|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| З точки зору безосібного, '''це сумовита стаття''' про рогулів
| |
| Хотілося б більше лулзів
| |
| {{Де лулзи}}
| |
|
| |
|
|
| |
|
| |
| '''Рагу́ль''' (''рог'', ''ро́гуль'') — одне зі зневажливих прізвиськ українців, яке вживалося виключно у Львові, переважно, деякими росіянами, - свідчать у власних працях українські вчені мовознавець ''лучанин'' [[Рябчук Микола Юрійович|Микола Рябчук]]<ref name=ryab>[http://exlibris.org.ua/riabczuk/index.html ''Микола Рябчук.'' Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення] (Київ: Критика, 2000)</ref> і історик ''львів’янин'' [[Наконечний Євген Петрович|Євген Наконечний]],<ref>[http://www.library.lviv.ua/e-library/lsl-editions/Nakonechnyj_J_Ukradene_Imja_2001/XXII_Hahol.html ''Євген Наконечний.'' Украдене ім'я. Чому русини стали українцями]</ref> прояв російського [[шовінізм]]у. У широкому розумінні вживалося і вживається інколи й дотепер стосовно всіх українців, у вужчому - стосовно всіх галичан, у ще вужчому - до українців мешканців Львова і Львівської області.
| |
|
| |
| Також існує дуже дискусійна<ref>[http://ruthenia.info/txt/koverznevk/cirkus.html ''Коверзнєв Костянтин.'' Чи потрапить шняга до цирку?]</ref><ref>[http://vydelka.com/lofiversion/index.php?t2387.html Обговорення на порталі «Виделка»]</ref> версія мовознавця ''киянки'' [[Ставицька Леся Олексіївна|Л.Ставицької]], яка посилається на думку журналістки ''полтавчанки'' [[Пиркало Світлана|С.Пиркало]], яка в свою чергу посилалася виключно на твори деяких сучасних західноукраїнських молодих письменників (див.нижче). За словами цієї журналістки це слово є синонімом слова селянин, і нібито є вживаним в українському «молодіжному» і «кримінальному» середовищах.<ref name=jar>[http://ukr-zhargon.wikidot.com/r ''Ставицька Леся.'' Український жарґон. Словник]</ref> Ця думка посилено останнім часом пропагується в інтернеті<ref>[http://ragu.li/ ''РАГУ.ЛІ. Блог про агресивний несмак українського бомонду і не тільки'']</ref> і зводиться до ототожнення цими пропагандистами слова «рагуль» з «відповідними», в їхньому розумінні, для характеристики українських селян і колишніх селян епітетами «тупий», «неосвічений», «некультурний», і є підміною терміну [[Кіч|кіч]]. Явище такого ототожнення і підміни є яскравою ілюстрацією психологічних проблем тої жменьки пропагандистів, які виключно й вживають це слово: невмирущого російського [[шовінізм]]у і [[Українофобія|українофобії]] деяких львівських росіян за походженням і, так званого, [[Малоросійство|комплексу малоросійства]] деяких українців, в основному не львівських за походженням, але проживаючих деякий час у Львові.<ref name=ryab>[http://exlibris.org.ua/riabczuk/index.html ''Микола Рябчук.'' Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення] (Київ: Критика, 2000)</ref>
| |
|
| |
| Ще одна інтернет-версія, малопопулярна, розширює поняття не тільки на «некультурних» українських селян чи селян колишніх, але й на інші національності, але ця версія практично ніким не підтримується, за винятком інтернету російського, оскільки її легко заперечити через повну відсутність не те що доказів, але навіть прикладів вживання у художніх чи публіцистичних творах хоча б мінімально відомих авторів, не кажучи вже про їх авторитетність.
