Комуністи у Віктора Суворова

Основна стаття Комуністи

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

Світлий образ Героя-Комуніста у пам'яті народній

Чому це на практиці неможлие

"Благі наміри" Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна обернулися ріками крові і мільйонами людських життів

Чому ж комунізм ніколе НЕ МОЖЕ настати??

Чудовим поясненням цьому може послужити уривок з книги зрадника Родіни, ворога усього радянського народу і прогресивного людства Віктора Суворова

Отже, Віктор Суворов. Визволитель

• http://usik-igor.at.ua/publ/viktor_suvorov_on_zhe_vladimir_rezun_knigi/6-1-0-46
• Ситуація наступна: на початку 1960-х років два курсанти з гауптвахти вивезені на роботи, і тягають ноші з лайном в саду дачі Командувача військами Варшавського Договору маршала Якубовського (переклад)

{{#if:|

„	- Я кажу, настане час - і будемо ми жити ось в таких райських садах, в таких ось дивовижних маленьких містечках з басейнами, а навколо сосни столітні, а далі яблуневі сади. А ще краще вишневі. Слухай, поезії-то скільки... Вишневий сад!? - Дурень ти,- стомлено відповів він,- дурень, а ще танкіст.	“
{{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}}

{{#ifeq:Комуністи у Віктора Суворова|Гайдлайнс|}}

{{#if:|

„	- Це чому ж я дурень? - обурився я.- Ні, постривай, це чому ж я дурень? - А хто ж, по-твоєму, гівно в комунізмі тягати буде? А тепер мовчи, наближаємося. Питання цей таке просте і задане таким глузливим тоном, гримнуло мене, немов обухом по загривку. Спочатку воно не здався мені нерозв'язним, але це було перше в моєму житті питання про комунізм, на яке я не знайшов відразу, що відповісти. До того усе було абсолютно ясно: кожен працює як хоче і скільки хоче, по своїх здібностях, отримує ж чого хоче і скільки хоче, тобто по потребах. Було абсолютно ясно, що, допустимо один бажає бути сталеваром - будь ласка, працюй на благо усього суспільства і на своє благо, звичайно, бо ти рівноправний член цього суспільства. Захотів бути учителем - будь ласка, всяка праця у нас в шані! Захотів бути хліборобом - що може бути почесніший чим годувати людей хлібом! Захотів в дипломати - шлях відкритий! Але хто ж возитиметься в каналізації? Невже знайдеться хто-небудь, хто скаже: так, це моє покликання, тут моє місце, а на більше я не здатний? На острові Утопія цим займалися арештанти, як ми зараз. Але в комунізмі ні злочинності, ні в'язниць, ні губи, ні арештантів не буде бо немає чого скоювати злочини - усе безкоштовно. Бери, що хочеш,- це не злочин, а потреба, і усі братимуть по своїх потребах, це основний принцип комунізму. Ми перевернули треті ноші, і я переможно заявив: - Кожен чиститиме за собою! А крім того, машини будуть! Він з жалем подивився на мене. - Ти Маркса читав? - Читав,- запально відповів я. - Пам'ятаєш приклад про шпильки: якщо робить їх одна людина, то три штуки в день, а якщо розподілити роботу серед трьох, один дріт ріже інший заточує кінці, третій хвостики приробляє, то вже буде триста шпильок в день, по сто на брата. Це розподілом праці називається. Чим вище міра розподілу праці в суспільстві, тим вище його продуктивність. У кожній справі має бути майстер віртуоз, а не любитель, не дилетант. А тепер уяви собі хоч би місто Київ і як півтора мільйони його мешканців, кожен для себе, каналізацію прокладають і у вільний від громадської діяльності час чистять її і підтримують в справному стані. А тепер про машини. Маркс пророкував перемогу комунізму у кінці XIX століття але тоді не було таких машин, значить, і комунізм був у той час неможливий, так? Зараз теж немає таких машин, це означає, що зараз комунізм теж неможливий, так або ні? І доки таких машин немає, хтось повинен колупатися в чужому лайні,- а це, вибачте, не комунізм. Допустимо, коли-небудь зроблять такі машини, але хтось же повинен буде їх настроювати і виправляти, а це теж, напевно, не дуже буде приємно; невже у когось буде і справді потреба усе своє життя займатися тільки цим. Ти ж підтримуєш теорію Маркса про розподіл праці, або ти не марксист? - Марксист,- промимрив я. - Ми наближаємося, тому декілька додаткових питань питань для самостійного роздуму. *Хто в комунізмі закопуватиме трупи? Самообслуговування - або любителі у вільний час цим займатимуться? Та і взагалі в суспільстві дуже багато брудної роботи, не все ж дипломати і генерали. Хто свинячі туші обробляти буде? А ти в рибообробному цеху був коли-небудь? Рибу подають, її вмить обробляти потрібно і ні хріну не механізуєш, як бути? А хто вулиці местиме і сміття вивозити? Та вивезення сміття вимагає зараз кваліфікації, і чималою і дилетантами ти не обійдешся. А офіціанти будуть при комунізмі? Зараз ця прибуткова справа, а коли гроші ліквідовують, як тоді? І останнє: той, хто зараз про чищення гівна ніякого поняття не має, товариш Якубовский, наприклад, чи зацікавлений він в тому щоб настав коли-небудь такий день, коли він сам своє гівно за собою прибирати буде? Ну роздумуй і мовчи, наближаємося...	“
{{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}}

