановою ЦК КПРС і РМ СРСР від 9 серпня 1983 року була задана розробка ракетного комплексу з ракетою РТ-23УТТХ "Молодець" (15Ж61) в трьох варіантах базування:
- бойовий залізничний рухливий
- грунтовий "Целина-2"
- і шахтний.
Головний розробник - КБ "Південне" (генеральний конструктор В.Ф.Уткін).
У листопаді 1982 року був розроблений ескізний проект ракети РТ-23УТТХ і БЖРК з вдосконаленими залізничними пусковими установками (ЖДПУ). Зокрема для стрільби з будь-якої точки маршруту, у тому числі з електрифікованих залізниць, БЖРК був оснащений високоточною навігаційною системою а пересувний склад комплексу - спеціальними облаштуваннями закорочення і відведення контактної мережі (ЗОКС - закорачивание - отвод контактной сети).
Комплекс прийнятий на озброєння 28 листопада 1989 року.
У 1991 році НВО "Південне" запропонувало використовувати ракету типу РТ-23УТТХ для запуску космічних апаратів на орбіту Землі з висоти 10 кілометрів після скидання ракети на спеціальній парашутній системі з важкого транспортного літака АН-124-100.
За договором СНВ-2 ракети РТ-23 УТТХ були ліквідовані до 2003 року.
На заході ракета РТ-23УТТХ (15Ж61) отримала позначення SS - 24 "Sсаlреl" Моd 2 (РL - 4).
Склад
В ракетний полк БЖРК входить
- залізничний склад стандартної для комплексу конфігурації :
- три ЖДПУ МБР РТ-23УТТХ;
- командний пункт (розроблений ЦКБТМ, головний конструктор - Аксютін Б.Р.);
- вагони з автономними системами енергопостачання і життєзабезпечення;
- вагони для розміщення особового складу.
Всього до складу входить окрім трьох ЖДПУ шість вагонів забезпечення.
У голові потягу стоїть три локомотиви М62. У кожному з локомотивів несе чергування окрема локомотивна бригада. Кожна бригада - три офіцери - випускники спецвакультету ленінградського училища залізничних військ. При підготовці офіцерських локомотивних бригад БЖРК, для детального ознайомлення з маршрутом, вони періодично відкомандируються на цивільні склади МШС, що слідують по тим же маршрутам.
БЖРК виглядає як звичайний склад з рефрижераторних і пасажирських вагонів.
Три з цих "рефрижераторних" вагонів мають по вісім колісних пар. Саме у них знаходяться ракети.
У чому лулзи
- Службу на БЖРК несли лише офіцери. Коли начальник комплекса прибував на станцію, його зобов'язаний був супроводжувати особисто комендант, який висмикувався у будь-який час доби по маршруту комплекса.
- Америкоси фактично не могли вирахувати місцезнаходження комплекса, що перебував на бойовому чергуванні, оскільки вони курсували різними маршрутами.
- На маршрутах руху були спеціально підготовані майданчики з "подушкою" бетону під кожним близько 8 метрів. Пуск можна було провести і з непідготованого полотна, але тоді весь комплекс "заривався" в ґрунт метри на 1,5, і вивести його самостійно було не можливо.