| |
|
| |
| == Популярні версії про походження слова та їх науковий аналіз ==
| |
| Однією з версій походження слова є версія, що слово походить від слова [[рогатка]] ([[:pl:rogatka|rogatka]]), так називалися невеликі споруди (будки), що знаходилися на перехрестях при в'їздах до міста<ref>[http://sjp.pwn.pl/slownik/2515584/rogatka Словник PWN (Польського Наукового Видавництва)]</ref>, які за Австро-Угорщини і Польщі виконували функції митниці. Львів'яни словом «рогатка» називали і називають дотепер і ті споруди і самі місця, перехрестя, де знаходились рогатки.<ref>[http://da-gamba.livejournal.com/33695.html Фото львівських рогаток, довоєнні і сучасні]</ref>
| |
|
| |
| Інша версія походження слова «рагуль» - від слова «роги», синонім образливого прізвиська українців худобою («бидлом») (худоба польською мовою - «bydło»). Слово рогуль утворене від кореня роги — тобто означає рогатий, той, що має роги, а вимова «рагуль», «рагатый» через літеру «а» свідчить про російськомовний корінь слова, від російськомовних «акаючих» деяких новітніх [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0#.D0.94.D1.80.D1.83.D0.B3.D0.B0_.D1.81.D0.B2.D1.96.D1.82.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.B2.D1.96.D0.B9.D0.BD.D0.B0 «цивілізаторів» Галичини] у середині і кінці ХХ століття й переймають деякі українці це слово.
| |
| А «примальовувати» роги українцям почали ще у XVII столітті, більш ніж 350 років тому, тоді «рогулем» оголосили [[Хмельницький Богдан|Б.Хмельницького]].<ref>[http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2010/12/27/11094/ Хто наставив роги Богдану?]</ref>
| |
|
| |
| Отже, враховуючи це і те, що український народ до середини ХХ століття був переважно селянським народом, доходимо до висновку, що «рогуль» (російськомовна транскрипція - «рагуль») це зневажлива назва українців іноземними колонізаторами - поляками і московитами. Але останнім часом спостерігається вживання цього слова деякими західноукраїнськими літераторами молодшого покоління (див. нижче) і деякою частиною користувачів інтернету. Свідчать дослідники цього явища і вчені:
| |
|
| |
| [[Ілько Лемко]]: {{цитата|'''''після окупації Західної України Радянським Союзом''' росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку «вуйками», з кінця 1960-х років «рагулями», а вже з середини 1980-х — «биками». '''Віднедавна деякі галицькі українці, мешканці міст, почали цими словами називати своїх же побратимів, але вихідців зі села.'''''<ref name=lem>[http://www.zaxid.net/article/38866/ Рагулі і антирагулі (Ілько Лемко для zaxid.net, 14 квітня 2009)]</ref>}}
| |
|
| |
| [[Рябчук Микола Юрійович|Микола Рябчук]]: {{цитата|''На жаль, досі так званий '''комплекс малоросійства''' розглядався, як правило, в контексті пропаганди, а не науки, в контексті більш-менш проникливої, але незмінно викривальної антиколоніальної публіцистики, а не, скажімо, антропології, соціальної психології чи психоаналізу. Тим часом '''перед нами типовий, описаний класиками культурної антропології, приклад засвоєння аборигенами колоніальної точки зору на себе як на недонарод''' із недомовою, недокультурою, недорелігією і т. д. і т. п. Це – прийняття фальшивого й самопринизливого self-image (уявлення про себе), нав'язаного колонізаторами, – в даному разі, уявлення про таку собі “співаючу і танцюючу Малоросію” (за [[Гоголь Микола Васильович|Гоголем]]), котра коли й мала якесь самобутнє минуле, то майбутнього вже аж ніяк мати не може.
| |
|
| |
| Американська дослідниця [[Грабович Оксана|Оксана Грабович]], розвиваючи ідеї [[Франц Фанон|Франца Фанона]], чудово описала цей процес засвоєння колонізованими негативного self-image, нав'язуваного колонізаторами, процес інтерналізації негативних проекцій панівної культури. Оскільки колонізований народ, – пише вона, – “внаслідок своєї політичної, економічної й загальної залежності від колонізатора не має змоги проектувати на нього свої власні негативні якості (“колективну тінь”, у термінах [[Карл Густав Юнг|Юнґа]], тобто все те негативне і деструктивне, що існує у колективній психіці), то він змушений проектувати їх на самого себе...” Приймаючи систему цінностей колонізаторів, колонізоване суспільство вступає в дедалі гостріший конфлікт із самим собою. '''Абориген починає ненавидіти себе і тим самим поглиблює власне приниження й поневолення. “Поневолена група стає врешті зневаженою меншістю на власній землі”.