{{#ifeq:Комуністи у Віктора Суворова|Гайдлайнс|}}

{{#if:|

„	- Слухай-но, артилерія, так що ж, по-твоєму, комунізму взагалі ніколи не буде? Він навіть зупинився, убитий моєю дикістю. - Та ні, звичайно! - А це ще чому? Контра ти недорізана! Антисовєтчик! - з розмаху хрястнул я важкенні носилки об землю і смердюча золотиста рідина розтеклася по сліпуче білому снігу і гранітній доріжці. - Не засмучуйся, мій друг, і не ахай. Життя бери, як коня за вузду! Чуй ти, контра що недобиває, так чому ж, по-твоєму, комунізму ніколи не буде? - А тому не буде тільки ти носилки не кидай... А тому не буде, що не потрібний він, цей самий комунізм, нашій партій і її ленінському центральному комітету. - Брешеш, контра!!! - Сопи в дві дірки, псих нещасний. Угамуйся, не кричи. По дорозі туди неможливо з тобою розмовляти. Потерпи зараз розвантажимося, я тобі викладу. Розвантажилися. - Так от, уяви собі, що комунізм настане завтра вранці. - Та ні, це неможливо,- обірвав я.- Треба - Та ні, це неможливо,- обірвав я.- Треба спочатку матеріально-технічну базу побудувати. - А ти уяви собі, що 1980 рік настав, і партія, як обіцяла, цю саму базу створила. Так от, що, власне звичайний наш стандартний секретар райкому матиме від цього самого комунізму? Що? Литки вдосталь? Так у нього її і зараз скільки завгодно. Машину? Та у нього дві персональних "Волги" і приватна про запас. Медобслуговування? Та у нього усі медикаменти тільки іноземні. Жрання? Баби? Дача? Та усе у нього це є. Отже нічого нового він, наш дорогий секретар райкому самого занепалого, від комунізму не отримає. А що він втратить? А усе втратить! Так він на Чорноморському узбережжі на кращих курортах пузо гріє, а при комунізмі усі рівні як в лазні, не вистачить усім місця на тому пляжі. Чи, допустимо, достаток продуктів, бери в магазині, що хочеш і скільки хочеш, і черги там навіть не буде; так все одно ж клопіт - - сходь та візьми. А навіщо йому це, якщо холуї йому усі на цырлах сьогодні носять; навіщо йому таке завтра, якщо сьогодні краще? Усе він в комунізмі втратить: і дачу, і лікарів персональних, і холуїв, і держиморду з охорони. Отже на рівні райкому навіть немає у них зацікавленості в тому, щоб комунізм настав завтра, і післязавтра теж не хочеться. А вже таким Якубовским та Гречкам він і поготів не потрібний. Бачив, як на Китай накинулися, мовляв, в Китаї зрівнялівка усі в однакових штанях ходять. А як же ми-то в комунізмі жити будемо? Буде мода або ні? Якщо не буде моди, усе в арештантських тілогрійках ходитимемо? Партія говорить: немає. А як тоді усіх модним одягом забезпечити, якщо вона безкоштовна і кожен берет скільки хоче? Та де ж на усіх баб лисячих шуб та песців набрати? Ось дружина Якубовського щодня горностаєві шуби міняє. А якщо завтра комунізм раптом настане, чи зможеш ти довести доярці Марусі, що її стегна гірші, ніж у цієї старої дурки, і що її становище в суспільстві менш почесне? Маруська баба молода, їй теж горностая подавай, і золото, і діаманти. А ти думаєш, видра - Якубовская сама свої хутра і діаманти без бою віддасть? Ось і не хочуть вони, щоб завтра комунізм настав - і усе тут. Тому історичний період придуманий. Леніна читав? Коли він нам комунізм обіцяв? Через 10-15 років. Так? А Сталін? Теж через 10 - 15, іноді через двадцять. А Микита Сергійович? Через 20. І уся партія народу присягалася, що цього разу не обдурить. Ти думаєш прийде цей самий 1980 рік - буде комунізм? Ні хріну не буде. А думаєш, хто-небудь запитає у партії відповіді за брехню? А зовсім ніхто не запитає! А чи замислювався ти, дорогий танкіст, чому саме 15 - 20 років усі правителі вигадують? А це щоб самому встигнути пожити усмак, і щоб в той же час надія у народу не втрачалася. А ще, щоб встигли усі ці обіцянки забутися. Хто адже зараз згадає, що там Ленін обіцяв. І 1980 рік прийде - зовсім ніхто не згадає, що час-то підійшов. Пора б і відповідь тримати! За такі речі партію і судити б пора!	“
{{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}}

{{#ifeq:Комуністи у Віктора Суворова|Гайдлайнс|}}

Книги Віктора Суворова (Володимира Резуна)

• [[1]] - Остання республіка
• [[2]] - Очищення
• [[3]] - Контроль
• [[4]] - Вибір (продовження Контролю)
• [[5]] - Визволитель (про "визволення" совєтами Чехословаччини в 1968)
• [[6]] - Спецназ
• [[7]] - Свята справа (продовження Останньої республіки)