Скрипникофаґ: відмінності між версіями
Vox (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.132.221.35 (обговорення) відкинуті до версії користувача Vox |
Usik64 (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Харківський правопис}} | {{Харківський правопис}} | ||
'''Скрипникофаґ''' — людина, яка любить і використовує [[Харківський правопис]]. Здебільшого такі люди аґресивні та намагаються усім нав’язати його, посилаючись на московщення українського правопису після реформи 1933 року. До переваг скрипниківки також записують демократичний шлях його ухвалення, всенародність, прискіплеве | '''Скрипникофаґ''' — людина, яка любить і використовує [[Харківський правопис]]. | ||
Здебільшого такі люди аґресивні та намагаються усім нав’язати його, посилаючись на московщення українського правопису після реформи 1933 року. До переваг скрипниківки також записують демократичний шлях його ухвалення, всенародність, прискіплеве опрацювання науковцями з різних етнічних українських реґіонів. | |||
Природні вороги — [[рагулі]], анти-Ґ-фаґи, москвофіли та [[бидло]], котре иншого не розуміє, крім того, що йому запхали в школі. | |||
Нарікають скрипникофаґи й на сучасний правопис, який хоч трохи й виправлений у бік автентичности (повернення літери «Ґ», наприклад), але все одно залишається спадщиною саме московщеного варіянту 1933 року. | Нарікають скрипникофаґи й на сучасний правопис, який хоч трохи й виправлений у бік автентичности (повернення літери «Ґ», наприклад), але все одно залишається спадщиною саме московщеного варіянту 1933 року. | ||
Загалом таке прагнення повернення до української автентичности в граматиці підтримується більшістю безосібних, але бувають і зовсім фімозні випадки скрипникофажества. Наприклад, [[Користувач:Курка Аалямб|Курка Аалямб]] починав лише | Загалом таке прагнення повернення до української автентичности в граматиці підтримується більшістю безосібних, але бувають і зовсім фімозні випадки скрипникофажества. Наприклад, [[Користувач:Курка Аалямб|Курка Аалямб]] починав лише як скрипникофаґ на demotivators.org.ua. Чим усе завершилося — [[Шаблон:ХВ-Правопис|усім відомо]]. | ||
Цікавий факт — ориґіналу Харківського правопису в мережі нема, тому скрипникофаґи мають змогу використовувати лише «Правописний словник» Григорія Голоскевича, 1929 року видання. | Цікавий факт — ориґіналу Харківського правопису в мережі нема, тому скрипникофаґи мають змогу використовувати лише «Правописний словник» Григорія Голоскевича, 1929 року видання. | ||
| Рядок 11: | Рядок 15: | ||
Light-версія скрипникофаґа — проєктовець, що послуговується правописом зі змінами (відштовхуючись од скрипниківки), запропонованими 1999 року, але так і не були затверджені. | Light-версія скрипникофаґа — проєктовець, що послуговується правописом зі змінами (відштовхуючись од скрипниківки), запропонованими 1999 року, але так і не були затверджені. | ||
== Мова «Вікон» == | ==Мова «Вікон»== | ||
Програма | [[Файл:Hepibezdei.jpg|thumb|300px|Цей скріншот навіть Кураєв запостив собі в ЖЖ.]] | ||
Програма теленовин «Вікна» завжди була в авангарді скрипникофаґів. Створена ще в середині 90-х рр. певний час віщала на ICTV, а пізніше перебралась на канал СТБ. | |||
В той же час вони підтримали | В той же час вони підтримали «Проект 1999 року», який повертав деякі норми скрипниківки. Не дивлячись на те, що сам СТБ був відверто зросійщений, ведучі новин розмовляли виключно з нормами Проєкту. | ||