| |
| Як називають цю меншість у більшості наших міст, я гадаю, вам добре відомо: “быки, жлобы, когуты, рогули, колхозники” – перелік дерогативів можна продовжити.''' ''<ref name=ryab>[http://exlibris.org.ua/riabczuk/index.html ''Микола Рябчук.'' Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення] (Київ: Критика, 2000)</ref>}}
| |
|
| |
| == Приклади вживання деякими сучасними молодими літераторами ==
| |
| * ''У Львові завжди залишається приблизно та сама кількість сволоти, божевільних, патріотів, громадян, міщан, богеми, <u>рогулів</u>, москалів — усіх категорій населення'' ([[Юрій Андрухович]], «Мала інтимна урбаністика»);
| |
| * ''…формали-тубільці — автохтонні жителі Мідних Бук — зовнішньо дещо відмінні, що пояснюється нечистою кров'ю. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-<u>рагуль</u>, гоп «Прикарпатський», гопнікобик.'' ([[Любко Дереш]], «Культ»);
| |
| * ''Я, Віктор Неборак, солідарний з нею [Оксаною Забужко] в тому, що з нас, українців, уже довгий час роблять <u>«рогулів»</u> і «жлобів»'' ([[Віктор Неборак]], «Повернення в Леополіс»)
| |
|
| |
| == Приклади вживання у мас-медіа і в інтернеті ==
| |
| «Квінтесенція» російськомовного «освіченого» вживання:
| |
| * [http://lurkmore.ru/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2/%D0%A0%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BB%D0%B8 «Заповідник» «культурності» і «освіченості».]
| |
| {{цитата|''Важнейшим событием в жизни рагулей является так называемое «вэсилле», что переводится с их диалекта как свадьба. Вторым по важности являются поминки. Вэсилле — это масштабная многодневная попойка, на которую приглашены все жители родного села рагулей а так же частично жители соседних двух сёл. В случае если жених и невеста из разных сёл, вэсилле празднуется в два захода.
| |
| Плодятся рагули как цыгане, потому нередко можно наблюдать выводки из 3-5 детей, с которыми мамочки-рагулихи таскаются по магазинам, создавая толпу на пустом месте ''}}
| |
|
| |
| «Квінтесенція» малоросійського «самозахисного» вживання( Автор-провокатор: Остап ДРОЗДОВ)... :
| |
| * [http://www.dt.ua/3000/3760/54622/ До 750-річчя Львова: місто-феномен, місто-легенда, місто-жертва, частина «Рагулізм торжествує»]
| |
| {{цитата|''культурній людині іноді просто страшно стає у Львові, бо вона оточена безліччю тих, хто тисне іншими смаками і поглядами. Тому культурні люди у Львові трішечки «втратилися». На узбіччя відійшли. Це такий самозахист.''}}
| |
|
| |
| Іронія є практично майже недоступною для розуміння ані першим ані другим... а той, хто спроможеться на іронічну проекцію, отримає від читання цього опусу задоволення:
| |
| * [http://shiver2005.pl.ua/polityka/yak-deyaki-ukrajintsi-spoviduyut-rahulizm/ Як деякі українці сповідують рагулізм] - <span style='color:blue><sup>якесь бите посилання</sup></span>
| |
| {{цитата|''Першим джерелом українського рагулізму можна безсумнівно назвати князя Святослава. Цей чорний покидьок вдягався, як турок, їв як турок і бігав, як турок. Далі через убогість, неосвіченість, підступність, нахабність, недорозвиненість нашого народу гідних прикладів рагулізму ми не зустрічаємо. Утім, з’являються козаки. Козаки – це суміш фіно-угрів, які у той час проживали на території Запоріжжя і диких племен середньої Азії. Причому більше серед козаків таких було азіатів, в цьому легко...''}}
| |
| Далі там - про «рагуля-Т.Шевченка», «рагуля-І.Франка» і ще багато іншого...
| |
|
| |
| == Див. також ==
| |
| * [[Хохол]]
| |
| * [[Жлоб]]
| |
| * [[Бидло (прізвисько)]]
| |
| * [[Бадиль (прізвисько)]]
| |
| * [[Бик (прізвисько)]]
| |
| * [[Когут (прізвисько)]]
| |
| * [[Вуйко]]
| |
| * [[Рагулі]]
| |
| * [[Чурка (прізвисько)]]
| |
| * [[Чучмек (прізвисько)]]
| |
| * [[Українофобія]]
| |
| * [[Кіч]]
| |
|
| |
| === Примітки ===
| |
| {{reflist}}
| |
|
| |
| [[Категорія:Мова]]
| |
| [[Категорія:Прізвиська]]
| |
|
| |
|
| |
| [[ru:Рагуль]]
| |
| Хотілося б більше лулзів
| |