Freelancer
Фрілансери (не плутати з фрілавом) — особливий вид небидла, яке зневажає офісний планктон, декларує свободу і те, як їм класно на кожному кроці.
Як правило, вони не працюють у одного роботодавця, а теліпаються у ритмі маятника між різних замовників, і живуть за рахунок невеликих халтурок. Форма роботи - щось середнє між гастролями цирку шапіто та жебракуванням, з частим перехилом в одну чи іншу сторону.
Алсо, Freelancer - кошерний пізайнєр і одмінко Укрбаша. І ходять чутки, що судячи з обговорень статті, саме він і написав усю цю хуїту прекрасню статтю.
Зміст
Особливості[ред.]
1. Основною рисою фрілансера є небажання заганятися в рамки стандартного робочого дня і підкорятися начальнику-деспоту (читай - тупити в офісі, попиваючи каву, трахати секретарок і сидіти в "Одноглазніках"). Причому, згідно потаємних вірувань фрілансерів, всі начальники апріорі є безапеляційно деспоти, які відбирають 90% відсотків прибутку і заслуговують виключно анальної кари, при чому неодноразової.
Як би командував сам фрілансер, він зазвичай не задумується, а якщо й знає, то тупо не палиться і чекає кращих часів, коли деспотично зарже "АААГААА!" і викличе на анальний килимок секретарку.
2. Вони (наївні) думають, що в них є свобода. Хоча на практиці фрілансер працює набагато більше ніж 40 годин в тиждень, графік постійно плаває та часу не вистачає ні на що, тому одружених фрілансерів в природі просто не існує. Або, якщо й існують, то недовго (чи одружені, чи фрілансери).
3. Також вони думають, що заробляють більше від інших. Особливо одержимість цією ідеєю проявляється, коли з нетрів падають халтурки по дуже приємній ціні. І всім пофіг, шо зарплата по іншим проектам виходить як у двірника, а гроші з Вебмані ще треба спробувати перетворити в готівку...
4. Самовпевненість, брак спілкування із собі подібними (і зіркова хвороба у деяких кавайних видів) змушують вважати себе незамінним фахівцем та великим маркетологом - адже кожен раз вдається знайти роботку, і не померти з голоду, продовжуючи хавати пельмені з супермаркета і Мівіну.
Як туди потрапляють?[ред.]
Як правило, фрілансер спочатку проходить стадію латентного фрілансера — коли це не основна діяльність, проте людина нею займається. Бо люди завжди ласі до халявки і грошей від будь-якого заробітку. Наприклад, багато фрілансерів починають з халтурок на старших курсах, і так звідти і не вибираються.
Інший випадок - коли якогось лузера просто не беруть в контору, і йому нічого не залишаеться, як взявши торбу тягу дати на RAC [1] або Elance [2]. А потім всі жаліються на якість коду...
А деякі бідолахи навіть кидають нормальну роботу і мовчечки несуть свій хрест на Голгофу.
Pro et Contra[ред.]
А потім?[ред.]
Pro: Найуспішніші фрілансери потім вирощують аутсорсингові компанії. Деякі валять в шаровару або в контрактори.
Contra: Всі інші фрілансери після 35 ідуть в так старанно обпльовувані контори чекати пенсію.
Планування часу[ред.]
Pro: Завжди можна звалити у непланову відпусточку без всяких заяв...
Contra: ... за свій рахунок...
Форма оплати[ред.]
Pro: Фрілансер отримує зарплату не залежно від затраченого часу, а по факту виконання робіт!
Contra: ... а також через свою жадібність сабж отримує безсонні ночі, червоні очі, роботу по 12 годин в день і часто копійки зарплати. Кожен фрілансер як мінімум раз в житті повинен набратися роботи під зав’язку щоб аж падати з копит, а потім на все плюнути і почати будувати графік і думати про сон, хворіючи тайм-менеджментом.
Пабухать[ред.]
Pro: Бухати можна в будь-який час дня і ночі, коли буде настрій.
Contra: Але як правило ні з ким... Всі ж працюють ;)
Інше[ред.]
Фрілансери - це джерело постійних холіворів в інтернеті. Фрілансери та планктон часто займаються самовтішанням та доводять один одному як вони класно живуть і які невдахи їх опоненти.