* Перш за все це стосувалось як слів іншомовного походження: | * Перш за все це стосувалось як слів іншомовного походження: е'''те'''р (ефір), '''Е'''вропа, (і похідні: евро, европейський тощо), '''Е'''спанія, А'''те'''ни, так і власне українських: рі'''ж'''ний, відмінювання слів, що закінчуються на ''-ть'' у родовому відмінку на -ти (більшост'''и''', радост'''и''', м’якост'''и''') та на ''-в'' (любов'''и''', кров'''и'''). | ||
* Невідмінювані слова почали відмінюватись: | * Невідмінювані слова <ref>Оце ляпсус. Ще в 1970 в українських школах вчили, що слова іноземного походження на -о, як то: метро, кіно, пальто... — російською НЕ відмінюються, а українською відмінюються. "Ми були у кіні" (інша справа, що більшість говорила: "Ми ходили в кіно"). Так що, дорогенькі, до 1933 року це ніякого відношення не має. Це вже ми самі "зросійщилися"</ref> почали відмінюватись: метр'''а''', пальт'''а''' та ін. | ||
* Професії, які зазвичай пишуть у чоловічому роді, отримали дивні жіночі роди: продавчиня, психологиня, та інші дині. | *Використання слів, що починаються на И: инший, ирій <ref>Класний приклад: ще б хто пояснив, що це слово означає. Деякі люди кажуть '''''ірій''''' замість ''йот'' на літеру '''Й''' (це досить популярно у слензі радистів). В [http://www.ukrlit.vn.ua/short1/jgdb7.html інших джерелах] дізнаємося, що, виявляється, «'''Ирій''' — це казкова країна, де не буває зими, де карасі виходять на берег і мирно бесідують зі щуками, а вовчиці вигодовують ягнят, куди злітається птаство й перезимовує, як у нас перебувають літо міські дачники. Ирій — це країна мого майбутнього.»</ref> та ин. | ||
*Використання апострофу після губних: б’юро, п’юре, навіть у абревіатурі Б’ЮТ. | |||
* Професії, які зазвичай пишуть у чоловічому роді, отримали дивні жіночі роди: продавчиня, психологиня, членкиня, та інші дині. (Можна навіть почути щось типу ''психологиня-біоенергетичка''!) | |||
* Також популярні такі слова як «розчепірка» (ну «парасолька», тут вони відверто збоянили), «порохотяг» (як ви вже здогадалися, то «пилосмок»… <s>вибачте, «пилосос»!</s>, летовище. | * Також популярні такі слова як «розчепірка» (ну «парасолька», тут вони відверто збоянили), «порохотяг» (як ви вже здогадалися, то «пилосмок»… <s>вибачте, «пилосос»!</s>, летовище. | ||
* Саме відсіля перл ''«От би знайти мішечок Евро, і на Летовище!»''' | * Саме відсіля перл ''«От би знайти мішечок Евро, і на Летовище!»''' | ||
| Рядок 24: | Рядок 31: | ||
Інші українські канали [[зомбоящик]]а подібне новаторство не спішать впроваджувати — це вже був би [[Баян|баян]]. | Інші українські канали [[зомбоящик]]а подібне новаторство не спішать впроваджувати — це вже був би [[Баян|баян]]. | ||
Ще за 90-х рр. таким проєктом користувались ведучі таких програм як «Хмарочос» на ICTV та деякі інші. Також таке можна почути і у ранніх перекладах іноземних фільмів на каналі 1+1. | Ще за 90-х рр. таким проєктом користувались ведучі таких програм як «Хмарочос» на ICTV та деякі інші. Також таке можна почути і у ранніх перекладах іноземних фільмів на каналі 1+1. Серед політиків дану мову активно практикує [[Тягнибок |Ірина Фаріон]]. | ||
==Примітки== | |||
<references/> | |||
[[Категорія:Типажі]][[Категорія:Зомбоящик]] | [[Категорія:Типажі]][[Категорія:Зомбоящик]] | ||
Поточна версія на 15:01, 20 листопада 2011
|
Скрипникофаґ — людина, яка любить і використовує Харківський правопис.
Здебільшого такі люди аґресивні та намагаються усім нав’язати його, посилаючись на московщення українського правопису після реформи 1933 року. До переваг скрипниківки також записують демократичний шлях його ухвалення, всенародність, прискіплеве опрацювання науковцями з різних етнічних українських реґіонів.
