Перегляд вихідного коду сторінки Кольчуга-М

{{Вундервафлі}}
[[Файл:Kol4yga M 01.jpg|200px|thumb|right|]]
Розробка об’єднання «Топаз», м. Донецьк
== Навіщо про це тут ==
За роки Незалежності нашої країни ми з Вами (так, і Ти, аноне, теж), звикли, що Україна&nbsp;— навіть не аграрна (бо ж колгоспи розігнали, трактори розікрали, дядько&nbsp;— фермер краще посадить суниці, аніж посіє гречку), а просто відстала у всіх питаннях держава. Бо у них є Нісани, Лексуси, Мерседеси, а у нас вже немає навіть [[ЗАЗ|Запорожця]]&nbsp;— одні лише вузькоокі «Дєу-Мендєу». Наші [[інженер]]и торгують шкарпетками Житомирської панчішної фабрики на ринках. Хто швидший і вправніший&nbsp;— давно вже працює на дядьків Білла чи Сема по Нью-Йоркщинах чи Торонщинах. Наші ж політики лише їздять «на уклін» до Мєдвєдо-Путіних: «Скиньте нам пару копійок на газ, бо ми ж такі бідні!». При цьому за кількістю Майбахів країна займає перше місце в Європі.

Ми звикли, що усі ми в <s>у великій дупі</s> комплексах; комплексах неповноцінності і меншовартості.

Професори у наших вишах радять студентам файно вчитися, бо «лише тоді Ви зможете поїхати працювати за кордон і чогось досягти в житті». «Чогось досягти» інженерові у Цій Країні навіть не розглядається, як варіянт.

== І раптом ==
І раптом&nbsp;— всесвітній кіпіш. Якихось три українських Крази, що у світі і за вантажівки не рахуються, об’єднані в якийсь комплекс&nbsp;— і хвалені американські Стелси&nbsp;— «невидимки» по пару мільйонів баксів штука&nbsp;— падають, наче груші-гнилички по осені, не такі вже й «невидимки», як здавалося б… А причина кіпішу&nbsp;— «Кольчуга-М»

== Призначення ==
Сабж, на відміну від описуваних вундервафель, не стріляє, [[РСЗВ|не поливає розпеченим вогнем]], не сіє отруйні речовини навколо. Про «Кольчугу» ніхто ніколи не співатиме пісень:
: Гремя огнем, сверкая блеском стали
: Пойдут машины в яростный поход… (далі там&nbsp;— пам’ятаєте&nbsp;— про Сталіна з Ворошиловим; це вже не наша тема…)

Зате «Кольчуга»&nbsp;— то є очі і вуха систем ППО, те, що дозволяє «бачити» засоби нападу супротивника, самому при цьому лишаючись прихованим від його засобів технічної розвідки. При цьому комплекс розгортається далеко-далеко від лінії безпосереднього зіткнення.

Станція пасивної радіолокаційної розвідки&nbsp;— «Кольчуга-М» призначається для контролю РЕЗ <ref>РЕЗ&nbsp;— радіо-електронні засоби</ref> з імпульсним і безперервним випромінюванням <ref>Це є '''пасивна''' радіолокація. На відміну від '''активної''', коли комплекс сам опромінює об’єкт спостереження, а потім, скажімо, за різницею доплерівської частоти визначає швидкість, напрям руху, ідентифікує об’єкт, Кольчуга НІЧОГО не випромінює.</ref> в діапазонах частот 135—170, 230—470 і 750-18000 МГц.


По своїй ефективності українська «Кольчуга» перевершує усі скільки-небудь схожі на неї комплекси.

Втім, справа не лише в цій самій ефективності, що само по собі теж дуже важливо, скільки в принциповому підході до рішення задачі виявлення і розпізнавання наземних, морських і повітряних об’єктів.

У марафоні впровадження сучасних зразків озброєнь компанії зробили ставку на так звані стелс-технології. Іншими словами, вони експлуатували одвічну мрію будь-якого військовика зробити свою зброю невидимою, а, отже, і невразливою.

Для цього пускалися в усі тяжкі:
* міняли геометрію крила,
* застосовували різні поглинаючі матеріали; що тільки не придумували?

Слід зауважити, їм багато що вдалося. Окрім одного&nbsp;— обійтися без локаторів на цій техніці. Без них вона сліпа і глуха. У минулих локальних війнах ці самі локатори насамперед засікали засоби протиповітряної оборони супротивника, знищували їх і вже потім повністю панували в небі. Зробити це було не особливо складно: засоби ППО супротивника, виявляючи себе, самі активно шукали ворога.