Природні вороги — рагулі, анти-Ґ-фаґи, москвофіли та бидло, котре иншого не розуміє, крім того, що йому запхали в школі.
Нарікають скрипникофаґи й на сучасний правопис, який хоч трохи й виправлений у бік автентичности (повернення літери «Ґ», наприклад), але все одно залишається спадщиною саме московщеного варіянту 1933 року.
Загалом таке прагнення повернення до української автентичности в граматиці підтримується більшістю безосібних, але бувають і зовсім фімозні випадки скрипникофажества. Наприклад, Курка Аалямб починав лише як скрипникофаґ на demotivators.org.ua. Чим усе завершилося — усім відомо.
Цікавий факт — ориґіналу Харківського правопису в мережі нема, тому скрипникофаґи мають змогу використовувати лише «Правописний словник» Григорія Голоскевича, 1929 року видання.
Light-версія скрипникофаґа — проєктовець, що послуговується правописом зі змінами (відштовхуючись од скрипниківки), запропонованими 1999 року, але так і не були затверджені.
Мова «Вікон»
Програма теленовин «Вікна» завжди була в авангарді скрипникофаґів. Створена ще в середині 90-х рр. певний час віщала на ICTV, а пізніше перебралась на канал СТБ.
В той же час вони підтримали «Проект 1999 року», який повертав деякі норми скрипниківки. Не дивлячись на те, що сам СТБ був відверто зросійщений, ведучі новин розмовляли виключно з нормами Проєкту.
- Перш за все це стосувалось як слів іншомовного походження: етер (ефір), Европа, (і похідні: евро, европейський тощо), Еспанія, Атени, так і власне українських: ріжний, відмінювання слів, що закінчуються на -ть у родовому відмінку на -ти (більшости, радости, м’якости) та на -в (любови, крови).
- Невідмінювані слова [1] почали відмінюватись: метра, пальта та ін.
- Використання слів, що починаються на И: инший, ирій [2] та ин.
- Використання апострофу після губних: б’юро, п’юре, навіть у абревіатурі Б’ЮТ.
- Професії, які зазвичай пишуть у чоловічому роді, отримали дивні жіночі роди: продавчиня, психологиня, членкиня, та інші дині. (Можна навіть почути щось типу психологиня-біоенергетичка!)
- Також популярні такі слова як «розчепірка» (ну «парасолька», тут вони відверто збоянили), «порохотяг» (як ви вже здогадалися, то «пилосмок»…
вибачте, «пилосос»!, летовище. - Саме відсіля перл «От би знайти мішечок Евро, і на Летовище!»'
Інші українські канали зомбоящика подібне новаторство не спішать впроваджувати — це вже був би баян.
Ще за 90-х рр. таким проєктом користувались ведучі таких програм як «Хмарочос» на ICTV та деякі інші. Також таке можна почути і у ранніх перекладах іноземних фільмів на каналі 1+1. Серед політиків дану мову активно практикує Ірина Фаріон.
Примітки
- ↑ Оце ляпсус. Ще в 1970 в українських школах вчили, що слова іноземного походження на -о, як то: метро, кіно, пальто... — російською НЕ відмінюються, а українською відмінюються. "Ми були у кіні" (інша справа, що більшість говорила: "Ми ходили в кіно"). Так що, дорогенькі, до 1933 року це ніякого відношення не має. Це вже ми самі "зросійщилися"
- ↑ Класний приклад: ще б хто пояснив, що це слово означає. Деякі люди кажуть ірій замість йот на літеру Й (це досить популярно у слензі радистів). В інших джерелах дізнаємося, що, виявляється, «Ирій — це казкова країна, де не буває зими, де карасі виходять на берег і мирно бесідують зі щуками, а вовчиці вигодовують ягнят, куди злітається птаство й перезимовує, як у нас перебувають літо міські дачники. Ирій — це країна мого майбутнього.»