Не посилаючи ніяких сигналів, ведучи пасивну радіотехнічну розвідку, «Кольчуга» працюює за принципом ''тропосферного поширення'', не лише виявляє, але і розпізнає об’єкт. У її пам’яті усі їх зразки. При цьому нападаюча сторона зовсім не підозрює, що «спіймана». По-перше, у неї нічого немає на екранах, по-друге, «Кольчуга» знаходиться не в прямій видимості, а за '''600-800''' <ref>Щоб Ви могли порівняти, нв таких віддалях 20 років тому працювали самі передові системи розвідки: на базі «Авакса» у піндосів, і подібний комплекс на ІЛ-76 в [[СРСР]]. За незалежної України унікальних фахівців з цього комплексу у 1992—1993&nbsp;рр. масово списували за непотрібністю. Так от, літак-розвідник баражував на своїй території саме на 600—650 км від лінії фронту, а через нього, як ретранслятор, здійснювалася як засічка цілей, так і видача команд на засоби знищення.</ref> кілометрів, а раз так&nbsp;— значить, і приводів застосовувати заходи для свого захисту ніби немає ніяких <ref>Як в США «Авакс», так і відповідні совіцькі комплекси створювалися і приймалися на озброєння на початку 1980-х років, коли зароджувалася теорія бойового застосування високоточної зброї. Ідея наступна: засоби вогневого враження порівняно близько від кордону чи лінії фронту, а пункти управління&nbsp;— у глибоких тилах. Так само десь у глибоких тилах, на 500—600 км над своєю територією мирно літає аеропланчик чи гелікоптер із апаратурою радіотехнічної розвідки на борту. За рахунок висоти польоту авіатор «бачить» куди далі, аніж його піхотний колега. Виявив ціль&nbsp;— доповідь на КП, відтіля команда на засоби вогневого подавлення&nbsp;— і сюрпрайз у вигляді ракети в сопло двигуна, чи десь біля локатора, що випромінює</ref>.
[[Файл:Kol4yga M 02.jpg|200px|thumb|right|]]

== Трішки характеристик ==
;Для переконливості приведемо ті самі підвищені технічні параметри комплексу <ref>Щоб не забивати статтю цифрами, дамо посилання: кому цікаво, [http://etexport.net/ru/catalog/radioelektronnaia-razvedka.html більш детальні характеристики є тут].</ref>
* Отже: комплекс «Кольчуга» складається з трьох станцій. Він здатний визначати координати наземних і надводних цілей, маршрути їх руху на території до 600 км, для повітряних цілей на висоті 10 км&nbsp;— до 800 км і до 1000 км по фронту.

* Станція має в розпорядженні п’ять антенних систем метрового, дециметрового і сантиметрового діапазону. Має паралельний 36-канальний приймач виявлення, спеціальні селектори, здатні виключити сигнали, що заважають, і одночасно супроводжувати сигнали від 32 цілей. Ще «Кольчуга» це потужний бортовий комп’ютер, добре навчений екіпаж, а в цілому,&nbsp;— отакий сплав новітніх досягнень української науки і техніки, рівних яким у світі доки немає.

* Виріб поставлений на озброєння ВС України.
* Його розробка захищена 8 патентами, серійне виробництво&nbsp;— 12 технологічними ноу-хау.
* Найбільш важливе місце серед них займає [[Нанотехнології|технологія мікроелектроніки]], на основі якої виготовляється 96 оригінальних мікроелектронних збірок, застосованих в «Кольчузі».

* Дальність виявлення повітряних цілей в 800 км досягнута тільки українською «Кольчугою». Найближчий до неї за цими показниками американський «Авакс» повітряного базування забезпечує таку дальність лише на рівні 600 км, а наземні комплекси «Віра» (Чехія) і «Вега» (Росія)&nbsp;— 400 км, тобто удвічі меншу, ніж український виріб. Нижня межа робочого діапазону частот, в якому здійснюється виявлення цілей, у «Кольчуги»&nbsp;— 130 Мгц, є найменшою серед аналогів: «Авакса»&nbsp;— 2 000 Мгц, «Віри»&nbsp;— 850 Мгц, «Веги»&nbsp;— 200 Мгц.

* Найбільші ж переваги «Кольчуга» має за тими характеристиками, від яких залежить достовірне розпізнавання виявлених цілей. Що забезпечується як унікальністю закладених при розробці відповідних алгоритмів, так і високотехнологічною їх апаратурною реалізацією, досягнутою під час серійного виробництва. <ref>Зокрема середньоквадратичне відхилення виміру частот&nbsp;— найбільш інформативних параметрів для визначення типів виявлених станцій радіолокацій&nbsp;— складає у «Кольчуги» 0,4 Мгц, тоді як у російської «Веги»&nbsp;— 0,5-1,0 Мгц, у американського «Авакса»&nbsp;— 1,0 Мгц а у чеської «Віри» взагалі 3,6-21,0 Мгц. <br /></ref> В результаті кількість радіотехнічних засобів, які класифікуються при виявленні, у «Кольчуги» практично не обмежено, чого не можна сказати ні про один з відомих аналогів. <br /><br />У української станції алгоритмічно і програмно передбачені аналіз систематизація, узагальнення і збереження у базі даних інформації про усі виявлені джерела радіовипромінювання і про параметри випромінюваних ними сигналів. Інформація ж, зібрана у вказаній базі даних може використовуватися для ідентифікації і розпізнавання знову виявлених джерел радіовипромінювання, а також для узагальнення в контексті з інформацією, отриманою іншими каналами розвідки

== На озброєнні ==
Сьогодні комплекс пасивної радіотехнічної розвідки українського виробництва Кольчуга знаходиться на озброєнні таких країн як:
* Україна від 2 до 4 одиниць;
* Туркменістан 4 одиниці;
* Китай 4-8 одиниць;
* Ефіопія 3 одиниці;
* Грузія 2-3 одиниці;
* Імовірно Азербайджан має на озброєнні теж декілька одиниць цього комплексу.

Також у світових стрічках новин часто з’являються неправдиві повідомлення про продаж цих комплексів Ірану. Ці повідомлення дуже схожі на ті які були під час розпалювання конфлікту в Персидській затоці. Тоді західні засоби масової інформації заявляли про продаж 4 комплексів Кольчуга збройним силам Іраку і звинувачували Україну в порушенні санкцій накладених проти Республіки Ірак.

== Комусь, можливо, цікаво ==
* Хвалені піндосівські літаки-невидимки Стелс Кольчуга-М бачить, розпізнає, а збити&nbsp;— то вже справа техніки (хоч тобі «старенький» С-75, хоч трохи новіший С-200, а хоч С-300).
* Продаж однієї одиниці комплексу <ref>Якщо провести приблизні нескладні підрахунки за Малєніним-Бурєніним чи «Математикою Пупкіна з картинками»</ref> дозволяє пів-року виплачувати зарплатню колективу об’єднання.
* На «Топазі» залишилося так зване військове приймання, принципи якого намагалися за часів перебудови перенести на усі заводи і фабрики. Приймання залишилося там, де йому і належить бути, де воно, власне, завжди і було.
* Контроль якості здійснюється на усіх етапах виробництва. Готова продукція проходить і усі клімато-механичні випробування <ref>«Кольчуги» поміщають в спеціальні камери, де температура міняється від плюс 50 до мінус 50. І нічого, працюють, як годинник, як і належить справжній «Кольчузі»</ref>.

== А як починалося ==
Народилася «Кольчуга» в Курську. Серійний випуск першого покоління цих станцій об’єднання «Топаз» здійснювало з 1987 року. Проте новий час і нові обставини зажадали і нового потенціалу для комплексу, з чим, об’єднавши свої зусилля, учені і виробничники України блискуче впоралися, викликавши тим самим чималий резонанс у світі озброєнь.

Випробування нового комплексу «Кольчуга» успішно пройшло в листопаді 2000 року і відтоді військові кола багатьох країн добре засвоїли «билинне слово».

== В інтернетах ==
* [http://www.military-informer.narod.ru/pvo-kolchuga.html Просто народ цікавиться сабжем]
* [http://flot2017.com/file/show/other/24581 Чимало фото, толкова систематизація характеристик]
* [http://www.uic.unn.ru/~teog/sam/avaks.htm Тут не про Кольчугу, а про отой самий А-50, чи, як казали в народі, «Радянський Авакс»]
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/Авиационный_комплекс_радиообнаружения_и_наведения Російська Вікіпедія про авіаційні комплекси радіовиявлення та наведення]

== Примітки ==
[[Файл:RadAvaks 01.jpg|300px|thumb|right|На жаль, фото не вельми якісне. Такий він, [http://ru.wikipedia.org/wiki/А-50 «Радянський Авакс» комплекс А-50, чи «Джміль»] на базі Іл-76, про який йдеться у статті]]
{{reflist}}